Порівняльна характеристика схем тривалого комплексного лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з гіпертонічною хворобою
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2020-1-6Ключові слова:
неалкогольна жирова хвороба печінки, гіпертонічна хвороба, тривале комплексне лікування.Анотація
Мета роботи — дослідити ефективність застосування різних схем комплексного тривалого лікування у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та гіпертонічною хворобою (ГХ).Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були група хворих на НАЖХП з ГХ ІІ стадії, 2 ступеня (61 пацієнт). Для діагностики стану печінки та судин використовували ультразвуковий метод дослідження. У всіх досліджених пацієнтів стеатоз, запалення та фіброз печінки вивчалися за допомогою тесту «Фібромакс» (Франція). Окрім стандартних біохімічних показників крові, визначали рівні цитокератину-18, адипонектину, фетуїну А, фактора некрозу пухлин-α та інтерлейкіну-6, показники оксидативного стресу. Далі було проведено вивчення ефективності комбінованої терапії. Пацієнти були розділені на дві групи. Пацієнти групи І (n = 30) отримували лозартан, індапамідом та аторвастатин протягом 12 міс. Пацієнти групи ІІ (n = 31) отримували додатково препарат омега-3 поліненасичених жирних кислот (О-3ПНЖК) 2 г/д та урсодезоксихолієву кислоту (УДХК) 10 мг/кг/д протягом 12 міс.
Результати та обговорення. Обидві схеми 48-тижневого комплексного лікування пацієнтів з НАЖХП та ГХ, що використовувалися у нашому дослідженні, ефективно впливали на показники АТ, вуглеводного, ліпідного обміну, ниркову функцію, показники запалення та оксидативного стресу та поліпшували інструментальні показники печінки та судин. Значною перевагою комплексної терапії групи ІІ є достовірно більший вплив на печінкові показники та значний нефропротекторний ефект. Також виявилося, що схема лікування групи ІІ була більш ефективною стосовно впливу на прооксидантні показники. Не було достовірної різниці за впливом на показники прозапальних цитокінів, фетуїну А, цитокератину-18 (р>0,05). При порівняльному аналізі інструментальних показників було також виявлено перевагу схеми лікування у групі ІІ. Динаміка всіх розмірів печінки та швидкісних показників портальної гемодинаміки була кращою у групі ІІ.
Висновки. Схема лікування 12-місячного комплексного лікування з додаванням О-3ПНЖК 2 г/д та УДХК 10 мг/кг/д є більш ефективною щодо впливу на клініко-лабораторні та інструментальні показники.
Посилання
Byrne CD, Targher G. NAFLD: a multisystem disease. J Hepatol. 2015;62(1 Suppl):S47-64.
Goh GB, Pagadala MR, Dasarathy J, et al. Renin-angiotensin system and fibrosis in non-alcoholic fatty liver disease. Liver Int. 2015;35(3):979-85. doi:10.1111/liv.12611.
Martsevich SYu, Kutishenko NP, Drozdova LJ, et al. Studying of effect of ursodeoxycholic acid on efficacy and safety of statins at liver, gallbladder andor biliary tract diseases (RAKURS study). Rational pharmacotherapy in cardiology. 2014;10(2):147-52.
Mueller M, Thorrel A, Claudel T, et al. Ursodeoxycholic acid exerts farnesoid X receptorantagonistic effects on bile acid and lipid metabolism in morbid obesity. J Hepatol. 2015; 62: 1398-404.
O’Mahoney LL, Matu J, Price OJ, et al. Omega-3 polyunsaturated fatty acids favourably modulate cardiometabolic biomarkers in type 2 diabetes: a meta-analysis and meta-regression of randomized controlled trials. Cardiovasc Diabetol. 2018;17(1):98. doi:10.1186/s12933-018-0740-x.
Pastori D, Polimeni L, Baratta F, et al. The efficacy and safety of statins for the treatment of non-alcoholic fatty liver disease. Dig and Liv Dis. 2015;47:4-11.
Ratziu V, Ledinghen V, Oberti F, et al. A randomized controlled trial of high-dose ursodesoxycholic acid for nonalcoholic steatohepatitis. J Hepatol. 2011;54(5):1011-9.
Saravanan P, Davidson NC, Schmidt EB, Calder PC. Cardiovascular effects of marine omega-3 fatty acids. Lancet. 2011;376:540-550.
Siniarski A, Haberka M, Mostowik M, et al. Treatment with omega-3 polyunsaturated fatty acids does not improve endothelial function in patients with type 2 diabetes and very high cardiovascular risk: A randomized, double-blind, placebo-controlled study (Omega-FMD). Atherosclerosis. 2018;271:148-155. doi: 10.1016 /j.atherosclerosis.2018.02.030.
Sofi F, Giangrandi I, Cesari F, et al. Effects of a 1-year dietary intervention with n-3 polyunsaturated fatty acid-enriched olive oil on non-alcoholic fatty liver disease patients: a preliminary study. Int J Food Sci Nutr. 2010;61:792-802.
Torres DM, Jones FJ, Shaw JC, et al. Rosiglitazone versus rosiglitazone and metformin versus rosiglitazone and losartan in the treatment of nonalcoholic steatohepatitis in humans: a 12-month randomized, prospective, open- label trial. Hepatology. 2011;54(5):1631-9. doi:10.1002/hep.24558.
Zhu FS, Liu S, Chen XM, et al. Effects of n-3 polyunsaturated fatty acids from seal oils on nonalcoholic fatty liver disease associated with hyperlipidemia. World J Gastroenterol. 2008;14:6395-6400.
Zun Xiang, Yi-peng Chen, Kui-fen Ma, et al. The role of Ursodeoxycholic acid in non-alcoholic steatohepatitis: a systematic review. BMC Gastroenterol. 2013;13:140.
