Синдром подразненого кишечника з запором: можливості пребіотичної терапії
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2020-3-37Ключові слова:
синдром подразненого кишечника, інулін, пребіотик.Анотація
Численні дослідження засвідчили, що синдром подразненого кишечника (СПК) може бути обумовлений динамічним, індивідуальним поєднанням внутрішніх і зовнішніх умов, зокрема генетики, імунної відповіді, навколишнього середовища, стресу, дієти і кишкового мікробіома. До додаткових чинників ризику зараховують вплив антибіотиків широкого спектру дії і інфекцію шлунково-кишкового тракту. Незважаючи на багатофакторну природу СПК, існують чіткі видимі мікробні відмінності у пацієнтів порівняно зі здоровими особами, а дослідження, присвячені тестуванням і моніторингу мікробіома, припускають, що змінений мікробіом може зробити людину більш сприйнятливою до даного захворювання.Останніми роками дослідження були зосереджені на використанні харчових волокон і пребіотиків, оскільки багато які з цих полісахаридів можуть метаболізуватися мікробіотою кишечника, що приводить до утворення коротколанцюгових жирних кислот. Пребіотична специфічність фруктанів (інуліну) опосередковується через видоспецифічі генні кластери в цукролітичних бактеріях, контрольовані сигнальними сенсорами для різних субстратів. Користь пребіотика для здоров’я пов’язана з імунною регуляцією і виробленням бактеріальних метаболітів.
Велика кількість рандомізованих клінічних досліджень застосування інуліну як біфідогенного пребіотика засвідчили його клінічну ефективність при лікуванні запорів у пацієнтів із СПК, запальними захворюваннями кишечника, можливість модулювати кишкову мікробіоту, впливати на дисбіоз кишечника, надавати імуномодулювальну, протизапальну дію на слизову оболонку кишечника, підтримувати гомеостаз колоноцитів.
Як терапевтична мішень перспективним є стимулювання специфічного пребіотичного зростання біфідобактерій інуліном.
Посилання
Zvjaginceva TD, Gridneva SV. Sindrom razdrazhennogo kishechnika: sovremennye predstavlenija i novye vozmozhnosti korrekcii [in Russian]. Skhidnoievropeiskyi zhurnal vnutrishnoi ta simeinoi medytsyny. 2018;2:4-9.
Zviahintseva TD, Skrypnyk IM, Tkach SM, Kharchenko NV. Funktsionalni rozlady shlunkovo-kyshkovoho traktu (Rymski kryterii IV — vybrani pytannia). K., 2017:56 [in Ukrainian].
Isakov V, Pilipenko V, Shahovskaja A. Jeffektivnost' obogashhennogo inulinom jogurta na privychki kishechnika u pacientov s sindromom razdrazhennogo kishechnika s zaporom: pilotnoe issledovanie. 2013. FASEB Journal;27. Annotacija k vstreche: lb426 [in Russian].
Titova LM, Aleksanjan IJu. Tehnologija inulina: osnovnye tendencii razvitija otrasli i spornye voprosy. Pishhevaja promyshlennost'. 2016;1:46-51 [in Russian].
Abu Baker MF, Mahamid M. The evolving role of gut microbiota in the management of irritable bowel syndrome: an overview of the current knowledge. J Clin Med. 2020;49(3):685-684.
Agnello M, Carroll LN, Imam N. Gut microbiome composition and risk factors in a large cross-sectional IBS cohort. BMJ Open Gastroenterol. 2020;7(1):1-12.
Ama S, McElligott M, Stevens S. Effect of inulin on microbiota composition and irritable bowel syndrome: a case Report. 2019. Доступно SSRN: https://ssrn.com/abstract = 3506404 или http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3506404.
Causey JI, Feirtag JM, Gallaher DD et al. Effects of dietary inulin on serum lipids, blood glucose and the gastrointestinal environment in hypercholesterolemic men. Nutr Res. 2000;20:191-201.
Chassard C, Dapoigny M, Scott KP et al. Functional dysbiosis within the gut microbiota of patients with constipated-irritable bowel syndrome. Aliment Pharmacol Ther. 2012;35(7):828-838.
Collado Yurrita L, San Mauro Martín I, Ciudad-Cabañas MJ. Effectiveness of inulin intake on indicators of chronic constipation: a meta-analysis of controlled randomized clinical trials. Nutr Hosp. 2014;30(2):244-252.
