Асоціація між біологічним віком, клініко-біохімічними показниками, виявами когнітивних порушень і показниками здоров’я у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

Автор(и)

  • O. V.  Kolesnikova Національний інститут терапії імені Л.  Т. Малої НАМН України, Харків
  • O. E.  Zaprovalna Національний інститут терапії імені Л.  Т. Малої НАМН України, Харків
  • A. O.  Radchenko Національний інститут терапії імені Л.  Т. Малої НАМН України, Харків
  • A. V.  Potapenko Національний інститут терапії імені Л.  Т. Малої НАМН України, Харків

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2020-4-5

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, низький кардіоваскулярний ризик, біологічний вік, оцінка когнітивних порушень, показники здоров’я.

Анотація

Мета — визначити зв’язок між біологічним віком (БВ), клініко-біохімічними параметрами, когнітивними функціями і суб’єктивною оцінкою здоров’я в осіб з артеріальною гіпертензією (АГ) і кардіоваскулярним ризиком низьких градацій.
Матеріали та методи. Обстежено 95 пацієнтів (50 чоловіків і 45 жінок) середнім віком 43,8 року (від 25,0 до 59,8 років). Пацієнтів розподілили на дві групи: конт­рольну — 24 пацієнти без АГ та основну — 71 пацієнт з АГ 1 — 2-го ступеня 1 — 2-ї стадії з низьким і помірним кардіоваскулярним ризиком. У кожній групі виділили дві підгрупи: 25 — 44 і 45 — 60 років. У всіх пацієнтів визначали клініко-біохімічні та антропометричні показники, БВ за методом О.Г. Горєлкіна і Б.Б. Пінхасова, вираженість когнітивних дисфункцій за даними опитувальників Montreal Cognitive Assessment (MoCA) і Digit Symbol Substitution Test (DSS) і стан здоров’я за результатами анкетування European Quality of Life Questionnaire (EQ-5D).
Результати. Виявлено статистично значущі відмінності між пацієнтами основної та контрольної групи за БВ (p = 0,000), масою тіла (p = 0,016), індексом маси тіла (p = 0,02), обводом талії (p = 0,001) і стегон (p = 0,013). При аналізі розподілу значень параметрів у пацієнтів віком від 25 до 45 років з АГ і без неї встановлено статистично значущі відмінності за БВ (p = 0,025), масою тіла (p = 0,009), індексом маси тіла (p = 0,048), обводом талії (p = 0,007), рівнем тригліцеридів (p = 0,025), холестерину ліпопротеїнів дуже низької густини (p = 0,025), холестерину ліпопротеїнів високої густини (p = 0,000), коефіцієнтом атерогенності (p = 0,001), вмістом креатиніну (p = 0,007) і результатами за MoCA (p = 0,000). У пацієнтів основної групи віком від 45 до 60 років виявлено статистично значущі відмінності за рівнем загального холестерину (p = 0,002), тригліцеридів (p = 0,015), холестерину ліпопротеїнів дуже низької густини (p = 0,042), холестерину ліпопротеїнів низької густини (p = 0,042), коефіцієнтом атерогенності (p = 0,010), результатами тесту DSS (p = 0,000) і підвищений рівень аланінамінотрансферази (p = 0,021). Зниження когнітивних функцій у пацієнтів з АГ порівняно з контрольною групою (p < 0,05) відзначено за результатами опитувальника MoCA в осіб молодого віку і за тестом DSS в осіб середнього віку. Оцінка БВ продемонструвала наявність зв’язку з результатами тесту DSS і показниками здоров’я у пацієнтів як молодого віку, так і середнього.
Висновки. У пацієнтів з АГ і низьким кардіоваскулярним ризиком не лише середнього, а й молодого віку можуть формуватися когнітивні порушення. У пацієнтів молодого віку для їх виявлення ефективним може бути використання опитувальника MoCA, а в осіб середнього віку — DSS. Біологічний вік можна використовувати як індикатор порушень стану здоров’я у пацієнтів з АГ як молодого, так і середнього віку.

Біографії авторів

O. V.  Kolesnikova, Національний інститут терапії імені Л.  Т. Малої НАМН України, Харків

О. В. Колеснікова

O. E.  Zaprovalna, Національний інститут терапії імені Л.  Т. Малої НАМН України, Харків

О. Є. Запровальна

A. O.  Radchenko, Національний інститут терапії імені Л.  Т. Малої НАМН України, Харків

А. О. Радченко

A. V.  Potapenko, Національний інститут терапії імені Л.  Т. Малої НАМН України, Харків

А. В. Потапенко

Посилання

Alefishat E., Jarab A., Abu Farha R. Factors affecting health­related quality of life among hypertensive patients using the EQ­5D Tool // International Journal of Clinical Practice. — 2020. — Vol. 74 (9). — P. e13532. doi: 10.1111/ijcp.13532.

