DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2020-1-83

Хронічний запор у практиці сімейного лікаря

G.D. Fadeenko, T.A. Solomentseva

Анотація


Синдром хронічного запору — порушення евакуації вмісту кишечнику. Запори (лат. сonstipatio) поділяють на гострі і хронічні, органічні і функціональні, пов’язані з порушенням структури і функції ободової або прямої кишки. Поширеність запорів становить у середньому 12—16 % серед населення загалом, діапазон оцінюється від 1 до 80 %. Варіабельність поширення пов’язана з різним розумінням запорів. До факторів ризику хронічного запору належать: дефіцит харчових волокон у харчовому раціоні, гіподинамія, похилий вік, перенесені інфекції, хронічні захворювання внутрішніх органів, гіпотиреоз, діабет, неврологічні захворювання, прийом лікарських препаратів, що пригнічують моторику гладенької мускулатури кишечнику. Діагностика хронічного запору базується на детальному зборі анамнезу й оптимальному лабораторно-інструментальному обстеженні. Важливо визначити вторинні причини запору, оскільки необхідна їх корекція поряд із призначенням проносних засобів. Лікування хронічного запору вимагає чималих зусиль як від лікаря, так і, більшою мірою, від пацієнта. Як основні призначення рекомендуються збільшення споживання їжі із збільшенням кількості води і харчових волокон, вироблення рефлексу дефекації, а також адекватний підбір проносних засобів. У складі терапії першої лінії використовуються осмотичні та стимулюючі проносні. Поліетилен­гліколь — осмотичний проносний засіб з мінімальною абсорбцією, використовується для лікування запорів як у дорослих, так і дітей. Він демонструє високу ефективність, підвищуючи вміст рідини в калі завдяки своїй здатності взаємодіяти з молекулами води. Поліетиленгліколь представлений в Україні препаратом «Форлакс», що є біологічно інертним, осмотичним проносним засобом, який не всмоктується і добре переноситься. «Форлакс» є препаратом першої лінії для лікування симптомів запору в дорослих і дітей (від 8 років).

Ключові слова


хронічний запор; лікування запорів; осмотичні проносні засоби; поліетиленгліколь; макрогол 4000; «Форлакс».

Повний текст:

PDF

Посилання


Appleby R.N., Walters J.R. The role of bile acids in functional GI disorders. Neurogastroenterol Motil. 2014;26:1057–1069.

Athanasakos E., Dalton S., McDowell S. Scientific solution to a complex problem: physiology and multidisciplinary team improve understanding and outcome in chronic constipation and faecal incontinence. Pediatr Surg Int. 2019 Dec 16. doi: 10.1007/s00383­019­04605

Barry L. Werth, Kylie A. Williams, Murray J. Fisher, Lisa G. Pont Defining constipation to estimate its prevalence in the community: results from a national survey. BMC Gastroenterol. 2019; 19: 75. Published online 2019 May 21. doi: 10.1186/s12876­019­0994­0

Basilisco G., Coletta M. Chronic constipation: a critical review. Dig Liver Dis 2013;45:886–93.

Bharucha A.E., Pemberton J.H., Locke G.R. American Gastroenterological Association Technical Review on Constipation Gastroenterology. 2013 Jan; 144(1): 218–238. doi: 10.1053/j.gastro.2012.10.028

Bharucha A.E. Editorial: identifying colonic motor dysfunction in chronic constipation with high­resolution manometry: pan­colonic pressurizations. Am J Gastroenterol 2017;112:490–2.

Brenda G. Schuster, Lynette Kosar, Rejina Kamrul. Constipation in older adults: Stepwise approach to keep things moving. Can Fam Physician. 2015 Feb; 61(2): 152–158.

Chassagne P., Ducrotte P., Garnier P., Mathiex­Fortunet H. Tolerance and long­term efficacy of polyethylene glycol 4000 (Forlax®) compared to lactulose in elderly patients with chronic constipation. J Nutr Health Aging. 2017;21:429–439.

Choung R.S., Rey E., Richard Locke G. et al. Chronic constipation and co­morbidities: a prospective population­based nested case­control study. United European Gastroenterology Journal. 2016;4(1):142–151. doi: 10.1177/2050640614558476

Chu H., Zhong L., Li H. et al. Epidemiology characteristics of constipation for general population, pediatric population, and elderly population in China. Gastroenterol Res Pract 2014;2014:532734

Drossman D.A. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features, and Rome IV. Gastroenterology. 2016;150(6):1262–1279. doi: 10.1053/j.gastro.2016.02.032

Enck P., Leinert J., Smid M. et al. Functional constipation and constipation­predominant irritable bowel syndrome in the general population: data from the GECCO study. Gastroenterology Research and Practice. 2016;2016:9. doi: 10.1155/2016/3186016.3186016

Ford A.C., Moayyedi P., Lacy B.E. et al. Task Force on the Management of Functional Bowel Disorders. American College of Gastroenterology monograph on the management of irritable bowel syndrome and chronic idiopathic constipation. Am J Gastroenterol 2014;109suppl 1:S2–6.

Fordtran J.S., Hofmann A.F. Seventy years of polyethylene glycols in gastroenterology: the journey of PEG 4000 and 3350 from nonabsorbable marker to colonoscopy preparation to osmotic laxative. Gastroenterology. 2017;152(4):675–680. doi: 10.1053/j.gastro.2017.01.027

Hsu C.S., Liu T.T., Yi C.H. et al. Utility of balloon expulsion test in patients with constipation: preliminary results in a single center. Advances in Digestive Medicine 2016;34:181–6.

