Особливості профілактики уражень печінки у хворих на гостру лімфобластну лейкемію у поєднанні з ожирінням
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2020-2-14Ключові слова:
гостра лімфобластна лейкемія, ураження печінки, хіміотерапія, Sадеметіонін, урсодезоксихолева кислота.Анотація
Мета роботи — оцінити ефективність комбінованого застосування S-адеметіоніну та урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) для профілактики розвитку гепатотоксичних реакцій на тлі хіміотерапії (ХТ) гострої лімфобластної лейкемії (ГЛЛ) у хворих із супутнім ожирінням.Матеріали та методи. Обстежено 30 пацієнтів із вперше встановленою ГЛЛ з індексом маси тіла > 25 кг/м2, із них 11 (36,7 %) жінок і 19 (63,3 %) чоловіків віком від 16 до 77 років. Контрольну групу утворили 20 практично здорових осіб, із них 9 (45 %) жінок та 11 (55 %) чоловіків віком 22 — 26 років. Обстеження пацієнтів проводили до ХТ і на 28-й день. Визначали показники біохімічного аналізу крові: аланінову амінотрансферазу, аспарагінову амінотрансферазу, загальний білок, загальний білірубін, лужну фосфатазу, γ-глутамілтранспептидазу, сечовину. Оцінювали активність аргінази та орнітиндекарбоксилази, вміст цитруліну в сироватці крові. Пацієнтів розподілили на дві групи: І (n = 14) — хворі, яким на тлі ХТ призначали УДХК у дозі 15 мг/кг маси тіла на добу з 1-го до 28-го дня, II (n = 16) — хворі, яким на тлі ХТ призначали комбінацію S-адеметіоніну в дозі 1000 мг/добу внутрішньовенно впродовж 10 днів, потім всередину в дозі 1000 мг/добу до 28-го дня та УДХК у дозі 15 мг/кг маси тіла на добу з 1-го до 28-го дня.
Результати та обговорення. У хворих на ГЛЛ із супутнім ожирінням на тлі маніфестування онкогематологічного захворювання спостерігається розвиток уражень печінки, які характеризуються зростанням активності аланінової амінотрансферази, лужної фосфатази, γ-глутамілтранспептидази, вмісту загального білірубіну (р < 0,05), а також підвищенням активності аргінази та орнітиндекарбоксилази і вмісту цитруліну в сироватці крові (р < 0,05). Призначення S-адеметіоніну та УДХК на тлі ХТ дало змогу знизити активність лужної фосфатази в 1,8 разу, γ-глутамілтранспептидази — у 1,4 разу (р < 0,05), орнітиндекарбоксилази — в 1,8 разу, вміст цитруліну — в 2,4 разу (р < 0,05), зменшити величину співвідношення аргіназа/цитрулін у 1,5 разу (р < 0,05), що свідчить про зниження активності NO-синтазного шляху метаболізму аргініну.
Висновки. Комбіноване застосування S-адеметіоніну та УДХК на тлі ХТ дало змогу зменшити вияви цитолітичного і холестатичного синдромів та запобігти формуванню гепатотоксичних реакцій.
Посилання
Granik VG. Metabolizm L-arginina (obzor). Khimiko-farmaczevticheskij zhurnal. 2003;37(3):3-20 [in Russian].
Domnikova NP, Nepomnyashhikh GI, Teterina NV. Klinicheskie osobennosti porazheniya pecheni u bol`ny`kh gemoblastozami. Byulleten` SO RAMN. 2008;6 (134):41-6 [in Russian].
Maksymchuk NO, Konovchuk VM. Metabolizm arhininu: perspektyvy klinichnoho vykorystannia (ohliad literatury). Bukovyn med visn. 2017;21, 1 (81):205-210 [in Russian].
Nepomnyashhikh GI, Postnikova OA, Domnikova NP, Bakarev MA. Morfologicheskij analiz patologii pecheni pri ostry`kh lejkozakh i limfoproliferativny`kh zabolevaniyakh. Sibirskij onkologicheskij zhurnal. 2012;1 (49):26-30 [in Russian].
