Ефективність та особливості застосування полікомпонентних метаболіто- та імунотропних засобів у комплексному лікуванні хворих на синдром хронічної втоми
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2020-1-44Ключові слова:
синдром хронічної втоми, лікування, метаболітотропні, імунотропно-адаптогенні засоби.Анотація
Мета роботи — підвищити ефективність комплексного лікування хворих на синдром хронічної втоми (СХВ) із використанням фіксованих полікомпонентних ліків різноспрямованої метаболіто- та імунотропно-адаптогенної дії.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 48 хворих на СХВ, серед яких домінували жінки (35 (72,02 %) осіб). Оцінювання ефективності лікування здійснювали згідно клінічної динаміки проявів СХВ, змін показників прооксидантної, антиоксидантної систем крові, С-реактивного протеїну (С-РП), імунограми.
Результати та обговорення. Встановлено, що в період клінічних виявів СХВ у крові мають місце виражені явища оксидативного стресу, підвищені рівні С-РП та зниження всіх параметрів імунограми. Доповнення комплексного лікування СХВ (дозовані фізичні навантаження, варіанти психотерапії, оздоровче харчування, нестероїдні протизапальні препарати, антиоксиданти, антидепресанти) полікомпонентними метаболіто- та імунотропно-адаптогенними засобами відносно хворих групи порівняння значно прискорило регрес проявів СХВ, достовірно зменшило прояви оксидативного стресу, рівні С-РП та покращило параметри імунограми. Залежно від давності СХВ, віку пацієнтів, ступеня зменшення факторів ризику цієї хвороби, тривалість основного етапу лікування коливалась в межах 2,5—3 міс, потреба в підтримуючому протирецидивному застосуванні упродовж року спостереження вимагала 2—4-тижневих курсів. Пацієнти з давністю СХВ більше 2,5 року, старше 45—50 років, особи жіночої статі потребували тривалішого лікування і вони є контингентом ризику рецидивів.
Висновки. Підвищення ефективності комплексного лікування хворих на СХВ можна досягти шляхом додаткового застосування фіксованих полікомпонентних засобів метаболітотропної дії, зокрема тих, що містять адеметіонін, L-аргінін та тіоктову кислоту, а також імунотропно-адаптогенного препарату з екстрактами ехінацеї, елеутерококу та звіробою.
Посилання
Vladimirov YuA, Archakov AI, Frank GM. Perekisnoe okislenie lipidov v biologicheskikh membranakh. M. Nauka; 1972:252.
Voloshin OІ, Bachuk-Ponich NV, Voloshina LO, ta іn. Sindrom khronіchnoї vtomi: klіnіko-patofіzіologіchnі, diferentsіino-dіagnostichnі aspekti ta danі vlasnikh doslіdzhen' (Oglyad lіteraturi). Ukr ter zhurn. 2019;2:87-95.
Gerush ІV, Meshchishen ІF. Stan glutatіonovoї sistemi krovі za umov eksperimental'nogo virazkovogo urazhennya gastroduodenal'noi zoni ta dіi nastoiki ekhіnatsei purpurovoi. Vіsnik problem bіologіi ta meditsini. 1998;7:10-15.
Kazmirchuk VE, Mal'tsev DV. Rekomendatsii po lecheniyu gerpesvirusnykh infektsii cheloveka. Ukr med chasopis. 2012;5(91):94-106.
Meshchishen IF. Metod opredeleniya aktivnosti glutationtransferazy v krovi. Primenenie fermentov v meditsine. Simferopol, 1987:135.
Bested AC, Marshall LM. Review of myalgic encephalomyelitis/chronic fatique syndrome: an evidence-based approach to diagnosis and management by clinicians. Rev Environ Health. 2015;30(4):223-249.
Blundell S, Ray KK, Buckland M, White PD. Chronic fatique syndrome and circulating cytokines: А systematic review. J Brain Behav Jmmun. 2015;50:186-195. doi:10/1016/j.bbi 2015.07.004.
Castro-Marrero J, Saez-Francas N, Segundo MJ, et al. Effect of coenzyme Q10 plus nicotinamide adenine dinucleotido supplementation on maximum heart rate after exercise testing in chronic fatique syndrome - a randomized, controlled, double-blind trial. Clin Nutr 2016;35:826-834.
Clayton EW. Bejongmyalgic encephalomyelitis/chronic fatique syndrome: an IOM report redetimingan illness. JAMA. 2015;313(11):1101-1102. doi:1001/jama.2015.134.6.
Ford B, Bradley AS. Altered Functional T Cell Subset Populations and Cytokinc Profile in Pacients with Chroniс Fatique Sуndrome: A Pilot Study. J Chronic Dis Manad. 2016;1(1):1004.
Hornig M, Montoya JG, Klimas NG, et al. Disting plasma immune signatures in ME/CFS are present early in the course of illness. Sci Adv. 2015;1:e1400121.
Larun L, Brurberg KG, Odgaard - Jensen J, Prise JR. Exersice therapy for chonicfatique syndrome. Cochr Data Syst Rev. 2015;2:PCD003200. doi:10.1002/14651858. CD 003200.
Maric D, Brkis S, Tomic S, et al. Multivitamin mineral supplementation in patients with chronic fatique syndrome. Med Sci Monit. 2014;20:47-53.
Mantoja JG, Kadelnic AM, Bhangoo M, et al. Randomised Clinical Trial to Evaluate the Efficacy and Safety of Valgancyclovir in a Subsed of Patients with Chronic Fatique Syndrome. J Med Virol. 2013;85:2101-2109.
Montoja JG, Holmes TN, Anderson JN, et al. Cytokinc signature associated with disease severity in chronic fatique syndrome. Proc Natl Acad Sci USA. 2017;114(34):E7150-E7158. doi:10.1073/pnas.1710519114.
Morris G, Berk M, Walder K, Maes M. Central pathways causing fatique in neuro inflammatory and autoimmune illnesses. BMC Med. 2015;13:28. doi:10.1186/s12916-14-0259-2.
Morris G, Maes M. Oxidative and nitrosative stress and immune-inflamatory pathways in patients with Myalgic Encephalomyelitis/Chronic Fatigue Syndrome. Curr Neuropharmacol. 2014;12(2):168-185. doi:10.2174/1570159X11666131120224653.
Naviaux RK, Naviaux JC, Kefeng Li, et al. Metabolic features in chronic fatique syndrome. Proc Nat Acad Sci USA. 2016;113(37):E5472-E5480. doi:10/1073/pnas.1607571113.
Regland B, Forsmark S, Halaouate L, et al. Response to vitamin B12 and folic acid in myalgic encephalomyelitis and fibromyalgia. PloS One. 2015;10. doi:10.1371/journal.pone.0124648.
Smith ME, Haney E, Mc Donagh M, et al. Treatment of myalgic encephalomyelitis/chronic fatique syndrome: a systematic review for a national institutes of health pathways to prevention workshop. Ann Intern Med. 2015;162:841-850.
