DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2020-4-5

Асоціація між біологічним віком, клініко-біохімічними показниками, виявами когнітивних порушень і показниками здоров’я у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

O. V.  Kolesnikova, O. E.  Zaprovalna, A. O.  Radchenko, A. V.  Potapenko

Анотація


Мета — визначити зв’язок між біологічним віком (БВ), клініко-біохімічними параметрами, когнітивними функціями і суб’єктивною оцінкою здоров’я в осіб з артеріальною гіпертензією (АГ) і кардіоваскулярним ризиком низьких градацій.
Матеріали та методи. Обстежено 95 пацієнтів (50 чоловіків і 45 жінок) середнім віком 43,8 року (від 25,0 до 59,8 років). Пацієнтів розподілили на дві групи: конт­рольну — 24 пацієнти без АГ та основну — 71 пацієнт з АГ 1 — 2-го ступеня 1 — 2-ї стадії з низьким і помірним кардіоваскулярним ризиком. У кожній групі виділили дві підгрупи: 25 — 44 і 45 — 60 років. У всіх пацієнтів визначали клініко-біохімічні та антропометричні показники, БВ за методом О.Г. Горєлкіна і Б.Б. Пінхасова, вираженість когнітивних дисфункцій за даними опитувальників Montreal Cognitive Assessment (MoCA) і Digit Symbol Substitution Test (DSS) і стан здоров’я за результатами анкетування European Quality of Life Questionnaire (EQ-5D).
Результати. Виявлено статистично значущі відмінності між пацієнтами основної та контрольної групи за БВ (p = 0,000), масою тіла (p = 0,016), індексом маси тіла (p = 0,02), обводом талії (p = 0,001) і стегон (p = 0,013). При аналізі розподілу значень параметрів у пацієнтів віком від 25 до 45 років з АГ і без неї встановлено статистично значущі відмінності за БВ (p = 0,025), масою тіла (p = 0,009), індексом маси тіла (p = 0,048), обводом талії (p = 0,007), рівнем тригліцеридів (p = 0,025), холестерину ліпопротеїнів дуже низької густини (p = 0,025), холестерину ліпопротеїнів високої густини (p = 0,000), коефіцієнтом атерогенності (p = 0,001), вмістом креатиніну (p = 0,007) і результатами за MoCA (p = 0,000). У пацієнтів основної групи віком від 45 до 60 років виявлено статистично значущі відмінності за рівнем загального холестерину (p = 0,002), тригліцеридів (p = 0,015), холестерину ліпопротеїнів дуже низької густини (p = 0,042), холестерину ліпопротеїнів низької густини (p = 0,042), коефіцієнтом атерогенності (p = 0,010), результатами тесту DSS (p = 0,000) і підвищений рівень аланінамінотрансферази (p = 0,021). Зниження когнітивних функцій у пацієнтів з АГ порівняно з контрольною групою (p < 0,05) відзначено за результатами опитувальника MoCA в осіб молодого віку і за тестом DSS в осіб середнього віку. Оцінка БВ продемонструвала наявність зв’язку з результатами тесту DSS і показниками здоров’я у пацієнтів як молодого віку, так і середнього.
Висновки. У пацієнтів з АГ і низьким кардіоваскулярним ризиком не лише середнього, а й молодого віку можуть формуватися когнітивні порушення. У пацієнтів молодого віку для їх виявлення ефективним може бути використання опитувальника MoCA, а в осіб середнього віку — DSS. Біологічний вік можна використовувати як індикатор порушень стану здоров’я у пацієнтів з АГ як молодого, так і середнього віку.

Ключові слова


артеріальна гіпертензія; низький кардіоваскулярний ризик; біологічний вік; оцінка когнітивних порушень; показники здоров’я.

Повний текст:

PDF

Посилання


Alefishat E., Jarab A., Abu Farha R. Factors affecting health­related quality of life among hypertensive patients using the EQ­5D Tool // International Journal of Clinical Practice. — 2020. — Vol. 74 (9). — P. e13532. doi: 10.1111/ijcp.13532.

Baranowski J., Klęczar K., Sołtysiak M., Widecka K. The association between cognitive decline and short­term blood pressure variability in middle­aged patients with primary hypertension — a pilot study // Arterial Hypertension. — 2018. — Vol. 22 (3). — P. 135 — 142. doi: 10.5603/AH.a2018.0013.