Skrypnyk IM, Maslova GS. The evaluation of frequency and character of hepatotoxic reactions in patients with acute myeloid leukemia in the dynamics of remission induction. Modern Gastroenterology. 2018;2 (100):16-22 [in Ukrainian].
Khramov VA, Listopad GG. Modifikacziya metoda opredeleniya ornitina po Chinard i ee ispol`zovanie dlya kolichestvennogo opredeleniya sy`vorotochnoj arginazy`. Laboratornoe delo. 1973;10:591-592 [in Russian].
Khramov VA. Prostoj metod opredeleniya aktivnosti ornitindekarboksilazy` v smeshannoj slyune cheloveka. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika. 1997;4:14-5 [in Russian].
Anadón A, Martínez-Larrañaga MR. Biomarkers of drug toxicity. Biomarkers in Toxicology. 2014. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B9780128146552000384 doi.org/10.1016/B978-0-12-814655-2.00038-4.
Bonkovsky HL, Jones DP, Russo MW et al. Drug-induced liver injury. 6th ed. W. B. Saunders: Philadelphia, PA, 2011. Ch. 25:417-461.
Boyde TR, Rahmatullah M. Optimization of сonditions for the colorimetric determination of citrulline, using diacetyl monoxime. Analytical Biochemistry. 1980;107:424-431.
Chalasani NP, Hayashi PH, Bonkovsky HL et al. ACG Clinical Guideline: The Diagnosis and management of idiosyncratic drug-induced liver injury. Am J Gastroenterol. 2014;109(7):950-966. doi: 10.1038/ajg.2014.131.
Chiaretti S, Zini G, Bassan R. Diagnosis and subclassification of acute lymphoblastic leukemia. Mediterr J Hematol Infect Dis. 2014;6. e2014073.
Dhakal P, Lyden E, Lee A et al. Effects of obesity on overall survival of adults with acute myeloid leukemia. Clin Lymphoma Myeloma Leuk. 2020;20(3):e131-136. doi: 10.1016/j.clml.2019.11.001.
Orgel E, Sea JL, Mittelman SD. Mechanisms by which obesity impacts survival from acute lymphoblastic leukemia. J Natl Cancer Inst Monogr. 2019;2019 (54):152-156. doi: 10.1093/jncimonographs/lgz020.
Paumgartner G, Beuers U. Ursodeoxycholic acid in cholestatic liver disease: mechanisms of action and therapeutic use revisited. Hepatology. 2002;36(3):525-531.
Sheng X, Mittelman SD. The role of adipose tissue and obesity in causing treatment resistance of acute lymphoblastic leukemia. Front Pediatr. 2014;2:53. doi: 10.3389/fped.2014.00053.
Skrypnyk I, Kharchenko N, Maslova G. Drug-induced liver injury. 10-th International Symposium of gastroenterology: Abstr (Czech Republic, Prague, June 12-14 2014). Prague, 2014:44.
Skrypnyk I, Maslova G. Rational approach to the choice of the treatment of antracycline-induced liver injury. Highlights from Hepatology. 2015:from chronic hepatitis to hepatocellular carcinoma. Abstr Falk Symposium 199 (October 14-15, 2015). Freiburg, 2015:75.
Stine JG, Lewis JH. Current and future directions in the treatment and prevention of drug-induced liver injury: a systematic review. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2016;10(4):517-536. doi: 10.1586/17474124.2016.1127756.
Vincenzi B, Armento G, Spalato Ceruso M et al. Drug-induced hepatotoxicity in cancer patients — implication for treatment. Exp Opin Drug Saf. 2016;15(9):1219-1238. doi: 10.1080/14740338.2016.1194824.
Vincenzi B, Russo A, Terenzio A et al. The use of SAMe in chemotherapy-induced liver injury. Crit Rev Oncol Hematol. 2018;130:70-77. doi.org/10.1016/j.critrevonc.2018.06.019.
