DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2020-3-61

Синдром обструктивного апное/гіпопное сну та неалкогольна жирова хвороба печінки: роль гіпоксії

O. Y.  Gridnyev, O. V.  Korotchenko

Анотація


Порушення сну є актуальною проблемою сьогодення, оскільки стосуються близько половини дорослого населення. Встановлено, що однією з найпоширеніших проблем сну є синдром обструктивного апное/гіпопное сну. За даними ВООЗ, його поширеність порівнянна з такою цукрового діабету. Наведено дані про поширеність синдрому обструктивного апное/гіпопное сну у пацієнтів з метаболічним синдромом. Звернуто увагу на значущість надлишкової маси тіла та ожиріння у виникненні синдрому обструктивного апное/гіпопное сну та їх зв’язок з тяжкістю перебігу останнього. Описано механізми виникнення синдрому обструктивного апное/гіпопное сну при ожирінні та основні ланки патогенезу прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки. Наголошено на значенні оксидантного стресу у виникненні запалення і фіброзу печінки. Показано роль гіпоксії в патогенезі прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки при її поєднанні із синдромом обструктивного апное/гіпопное сну і його зв’язок із запальними та фіброзними процесами. Печінка має важливе значення в гомеостазі кисню в організмі. Описано історію відкриття сімейства індукованих гіпоксією факторів. Наголошено, що всі α-субодиниці комплексу індукованих гіпоксією факторів діють одночасно, вражаючи як загальні, так і різні молекулярні цілі, що зумовлює їх особливі біологічні ефекти. Показано роль індукованих гіпоксією факторів у регулюванні різних процесів в організмі. Обґрунтовано перевагу вивчення індукованого гіпоксією фактора-2α при спільному перебігу синдрому обструктивного апное/гіпопное сну і неалкогольної жирової хвороби печінки. Показано роль індукованого гіпоксією фактора-2α в розвитку і прогресуванні неалкогольної жирової хвороби печінки.

Ключові слова


неалкогольна жирова хвороба печінки; синдром обструктивного апное/гіпопное сну; індукований гіпоксією фактор.

Повний текст:

PDF

Посилання


Galaktionov DA. Sostoyanie serdechno-sosudistoy sistemyi u bolnyih s sindromom obstruktivnogo apnoe vo vremya sna razlichnoy stepeni vyirazhennosti: dis. kand. med. nauk: 14.01.04 [in Russian]. St. Petersburg; 2017:152.

Kolesnikov VN, Suntsov VV, Suntsov VlV. Sindrom obstruktivnogo apnoe sna s tochki zreniya otorinolaringologa [in Russian]. Glavnyiy vrach yuga Rossii. 2019;1 (65):51-54.

Markin AV, Martyinenko TI, Kostyuchenko GI, Tseymah IYa, Shoyhet YaN. Faktory riska serdechno-sosudistykh zabolevanii u bolnykh s sindromom obstruktivnogo apnoe sna [in Russian]. Klinitsist. 2014;(1):15-21.

Sarieva KV, Lyanguzov AYu, Zorina II, Galkina OV, Vetrovoy OV. Vliyanie tyazheloy gipoksii i gipoksicheskogo postkonditsionirovaniya na glutation-zavisimuyu antioksidantnuyu sistemu golovnogo mozga kryis Neyrohimiya [in Russian]. 2018;(3):241-249.

Fadeenko GD, Kushnir IE, Mozhina TL, Chernova VM, Solomentseva TA. Rol syivorotochnyih biomarkerov v diagnostike nealkogolnoy zhirovoy bolezni pecheni [in Russian]. Suchasna gastroenterologiya. 2019;(3):58-64. https://doi.org/10.30978/MG-2019-3-58

Fadeenko GD, Solomentseva TA, Sitnik KA, Kurinnaya EG, Semova OV. Vistseralnoe ozhirenie kak prediktor aterogeneza u bolnyih s nealkogolnoy zhirovoy boleznyu pecheni [in Russian]. Suchasna gastroenterologiya. 2015;(2):22-27.

