Асоціація поліморфізмів генів β-адренорецепції з перебігом серцевої недостатності

Автор(и)

  • S.M. Pyvovar ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • Yu.S. Rudyk ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • T.V. Lozyk ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • V.Yu. Galchinska ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • T.M. Bondar ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2019-4-41

Ключові слова:

β1-адренорецептори, β2-адренорецептори, G­-протеїн, серцева недостатність, поліморфізм, ген, ризик, перебіг захворювання

Анотація

Мета роботи — вивчити взаємозв’язок поліморфізмів генів β-адренорецепції з перебігом серцевої недостатності (СН).
Матеріали та методи. У дослідження залучили 285 пацієнтів із СН на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Проводилось генотипування за 4 поліморфізмами (Gly389Arg гена β1-адренорецепторів, Ser49Gly гена β1-адренорецепторів, Gln27Glu гена β2-адренорецепторів та Ser275 гена β3-субодиниці G-протеїну) за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції. За 2 роки спостереження з 285 хворих на СН 81 (28,4 %) мав повторну госпіталізацію чи амбулаторне внутрішньовенне застосування петлевих діуретиків у зв’язку з декомпенсацією патології.
За вказаний період померли 18 хворих (6,3 %). Комбіновану кінцеву точку мали 93 пацієнти (32,6 %). Генетико-епідеміологічний аналіз здійснювався за допомогою програми SNPStats.
Результати та обговорення. Алель А поліморфізму Ser49Gly (c.145A > G) гена β1-адренорецепції асоційований зі зниженням ризику комбінованої кінцевої точки у хворих на СН (відношення шансів (ВШ) = 0,52 (0,28—0,96); р = 0,032, домінантна модель та ВШ = 0,51 (0,28—0,92); р = 0,02, у лог-адитивній моделі спадковості). Даний алель поліморфізму Ser49Gly (c.145A > G) гена β1-АР також асоційований зі зниженням частоти повторної госпіталізації (ВШ = 0,50 (0,26—0,95); р = 0,028, домінантна модель спадковості та ВШ = 0,49 (0,26—0,92); р = 0,019, у лог-адитивній моделі). Алель G поліморфізму Gln27Glu (c.79C > G) гена β2-АР підвищує ризик комбінованої кінцевої точки у хворих на СН (ВШ = 1,76 (1,04—2,96); р = 0,032, домінантна модель спадковості та ВШ = 1,75 (1,06—2,90); р = 0,029, у наддомінантній моделі). Не виявлено достовірного впливу поліморфізму Gly389Arg (c.1165G > C) гена β1-АР та поліморфізму Ser275 (c.79C > G) гена GNβ3 на особливості перебігу СН.
Висновки. Отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що особливості перебігу серцевої недостатності можуть мати асоціацію з генетичними відмінностями в шляхах β-адренорецепції.

Біографії авторів

S.M. Pyvovar, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

С.М. Пивовар

Yu.S. Rudyk, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Ю.С. Рудик

T.V. Lozyk, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Т.В. Лозик

V.Yu. Galchinska, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

В.Ю. Гальчінська

T.M. Bondar, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Т.М. Бондар

Посилання

Georgievskii AB. K istorii zakona Khardi—Veinberga. Istoriko­biologicheskie issledovaniya. 2011;3(1):63­75 (Rus.).

S'omchenko VV, Ruban AA. Analіz vnutrіshn'ogo ta zovnіshn'ogo mіgratsіinogo rukhu naselennya Ukraїni. Ekonomіka і suspіl'stvo. 2018; 16: 959­964 (Ukr.).

Akhter S, D'souza K, Petrashevskaya N. et al. Myocardial beta­1­adrenergic receptor polymorphisms affect functional recovery after ischemic injury. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2006;290:H1427­H1432.

Aquilante CL, Yarandi NH, Cavallari LH, et al. β Adrener­gic receptor gene polymorphisms and hemodynamic response to dobutamine during dobutamine stress echocardiography. The Pharmacogenomics J. 2008;8:408­415. doi:10.1038/sj.tpj.6500490.

