Позагоспітальна пневмонія, будучи поширеним діагнозом, часто потребує диференційного підходу у хворих із легеневим інфільтратом, інфекціями дихальних шляхів та сепсисом. Для встановлення діагнозу інфільтрат має візуалізуватися на рентгенограмах або комп’ютерних томограмах. Клінічна картина варіює від легкої (лихоманка, кашель і задишка) до тяжкої, що супроводжується сепсисом і дихальною недостатністю. Для більшості хворих з позагоспітальною пневмонією етіологія невідома на момент установлення діагнозу, тому емпіричне лікування спрямоване на найімовірніші патогени. Мікроорганізми, які спричиняють позагоспітальну пневмонію, можуть відрізнятися залежно від тяжкості захворювання, місцевої епідеміології та чинників ризику. Для більшості хворих з легкою формою пневмонії, які проходять лікування в амбулаторних умовах, діапазон потенційних патогенів невеликий, тоді як у тяжких хворих, котрі потребують госпіталізації, потенційні патогенні мікроорганізми більш різноманітні та початкові схеми антибактеріального лікування часто ширше. Через широкий спектр клінічних особливостей позагоспітальна пневмонія потребує диференційної діагностики майже з усіма респіраторними захворюваннями. Наше розуміння клініки пневмонії є насамперед керівництвом до вивчення, а не формальним записом в історії хвороби. Кожного нового хворого із позагоспітальною пневмонією слід обстежити з урахуванням усіх зв’язків з умовами виникнення та існування різних симптомів і синдромів перед тим, як установити діагноз. Так чи інакше, але, лікар повинен підтвердити передбачуваний діагноз пневмонії, оцінити ступінь тяжкості, визначити межі поразки, місце лікування і призначити раціональну антибіотикотерапію.

позагоспітальна пневмонія; інфільтрат; «матове скло»; маса; консолідація; інтерстицій; альвеолярна ексудація; променева діагностика.

Bartlett Dzh. Infekcii dyhatel’nyh putej: Per. s angl. M.; SPb: Nevskij prospekt, 2008:192 [in Russian].

Bejker Je, Laj D. Respiratornaja medicina; per. s angl. pod red. S. I. Ovcharenko. M.: Gjeotar-Media, 2010:464 [in Russian].

Bereznjakov IG. Kratkij spravochnik po jempiricheskomu ispol’zovaniju antibiotikov s lechebnoj i profilakticheskoj cel’ju. Harkіv: NVP Іnterservіs, 2018:223 [in Russian].

Galanski M, Dettmer Z, Kaberle M i dr. Luchevaja diagnostika. Grudnaja kletka: per. s angl. M.: MEDpress-inform, 2013:384 [in Russian].

Grippi MA. Patofiziologija legkih. 2-e izd., ispr. M.: Binom, 2018:304 [in Russian].

Damianov I. Sekrety patologii: Per. s angl. M.: Medicinskoe informacionnoe agennstvo, 2006:816 [in Russian].

Dzjublik AJa. Principy diagnostiki i lechenija vnebol’nichnoj pnevmonii u vzroslyh immunokompetentnyh bol’nyh v sovremennyh uslovijah. Ukr pul’monol zhurn. 2018;3, dod:24-27 [in Russian].

Dziublyk IaO. Optymizatsiia antybakterialnoi terapii khvorykh na nehospitalnu pnevmoniiu IV klinichnoi hrupy. Klinichna medytsyna. 2014;19(2):32-38 [in Ukrainian].

Diagnostika i lechenie pnevmonij: Osnovnye principy: Uchebnoe posobie / Pod red. GI Storozhakova, AA Karabinenko. M.: Medicinskoe informacionnoe agentstvo, 2008:168 [in Russian].

Zhuravlova LV, Kryvonosova OM. Osnovy diahnostyky, likuvannia ta profylaktyky zakhvoriuvan orhaniv dykhannia: navch. posibnyk dlia studentiv vyshch. navch. zakladiv IV rivnia akredyt. K.: Medknyha, 2012:212 [in Ukrainian].

Intersticial’nye i orfannye zabolevanija legkih / Pod red. MM. Il’kovicha. M.: Gjeotar-Media, 2016:560 [in Russian].

Klinicheskie rekomendacii. Vnebol’nichnaja pnevmonija u vzroslyh / Pod red. AG Chuchalina, AI Sinopal’nikova. M.: Atmosfera, 2008:200 [in Russian].

Lange S, Uolsh Dzh. Luchevaja diagnostika zabolevanij organov grudnoj kletki: rukovodstvo: atlas; per. s angl. pod red. SK Ternovogo, AI Shehtera. M.: Gjeotar-Media, 2010:432 [in Russian].

Nehospitalna pnevmoniia u doroslykh osib: etiolohiia, patohenez, klasyfikatsiia, diahnostyka, antybakterialna terapiia ta profilaktyka: metod. posibnyk. K. NAMN Ukrainy, 2016:108 [in Ukrainian].

