Антибіотик-асоційована діарея: особливості вибору пробіотика, доза та тривалість лікування
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2020-1-62Ключові слова:
дисбіоз, антибіотик-асоційована діарея, C. diffіcile-інфекція, харчування, пробіотики.Анотація
Широке застосування антибіотиків в останні роки стало причиною різкого зростання в усіх країнах світу, і в Україні також, захворюваності на кишковий дисбіоз. До розвитку дисбіотичних розладів кишечнику можуть призвести не лише антибіотикотерапія, а й прийом імуносупресивних, гормональних, проносних препаратів, інгібіторів протонової помпи, несприятливі екологічні умови, харчові фактори та інші. Поширення розладів кишкової мікробіоти серед населення України досягає 90 %. Якщо у дітей у формуванні кишкового дисбіозу суттєву роль відіграють харчові фактори та антибіотики, то з віком головною причиною стає нераціональне застосування великої кількості медикаментів, особливо антибіотиків. Особливу небезпеку має антибіотик-асоційована діарея, зумовлена C. diffіcile-інфекцією. Поширення цієї хвороби набуло загрозливих масштабів. Турбує збільшення питомої частки тяжких форм, зростання показників летальності. Діарея, асоційована з C. diffіcile-інфекцією, спостерігається у 10—30 % усіх випадків антибіотик-асоційованої діареї. Порушення кількісного і якісного складу кишкового біоценозу із зменшенням кількості типових ешерихій, біфідум- і лактобактерій, збільшення числа атипових і гемолітичних ешерихій, протея, ентерококів, клостридій вимагає попередження розвитку цих станів при призначенні антибіотиків. Важливе значення має корекція харчування, вибір ефективних та безпечних середників. Антибіотикотерапія, порушуючи кишковий бар’єр, викликає значні побічні кишкові ефекти, такі як синдром мальабсорбції та ферментної дисфункції і системні впливи, серед яких підвищення ризику ожиріння, метаболічного синдрому та асоційованих з ним кардіоваскулярної патології, цукрового діабету 2 типу, неалкогольної жирової хвороби печінки, раку, порушення психоемоційної сфери, ураження суглобів та інші захворювання.Посилання
Baohong Wang, Mingfei Yao, Longxian Lv. et al. The Human Microbiota in Health and Disease // Engineering (Zhejiang University, Hangzhou).— 2017.— Vol. 3 (1) — P. 71—82.
Bluemel S., Williams B., Knight R., Schnabl B. Precision medicine in alcoholic and nonalcoholic fatty liver disease via modulating the gut microbiota // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol.— 2016.— Vol. 311.— P. 1018—1036.
Buttó L.F.,Haller D. Dysbiosis in intestinal inflammation: Cause or consequence // Int. J. Med. Microbiol.— 2017.— Vol. 306 (5).— P. 302—309
Carbonero F. Human epigenetics and microbiome: the potential for a revolution in both research areas by integrative studies // Future Sci O.A..— 2017;3(3):F.S.O207. https://doi.org/10.4155/fsoa-2017—0046.
Chikhacheva E.A., Teterina L., Seliverstov P. i dr. Narusheniya mikrobiotsenoza kishechnika u patsientov s khronicheskimi zabolevaniyami pecheni. Vrach.— 2012.— Vol. 7.— P. 34—39.
Giacchi V., Sciacca P., Betta P. Multistrain Probiotics: The Present Forward the Future // Probiotics, Prebiotics, and Synbiotics.— 2016.— Vol. 19.— P. 279—302.
Громова Г.Г., Верижникова Л.Н., Карпин В.А. Роль дисбактериоза кишечника в возникновении инфекции мочевых путей // Вестник СурГУ. Медицина.— 2019.— № 2.— С. 86—89.
Dior M., Delagrèverie H., Duboc H. et al. Interplay between bile acid metabolism and microbiota in irritable bowel syndrome //Neurogastroenterol. Motil.— 2016.— Vol. 28.— P. 1330—1340.
Doron S., Snydman D.R. Risk and safety of probiotics // Clin. Infect. Dis.— 2015.— Vol. 60, Suppl. 2.— P. 129—134.