Feschenko YuI, Yashina LA, Sirenko YuN, Miheeva KV. Sindrom obstruktivnogo apnoe-gipopnoe sna — problema obscheterapevticheskaya. Vzglyad pulmonologov i kardiologov [in Russian]. Zdorov’ya Ukrainy`. 2015;(1).

Chernyavskiy VV, Pavlovskiy LL. Nealkogolnaya zhirovaya bolezn pecheni i kishechnaya mikrobiota: dve storonyi odnoy problemyi [in Russian]. Zdorov’ya Ukrainy`. 2017;(3):3-4.

Shnayder NA, Petrova MM, Demko IV, Alekseeva OV. [Intermediate phenotypes of obstructive sleep apnea/hypopnea syndrome] [in Russian]. Neurology, Neuropsychiatry, Psychosomatics. 2016;8(4):81-86. https://doi.org/10.14412/2074-2711-2016-4-81-86.

Benotti P, Wood C, Argyropoulos G, Pack A et al. The impact of obstructive sleep apnea on nonalcoholic fatty liver disease in patients with severe obesity. Obesity. 2016;24(4):871-877. https://doi.org/10.1002 / oby.21409

Bjorøy I, Jørgensen VA, Pallesen S, Bjorvatn B. The prevalence of insomnia subtypes in relation to demographic characteristics, anxiety, depression, alcohol consumption and use of hypnotics. Front Psychol. 2020;11:527. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00527

Cakmak E, Duksal F, Altinkaya E et al. Association between the severity of nocturnal hypoxia in obstructive sleep apnea and non-alcoholic fatty liver damage. Hepat Mon. 2015;15 (11):e32655. https://doi.org/10.5812/hepatmon.32655

Castaneda A, Jauregui-Maldonado E, Ratnani I et al. Correlation between metabolic syndrome and sleep apnea. World Journal of Diabetes. 2018;9(4):66-71. https://doi.org/10.4239/wjd.v9.i4.66

Corey K, Misdraji J, Gelrud L et al. Obstructive sleep apnea is associated with nonalcoholic steatohepatitis and advanced liver histology. Digestive Diseases & Sciences. 2015;60(8):2523-2528. https://doi.org/10.1007/s10620-015-3650-8

Coughlin SR, Mawdsley L, Mugarza JA et al. Obstructive sleep apnea is independently associated with an increased prevalence of metabolic syndrome. European Heart Journal. 2004;25(9):735-741. https://doi.org/10.1016/j.ehj.2004.02.021

Drager L, Polotsky V, O’Donnell C et al. Translational approaches to understanding metabolic dysfunction and cardiovascular consequences of obstructive sleep apnea. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2015;309(7):H1101-11. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00094.2015

Fotbolcu H, Zorlu E. Nonalcoholic fatty liver disease as a multi-systemic disease. World Journal of Gastroenterology. 2016;Vol 22(16):4079-4090. https://doi.org/10.3748/wjg.v22.i16.4079

Framnes SN, Arble DM. The bidirectional relationship between obstructive sleep apnea and metabolic disease. Front Endocrinol. 2018;9:440. https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00440

Heinzer R, Vat S, Marques-Vidal P et al. Prevalence of sleep dosordered breathing in the general population: the HypnoLaus study. Lancet Respir Med. 2015;3(4):310-318. https://doi.org/10.1016/S2213-2600 (15)00043-0

Jin S, Jiang S, Hu A. Association between obstructive sleep apnea and non-alcoholic fatty liver disease: a systematic review and meta-analysis. Sleep Breath. 2018;22(3):841-851. https://doi.org/10.1007 / s11325-018-1625-7

Kuvat N, Tanriverdi H, Armutcu F. The relationship between obstructive sleep apnea syndrome and obesity: A new perspective on the pathogenesis in terms of organ crosstalk. The Clinical Respiratory Journal. 2020;14(7):595-604. https://doi.org/10.1111/crj.13175

