DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2020-3-29

Роль кишкової мікробіоти у розвитку уролітіазу у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника

I. A.  Derkach, A. E.  Dorofeyev, M. M.  Rudenko, G. A.  Dorofeyeva, Yu. Z.  Dynia 

Анотація


Мета — вивчити зміни кишкової мікробіоти у хворих з поєднанням сечокам’яної хвороби (СКХ) і синдрому подразненого кишечника (СПК), а також вплив курсів рифаксиміну на частоту рецидивів оксалатного уролітіазу в цих пацієнтів.
Матеріали та методи.  Було відібрано 320 хворих з однобічними поодинокими оксалатними каменями і супутнім СПК, які перебували на лікуванні в 2015—2017 рр.  Серед них був 131 чоловік і 189 жінок, середній вік — (47,4 ± 2,1) року.  За хімічним складом розподіл каменів був таким: оксалатні — у 158 пацієнтів, змішані оксалатнофосфатні (оксалатів понад 50 %) — у 162. Методом випадкової вибірки хворих розподілили на дві групи.  В першу залучено 120 пацієнтів, яким призначали рифаксимін.  Повторний курс рифаксиміну призначали через 6 міс, а при збереженні СНБР і/або симптоматики СПК у подальшому  — раз на 6 міс.  Доза рифаксиміну становила 1200 мг/добу протягом 14 днів.  Другу групу утворили 200 хворих. У всіх пацієнтів проводили оцінку синдрому надлишкового бактеріального росту (СНБР) і брали зразки калу для полімеразної ланцюгової реакції.  Через кожні 6 міс проводили дихальний тест на СНБР.  Через 3 роки всім хворим в обов’язковому порядку робили сонографічне дослідження для виявлення рецидиву каменів і водневий дихальний тест на СНБР.  
Результати.  Дослідження закінчили 309 хворих: з першої групи вибуло 4 пацієнти, з другої — 7. У хворих з СКХ у 19,5 % випадків виявлено симптоми СПК.  При поєднанні СКХ із СПК у 5,2 разу частіше, ніж у здорових осіб, діагностовано СНБР.  У фекальній мікробіоті у цих пацієнтів статистично значущо підвищена кількість Actinobacteria і знижена — Firmicutes, Faecalibacterium prausnitzii, Akkermansia muciniphila і величина співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes, що може знижувати руйнування оксалатів та підвищувати ризик СКХ.
Висновки.  Застосування рифаксиміну в дозі 1200 мг/добу протягом 14 днів сприяло статистично значущому зменшенню СНБР.  Повторні курси рифаксиміну кожні 6 міс пацієнтам із СНБР і персистуванням симптомів СПК (у середньому — 1,07 курсу на рік) супроводжувалися статистично значущим зменшенням рецидивів СКХ (відносний ризик — 0,608; р = 0,033; NNT = 9,466).

Ключові слова


мікробіота; уролітіаз; синдром подразненого кишечника.

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Dorofeev AJe, Rudenko NN, Derkach IA, Chechula JuV. Zabolevanija kishechnika i pochki. Gastrojenterologija. 2015;3:101-105 [in Russian].

Dorofeev AJe, Rudenko NN, Konovalova-Kushnir TA, Derkach IA. Rol' rifaksimina v lechenii postinfekcionnogo sindroma razdrazhennoj kishki. Suchasna gastroenterol. 2016;1:105-109 [in Russian].

Bank S, Hansen TM, Søby KM et al. Actinobaculum schaalii in urological patients, screened with real-time polymerase chain reaction. Scand J Urol Nephrol. 2011;45(6):406-410.

Chey WD, Shah ED, DuPont HL. Mechanism of action and therapeutic benefit of rifaximin in patients with irritable bowel syndrome: a narrative review. Therap Adv Gastroenterol. 2020;13. 1756284819897531.

Chey WD, Shah ED, DuPont HL. Mechanism of action and therapeutic benefit of rifaximin in patients with irritable bowel syndrome: a narrative review. Therap Adv Gastroenterol. 2020;13. 1756284819897531.

Erdem E, Akbay E, Sezgin O et al. Is there a relation between irritable Bowel syndrome and urinary stone disease?. Dig Dis Sci. 2005;50(3):605-608.

Ferraro PM, Curhan GC, Gambaro G, Taylor EN. Antibiotic use and risk of incident kidney stones in female nurses. Am J Kidney Dis. 2019;74(6):736-741.

Ferraro PM, Taylor EN, Gambaro G, Curhan GC. Dietary and lifestyle risk factors associated with incident kidney stones in men and women. J Urol. 2017;198(4):858-863.

Ferraz RR, Marques NC, Froeder L et al. Effects of Lactobacillus casei and Bifidobacterium breve on urinary oxalate excretion in nephrolithiasis patients. Urol Res. 2009;37(2):95-100.

Ghoshal UC, Srivastava D, Misra A. A randomized double-blind placebo-controlled trial showing rifaximin to improve constipation by reducing methane production and accelerating colon transit: A pilot study. Indian J Gastroenterol. 2018;37(5):416-423.

Khan SR, Pearle MS.., Robertson WG et al. Kidney stones. Nat Rev Dis Primers. 2016;2. 16008.

Lacy BE, Mearin F, Chang L et al. Bowel Disorders. Gastroenterology. 2016;150:1393-1407.

Lee JA, Stern JM. Understanding the link between gut microbiome and urinary stone disease. Curr Urol Rep. 2019;20(5):19.

Lei WY, Chang CY, Wu JH et al. An initial attack of urinary stone disease is associated with an increased risk of developing new-onset irritable bowel syndrome: nationwide population-based study. PLoS One. 2016;11(6). e0157701.

Millán Rodríguez F, Sabiote Rubio L, Girón Nanne I et al. The relationship between calcium oxalate lithiasis and chronic proinflammatory intestinal dysbiosis pattern: a prospective study. Urolithiasis. 2020 Feb 27. [Epub ahead of print].

Milliner D, Hoppe B, Groothoff J. A randomised Phase II/III study to evaluate the efficacy and safety of orally administered Oxalobacter formigenes to treat primary hyperoxaluria. Urolithiasis. 2018;46(4):313-323.

Prezioso D, Strazzullo P, Lotti T et al. Dietary treatment of urinary risk factors for renal stone formation. A review of CLU Working Group. Arch Ital Urol Androl. 2015;87(2):105-120.

Sadaf H, Raza SI, Hassan SW. Role of gut microbiota against calcium oxalate. Microbiol Pathog. 2017;109:287-291.

Suryavanshi MV, Bhute SS, Jadhav SD et al. Hyperoxaluria leads to dysbiosis and drives selective enrichment of oxalate metabolizing bacterial species in recurrent kidney stone endures. Sci Rep. 2016;6. 34712.

Ticinesi A, Milani C, Guerra A et al. Understanding the gut-kidney axis in nephrolithiasis: an analysis of the gut microbiota composition and functionality of stone formers. Gut. 2018;67 (12):2097-2106.

Ticinesi A, Nouvenne A, Chiussi G et al. Calcium oxalate nephrolithiasis and gut microbiota: not just a gut-kidney axis. A Nutritional Perspective Nutrients. 2020;12(2). E548.

Zampini A, Nguyen AH, Rose E et al. Defining dysbiosis in patients with urolithiasis. Sci Rep. 2019;9(1). 5425.




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020