Costabile A, Kolida S, Klinder A, Gietl E. A double-blind, placebo-controlled, cross-over study to establish the bifidogenic effect of a very-long-chain inulin extracted from globe artichoke (Cynara scolymus) in healthy human subjects. Br J Nutr. 2010;104(7):1007-1017.
De Preter V, Vanhoutte T, Huys G et al. Baseline microbiota activity and initial bifidobacteria counts influence responses to prebiotic dosing in healthy subjects. Aliment Pharmacol Ther. 2008;27:504-513.
Duan R, Zhu S, Wang B et al. Alterations of gut microbiota in patients with irritable bowel syndrome based on 16S rRNA-targeted sequencing: A systematic review. Clin Transl Gastroenterol. 2019;10(2). e00012.
Esquerre N, Вasso L, Defaye M et al. Colitis-induced microbial perturbation promotes postinflammatory visceral hypersensitivity. Cell Mol Gastroenterol Hepatol. 2020;11:225-244.
Gibson G, Hutkins R, Sanderset ME et al. Expert Consensus Document: The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics (ISAPP) Consensus Statement on the Definition and Scope of Prebiotics. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2017;14(8):491-502.
Gibson GR, Roberfroid MB. Dietary modulation of the human colonic microbiota: introducing the concept of prebiotics. J Nutr. 1995;125:1401-1412.
Harris LA, Baffy N. Modulation of the gut microbiota: A focus on treatments for irritable bowel syndrome. Postgrad Med. 2017;129(8):872-888.
Hiel S, Bindels LB, Pachikianet BD et al. Effects of a diet based on inulin-rich vegetables on gut health and nutritional behavior in healthy humans. J Clin Nutr. 2019;109:1683-1695.
Hill P, Muir JG, Gibson PR. Controversies and recent developments of the Low-FODMAP Diet. Gastroenterol Hepatol. 2017;13(1):36-45.
Kleessen B, Sykura B, Zunft HJ et al. Effects of inulin and lactose on fecal microflora, microbial activity, and bowel habit in elderly constipated persons. Am J Clin Nutr. 1997;65:1397-1402.
Le Bastard Q, Chapelet G, Javaudin F et al. The effects of inulin on gut microbial composition: a systematic review of evidence from human studies. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2020;39:403-413.
Meyer D, Stasse-Wolthuis M. The bifidogenic effect of inulin and oligofructose and its consequences for gut health. Eur J Clin Nutr. 2009;63:1277-1289. doi: 10.1038/ejcn.2009.64.
Mika A, Siepelmeyer A, Holz A. Effect of chicory inulin intake on bowel function in healthy individuals with constipation: a randomized, double-blind, placebo-controlled study. Int J Food Sci Nutr. 2017;68(1):462-488.
Muller M, Hermes G, Canfora E et al. Distal colonic transit is linked to gut microbiota diversity and microbial fermentation in humans with slow colonic transit. Am J of Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2020;318(2):361-369.
Pier M, Guarino L, Altomare A.. Mechanisms of action of prebiotics and their effects on gastro-intestinal disorders in adults. Nutrients. 2020;9, N 12 (4):1037.
Pittayanon R, Lau JT, Yuhong Yuan. Gut microbiota in patients with irritable bowel syndrome: a systematic review. Gastroenterology. 2019;157(1):97-108.
Roberfroid MB, van Loo JA, Gibson GR. The bifidogenic nature of chicory inulin and its hydrolysis products. J Nutr. 1998;128:11-19.
Vandeputte B, Falony G, Vieira-Silva S et al. Prebiotic inuline-type fructans induce specific changes in the human gut microbiota /. Gut. 2017;66 (11):1968-1974.
Vos A, M’Rabet L, Stahl B. et. al. Immune-modulatory effects and potential working mechanisms of orally applied nondigestible carbohydrates. Crit Rev Immunol. 2007;27:97-140.
Wang L, Alammar N, Singh R, Nanavati J. Gut microbial dysbiosis in the irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis of case-control studies. J Acad Nutr Diet. 2020;120(4):565-586.
Wilson B, Whelan K. Prebiotic inulin-type fructans and galacto-oligosaccharides: definition, specificity, function, and application in gastrointestinal disorders. JGH Gastroenterology and Hepatology. 2017;32(51):64-68.
