DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2020-3-22

Пробіотики у профілактиці та лікуванні захворювань людини

G. A.  Anokhina

Анотація


Останніми роками проблема кишкового дисбіозу вийшла за межі гастроентерологічної проблеми, ставши актуальною для всіх галузей медицини. Проведено багато досліджень мікробіоценозу кишечника у здорових осіб і хворих із різноманітною патологією. Доведено, що кількісні та якісні зміни мікробіоти кишечника супроводжують багато патологічних станів. Підраховано, що понад 100 трлн мікробних клітин мешкають у різних відділах людського організму, що значно перевищує кількість клітини людини. Понад 90 % людської ДНК походить від мікробіоти і лише 10 % ДНК належить Homo sapiens. Мікробіота кишечника сприяє нормальній функції кишкового бар’єра за рахунок зміцнення міжклітинних з’єднань, збільшення синтезу муцину, посилення процесів регенерації епітелію. Зміни кишкового мікробіому спричиняє синдром підвищеної кишкової проникності, за якого крізь міжклітинні з’єднання в підслизовий шар кишечника надходять макромолекули, на які реагує імунна система, утворюються антитіла, котрі зумовлюють системне запалення та ураження різних органів, зокрема печінки, шкіри, суглобів, ендокринних органів, мозку. Корекція харчування та модифікація кишкової мікробіоти за допомогою пробіотиків розглядають як перспективний напрям профілактики і лікування багатьох захворювань. Без ефективного пригнічення представників патогенної мікрофлори неможливо ефективно провести корекцію співдружньої мікробіоти. При цьому важливим є вибір пробіотика, який має володіти вираженими антагоністичними властивостями щодо патогенної мікробіоти.

Ключові слова


мікробіота; кишковий дисбіоз; «Пробіз Дуо»; антибіотик­асоційована діарея; захворювання кишечника; захворювання печінки; метаболічний синдром; психоемоційні порушення.

Повний текст:

PDF

Посилання


Borshhev JuJu, Ermolenko EI. Metabolicheskij sindrom i mikrojekologija kishechnika. Transljacionnaja medicina. 2014;1:19—28 [in Russian].

Dієtologіja / Za red. N. V. Harchenko, G. A. Anohіnoї. K., 2012:526.

Kashtanova DA, Tkacheva ON, Bojcov SA. Mikrobiota kishechnika i faktory kardiovaskuljarnogo riska. Chast' 1. Mikrobiota kishechnika, vozrast i pol. Kardio­vaskuljarnaja terapija i profilaktika. 2015;4:92—95 [in Russian].

Kashtanova DA, Tkacheva ON, Bojcov SA. Mikrobiota kishechnika i faktory kardiovaskuljarnogo riska. Chast' 2. Mikrobiologija kishechnika i ozhirenie. Kardiovaskuljarnaja terapija i profilaktika. 2015;5:83—86 [in Russian].

Stepanov IuM, Boiko TY. Zastosuvannia probiotychnykh shtamiv B. slausii u khvorykh na khronichni zapalni zakhvoriuvannia kyshechnyka. Suchasna hastroenterol. 2016;3:74-78 [in Ukrainian].

Tkach SM, Tymoshenko AS, Dorofeieva AA. Rol kyshkovoi mikrobioty u rozvytku ozhyrinnia ta insulinorezystentnosti. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2016;1 (53):7-16. https://doi.org/10.24026/1818-1384.1(53).2016.75590 [in Ukrainian].

Ushakova EA, Zyrjanov SK. Mesto preparatov, vlijajushhih na mikrobiotu kishechnika, v sovremennoj medicine. Consilium medicum Prilozhenie Pediatrija. 2017;2:3-7 [in Russian].

Fadeenko GD, Mozhina TM, Chernjak AN. Rol' probioticheskih shtammov Bacillus clausii v antihelikobakternoj terapii. Novosti mediciny i farmacii. 2009;11-12 (285-286) [in Russian].

Abbrescia A, Palese LL, Papa S et al. Antibiotic sensitivity of Bacillus clausii strains in commercial preparation. Curr Med Chem. 2014;N 1:102-110.

Bozdogan B, Galopin S, Leclereq R. Characterization of a new erm-related macrolide resistance gene present in probiotic strains of Bacillus clausii. Appl Environ Microbiol. 2004;70:280-284.

Brownlee JW, Turner RB. New developments in the epidemiology and clinical spectrum of rhinovirus infections. Curr Opin Pediatr. 2008;20:67-71.