Fukui H. Gut-liver axis in liver cirrhosis: How to manage leaky gut and endotoxemia // World J. Hepatol.— 2015.— Vol. 7 (3).— P. 425—442. doi: 10.4254/wjh.v7.i3.425.
Gilbert J.A., Blaser M.J., Caporaso J.G. et al. Current understanding of the human microbiome // Nat. Med.— 2018.— Vol. 24 (4).— P. 392—400. doi: 10.1038/nm.4517.
Ghoshal U.C., Shukla R., Ghoshal U. Small intestinal bacterial overgrowth and irritable bowel syndrome: A bridge between functional // Organic Dichotomy. Gut. Liver.— 2017.— Vol. 11.— P. 196—208.
Gosálbez L., Ramón D. Probiotics in transition: novel strategies // Trends in Biotechnology.— 2015.— Vol. 33 (4). — P. 195—196.
Halmos E.P., Christophersen C.T., Bird A.R. et al. Diets that differ in their FODMAP content alter the colonic luminal microenvironment // Gut.— 2015.— Vol. 64.— P. 93—100.
Хохлачева Н.А., Глазырина Н.Н., Лукашевич А.П. и др. Роль микрофлоры кишечника в развитии желчнокаменной болезни (обзор литературы) // Архивъ внутренней медицины.— 2020.— № 10 (1).— С. 31—37. doi: 10.20514/2226-6704-2020-10-1-31-37.
Kabbani T.A., Pallav K., Dowd S.E. et al. Prospective randomized controlled study on the effects of Saccharomyces boulardii C.N.C.M. I-745 and amoxicillin-clavulanate or the combination on the gut microbiota of healthy volunteers // Gut. Microbes.— 2017.— Vol. 8.— P. 17—32.
Klem F., Wadhwa A., Prokop L.J. et al. Prevalence, risk factors, and outcomes of irritable bowel syndrome after infectious enteritis: A systematic review and meta-analysis // Gastroenterology.— 2017.— Vol. 152.— P. 1042—1054.
Кошурникова А.С. Роль микробиоты верхних отделов пищеварительного тракта в генезе гормонально-метаболических расстройств // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология.— 2016.— № 125 (1).— С. 91—94.
Lopetuso L.R., Petito V., Graziani C. et al. Gut microbiota in health, diverticular disease, irritable bowel syndrome, and inflammatory bowel diseases: time for microbial marker of gastrointestinal disorders // Dig. Dis.— 2018.— Vol. 36 (1).— P. 56—65. doi: 10.1159/000477205.
Мартынов В.Л, Хайрдинов А.Х., Казарина Н.В. Недостаточность баугиниевой заслонки, как причина синдрома избыточного бактериального роста тонкой кишки // Медицинский альманах.— 2015.— № 1.— С. 46—50.
Мiner-Williams W.M., Moughan P.J. Intestinal barrier dysfunction: implications for chronic inflammatory conditions of the bowel //Nutr. Res. Rev.— 2016.— Vol. 29 (1).— P. 40—59. doi: 10.1017/S0954422416000019.
Минушкин О.Н., Кручинина М.А. Синдром избыточного бактериального роста у больных дивертикулярной болезнью толстой кишки // Кремлевская медицина. Клинический вестник.— 2014.— № 1.— С 99—104.
Mu Q., Kirby J., Reilly C.M., Luo X.M. Leaky Gut As a Danger Signal for Autoimmune Diseases // Front. Immunol.— 2017.— Vol. 8.— P. 598. doi: 10.3389/fimmu.2017.00598.
Sartor R.B., Wu G.D. Roles for intestinal bacteria, viruses, and fungi in pathogenesis of inflammatory bowel diseases and therapeutic approaches // Gastroenterol.— 2017.— Vol. 152 (2).— P. 327—339. doi: 10.1053/j.gastro.2016.10.012.
Nagao-Kitamoto H., Kitamoto S., Kuffa P., Kamada N. Pathogenic role of the gut microbiota in gastrointestinal diseases // Intest. Res.— 2016.— Vol. 14 (2).— P. 127—138. doi: 10.5217/ir.2016.14.2.127.
Opazo M.C., Ortega-Rocha E.M., Coronado-Arrázola I. et al. Intestinal microbiota influences non-intestinal related autoimmune diseases // Front. Microbiol.— 2018.— Vol. 9.— P. 432. doi: 10.3389/fmicb.2018.00432.
Putignani L., Del Chierico F., Vernocchi P. et al. Gut microbiota dysbiosis as risk and premorbid factors of IBD and IBS along the childhood-adulthood transition // Inflamm. Bowel. Dis.— 2016.— Vol. 22 (2).— P. 487—504. doi: 10.1097/MIB0000000000000602.
Reid G. Probiotics: definition, scope and mechanisms of action // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol.— 2016.— Vol. 30 (1).— P. 17—25.
Sartor R.B., Wu G.D. Roles for intestinal bacteria, viruses, and fungi in pathogenesis of inflammatory bowel diseases and therapeutic approaches // Gastroenterol.— 2017.— Vol. 152 (2).— P. 327—339. doi: 10.1053/j.gastro.2016.10.012.
Shu X.-L., Yu T.-T., Kang K., Zhao J. Effects of glutamine on markers of intestinal inflammatory response and mucosal permeability in abdominal surgery patients: A meta-analysis // Exp. Ther. Med.— 2016.— Vol. 12 (6).— P. 3499—3506. doi: 10.3892/etm.2016.3799.
Ситкин С.И., Вахитов Т.Я., Демьянова Е.В. Микробиом, дисбиоз толстой кишки и воспалительные заболевания кишечника: когда функция важнее таксономии // Альманах клинической медицины.— 2018.— № 46 (5).— С. 396—425.doi: 10.18786/2072-0505-2018-46-5-396-425.
Tap J., Derrien M., Törnblom H. et al. Identification of an intestinal microbiota signature associated with severity of irritable bowel syndrome // Gastroenterol.— 2017.— Vol. 152.— P. 111—123.
Ткач С.М.. Дорофеев А.Э., Сизенко А.К., Купчик Л.М. Роль кишечной микробиоты при синдроме раздраженной кишки // Сучасна гастроентерологія.— 2016.— № 2 (88).— С. 96—105.
Вахрушев Я.М., Лукашевич А.П., Горбунов А.Ю., Пенкина И.А. Интестинальные механизмы в нарушении энтерогепатической циркуляции желчных кислот при желчнокаменной болезни // Вест. РАМН.— 2017.— № 72 (2).— С. 105—111. doi: 10.15690/vramn807.
Valdovinos M.A., Montijo E., Abreu A.T. et al. The Mexican consensus on probiotics in gastroenterology // Revista de Gastroenterol. de México (English Edition).— 2017.— Vol. 82 (2).— P. 156—178.
Verbeke K.A., Boobis A.R., Chiodini A. et al. Towards microbial fermentation metabolites as markers for health benefits of prebiotics // Nutr. Res. Rev.— 2015.— Vol. 28 (1).— P. 42—66.
Waldschmitt N., Metwaly A., Fischer S., Haller D. Microbial Signatures as a Predictive Tool in IBD-Pearls and Pitfalls // Inflamm. Bowel. Dis.— 2018.— Vol. 24 (6).— P. 1123—1132. doi: 10.1093/ibd/izy059.
Звенигородская Л.А., Петраков А.В., Нилова Т.В. и др. Роль желчных кислот в регуляции липидного и углеводного обмена у больных неалкогольной жировой болезнью печени и сахарным диабетом 2 типа // Эксп. и клин. гастроэнтерол.— 2016.— № 135 (11).— С 31—34.
Yunpeng Wu, Cui Zhu, Zhuang Chen et al. Protective effects of Lactobacillus plantarum on epithelial barrier disruption caused by enterotoxigenic Escherichia coli in intestinal porcine epithelial cells // Veterinary Immunol. Immunopathol.— 2016.— Vol. 172.— P. 55—63.
