Ключові положення Європейського клінічного протоколу (Хорватія) щодо медикаментозного лікування гострої респіраторної інфекції в амбулаторній практиці та викладанні

Анотація

Формування ефективного раціонального комплексу медикаментозного лікування є важливим завданням сімейного лікаря і має відповідати вимогам клінічного протоколу, складеного на засадах доказовості.
Мета роботи — висвітлення і аналіз доказових рекомендацій європейського клінічного протоколу (Хорватія) щодо призначення медикаментозних препаратів, особливо антибіотиків, у процесі ведення пацієнтів з різними формами гострої респіраторної інфекції (ГРІ).
Найчастіше медикаментозна терапія ГРІ включає симптоматичні засоби для полегшення симптомів захворювання без негативного впливу на його природний перебіг. При різних локалізованих формах ГРІ медикаментозна тактика різниться, часом буває необхідною прицільна етіологічна терапія. Призначення антибіотиків при гострому назофарингіті є неправильним і шкідливим як для пацієнта (несприятливі наслідки), так і для громади (стійкість до антибіотиків, нераціональне використання ресурсів системи охорони здоров’я). При синуситі, який триває від 2 до 4 тиж, лікування антибіотиками виправдане, оскільки скорочує перебіг захворювання, зменшує інтенсивність симптомів і запобігає ускладненням. Для лікування грипу призначають вірусостатичний озельтамівір, який гальмує дію вірусів грипу типів A і B. При стрептококовому тонзилофарингіті необхідно призначати антибіотики і, згідно з рекомендаціями ISKRA, препаратом першого вибору залишається феноксиметилпеніцилін. Негоспітальна пневмонія лікується антибіотиками відповідно до національних рекомендацій і залежить від того, супроводжується вона коморбідною патологією чи ні. Оцінка ступеня тяжкості пневмонії проводиться за критеріями CURB-65.
Пацієнти з неускладненими ГРІ найчастіше одужують спонтанно, а самолікування симптоматичними лікарськими засобами є в більшості випадків достатнім. Сімейний лікар коригує самолікування пацієнта шляхом консультування, призначає медикаментозне симптоматичне лікування або, за потреби, етіотропне антибактеріальне лікування згідно з клінічним протоколом, створеним на засадах доказовості.