DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2020-1-24

Особливості гомеостазу цитокератину-18, гідрогену сульфіду, гомоцистеїну та їх роль у механізмах взаємообтяження та прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки та хронічної хвороби нирок 

O.S. Khukhlina, A.A. Antoniv, Z.Ya. Kotsiubiichuk

Анотація


Мета роботи — встановити роль цитокератину‑18, гомоцистеїну та гідрогену сульфіду у механізмах взаємообтяження та прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) та хронічної хвороби нирок (ХХН) за їх коморбідності у хворих на ожиріння.
Матеріали та методи. Основу дослідження склав матеріал клінічного спостереження за 444 особами, серед яких 354 хворих на НАЖХП. У 84 пацієнтів встановлено НАЖХП та ожиріння І ступеня (1-ша група), у тому числі у 32 — неалкогольний стеатоз печінки (НАСП), а у 52 — неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). У 270 хворих на НАЖХП із ожирінням І ступеня встановлено коморбідну ХХН І—ІІІ стадії (2-га група), серед яких у 110 хворих встановлено НАСП, а у 160 хворих — НАСГ. Групи контролю склали 90 хворих на ХХН І—ІІІ стадії із нормальною масою тіла (3-тя група) та 30 практично здорових осіб.
Результати та обговорення. Аналіз інтенсивності апоптозу у хворих на НАСГ, залежно від наявності коморбідної ХХН, вказує на достовірне збільшення вмісту в крові цитокератину‑18 у хворих на НАСГ у 7,2 разу порівняно з практично здоровими особами (р < 0,05), хворих на НАСГ із ХХН — у 7,5 разу (р < 0,05). Водночас показник вмісту в крові цитокератину‑18, який є біохімічним маркером апоптозу гепатоцитів, у хворих на ХХН мав тенденцію до зростання (у 1,3 разу), але зміни не були статистично значущими (р > 0,05).
Дослідження вмісту в крові гомоцистеїну у хворих на НАЖХП показало істотне його зростання, починаючи із стадії НАСГ: вміст гомоцистеїну у крові перевищив дані у практично здорових осіб у 2,0 разу (р < 0,05), що вказує на істотний ризик атерогенезу та істотну загрозу зниження функціонального стану ендотелію. У хворих за коморбідності НАСГ із ХХН вміст гомоцистеїну перевищив дані у практично здорових осіб у 2,7 разу (р < 0,05) з наявністю достовірної різниці між групами (р < 0,05). У хворих на НАСГ було встановлено достовірне зростання вмісту гомоцистеїну в крові, який перевищив показник у практично здорових осіб у 3,3 разу (р < 0,05), а у хворих на НАСГ із ХХН — у 4,7 разу
(р < 0,05) з наявністю достовірної міжгрупової різниці (р < 0,05). Нами було встановлено також достовірне зростання вмісту в крові гомоцистеїну у хворих на ХХН без коморбідності (у 1,2 разу; р < 0,05) з наявністю достовірної міжгрупової різниці (р < 0,05) з групами хворих із коморбідністю з ХХН.
Висновки. При НАСП та стеатогепатиті на тлі ожиріння та ХХН встановлено істотне підвищення вмісту в крові цитокератину‑18, гомоцистеїну та істотний дефіцит гідрогену сульфіду у порівнянні з перебігом без коморбідної патології нирок, які беруть участь у механізмах взаємообтяження та прогресування НАЖХП та ХХН.

Ключові слова


неалкогольна жирова хвороба печінки; хронічна хвороба нирок; цитокератин -18; гідроген сульфід; гомоцистеїн.

Повний текст:

PDF

Посилання


Antoniv AA. Funktsionalnyi rezerv nyrok u khvorykh na khronichnu khvorobu nyrok ta nealkoholnyi steatohepatyt na tli ozhyrinnia, mozhlyvosti terapevtychnoi korektsii. Zhurnal klinichnykh ta eksperymentalnykh medychnykh doslidzhen. 2018;6(4):371-381 (Ukr.).

