Модель несприятливого перебігу серцевої недостатності з урахуванням тиреоїдного статусу хворих

Анотація

Мета роботи — визначити предиктори несприятливого перебігу серцевої недостатності (СН) з урахуванням тиреоїдного статусу хворих.
Матеріали та методи. Обстежено 157 пацієнтів із СН (з перенесеним інфарктом міокарда). При госпіталізації була проведена стандартизована оцінка стану, визначені параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки, клінічного та біохімічного аналізів крові, рівні гормонів щитоподібної залози.
Результати та обговорення. Встановлено, що ризик повторної госпіталізації хворих із СН з приводу декомпенсації захворювання зростає під час перевищення оптимальної точки поділу для сироваткового рівня вільного трийодтироніну (Т3в) ≤ 2,07 пмоль/л (чутливість 67,77 % та специфічність 71,05 %; р = 0,0017). Відносний ризик повторної госпіталізації хворих із СН протягом 2 років при рівні Т3в ≤ 2,07 пмоль/л становить 2,224 [1,363—3,630] (p < 0,05). За допомогою автоматичного регресійного аналізу була побудована модель повторної госпіталізації пацієнтів із СН у зв’язку з декомпенсацією захворювання протягом 2 ро­­ків. До неї увійшли: маса тіла (a = 0,009; р = 0,0001), рівень Т3в (a = –0,122;
р = 0,0001), наявність нетоксичного зоба (a = 0,340; р = 0,001), рівень холестерину ліпідів низької щільноcті (ЛПНЩ) (a = 0,116; р = 0,002), рівень загального холестерину (a = –0,072; р = 0,002), відносний вміст гранулоцитів у крові (a = –0,007; р = 0,017), концентрація вільного тироксину (a = 0,013; р = 0,026). Ризик розвитку повторної госпіталізації хворих із СН у зв’язку з декомпенса­цією захворювання, згідно з даними ROC-аналізу, зростає при перевищенні оптимальної точки поділу для значення рівняння регресійної моделі ≥ 1,321 у. о. (чутливість 93,78 % і специфічність 40,45 %; р = 0,0001).
Висновки. З урахуванням отриманих даних про вплив зниження сироваткового рівня трийодтироніну на перебіг СН можна припустити, що як предиктор несприятливого перебігу захворювання доцільно використовувати його значення ≤ 2,07 пмоль/л. У регресійну модель повторної госпіталізації пацієнтів із СН входять: маса тіла, концентрації тироксину і трийодтироніну, наявність нетоксичного зоба, зріст, рівні загального холестерину та холестерину ЛПНЩ, вміст гранулоцитів у крові. Ризик розвитку повторної госпіталізації хворих із СН у зв’язку з декомпенсацією захворювання зростає при перевищенні значення рівняння регресійної моделі ≥ 1,321 у. о.