Роль інсомнії в формуванні коморбідного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби із супутньою нейроциркуляторною дистонією в осіб молодого віку

Анотація

Мета роботи — вивчити роль інсомнії у формуванні коморбідного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та нейроциркуляторної дистонії (НЦД) на основі показників психосоматичного статусу, якості життя, моторно-евакуаторної та секреторної функцій стравоходу та шлунка в осіб молодого віку.
Матеріали та методи. Обстежено 45 студентів. Усіх пацієнтів було розподілено на дві клінічно однорідні групи. Перша включала 22 пацієнтів з ГЕРХ, інсомнією та супутньою НЦД. Друга (23 пацієнти) — ГЕРХ з інсомнією без супутньої патології. Порушення сну визначали за допомогою PSQI, наявність та ступінь прояву депресії — за допомогою PHQ‑9, психосоматичний стан — за шкалою Спілбергера — Ханіна, типи ставлення пацієнтів до хвороби та її контексту — за особистісним опитувальником Бехтеревського інституту, оцінку якості життя — за SF‑36. Моторно-евакуаторну функцію стравоходу та шлунка вивчали за допомогою УЗД із водним навантаженням. Органічний та функційний стан міокарда — за допомогою імпульсно-хвильової доплерографії з кольоровим картуванням.
Результати та обговорення. У хворих першої групи відзначали достовірні порушення психосоматичного статусу з переважанням ситуаційної тривожності та депресії. У хворих другої групи — підвищення особистісної тривожності та депресії. У першій групі середній загальний бал за PSQI склав 11,7, другій — 7,74. У хворих першої групи спостерігали виражене зниження залужуючої функції антрума за помірнішого підвищення показників агресії шлункового соку, а другої — підвищення показників агресії шлункового соку при незначному зниженні залужуючої функції антрума. Діаметр стравохідного отвору діафрагми, наявність і тривалість гастроезофагеального рефлюксу, товщини стінки стравоходу були достовірно більшими у хворих першої, аніж другої групи. Між показниками тяжкості інсомнії, вираженості психосоматичного статусу, моторно-секреторними порушеннями було встановлено чітку кореляційну залежність.
Висновки. У хворих першої групи, в порівнянні з другою та контрольною групами, спостерігались виражені порушення сну, психосоматичного статусу, якості життя, ступінь яких перебуває в тісній кореляційній залежності з показниками моторно-секреторних порушень. Отже, інсомнія є як причиною, так і наслідком психосоматичних порушень. У результаті порушується регуляція секреторної та моторно-евакуаторної функцій шлунка та стравоходу, погіршуючи клінічний перебіг ГЕРХ. При цьому частішають нічні епізоди печії, погіршуючи перебіг інсомнії.