Baranowski J., Klęczar K., Sołtysiak M., Widecka K. The association between cognitive decline and short­term blood pressure variability in middle­aged patients with primary hypertension — a pilot study // Arterial Hypertension. — 2018. — Vol. 22 (3). — P. 135 — 142. doi: 10.5603/AH.a2018.0013.

Chen K. H., Henderson V. W., Stolwyk R. J. et al. Prehypertension in midlife is associated with worse cognition a decade later in middle­aged and older women // Age and Ageing. — 2015. — Vol. 44 (3). — P. 439 — 45. doi: 10.1093/ageing/afv026.

Devlin N. J., Brooks R. EQ­5D and the EuroQol Group. Past, Present and Future // Appl. Health Econ. Health Policy. — 2017. — Vol. 15 (2). — P. 127 — 137. doi: 10.1007/s40258­017­0310­5.

Di Marco L. Y., Venneri A., Farkas E. et al. Vascular dysfunction in the pathogenesis of Alzheimer’s disease — a review of endothelium­mediated mechanisms and ensuing vicious circles // Neurobiology of Disease. — 2015. — Vol. 82. — P. 593 — 606. doi: 10.1016/j.nbd.2015.08.014.

Elfimova E., Aksenova A., Galitsin P. et al. Peculiarities of psychological profile in young male patients with grade 1 arterial hypertension, severe obstructive sleep apnea and obesity // American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine: C39. Identifying and treating anxiety and depression in pulmonary diseases. — 2018. — Vol. 197. — A4894.

Fitri F. I., Rambe A. S. Correlation between hypertension and cognitive function in elderly // IOP Conf. Series: Earth and Environmental. — 2018. — Vol. 125. — 012177. doi :10.1088/1755 — 1315/125/1/012177.

Gulkevych O., Kupchynska O., Bezrodna L. et al. A16984 Cognitive impairment and other target organs damage in patients with essential hypertension // Journal of Hypertension. — 2018. — Vol. 36. — P. e197. doi: 10.1097/01.hjh.0000548805.95331.2d.

Iadecola C., Yaffe K., Biller J. et al. Impact of hypertension on cognitive function: a scientific statement from the American Heart Association // Hypertension. — 2016. — Vol. 68 (6). — P. e67 — 94. doi: 10.1161/hyp.0000000000000053.

Jaeger J. Digit symbol substitution test: the case for sensitivity over specificity in neuropsychological testing // Journal of Clinical Psychopharmacology. — 2018. — Vol. 38 (5). — P. 513. doi: 10.1097/JCP.0000000000000941.

Katsi V., Kallistratos M. S., Kontoangelos K. et al. Arterial hypertension and health­related quality of life // Frontiers in Psychiatry. — 2017. — Vol. 8. — P. 270. doi: 10.3389/fpsyt.2017.00270.

Kesse­Guyot E., Julia C., Andreeva V. et al. Evidence of a cumulative effect of cardiometabolic disorders at midlife and subsequent cognitive function // Age and Ageing. — 2015. — Vol. 44 (4). — P. 648 — 654. doi: 10.1093/ageing/afv053.

Knopman D. S., Petersen R. C. Mild cognitive impairment and mild dementia: a clinical perspective // Mayo Clinic Proceedings. — 2014. — Vol. 89 (10). — P. 1452 — 1459. doi: 10.1016/j.mayocp.2014.06.019.

Köhler S., Baars M. A., Spauwen P. et al. Temporal evolution of cognitive changes in incident hypertension: prospective cohort study across the adult age span // Hypertension. — 2014. — Vol. 63 (2). — P. 245 — 51. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.113.02096.

Prince M. J., Guerchet M., Gemma­C. A. et al. World Alzheimer Report 2015. — P. The Global Impact of Dementia; An Analysis of Prevalence, Incidence, Cost and Trends London: Alzheimer’s disease International, 2015.

Streit S., Poortvliet R. K., den Elzen W. P. et al. Systolic blood pressure and cognitive decline in older adults with hypertension // Ann. Fam Med. — 2019. — Vol. 17 (2). — P. 100 — 107. doi: 10.1370/afm.2367.

Szende A., Janssen B., Cabases J., eds. Self­Reported Population Health: An International Perspective based on EQ­5D [Internet]. — Dordrecht (NL): Springer, 2014.

Zhang L., Guo X., Zhang J. et al. Health­related quality of life among adults with and without hypertension: A population­based survey using EQ­5D in Shandong, China // Scientific Reports. — 2017. — Vol. 7 (1). — P. 1 — 7.

Zilberman J. M., Cerezo G. H., Del Sueldo M. et al. Association between hypertension, menopause, and cognition in women // The Journal of Clinical Hypertension. — 2015. — Vol. 17 (12). — P. 970 — 976. doi: 10.1111/jch.12643.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-18

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження