Прозапальний статус при неалкогольній жировій хворобі печінки та її коморбідності з артеріальною гіпертензією

Анотація

Мета роботи — вивчити вміст прозапальних цитокінів фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α) та інтерлейкіну‑6 (ІЛ‑6) у крові пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та її коморбідністю з гіпертонічною хворобою (ГХ) або ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією (РПАГ), а також оцінити основні фактори, що впливають на ці показники.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 269 пацієнтів, з них з НАЖХП (60 пацієнтів) — група І; з коморбідністю НАЖХП та ГХ (121 пацієнт) — група ІІ; з коморбідністю НАЖХП та РПАГ (88 пацієнтів) — група ІІІ. Контрольну групу склали 20 здорових осіб. Для оцінки стану печінки та судин використовували ульт­развуковий метод дослідження. Біохімічні показники крові визначалися за стандартними загальноприйнятими методиками. Визначали: АЛТ, рівні інсуліну з визначенням індексу HOMA, загальний холестерин, рівні адипонектину, концент­рацію ФНП-α, ІЛ‑6, малонового діальдегіду, супероксиддисмутази, швидкості клубочкової фільтрації.
Результати та обговорення. Було зафіксовано значне збільшення показників ФНП-α, ІЛ‑6 у всіх трьох групах по відношенню до групи контролю. Найвищи­ми ці показники були у групі ІІІ. Стосовно пацієнтів групи І спостерігали ознаки впливу показників ФНП-α та ІЛ‑6 майже на всі параметри, що досліджувались. Було визначено, що у групах коморбідності обидва цитокіни мали досить сильні кореляційні зв’язки з показниками артеріального тиску (р < 0,01). Ми виявили різний профіль кореляційних зв’язків для трьох груп хворих, що дослід­жувалися. За допомогою дисперсійного аналізу MANOVA зафіксовано, що на показники ФНП-α та ІЛ‑6 потужний вплив здійснює не тільки кожне захворювання окремо, але і виявилася їх адитивна дія. Показник «взаємозв’язку обох факторів» для ФНП-α становив F = 9,86 (р < 0,001), для ІЛ‑6 — F = 5,4 (р < 0,001).
Висновки. Рівні прозапальних цитокінів ФНП-α та ІЛ‑6 є підвищеними у пацієнтів з НАЖХП. Коморбідність з ГХ або РПАГ сприяє посиленню цих змін, що може відігравати важливу роль у патогенезі захворювань. Спектр кореляційних зв’язків різниться між хворими НАЖХП та при її коморбідності з ГХ або РПАГ. Ця коморбідність призводить до адитивного ефекту на параметри ФНП-α та ІЛ‑6, тобто дані захворювання можуть обтяжувати одне одного за цими параметрами.