Jaruvongvanich V., Patcharatrakul T., Gonlachanvit S. Prediction of Delayed Colonic Transit Using Bristol Stool Form and Stool Frequency in Eastern Constipated Patients: A Difference From the West. J Neurogastroenterol Motil. 2017 Oct; 23(4): 561–568. Published online 2017 Oct 30. doi: 10.5056/jnm17022

Koppen I.J.N., Broekaert I.J., Wilschanski M. et al. Role of polyethylene glycol in the treatment of functional constipation in children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017;65(4):361–363. doi: 10.1097/MPG.0000000000001704

Kurniawan A.H., Suwandi B.H., Kholili U. Diabetic Gastroenteropathy: A Complication of Diabetes Mellitus. Acta Med Indones. 2019 Jul;51(3):263–271.

Lacy B.E., Mearin F., Chang L. et al. Bowel Disorders. Gastroenterology. 2016;150:1393–1407. e5. doi: 10.1053/j.gastro.2016.02.031

McIlfatrick S., Muldrew D., Beck E. et al. Examining constipation assessment and management of patients with advanced cancer receiving specialist palliative care: a multi­site retrospective case note review of clinical practice. BMC Palliat Care. 2019; 18: 57. Published online 2019 Jul 15. doi: 10.1186/s12904­019­0436­3

Norton C., Emmanuel A., Stevens N. et al. Habit training versus habit training with direct visual biofeedback in adults with chronic constipation: study protocol for a randomised controlled trial. Trials. 2017; 18: 139. Published online 2017 Mar 24. doi: 10.1186/s13063­017­1880­0

Paquette I.M., Varma M., Ternent C. et al. The American Society of Colon and Rectal Surgeons’ clinical practice guideline for the evaluation and management of constipation. Dis Colon Rectum. 2016;59(6):479–492. doi: 10.1097/DCR.0000000000000599

Raskov H., Burcharth J., Pommergaard H.C., Rosenberg J. Irritable bowel syndrome, the microbiota and the gut­brain axis. Gut Microbes. 2016;7:365–383.

Rodger A. Liddle. Interactions of Gut Endocrine Cells with Epithelium and Neurons. Compr Physiol. Author manuscript; available in PMC 2019 Jun 18. Published in final edited form as: Compr Physiol. 2018 Jun 18; 8(3): 1019–1030. Published online 2018 Jun 18. doi: 10.1002/cphy.c170044

Saeed F., Salehi M., Alavi K. et al. Defense Mechanisms in Patients with Irritable Bowel Syndrome and Their Relationship with Symptom Severity and Quality of Life. Middle East J Dig Dis. 2019 Jul;11(3):158–165. doi: 10.15171/mejdd.2019.143. Epub 2019 Jun 4.

Shin A., Camilleri M., Vijayvargiya P. et al. Bowel functions, fecal unconjugated primary and secondary bile acids, and colonic transit in patients with irritable bowel syndrome. Clin Gastroenterol Hepatol. 2013;11:1270–1275.

Skardoon G.R., Khera A.J., Emmanuel A.V., Burgell R.E. Review article: dyssynergic defaecation and biofeedback therapy in the pathophysiology and management of functional constipation. Aliment Pharmacol Ther. 2017;46:410–423.

Spiller R. Irritable bowel syndrome:new insights into symptom mechanisms and advances in treatment. F1000Res. 2016:5.

Staller К., Khalili H., Kuo B. Constipation prophylaxis reduces length of stay in elderly hospitalized heart failure patients with home laxative use. Gastroenterol Hepatol. 2015;30:1596–1602. doi.org/10.1111/jgh.13011

Stephen J. O’Keefe. The association between dietary fibre deficiency and high­income lifestyle­associated diseases: Burkitt’s hypothesis revisited. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2019 Dec; 4(12): 984–996. doi: 10.1016/S2468­1253(19)30257­2

Suares N.C., Ford A.C. Prevalence of, and risk factors for, chronic idiopathic constipation in the community: systematic review and meta­analysis. Am J Gastroenterol 2011;106:1582–91.

Surjanhata B., Barshop K., Staller K. et al. Colonic motor response to wakening is blunted in slow transit constipation as detected by wireless motility capsule. Clin Transl Gastroenterol. 2018 Apr; 9(4): 144. Published online 2018 Apr 25. doi: 10.1038/s41424­018­0012­9

Tillou J., Poylin V. Functional disorders: slow­transit constipation. Clin Colon Rectal Surg. 2017;30:76–86. doi: 10.1055/s­0036­1593436

Trottier М., Erebara А., Bozzo Р. Treating constipation during pregnancy. Can Fam Physician. 2012 Aug; 58(8): 836–838.

Vazquez Roque M., Bouras E.P. Epidemiology and management of chronic constipation in elderly patients. Clin Interv Aging 2015;10:919–30.

Wald A. Constipation: advances in diagnosis and treatment. JAMA 2016;315:185–91.

Yiannakou Y., Tack J., Piessevaux H. et al. The PACSYM questionnaire for chronic constipation: defining the minimal important difference. Aliment Pharmacol Ther. 2017 Dec; 46(11­12): 1103–1111. Published online 2017 Oct 6. doi: 10.1111/apt.14349




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020