Поширеність фібриляції передсердь в осіб після 40 років: тихоокеанські виклики та японські прогнози
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2020-3-67Ключові слова:
фібриляція передсердь, демографічні особливості, японські дослідження.Анотація
Фібриляція передсердь (ФП) — найпоширеніше після екстрасистолії порушення серцевого ритму, яке зменшує тривалість і погіршує якість життя. Метою нашого огляду літератури є ознайомлення вітчизняних лікарів з двома дослідженнями, проведеними групами японських науковців. Вони вивчали поширеність ФП, включали значну кількість пацієнтів із визначенням їх статево-вікових особливостей, досліджували наявність додаткових чинників ризику та зв'язок цього захворювання з іншими формами серцевої та супутньої патології. Зокрема, група дослідників під керівництвом доктора медицини Ясуюкі Ігучі здійснила поглиблене обстеження 41 466 непрацюючих мешканців м. Курашики віком понад 40 років на предмет наявності у них ФП та супутніх чинників ризику. Встановлено, що поширення ФП серед чоловіків було вдвічі вищим, ніж серед жінок — 2,4 та 1,2 % відповідно (p < 0,001). Науковці помітили, що систолічний артеріальний тиск у групі жінок із цією патологією був нижчий, ніж аналогічний показник у групі без ФП (p < 0,01). Також гіперхолестеринемію рідше діагностували у групі пацієнтів із ФП (p < 0,001). ФП спостерігали частіше у пацієнтів обох статей із цукровим діабетом, серцевою патологією, або хронічними захворюваннями нирок, ніж у пацієнтів без даних захворювань (p < 0,001).Інша представлена наукова праця японських науковців під керівництвом доктора медицини Хіруші Іноуе охопила ще більший масив обстежених пацієнтів (630 138 осіб віком понад 40 років, що проходили обстеження у 25 клініках і були переважно співробітниками приватних компаній або представниками місцевих органів влади). Автори прагнули не лише визначити поширеність ФП з урахуванням віку та статі, але й виявити відмінності між наявністю окремих чинників ризику та шкідливих звичок у осіб обох статей. Представлена інформація може бути корисною для українських кардіологів у їх нелегкій боротьбі із цим грізним захворюванням, яке щороку передчасно забирає життя або серйозно інвалідизує десятки тисяч наших співгромадян.
Посилання
Sychov OS, Romanova OM. Fibryliatsiia peredserd: stan problemy v Ukraini ta za kordonom. Ukr kardiol zhurn. 2007;5:63-66 [in Ukrainian].
Sribna OV. Epidemiolohichnyi analiz poshyrenosti fibryliatsii peredserd u miskii neorhanizovanii populiatsii. Zdorov’ia Ukrainy. 2005;5:16 [in Ukrainian].
Ball J, Carrington MJ, McMurray JV et al. Atrial fibrillation: Profile and burden of an evolving epidemic in the 21st century. International Journal of Cardiology. 2013;167:1807-1824.
Briffa T, Hung J, Knuiman M et al. Trends in incidence and prevalence of hospitalization for atrial fibrillation and associated mortality in Western Australia, 1995-2010. International Journal of Cardiology. 2016;208:19-25.
Chao TF, Gregory YH, Liu C J. et al. Relationship of aging and incident comorbidities to stroke risk in patients with atrial fibrillation. Journal of the American College of Cardiology. 2018;71:2.
Chiang CE, Wang KL, Lip GJ et al. Stroke prevention in atrial fibrillation: An Asian perspective. Theme Issue Article. 2014;111:789-797.
Diouf I, Magliano DJ, Carrington MJ et al. Prevalence, incidence, risk factors and treatment of atrial fibrillation in Australia: The Australian Diabetes, Obesity and Lifestyle (AusDiab) longitudinal, population cohort study. International Journal of Cardiology. 2016;205:127-132.
Gallagher C, Elliott A, Wong CX et al. Integrated care in atrial fibrillation: a systematic review and meta-analysis. Arrhythmias and sudden death original research article. 2019;103:24.
