Порівняння швидкості осідання еритроцитів та рівня С-реактивного протеїну (огляд літератури та власні дослідження)
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-96Ключові слова:
швидкість осідання еритроцитів, С-реактивний протеїн, жовчний міхур.Анотація
Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивний протеїн (С-РП) використовуються для діагностики та контролю перебігу запальних станів і забезпечують розуміння патофізіологічних основ хвороби.
Мета роботи — оцінити стан проблеми використання ШОЕ та С-РП за даними літератури та власними клінічними спостереженнями.
Матеріали та методи. Проведено огляд літератури в базі PubMed та вітчизняних джерелах. Проаналізовано власні результати обстеження 373 хворих з геморагічним васкулітом, ревматичною гарячкою, гострими формами ішемічної хвороби серця (ІХС), розподілених за порівнянними групами залежно від стану жовчного міхура (ЖМ). Дані опрацьовано з використанням програми Statistica 6.0; за поріг значущості прийнято р < 0,05.
Результати та обговорення. Для серологічної діагностики гострих хвороб перевага надається С-РП, який продукується печінкою для розпізнання та елімінації чужорідних патогенів, ендотоксинів, некротизованих чи апоптотичних клітин. При гострих запальних станах С-РП може зрости до 50—100 мг/л упродовж 4—6 год після дії патогенного стимулу. ШОЕ починає збільшуватися пізніше — в межах 24—48 год після початку запалення. Частота дискордантних змін ШОЕ та С-РП серед усіх госпіталізованих пацієнтів становить 12 %.
Мінімальним значення ШОЕ було у пацієнтів з ІХС, яким планувалось аортокоронарне шунтування за умов інтактного ЖМ (12,71 ± 1,75) мм/год) та перегину тіла міхура (9,92 ± 1,10) мм/год), а максимальним — за умов геморагічного васкуліту (19,18 ± 2,95) мм/год). Середній рівень С-РП у хворих на геморагічний васкуліт у 2,5 разу перевищував норму (7,51 ± 1,22) мг/л), а при ревматичній гарячці був найбільшим (19,57 ± 4,36) мг/л; р < 0,05).
Висновки. Зміни ШОЕ та С-РП не є тотожними, що вимагає визначення обох цих параметрів. Дискордантні зміни цих показників можуть бути зумовлені нозологією, віком, статтю, наявністю ожиріння, станом ЖМ. Стан ЖМ впливає на вираженість системного запалення, яка є максимальною за умов постзапальних деформацій шийки, ознак перенесеного холециститу, холелітіазу та холецистектомії в анамнезі. Зміни ШОЕ та С-РП нерідко можуть бути дискордантними, у тому числі при ревматичній гарячці та геморагічному васкуліті.
Посилання
Benitz WE, Han MY, Madan A, et al. Serial serum C-reactive protein levels in the diagnosis of neonatal infection. Pediatrics. 1998;102(4):e41. doi:10.1542/peds.102.4.e41.
Bitik B, Mercan R, Tufan A, et al. Differential diagnosis of elevated erythrocyte sedimentation rate and C-reactive protein levels: a rheumatology perspective. Eur J Rheumatol. 2015;2(4):131-134. doi:10.5152/eurjrheum.2015.0113.
Bray C, Bell LN, Liang H, et al. Erythrocyte Sedimentation Rate and C-reactive Protein Measurements and Their Relevance in Clinical Medicine. WMJ. 2016;115(6): 317-321.
Brigden ML. Clinical utility of the erythrocyte sedimentation rate. Am Fam Physician. 1999;60(5):1443-1450.
Costenbader KH, Chibnik LB, Schur PH. Discordance between erythrocyte sedimentation rate and C-reactive protein measurements: clinical significance. Clin Exp Rheumatol. 2007;25(5):746-749.
Feldman M, Aziz B, Kang GN, et al. C-reactive protein and erythrocyte sedimentation rate discordance: frequency and causes in adults. Transl Res. 2013;161(1):37-43. doi:10.1016/j.trsl.2012.07.006.
Fincher RM, Page MI. Clinical significance of extreme elevation of the erythrocyte sedimentation rate. Arch Intern Med. 1986;146(8):1581-1583. doi:10.1001/archinte.1986.00360200151024.
Kapur R, Heitink-Pollé KMJ, Porcelijn L, et al. C-reactive protein enhances IgG-mediated phagocyte responses and thrombocytopenia. Blood. 2015;125:1793-1802. doi:10.1182/blood 2014-05-579110.
Katz PR, Gutman SI, Richman G, et al. Erythrocyte sedimentation rate and C-reactive protein compared in the elderly. Clin Chem. 1989;35(3):466-468.
Kay J, Morgacheva O, Messing SP, et al. Clinical disease activity and acute phase reactant levels are discordant among patients with active rheumatoid arthritis: acute phase reactant levels contribute separately to predicting outcome at one year. Arthritis Res Ther. 2014;16(1):R40. doi: 0.1186/ar4469.
Litao MK, Kamat D. Erythrocyte sedimentation rate ad C-reactive protein: how best to use them in clinical practice. Pediatr Ann. 2014;43(10):417-420. doi: 10.3928/00904481-20140924-10.
Markanday A. Acute phase reactants in infections: evidence-based review and a guide for clinicians. Open Forum Infect Dis. 2015;2(3):ofv098. doi:10.1093/ofid/ofv098.
Shusterman N, Kimmel PL, Kiechle FL, et al. Factors influencing erythrocyte sedimentation in patients with chronic renal failure. Arch Intern Med. 1985;145(10):1796-1799. doi:10.1001/archinte.1985.00360100056007.
Siemons L, ten Klooster PM, Vonkeman H, et al. How age and sex affect the erythrocyte sedimentation rate and C-reactive protein in early rheumatoid arthritis. BMC Musculoskelet Disord. 2014;15:368. doi:10.1186/1471-2474-15-368.
Vuong J, Qiu Y, La M, et al. Reference intervals of complete blood count constituents are highly correlated to waist circumference: Should obese patients have their own «normal values?» Am J Hematology. 2014;89(7):671-677.