DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2020-2-5

Сучасні можливості діагностики віcцерального ожиріння та його практичне значення

G. D.  Fadieienko, Yа. V.  Nikiforova, O. V.  Stepanova

Анотація


Мета роботи — оцінити ультразвукові показники вісцеральної жирової тканини (ВЖТ) різної локалізації у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та у здорових осіб, а також їх асоціації з метаболічними чинниками ризику і фіброзом печінки.
Матеріали та методи. Обстежено 45 пацієнтів (25 чоловіків і 20 жінок) з надлишковою масою тіла та ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) — 23 — 24,9 і ≥ 25,0 кг/м2 відповідно). Вік пацієнтів — від 18 до 65 років (середній вік — (46,38 ± 13,26) року). У 40 пацієнтів виявлено інші компоненти метаболічного синдрому. Контрольну групу утворили 20 умовно здорових добровольців (10 чоловіків і 10 жінок) з нормальною та надлишковою масою тіла (ІМТ — 23,2 — 24,9 кг/м2). Стеатометрію печінки та еластометрію проводили за допомогою апарата Soneus P7. ВЖТ визначали ультразвуковим методом з використанням загальноприйнятих методик та їх модифікацій. Усі ультразвукові процедури з використанням частоти 3,5 МГц виконано одним і тим самим дослідником. Товщину ВЖТ визначали як відстань між передньою стінкою аорти і задньою поверхнею прямого м’яза живота (біла лінія) на 5 см нижче за мечоподібний відросток. Товщину підшкірної жирової тканини вимірювали на тому самому рівні як відстань між шкірою і зовнішньою поверхнею прямого м’яза живота. Розраховували співвідношення товщини вісцеральної та підшкірної жирової тканини. Також проводили ультразвукове дослідження кількості епікардіальної жирової тканини.
Результати та обговорення. Сильні статистично значущі кореляції встановлено між товщиною ВЖТ і рівнем глюкози (r = +0,54; р = 0,0018), інсуліну (r = –0,68; р = 0,039), ліпопротеїнів високої густини (r = –0,84; р = 0,046), індексом інсулінорезистентності HOMA-IR (r = –0,66; р = 0,042). Показники ВЖТ були вище у пацієнтів з НАЖХП зі значним фіброзом порівняно з НАЖХП без значного фіброзу (р < 0,001) і в контрольній групі (р < 0,001), зокрема після поправки на вік, стать, ІМТ, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію і кількість тромбоцитів. Кількість епікардіальної жирової тканини прямо пропорційно корелювала лише з обводом талії (r = 0,196; p = 0,006). Не встановлено її зв’язок з ІМТ (r = 0,104; p = 0,144). Статистично значущої різниці за середнім показником ІМТ між групами з різною кількістю епікардіальної жирової тканини не виявлено (р = 0,083).
Висновки. Ультразвукове дослідження товщини ВЖТ є хорошою альтернативою більш складним і дорогим методам візуалізації. Встановлено незалежну асоціацію величини ВЖТ зі значним фіброзом у пацієнтів із НАЖХП. Наше дослідження продемонструвало, що ВЖТ є незалежним предиктором значного фіброзу у пацієнтів із НАЖХП і відіграє важливу роль у формуванні порушень та ліпідного обміну.

Ключові слова


вісцеральна жирова тканина; вісцеральне ожиріння; ультразвукове дослідження; неалкогольна жирова хвороба печінки.

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Borodkina DA, Gruzdeva OV, Kvitkova LV, Barbarash OL. Fat distribution: the key to the apparent paradox of obesity in cardiology?. Obesity and metabolism. 2017;14(2):3-8. doi: 10.14341/OMET201723-8 [in Russian].

Bondarenko VM, Marchuk VP, Pimanov SI, Mikhaylova NA, Makarenko EV. Correlation of content of visceraln fatty tissue according to a computer tomography with anthropometric indicators and results of ultrasonography. Vestn VGMU. 2013;N 12 (1):31-38 [in Russian].

Cameron AJ, Magliano DJ, Soderberg S. A systematic review of the impact of including both waist and hip circumference in risk models for cardiovascular diseases, diabetes and mortality. Obes Rev. 2013;14(1):86-94.