Butel MJ. Probiotics, gut microbiota and health. Médecine et Maladies Infectieuses. 2014;44:1-8.

Catinean A, Neag AM, Nita A et al. Bacillus spp. spores — a promising treatment option for patients with irritable bowel syndrome. Nutrients. 2019;11(9). Р. 1968. doi: 10.3390/nu11091968.

Ciprandi G, Vizzaccaro A, Cirillo I, Tosca MA. Bacillus clausii exerts immuno-modulatory activity in allergic subjects: a pilot study. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 2005;37:129-134.

Distrutti E, Monaldi L, Ricci P, Fiorucci S. Gut microbiota role in irritable bowel syndrome: New therapeutic strategies. World J Gastroenterol. 2016;22:2219-2241.

Dubey AP, Rajeshwari K, Chakravarty A, Famularo G. Use of VSL [sharp] 3 in the treatment of rotavirus diarrhea in children: preliminary results. J Clin Gastroenterol. 2008;42, Suppl. 3, Pt. 1:126-129.

Elisashvili V, Kachlishvili E, Chikindas ML. Recent advances in the physiology of spore formation for bacillus probiotic production. Probiotics Antimicrob Proteins. 2018;N 11:731-747. doi: 10.1007/s12602-018-9492-x.

Elshaghabee FM.F., Rokana N, Gulhane RD, Sharma C, Panwar H. Bacillus as potential probiotics: Status, concerns, and future perspectives. Front Microbiol. 2017;N 8:1-15..

Gentschew L, Ferguson LR. Role of nutrition and microbiota in susceptibility to inflammatory bowel diseases. Mol Nutr Food Res. 2012;56:524-53.

Ghoshal UC, Shukla R, Ghoshal U. Small intestinal bacterial overgrowth and irritable bowel syndrome: a bridge between functional organic dichotomy. Gut Liver. 2017;11:196-208.

Gómez-Hurtado I, Such J, Sanz Y, Francés R. Gut microbiota-related complications in cirrhosis. World Journal of Gastroenterology. 2014;20 (42):15624-15631.

Harper A, Naghibi M, Garcha D. The role of bacteria, probiotics and diet in irritable bowel syndrome. Foods. 2018;N 7:13.

Harris LA, Baffy N. Modulation of the gut microbiota: A focus on treatments for irritable bowel syndrome. Postgrad Med. 2017;129:872-888.

Hasegawa S, Goto S, Tsuji H et al. Intestinal dysbiosis and lowered serum lipopolysaccharide-binding protein in Parkinson’s disease. PLoS One. 2015;10. e0142164.

Holtmann GJ, Ford AC, Talley NJ. Pathophysiology of irritable bowel syndrome. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2016;N 1:133-146.

Ilinskaya ON, Ulyanova VV, Yarullina DR, Gataullin IG. Secretome of Intestinal bacilli: A natural guard against pathologies. Front Microbiol. 2017;N 8:1-15.

Kawai K, Kamochi R, Oiki S, Murata K, Hashimoto W. Probiotics in human gut microbiota can degrade host glycosaminoglycans. Sci Rep. 2018;N 8. 10674.

Lakshmi SG et al. Safety assesment of Bacillus clausii UBBC07, a spore forming probiotic. Toxicology reports. 2017;4:62-71.

Lin L, Zhang J. Role of intestinal microbiota and metabolites on gut homeostasis and human diseases. BMC Immunol. 2017;18. https://doi.org/10.1186/s12865-016-0187-3.

Marseglia GL, Tosca M, Cirillo I et al. Efficacy of Bacillus clausii spores in the prevention of recurrent respiratory infections in children: a pilot study. Ther Clin Risk Manag. 2007;N 3:13-17.

McKenzie C, Tan J, Macia L, Mackay CR. The nutrition-gut microbiome-physiology axis and allergic diseases. Immunol Rev. 2017;N 278:277-295.

Nista EC, Candelli M, Cremonini F et al. Bacillus clausii therapy to reduce side-effects of anti-Helicobacter pylori treatment: randomized, double-blind, placebo controlled trial. Aliment Pharmacol Ther. 2004;20:1181-1188.

Ooi SL, Correa D, Pak SC. Probiotics, prebiotics, and low FODMAP diet for irritable bowel syndrome —What is the current evidence?. Complement Ther Med. 2019;43:73-80.

Schumann D, Klose P, Lauche R et al. Low fermentable, oligo-, di-, mono-saccharides and polyol diet in the treatment of irritable bowel syndrome: A systematic review and meta-analysis. Nutrition. 2018;45:24-31.




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020