Ocherki klinicheskoj pul’monologii / Pod red. V. K. Gavrisjuka. K.: OOO «Veles», 2016:336 [in Russian].

Respiratornaja medicina: rukovodstvo: v 3 t. / Pod red. A. G. Chuchalina. 20-e izd., pererab. i dop. M.: Litterra, 2017;2:544 [in Russian].

Rojtberg GE, Strutynskij AV.. Vnutrennie bolezni. Sistema organov dyhanija: uchebnoe posobie. 2-e izd. pererab. i dop. M.: MEDpress-inform, 2015:512 [in Russian].

Sinopal’nikov AI. Racional’naja antibakterial’naja terapija pnevmonij. Medicinskie vesti. 1996;1:5-13 [in Russian].

Truhan DI, Viktorova NA. Bolezni organov dyhanija: uchebnoe posobie. SPb: SpecLit, 2013:175 [in Russian].

Ushkov AD. Infil’trat v legkom: trudnosti differencial’noj diagnostiki Jelektronnyj resurs https://youtu.be/nDmvOWgPUV0. 2016 [in Russian].

Feshchenko IuI, Holubovska OA, Honcharov KA ta in. Nehospitalna pnevmoniia u doroslykh osib: etiolohiia, patohenez, klasyfikatsiia, diahnostyka, antybakterialna terapiia (proekt klinichnykh nastanov). Ukr pulmonol zhurn. 2012;4:5-17 [in Ukrainian].

Khodosh EM. Abstses ta hanhrena lehen (navchalnyi posibnyk dlia samostiinoi roboty pulmonolohiv, torakalnykh khirurhiv, ftyziatriv, terapevtiv ta likariv zahalnoi medytsyny). Kharkiv, 2017:67 [in Ukrainian].

Hodosh JeM, Griff SL. Sistemnye vaskulity: granulematoz s poliangiitom (granulematoz Vegenera). Ukr pul’monol zhurn. 2019;1:52-57 [in Russian].

Hodosh JeM, Krut’ko VS, Potejko PI. Vnebol’nichnaja pnevmonija v jempiricheskih modeljah: jetiologija, klassifikacii, diagnostikai principy lechenija. Novosti mediciny i farmacii. 2016;6:12-14 [in Russian].

Hodosh JeM, Krut’ko VS, Potejko PI. Differencial’naja, kliniko-luchevaja diagnostika simptoma «matovoe steklo». Klіnіchna іmunologіja Alergologіja Іnfektologіja. 2014;Specvipusk:32-39 [in Russian].

Corne J, Carroll M, Delany D. Chest X-Ray Made Easy. Churchill Livingstone, 2002. ISBN 978 - 0-443 - 07008 - 2.

Faner R, Sibila O, Agustí A et al. The microbiome in respiratory medicine: current challenges and future perspectives. Eur Respir J. 2017;49. DOI: 10.1183/13993003.02086-2016

Gibson GJ, Loddenkemper R, Sibille Y et al. Велодробноздраве в Европа Факты и цифры. European Lung Foundation, 2017. 66 р. [in Bulgarian].

Imaging Atlas of Interstitial Lung Diseases. Boehringer Ingelheim, 2016:139.

Metlay JP, Kapoor WN, Fine MJ. Does this patient have community-acquired pneumonia? Diagnosing pneumonia by history and physical examination. JAMA. 1997;278 (17):1440-1445. doi: 10.1001/jama.278.17.1440. PMID 9356004.

Moore M, Stuart B, Little P et al. Predictors of pneumonia in lower respiratory tract infections: 3C prospective coughcomplication cohort study. Eur Respir J. 2017;50:23-34. doi: 10.1183/13993003.00434-2017

Musher DM, Abers MS, Bartlett JG. Evolving understanding of the causes of pneumonia in adults, with special attention to the role of Pneumococcus. Clin Infect Dis. 2017;65. 1736. doi: 10.1093/cid/cix549

Patterson HS, Sponaugle DN. Is infiltrate a useful termin the interpretation of chest radiographs? Physician survey results. Radiology. 2005;235(1):5-8. Radiology (full text) — doi:10.1148/radiol.2351020759 — Pubmedcitation.

Ramirez J. Overview of community-acquired pneumonia in adults. Department of Medicine, University of Pittsburgh, Pa., USA, 2020.

Ramirez J, Wiemken T, Peyrani P et al. Adults hospitalized with pneumonia in the United States: incidence, epidemiology, and mortality. Clinical Infectious Diseases. 2017;65(11):1806-1812. doi: 10.1093/cid/cix647.

Talley NJ. Clinical Examination, a Clinical Guide to Physical Diagnosis. 4th ed. Wiley, 2001:121. ISBN 0632059710.

Woodheard M et al. Guidelines for the management of adult lower respiratory tract infections: Joint Task force of the European Respiratory Society and European Society for Clinical Microbiology and Infections Diseases. Clin Microbiol Infect. 2011;17 (suppl. 6). doi: https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2011.03602.x