Асоціація індексів інсулінорезистентності з метаболічними чинниками серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертонічною хворобою

Автор(и)

  • V. A.  Chernyshov ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • I. A.  Valentinova ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • V. L.  Shkapo ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2020-2-20

Ключові слова:

інсулінорезистентність, дисліпідемія, сечова кислота, глікемія, вісцеральне ожиріння, взаємозв’язок.

Анотація

Мета роботи — уточнити імовірні асоціації індексів інсулінорезистентності (ІР) з метаболічними чинниками (МЧ) серцево-судинного ризику (ССР) у пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження за даними історій хвороб 255 пацієнтів (123 (48,2 %) жінок і 132 (51,8 %) чоловіків віком від 23 до 79 років (середній вік — (59,39 ± 1,09) року) із ГХ І — ІІI стадії, які перебували на обстеженні та лікуванні в клініці ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» (Харків). Пацієнтів розподілили на чотири групи за двома індексами ІР — тригліцерид-глюкозним (ТГГІ) та атерогенним індексом плазми крові (АІПК), розрахованими за стандартними формулами. Наявності у пацієнтів ІР відповідали ТГГІ > 4,82 (n = 121) і АІПК > 0,21 (n = 126), її відсутності — ТГГІ < 4,81 (n = 134) і АІПК < 0,21 (n = 129). Групи були порівнянними за середнім віком і співвідношенням статей. Із антропометричних показників аналізували індекс маси тіла (ІМТ), відсоток жирових відкладень, загальну масу жиру та індекс маси жиру. Із історій хвороб отримали дані щодо вмісту глюкози та сечової кислоти (СК), показники ліпідного профілю (вміст у сироватці крові загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ), тригліцеридів (ТГ), ХС ліпопротеїдів дуже низької густини, ХС ліпопротеїдів низької густини, коефіцієнт атерогенності (КА) і ЗХС не-ЛПВГ). Для характеристики стану ліпідотранспортних систем і системи ліпопротеїдліполізу обчислювали ліпідні співвідношення ХС не-ЛПВГ/ЗХС, ЗХС/ХС ЛПВГ і ТГ/ХС ЛПВГ. Аналізували дані обстеження пацієнтів до призначення медикаментозної терапії.
Результати та обговорення. Встановлено, що асоціація індексів ІР (ТГГІ і АІПК) у хворих на ГХ з атерогенною дисліпідемією як МЧ ССР реалізується через порушення в системі ліпопротеїдліполізу ТГ-вмісних ліпопротеїдів та системі зворотного транспорту ХС, про що свідчать статистично значущі відмінності відповідних показників ліпідного обміну і ліпідних співвідношень (ХС не-ЛПВГ, КА, ТГ/ХС ЛПВГ, ЗХС/ХС ЛПВГ). Асоціація ТГГІ і АІПК з гіперглікемією та змінами сироваткового вмісту СК реалізується через такі МЧ ССР, як порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет 2 типу та підвищений рівень СК (переважно у жінок). У пацієнтів із ГХ і ІР ТГГІ більшою мірою асоціюється з таким метаболічним чинником ССР, як збільшення ІМТ за рахунок жирових накопичень, тоді як АІПК — з активацією ліполізу жирових відкладень, про що свідчить ослаблення кореляції ІМТ з показниками вісцерального ожиріння (відсоток жирових відкладень, загальна маса жиру та індекс маси жиру). За отриманими даними, АІПК < 0,21 не може бути точним ліпідним показником відсутності ІР у зв’язку з підвищенням ІМТ у пацієнтів з цим індексом та існуванням сильного кореляційного взаємозв’язку між рівнем глікемії в осіб з АІПК < 0,21 та величиною ТГГІ (r = 0,653; р < 0,0001).
Висновки. Найбільш значущими (за частотою) МЧ ССР, які асоціюються з ІР у пацієнтів із ГХ, є гіперглікемія, гіперхолестеринемія, підвищений рівень ТГ, знижений вміст у сироватці крові ХС ЛПВГ, підвищений рівень СК та збільшення ІМТ за рахунок жирових накопичень і активація їх ліполізу (за даними кореляційного аналізу).