Lin QC, Chen L, Chen G et al. Association between nocturnal hypoxia and liver injury in the setting of nonalcoholic fatty liver disease. Sleep Breath. 2015;19(1):273-280. https://doi.org/10.1007/s11325-014-1008-7

Mesarvi O, Loomba R, Malhorta A. Obstructive sleep apnea, hypoxia, and nonalcoholic fatty liver disease. American Journal of Respiratory Critical Care Medicine. 2019;199(7):830-841. https://doi.org/10.1164/rccm.201806-1109TR

Morin CM, Jarrin DC. Epidemiology of insomnia: prevalence, course, risk factors, and public health burden. Sleep Med Clin. 2013;8(3):281-297. https://doi.org/10.1016/j.jsmc.2013.05.002

Mylonis I, Simos G, Paraskeva E. Hypoxia-inducible factors and the regulation of lipid metabolism. Cells. 2019;8(3):214-230. https://doi.org/10.3390/cells8030214

Nousseir HM. Obesity: the major preventable risk factor of obstructive sleep apnea. J Curr Med Res Pract. 2019;4(1):1-5. https://doi.org/10.4103/JCMRP.JCMRP_138_18

Paschetta E, Belci P, Alisi A et al. OSAS-related inflammatory mechanisms of liver injury in nonalcoholic fatty liver disease. Mediators of Inflammation. 2015;2015. https://doi.org/10.1155/2015/815721

Peppard PE, Young T, Palta M et al. Longitudinal study of moderate weight change and sleep-disordered breathing. JAMA. 2000;284 (23):3015-3021. https://doi.org/10.1001/jama.284.23.3015

Petruzzelli R, Christensen DR, Parry K et al. HIF-2α Regulates NANOG Expression in human embryonic stem cells following hypoxia and reoxygenation through the interaction with an oct-sox cis regulatory element. PLoS One. 2014;9 (10). e108309. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0108309

Punjabi N, Shahar E, Redline S et al. Sleep-disordered breathing, glucose intolerance, and insulin resistance: the Sleep Heart Health Study. Am J Epidemiol. 2004;160(6):521-530. https://doi.org/10.1093/aje/kwh261

Semenza GL, Wang GL. A nuclear factor induced by hypoxia via de novo protein synthesis binds to the human erythropoietin gene enhancer at a site required for transcriptional activation. Molecular & Cellular Biology. 1992;12:5447-5454.

Senaratna CV, Perret JL, Lodge CJ et al. Prevalence of obstructive sleep apnea in the general population: A systematic review. Sleep Medicine Reviews. 2017;34:70-81. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2016.07.002

Sforza E, Roche F. Chronic intermittent hypoxia and obstructive sleep apnea: an experimental and clinical approach. Hypoxia. 2016;4:99-108. https://doi.org/10.2147/HP.S103091

Suzuki T, Shinjo S, Arai T et al. Hypoxia and fatty liver. World Journal of Gastroenterology. 2014;20:15087-15097. https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i41.15087

Taniguchi CM, Finger E, Krieg A et al. Cross-talk between hypoxia and insulin signaling through Phd3 regulates hepatic glucose and lipid metabolism and ameliorates diabetes. NAT MED. 2013;Vol 19 (10):1325-1330. https://doi.org/10.1038/nm.3294

Wiesener M, Jürgensen JS, Rosenberger C et al. Widespread hypoxia-inducible expression of HIF-2α in distinct cell populations of different organs. FACEB J. 2002;17(2):271-273. https://doi.org/10.1096/fj.02-0445fje

Yu JH, Ahn JH, Yoo HJ et al. Obstructive sleep apnea with excessive daytime sleepiness is associated with non-alcoholic fatty liver disease regardless of visceral fat. Korean J Intern Med. 2015;30(6):846-855. https://doi.org/10.3904/kjim.2015.30.6.846




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020