Go AS, Hylek EM, Phillips KA et al. Prevalence of diagnosed atrial fibrillation in adults. National implications for rhythm management and stroke prevention: the AnTicoagulation and risk factors in atrial fibrillation. Atria Study JAMA. 2001;285. 2370-2375.
Guo Y, Wang H, Tian Y et al. Multiple risk factors and ischaemic stroke in the elderly Asian population with and without atrial fibrillation. An analysis of 425,600 Chinese individuals without prior stroke. Thromb Haemost. 2016;115:184-192.
Iguchi Y, Aoki J, Kimura K et al. Prevalence of atrial fibrillation in community-dwelling japanese aged 40 years or older in Japan: Analysis of 41,436 Non-Employee Residents in Kurashiki-City. Circulation Journal. 2008;72:909-913. https://doi.org/10.1253/circj.72.909.
Ikemura N, Kohsaka S, Kimura T et al. Assessment of sex differences in the initial symptom burden, applied treatment strategy, and quality of life in japanese patients with atrial fibrillation. JAMA Network Open. 2019:1158-1170.
Im SL, Chua YL et al. Surgery for atrial fibrillation. Ann Acad Med Singapore. 2004;33:432-436.
Inoue H, Origasa H, Fujiki A et al. Prevalence of atrial fibrillation in the general population of Japan: An analysis based on periodic health examination. International Journal of Cardiology. 2009;137:102-107. 10.1016/j.ijcard.2008.06.029.
Kim D, Yang PS, Jang E et al. 10-year nationwide trends of the incidence, prevalence, and adverse outcomes of non-valvular atrial fibrillation nationwide health insurance data covering the entire Korean population. American Heart Journal. 2018 — Vol. 202:20-26.
Krittayaphong R, Winijkul A, Sritara P et al. Risk profiles and pattern of antithrombotic use in patients with non-valvular atrial fibrillation in Thailand. A Multicenter Study. 2018;18:174.
Laizzo PA, Benscoter MA. Visualization of catheter ablation for atrial fibrillation: Impact of devices and anatomy. World Journal of Cardiology. 2015;26:754-764.
Liberopoulos EN, Barcas F, Moses E et al. The CHADS2 and CHA2DS2-VASc scores predict atrial fibrillation in dyslipidemic individuals: Role of incorporating low high-density lipoprotein cholesterol levels. International Journal of Cardiology. 2017;263:194-199.
Liu XK, Jahangir A, Terzic A et al. Age — and sex-related atrial electrophysiologic and structural changes. American Journal of Cardiology. 2004;97:373-375.
Majeed A, Moser K, Carroll K et al. Trends in the prevalence and management of atrial fibrillation in general practice in England and Wales, 1994-1998. Analysis of data from the general practice research database. 2001;86:284.
Manning WJ, Silverman DI, Waksmonski CA et al. Prevalence of residual left atrial thrombi among patients with acute thromboembolism and newly recognized atrial fibrillation. Archives of internal medicine. 1995;155:2193-2198.
Ogawa H, An Y, Ikeda S et al. Progression from paroxysmal to sustained atrial fibrillation is associated with increased adverse events. Stroke. 2018;49:2301-2308.
Ohsawa M, Okayama A, Sakata K et al. Rapid increase in estimated number of persons with atrial fibrillation in Japan: an analysis from national surveys on cardiovascular diseases in 1980, 1990 and 2000. International Journal of Epidemiology. 2005;15:194-196.
Staerk L, Gregory YH, Lamberts M et al. Ischaemic and haemorrhagic stroke associated with non-vitamin K antagonist oral anticoagulants and warfarin use in patients with atrial fibrillation: a nationwide cohort study. European Heart Journal. 2017;38:907-915.
Wong CX, Brown A, Tse HF et al. Epidemiology of atrial fibrillation: The Australian and Asia-Pacific perspective. Heart Lung Circulation Journal. 2017;26:870-879.
Worldwide Epidemiology of Atrial Fibrillation. A Global Burden of Disease 2010 Study. 2014., https://www. ahajournals. org/ doi/ full /10. 1161 /CIRCULATIONAHA.113.005 119.