Біографії авторів

V. A.  Chernyshov, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

В. А. Чернишов

I. A.  Valentinova, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

І. А. Валентинова

V. L.  Shkapo, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

В. Л. Шкапо

Посилання

Al-Mahmood AK, Afrin SF, Hoque N. Dyslipidemia in insulin resistance: cause or effect. Bangladesh JMed Biohem. 2014;7(1):27-31.

Cibickova L, Langova K, Vaverkova H et al. Correlation of uric acid levels and parameters of metabolic syndrome. Physiol Res. 2017;66(3):481-487. doi: 10.33549/physiolres.933410.

Dobiasova M, Frohlich J, Sedova M et al. Cholesterol esterification and atherogenic index of plasma correlate with lipoprotein size and findings on coronary angiography. JLipid Res. 2011;52(3):566-571. doi: 10.1194/jlr.P011668.

ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias. Eur Heart J. 2016;37:2999-3058. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw272.

Gerber PhA, Nicolic D, Rizzo M. Small, dense LDL: an update. Curr Opin Cardiol. 2017;32(4):454-459.

Govers E. Obesity and insulin resistance are the central issues in prevention of and care for comorbidities. Healthcare. 2015;3:408-416. doi: 10.3390/healthcare 3020408.

Hameed EK. TyG index a promising biomarker for glycemic control in type 2 diabetes mellitus. Diabetes Metab Syndr. 2019;13(1):560-563.

Hosseini SM. Triglyceride — glucose index simulation. JCBR Spring. 2017;1(1):11-16.

Irace C, Carallo C, Scavelli FB et al. Markers of insulin resistance and carotid atherosclerosis. A comparison of the homeostasis model assessment and triglyceride glucose index. Int J ClinPract. 2013;67(7):665-672. doi: 10.1111/ijcp.12124.

Ismail EM, Elbadawi N, Hassan D. Uric acid as a biomarker of metabolic syndrome in Sudanese adults. Int J Biochem Physiol. 2018;3(4):137-143.

Kyung-A Shin. Triglyceride and glucose (TyG) index is a clinical surrogate marker for the diagnosis of metabolic syndrome. Biomed Sci Let. 2017;23(4):348-354. https://doi.org/10.15616/BSL.2017.23.4.348.

Lokanath DA, Chandrashekariah SA. Association of hyperuricemia and dyslipidemia — a potent cardiovascular risk factor. JMSCR. 2014;2(6):1261-1269. www.jmscr.igmpublication.org Impact Factor 1.1147.

Ormazabal V, Nair S, Elfeky O et al. Association between insulin resistance and the development of cardiovascular disease. Cardiovasc Diabetol. 2018;17:122-136. doi: 10.1186/s12933-018-0762-4.

Sanchez-Inigo L, Navarro-Gonzalez D, Fernandez-Montero A et al. The TyG index may predict the development of cardiovascular events. Eur J Clin Invest. 2016;46., N 2:189-197. doi: 10.1111/eci.12583.

Valentino G, Bustamante MJ, Orellana L et al. Body fat and its relationship with clustering of cardiovascular risk factors. Nutr Hosp. 2015;31(5):2253-2260. doi: 10.3305/nh.2015.31.5.8625.

Wang F, Han L, Hu D. Fasting insulin, insulin resistance and risk of hypertension in the general population: a meta-analysis. Clin Chim Acta. 2017;46:57-63. doi: 10.1016/j.cca.2016.11.009.

Zaid M, Ameer F, Munir R et al. Anthropometric and metabolic indices in assessment of type and severity of dyslipidemia. J Physiol Anthropol. 2017;36:19-29. doi: 10.1186/s40101-017-0134-x.

Zeng Q, Dong SY, Sun XN et al. Percent body fat is a better predictor of cardiovascular risk factors than body mass index. Braz J Med Biol Res. 2012;45(7):591-600. doi: 10.1590/s0100-879× 2012007500059.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-03

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження