Асоціація індексів інсулінорезистентності з метаболічними чинниками серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертонічною хворобою

Анотація

Мета роботи — уточнити імовірні асоціації індексів інсулінорезистентності (ІР) з метаболічними чинниками (МЧ) серцево-судинного ризику (ССР) у пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження за даними історій хвороб 255 пацієнтів (123 (48,2 %) жінок і 132 (51,8 %) чоловіків віком від 23 до 79 років (середній вік — (59,39 ± 1,09) року) із ГХ І — ІІI стадії, які перебували на обстеженні та лікуванні в клініці ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» (Харків). Пацієнтів розподілили на чотири групи за двома індексами ІР — тригліцерид-глюкозним (ТГГІ) та атерогенним індексом плазми крові (АІПК), розрахованими за стандартними формулами. Наявності у пацієнтів ІР відповідали ТГГІ > 4,82 (n = 121) і АІПК > 0,21 (n = 126), її відсутності — ТГГІ < 4,81 (n = 134) і АІПК < 0,21 (n = 129). Групи були порівнянними за середнім віком і співвідношенням статей. Із антропометричних показників аналізували індекс маси тіла (ІМТ), відсоток жирових відкладень, загальну масу жиру та індекс маси жиру. Із історій хвороб отримали дані щодо вмісту глюкози та сечової кислоти (СК), показники ліпідного профілю (вміст у сироватці крові загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ), тригліцеридів (ТГ), ХС ліпопротеїдів дуже низької густини, ХС ліпопротеїдів низької густини, коефіцієнт атерогенності (КА) і ЗХС не-ЛПВГ). Для характеристики стану ліпідотранспортних систем і системи ліпопротеїдліполізу обчислювали ліпідні співвідношення ХС не-ЛПВГ/ЗХС, ЗХС/ХС ЛПВГ і ТГ/ХС ЛПВГ. Аналізували дані обстеження пацієнтів до призначення медикаментозної терапії.
Результати та обговорення. Встановлено, що асоціація індексів ІР (ТГГІ і АІПК) у хворих на ГХ з атерогенною дисліпідемією як МЧ ССР реалізується через порушення в системі ліпопротеїдліполізу ТГ-вмісних ліпопротеїдів та системі зворотного транспорту ХС, про що свідчать статистично значущі відмінності відповідних показників ліпідного обміну і ліпідних співвідношень (ХС не-ЛПВГ, КА, ТГ/ХС ЛПВГ, ЗХС/ХС ЛПВГ). Асоціація ТГГІ і АІПК з гіперглікемією та змінами сироваткового вмісту СК реалізується через такі МЧ ССР, як порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет 2 типу та підвищений рівень СК (переважно у жінок). У пацієнтів із ГХ і ІР ТГГІ більшою мірою асоціюється з таким метаболічним чинником ССР, як збільшення ІМТ за рахунок жирових накопичень, тоді як АІПК — з активацією ліполізу жирових відкладень, про що свідчить ослаблення кореляції ІМТ з показниками вісцерального ожиріння (відсоток жирових відкладень, загальна маса жиру та індекс маси жиру). За отриманими даними, АІПК < 0,21 не може бути точним ліпідним показником відсутності ІР у зв’язку з підвищенням ІМТ у пацієнтів з цим індексом та існуванням сильного кореляційного взаємозв’язку між рівнем глікемії в осіб з АІПК < 0,21 та величиною ТГГІ (r = 0,653; р < 0,0001).
Висновки. Найбільш значущими (за частотою) МЧ ССР, які асоціюються з ІР у пацієнтів із ГХ, є гіперглікемія, гіперхолестеринемія, підвищений рівень ТГ, знижений вміст у сироватці крові ХС ЛПВГ, підвищений рівень СК та збільшення ІМТ за рахунок жирових накопичень і активація їх ліполізу (за даними кореляційного аналізу).