Chen K. H., Henderson V. W., Stolwyk R. J. et al. Prehypertension in midlife is associated with worse cognition a decade later in middle­aged and older women // Age and Ageing. — 2015. — Vol. 44 (3). — P. 439 — 45. doi: 10.1093/ageing/afv026.

Devlin N. J., Brooks R. EQ­5D and the EuroQol Group. Past, Present and Future // Appl. Health Econ. Health Policy. — 2017. — Vol. 15 (2). — P. 127 — 137. doi: 10.1007/s40258­017­0310­5.

Di Marco L. Y., Venneri A., Farkas E. et al. Vascular dysfunction in the pathogenesis of Alzheimer’s disease — a review of endothelium­mediated mechanisms and ensuing vicious circles // Neurobiology of Disease. — 2015. — Vol. 82. — P. 593 — 606. doi: 10.1016/j.nbd.2015.08.014.

Elfimova E., Aksenova A., Galitsin P. et al. Peculiarities of psychological profile in young male patients with grade 1 arterial hypertension, severe obstructive sleep apnea and obesity // American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine: C39. Identifying and treating anxiety and depression in pulmonary diseases. — 2018. — Vol. 197. — A4894.

Fitri F. I., Rambe A. S. Correlation between hypertension and cognitive function in elderly // IOP Conf. Series: Earth and Environmental. — 2018. — Vol. 125. — 012177. doi :10.1088/1755 — 1315/125/1/012177.

Gulkevych O., Kupchynska O., Bezrodna L. et al. A16984 Cognitive impairment and other target organs damage in patients with essential hypertension // Journal of Hypertension. — 2018. — Vol. 36. — P. e197. doi: 10.1097/01.hjh.0000548805.95331.2d.

Iadecola C., Yaffe K., Biller J. et al. Impact of hypertension on cognitive function: a scientific statement from the American Heart Association // Hypertension. — 2016. — Vol. 68 (6). — P. e67 — 94. doi: 10.1161/hyp.0000000000000053.

Jaeger J. Digit symbol substitution test: the case for sensitivity over specificity in neuropsychological testing // Journal of Clinical Psychopharmacology. — 2018. — Vol. 38 (5). — P. 513. doi: 10.1097/JCP.0000000000000941.

Katsi V., Kallistratos M. S., Kontoangelos K. et al. Arterial hypertension and health­related quality of life // Frontiers in Psychiatry. — 2017. — Vol. 8. — P. 270. doi: 10.3389/fpsyt.2017.00270.

Kesse­Guyot E., Julia C., Andreeva V. et al. Evidence of a cumulative effect of cardiometabolic disorders at midlife and subsequent cognitive function // Age and Ageing. — 2015. — Vol. 44 (4). — P. 648 — 654. doi: 10.1093/ageing/afv053.

Knopman D. S., Petersen R. C. Mild cognitive impairment and mild dementia: a clinical perspective // Mayo Clinic Proceedings. — 2014. — Vol. 89 (10). — P. 1452 — 1459. doi: 10.1016/j.mayocp.2014.06.019.

Köhler S., Baars M. A., Spauwen P. et al. Temporal evolution of cognitive changes in incident hypertension: prospective cohort study across the adult age span // Hypertension. — 2014. — Vol. 63 (2). — P. 245 — 51. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.113.02096.

Prince M. J., Guerchet M., Gemma­C. A. et al. World Alzheimer Report 2015. — P. The Global Impact of Dementia; An Analysis of Prevalence, Incidence, Cost and Trends London: Alzheimer’s disease International, 2015.

Streit S., Poortvliet R. K., den Elzen W. P. et al. Systolic blood pressure and cognitive decline in older adults with hypertension // Ann. Fam Med. — 2019. — Vol. 17 (2). — P. 100 — 107. doi: 10.1370/afm.2367.

Szende A., Janssen B., Cabases J., eds. Self­Reported Population Health: An International Perspective based on EQ­5D [Internet]. — Dordrecht (NL): Springer, 2014.

Zhang L., Guo X., Zhang J. et al. Health­related quality of life among adults with and without hypertension: A population­based survey using EQ­5D in Shandong, China // Scientific Reports. — 2017. — Vol. 7 (1). — P. 1 — 7.

Zilberman J. M., Cerezo G. H., Del Sueldo M. et al. Association between hypertension, menopause, and cognition in women // The Journal of Clinical Hypertension. — 2015. — Vol. 17 (12). — P. 970 — 976. doi: 10.1111/jch.12643.




© Український терапевтичний журнал, 2021
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2021