Оцінка особливостей змін та діагностичної інформативності цитокінового профілю в осіб молодого віку з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що протікає на тлі автоімунного запалення

Анотація

Мета роботи — визначення загального тренду змін показників системного запалення — інтерлейкіну‑1β (ІЛ‑1β) та інтерлейкіну‑18 (ІЛ‑18) у хворих на гастро­езофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), що протікає на тлі автоімунного тирео­їдиту (АІТ) в осіб молодого віку.
Матеріали та методи. У 83 пацієнтів молодого віку (студенти від 18 до 25 років) з поєднаним перебігом ГЕРХ і АІТ проведено дослідження вмісту і ролі ІЛ‑1β та ІЛ‑18. Групу порівняння склали 30 пацієнтів з ізольованою ГЕРХ аналогічного віку, статі і форми захворювання.
Результати та обговорення. Показано, що перебіг ГЕРХ супроводжується достовірним збільшенням вмісту ІЛ‑1β. При приєднанні АІТ даний показник збільшується в 1,7 разу. Встановлено, що величина ІЛ‑1β залежала від форми ураження слизової оболонки стравоходу — була більш вираженою при наявності ерозій, але не корелювала з їх кількістю. При дослідженні вмісту ІЛ‑18 в осіб з поєднаним перебігом ГЕРХ та АІТ було встановлено його підвищення до 1761,5 (1451,7; 2876,9) пг/мл, що перевищувало означений показник у хворих на ізольовану ГЕРХ — 614,6 (521,9; 721,8) пг/мл та контрольні значення (р < 0,05).
Висновки. При коморбідності ГЕРХ і АІТ спостерігалося підвищення вмісту ІЛ‑18, що пов’язано із запальним процесом в обох органах і автоімунним процесом у щитовидній залозі. Подальше прогресування захворювань може відбуватися за рахунок збереження автоімунного компонента. Перебіг ГЕРХ, особливо при її поєднанні з АІТ, в осіб молодого віку супроводжується збільшенням рівня ІЛ‑1β у периферичній крові, що свідчить про наявність активного запального процесу.