Akhmedova ShU, Damynova MN, Kadyrova ZS. Rol ozhyrenyia v prohressyrovanyy dyabetycheskoi nefropatyy u bolnykh s sakharnym dyabetom (obzor lyteratury). Mezhdunarodnyi endokrynolohycheskyi zhurnal. 2016;6(78): 87-90 (Rus.).

Babak O, Lapshyna EA. Lechebnaia taktyka u patsyentov s nealkoholnoi zhyrovoi bolezniu pecheny s uchetom urovnia tsytokeratyna 18 v plazme krovy. Suchasna hastroenterol. 2016;2(88):15-20 (Rus.).

Yvanov DD. Nefrolohycheskaia sluzhba v Ukrayne sehodnia: aktualne problemy y perspektyvy. Medychna hazeta «Zdorovia Ukrainy». 2015;23(372):29 (Rus.).

Kolesnyk MO, Holubchykov MV, Saidakova NO, et al. Klasyfikatsiia khvorob sechovoi systemy ta vedennia rehionalnykh ta natsionalnoho reiestriv khvorykh z khronichnoiu khvoroboiu nyrok [metod rekomendatsii MOZ Ukrainy, AMN Ukrainy, Ukrainskyi Tsentr naukovoi medychnoi informatsii i patentno-litsenziinoi roboty]. K, [b v]; 2006:24 (Ukr.).

Kolesnyk MO, Zakon KM, Kulyzkyi MV, et al. Pro zatverdzhennia standartu ta unifikovanykh protokoliv nadannia medychnoi dopomohy zi spetsialno sti „Nefrolohiia” [nakaz MOZ Ukrainy ta NAMN Ukrainy vid 11.05.2011 r], N 280/44. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0280282-11 (Ukr.).

Kolesnikova OV, Potapenko AV, Lavrenko TA. Vikovi ta hormonalno-metabolichni osoblyvosti patsiientiv z nealkoholnoiu zhyrovoiu khvoroboiu pechinky u poiednanni iz subklinichnym hipotireozom. Suchasna hastroenterolohiia. 2018;6(104): 14-20.

Nakaz MOZ Ukrainy vid 6 lystopada 2014 roku N 826 Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry khronichnykh neinfektsiinykh hepatytakh [Normatyvnyi dokument MOZ Ukrainy], N 826. http://consultant.parus.ua/?doc=09CMG0E4A4 (Ukr.).

Fadieienko HD, Kushnir IE, Chernova VM, et al. Nutryhenetychna kharakterystyka khvorykh z nealkoholnoiu zhyrovoiu khvoroboiu pechinky na tli metabolichnoho syndromu. Suchasna hastroenterolohiia. 2018;6(104):7-13 (Ukr.).

Kharchenko NV, Anokhyna HA, Kharchenko VV. Korrektsyia narushenyi funktsyonalnoho sostoianyia pecheny, soderzhanyia lypydov, homotsysteyna v krovy, endotelyalnoi funktsyy y эnerhetycheskoho obmena u bolnykh nealkoholnym steatohepatytom v sochetanyy s hypertonycheskoi bolezniu. Suchasna hastroenterol. 2011;1(57):27-32 (Rus.).

Khukhlina OS, Antoniv AA. Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky ta khronichna khvoroba nyrok: patohenez vzaiemoobtiazhennia, osoblyvosti kliniky, diahnostyky, prohnozuvannia perebihu [monohrafiia]. Chernivtsi. [b v]; 2018: 247 (Ukr.).

Khukhlina OS, Antoniv AA, Mandryk OE, et al. Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky ta komorbidni stany: osoblyvosti patohenezu, kliniky, diahnostyky, likuvannia [monohrafiia]. Chernivtsi: [b v]; 2017:188 (Ukr.).

Zhang S., Pan C., Zhou F, et al. Hydrogen sulfide as a potential therapeutic target in fibrosis. Oxid Med Cell Longev. 2015;2015:593407. doi:10.1155/2015/593407.




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020