Chen P, Hou X, Hu G et al. Abdominal subcutaneous adipose tissue: a favorable adipose depot for diabetes?. Cardiovasc Diabetol. 2018;17(1):93. doi: 10.1186/s12933-018-0734-8.

Chumakova G.A, Veselovskaya NG. Methods for evaluating visceral obesity in clinical practice. Ros Cardiol Zhurn. 2016;N 4 (132):89-96 [in Russian]. https://doi.org/10.15829/1560-4071-2016-4-89-96

Coutinho T, Goel K, Corrêa De Sá D et al. Combining body mass index with measures of central obesity in the assessment of mortality in subjects with coronary disease: Role of «normal weight central obesity». J Am Coll Cardiol. 2013;61:553-560.

Druzhilov MA, Beteleva YuE, Kuznetsova TYu. Epicardial adipose tissue thickness - an alternative to waist circumference as a stand-alone or secondary main criterion in metabolic syndrome diagnostics?. Russ J Cardiol. 2014;3 (107):76-81 [in Russian].

Finch P. Intra-abdominal fat: comparison of computed tomography fat segmentation and bioimpedance spectroscopy. Malawi Med J. 2017;29(2):155-159.

Granér M, Siren R, Nyman K et al. Cardiac steatosis associates with visceral obesity in nondiabetic obese men. J Clin Endocrinol Metab. 2013;3 (98):1189-1197.

Kim D, Kim W.R, Kim HJ et al. Association between noninvasive fibrosis markers and mortality among adults with nonalcoholic fatty liver disease in the United States. Hepatology. 2013;57:1357-1365.

Kim HM, Kim KJ, Lee HJ et al. Epicardial adipose tissue thickness is an indicator for coronary artery stenosis in asymptomatic type 2 diabetic patients: its assessment by cardiac magnetic resonance. Cardiovasc Diabetol. 2012;11:83-86.

Lyall DM, Celis-Morales C, Ward J et al. Association of body mass index with cardiometabolic disease in the UK Biobank: a Mendelian randomization study. JAMA Cardiol. 2017;2(8):882-889.

Lee S, Choi J-I., Park MY et al. Intra- and interobserver reliability of gray scale/dynamic range evaluation of ultrasonography using a standardized phantom. Ultrasonography. 2014;33(2):91-97. doi: 10.14366/usg.13021.

Madeira FB, Silva AA, Veloso HF et al. Normal weight obesity is associated with metabolic syndrome and insulin resistance in young adults from a middle-income country. PLoS One. 2013;8:e60673.

Murai J, Nishizawa H, Otsuka A et al. Low muscle quality in Japanese type 2 diabetic patients with visceral fat accumulation. Cardiovasc Diabetol. 2018;17(1):112.

Nakao YM, Miyawaki T, Yasuno S et al. Intra-abdominal fat area is a predictor for new onset of individual components of metabolic syndrome: Mеtabolic synd Rome and abdominaL ObesiTy (MERLOT study). Proc Jpn Acad Ser B Phys Biol Sci. 2012;88(8):454-461.

Nelson MR, Mookadam F, Thota V et al. Epicardial fat: an additional measurement for subclinical atherosclerosis and cardiovascular risk stratification?. J Am Soc Echocardiogr. 2011;24(3):339-345. doi: 10.1016/j.echo.2010.11.008.

Patel P, Abate N. Body fat distribution and insulin resistance. Nutrients. 2013;5(6):2019-2027. doi: 10.3390/nu5062019.

Pimanov SI, Bondarenko VM, Marchuk VP, Mikhaylova NA, Sapego AL, Makarenko EV. Assessment of results of measurement of amount of visceral fatty tissue at ultrasonography and a computer tomography. Ultrazvukovaia Funktsional Diagnostika. 2016;(4):59-72 [in Russian].

Zhang W, Huang R, Wang Y, Rao H, Wei L, Su GL, Lok AS. Fat accumulation, liver fibrosis, and metabolic abnormalities in chinese patients with moderate/severe versus mild hepatic steatosis. Hepatol Commun. 2019;3 (12):1585-1597. doi: 10.1002/hep4.1435.




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020