Порівняння швидкості осідання еритроцитів та рівня С-реактивного протеїну (огляд літератури та власні дослідження)

Автор(и)

  • L. M. Strilchuk Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-96

Ключові слова:

швидкість осідання еритроцитів, С-реактивний протеїн, жовчний міхур.

Анотація

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивний протеїн (С-РП) використовуються для діагностики та контролю перебігу запальних станів і забезпечують розуміння патофізіологічних основ хвороби.
Мета роботи — оцінити стан проблеми використання ШОЕ та С-РП за даними літератури та власними клінічними спостереженнями.
Матеріали та методи. Проведено огляд літератури в базі PubMed та вітчизняних джерелах. Проаналізовано власні результати обстеження 373 хворих з геморагічним васкулітом, ревматичною гарячкою, гострими формами ішемічної хвороби серця (ІХС), розподілених за порівнянними групами залежно від стану жовчного міхура (ЖМ). Дані опрацьовано з використанням програми Statistica 6.0; за поріг значущості прийнято р < 0,05.
Результати та обговорення. Для серологічної діагностики гострих хвороб перевага надається С-РП, який продукується печінкою для розпізнання та елімінації чужорідних патогенів, ендотоксинів, некротизованих чи апоптотичних клітин. При гострих запальних станах С-РП може зрости до 50—100 мг/л упродовж 4—6 год після дії патогенного стимулу. ШОЕ починає збільшуватися пізніше — в межах 24—48 год після початку запалення. Частота дискордантних змін ШОЕ та С-РП серед усіх госпіталізованих пацієнтів становить 12 %.
Мінімальним значення ШОЕ було у пацієнтів з ІХС, яким планувалось аортокоронарне шунтування за умов інтактного ЖМ (12,71 ± 1,75) мм/год) та перегину тіла міхура (9,92 ± 1,10) мм/год), а максимальним — за умов геморагічного васкуліту (19,18 ± 2,95) мм/год). Середній рівень С-РП у хворих на геморагічний васкуліт у 2,5 разу перевищував норму (7,51 ± 1,22) мг/л), а при ревматичній гарячці був найбільшим (19,57 ± 4,36) мг/л; р < 0,05).
Висновки. Зміни ШОЕ та С-РП не є тотожними, що вимагає визначення обох цих параметрів. Дискордантні зміни цих показників можуть бути зумовлені нозологією, віком, статтю, наявністю ожиріння, станом ЖМ. Стан ЖМ впливає на вираженість системного запалення, яка є максимальною за умов постзапальних деформацій шийки, ознак перенесеного холециститу, холелітіазу та холецист­ектомії в анамнезі. Зміни ШОЕ та С-РП нерідко можуть бути дискордантними, у тому числі при ревматичній гарячці та геморагічному васкуліті.

Біографія автора

L. M. Strilchuk, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Л. М. Стрільчук

Посилання

Benitz WE, Han MY, Madan A, et al. Serial serum C-reactive protein levels in the diagnosis of neonatal infection. Pediatrics. 1998;102(4):e41. doi:10.1542/peds.102.4.e41.

Bitik B, Mercan R, Tufan A, et al. Differential diagnosis of elevated erythrocyte sedimentation rate and C-reactive protein levels: a rheumatology perspective. Eur J Rheumatol. 2015;2(4):131-134. doi:10.5152/eurjrheum.2015.0113.

Bray C, Bell LN, Liang H, et al. Erythrocyte Sedimentation Rate and C-reactive Protein Measurements and Their Relevance in Clinical Medicine. WMJ. 2016;115(6): 317-321.

Brigden ML. Clinical utility of the erythrocyte sedimentation rate. Am Fam Physician. 1999;60(5):1443-1450.

Costenbader KH, Chibnik LB, Schur PH. Discordance between erythrocyte sedimentation rate and C-reactive protein measurements: clinical significance. Clin Exp Rheumatol. 2007;25(5):746-749.

Feldman M, Aziz B, Kang GN, et al. C-reactive protein and erythrocyte sedimentation rate discordance: frequency and causes in adults. Transl Res. 2013;161(1):37-43. doi:10.1016/j.trsl.2012.07.006.

Fincher RM, Page MI. Clinical significance of extreme elevation of the erythrocyte sedimentation rate. Arch Intern Med. 1986;146(8):1581-1583. doi:10.1001/archinte.1986.00360200151024.

Kapur R, Heitink-Pollé KMJ, Porcelijn L, et al. C-reactive protein enhances IgG-mediated phagocyte responses and thrombocytopenia. Blood. 2015;125:1793-1802. doi:10.1182/blood 2014-05-579110.

Katz PR, Gutman SI, Richman G, et al. Erythrocyte sedimentation rate and C-reactive protein compared in the elderly. Clin Chem. 1989;35(3):466-468.

Kay J, Morgacheva O, Messing SP, et al. Clinical disease activity and acute phase reactant levels are discordant among patients with active rheumatoid arthritis: acute phase reactant levels contribute separately to predicting outcome at one year. Arthritis Res Ther. 2014;16(1):R40. doi: 0.1186/ar4469.

Litao MK, Kamat D. Erythrocyte sedimentation rate ad C-reactive protein: how best to use them in clinical practice. Pediatr Ann. 2014;43(10):417-420. doi: 10.3928/00904481-20140924-10.

Markanday A. Acute phase reactants in infections: evidence-based review and a guide for clinicians. Open Forum Infect Dis. 2015;2(3):ofv098. doi:10.1093/ofid/ofv098.

Shusterman N, Kimmel PL, Kiechle FL, et al. Factors influencing erythrocyte sedimentation in patients with chronic renal failure. Arch Intern Med. 1985;145(10):1796-1799. doi:10.1001/archinte.1985.00360100056007.

Siemons L, ten Klooster PM, Vonkeman H, et al. How age and sex affect the erythrocyte sedimentation rate and C-reactive protein in early rheumatoid arthritis. BMC Musculoskelet Disord. 2014;15:368. doi:10.1186/1471-2474-15-368.

Vuong J, Qiu Y, La M, et al. Reference intervals of complete blood count constituents are highly correlated to waist circumference: Should obese patients have their own «normal values?» Am J Hematology. 2014;89(7):671-677.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-20

Номер

Розділ

Огляди