Chemello D, Rohde LE, Santos, et al. Genetic polymorphisms of the adrenergic system and implantable cardioverter­defibrillator therapies in patients with heart failure. Europace. 2010;12:686­691. doi:10.1093/ europace/euq040.

Covolo L, Gelatti U, Metra M, et al. Role of beta1­ and beta2­adrenoceptor polymorphisms in heart failure: a case­control study. Eur Heart J. 2004;25:1534–1541. doi:10.1016/ j.ehj.2004. 06.015.

Levin M, Marullo S, Muntaner O, et al. The myocardium pro­tective Gly 49 variant of the beta1 adrenergic receptor exhibits of constitutive activity and increased desensitization and down regulation. J Biol Chemistry. 2002;277:30429­30435. doi:10.1074/jbc.M200681200.

Matkovich SJ, van Booven DJ, Hindes A, et al. Cardiac signaling genes exhibit unexpected sequence diversity in sporadic cardiomyopathy, revealing HSPB7 polymorphisms associated with disease. J Clin Invest. 2010;120:280­289. doi:10.1172/ jci39085.

McNamara DM, Taylor AL, Tam SW, et al. G­protein beta­3 subunit genotype predicts enhanced benefit of fixed­dose isosorbide dinitrate and hydralazine: results of A­HeFT. JACC Heart Fail. 2014;2:551­557. doi:10.1016/j. jchf.2014.04.016.

Metaxa S, Missouris C, Mavrogianni D. et al. Polymorphism Gln27Glu of β2 adrenergic receptors in patients with ischaemic cardiomyopathy. Curr Vasc Pharmacol. 2018;16(6):618­623. doi:10.2174/ 1570161115666170919180959.

Metrich M, Mehmeti F, Feliciano H, et al. Adrenergic Receptor Polymorphism and Maximal Exercise Capacity after Orthotopic Heart Transplantation PLOS One. 2016;11(9):e0163475. doi:10.1371 /journal.pone.0163475.

Naga Prasad SV, Nienaber J, Rockman HA. Beta­adrenergic axis and heart disease. Trends Genet. 2001;17:44­49.

Panebra A, Wang WC, Malone MM, et al. Common ADRB2 haplotypes derived from 26 polymorphic sites direct beta2­adrenergic receptor expression and regulation phenotypes. PLoS One. 2010;29:e11819. doi:10.1371/journal.pone.0011819.

Ponikowski P, Voors A, Anker D,et al. ESC. Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2016. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2016;8:123. doi:10. 1093/ eurheartj/ ehw128.

Ranade K, Jorgenson E, Sheu W, et al. A polymorphism in the b1 adrenergic receptor is associated with resting heart rate. Am J Hum Genet. 2002;70:935­942. doi:10.1086/339621.

Rathz DA, Brown KM, Kramer LA, et al. Amino acid 49 polymorphisms of the human beta1 adrenergic receptor affect agonist promoted traf­ficking. J Cardiovasc Pharmacol. 2002;39:155­160. doi:10.1097/00005344­200202000­00001.

Schmitz B, De Maria R, Gatsios D, et al. Identification of genetic markers for treatment success in heart failure patients: insight from cardiac resynchronization therapy. Circ Cardiovasc Genet. 2014;7:760–770. doi:10.1161/ CIRCGENETICS.113.000384.

Sheppard R, Hsich E, Damp J, et al. (2016) Investigators GNB3 C825T Polymorphism and Myocardial Recovery in Peripartum Cardiomyopathy Results of the Multicenter Investigations of Pregnancy­Associated Cardiomyopathy Study. Circ Heart Fail. 2016;9:e002683. doi:10.1161/CIRCHEARTFAILURE.115.002683.

Xiao RP. Beta­adrenergic signaling in the heart: dual coupling of the beta2­adrenergic receptor to G(s) and G(i) proteins. Sci STKE. 2001;104:RE15. doi:10.1126/stke.2001.104.re15.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-11

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження