DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-87

Синдром хронічної втоми: клініко-патофізіологічні, діагностичні та диференційно-діагностичні аспекти (огляд літератури та дані власних спостережень). Частина 1

O. I. Voloshyn, N. V. Bachuk-Ponych, L. O. Voloshyna, V. P. Prysyazhnyuk, V. L. Vasyuk, I. V. Okipnyak

Анотація


Мета роботи — дати аналітичний огляд найважливіших джерел літератури та викласти матеріали власного 15-річного досвіду дослідження проблеми синдрому хронічної втоми (СХВ).
Синдром хронічної втоми — системне захворювання, що характеризується тривалою вираженою втомою, когнітивною дисфункцією, больовими відчуттями різної локалізації, погіршенням працездатності і якості життя, і поширеність якого у світі невпинно зростає, завдаючи істотних збитків міжнародній спільноті. Цю хворобу вважають одним з нових викликів сучасній медицині світу.
Вченими провідних наукових центрів встановлено, що СХВ — це високо­кон­цент­рована стійка і тривала гіпометаболічна відповідь організму на зовнішні стресові чинники, що системно проявляється на рівнях від центральних нервових структур до мітохондрій. Ця недуга супроводжується значними і стійкими імунними порушеннями, цитокіновою дизрегуляцією, низькорівневим системним запаленням, ступінь яких корелює з тяжкістю проявів СХВ та тривалим перебігом. При СХВ часто виявляють різні типи герпесвірусів, вірус хвороби Борна, однак більшість науковців у патогенетичному аспекті розглядають їх як тригери загострень СХВ. Вбачається, що проведені дослідження відкриють нові перспективні шляхи вдосконалення лікування СХВ. Дискутуються різні назви СХВ: «міалгічний енцефаломієліт», «системна хвороба непереносимості напруження». Зазначається, що на сьогодні не існує надійних лабораторних критеріїв діагностики СХВ та ефективних схем лікування. Автори статті наводять орієнтовну схему патогенезу СХВ та діагностичний і диференційно-діагностичний алгоритми цієї хвороби.
Синдром хронічної втоми — це недостатньо досліджена та маловідома широкому загалу лікарів хвороба, частота якої в світі невпинно зростає; методи її діагностики та лікування є низькоефективними та потребують удосконалення.


Ключові слова


синдром хронічної втоми; причини; патогенез; клініка; перебіг.

Повний текст:

PDF

Посилання


Voloshyn OI, Pishak OV, Vasiuk VL, Voloshyna LO, Okipniak IV. Chronic Fatigue Syndrome: Diagnostic and Phytotherapeutic Therapeutic and Prophylactic Aspects (Literature Review). Fitoterapiia: Chasopys. (Ukr.) 2005;1:3-10.

Dzyak LA, Shul’ga AN. Mezhdunar. med. zhurn. Chronic fatigue syndrome. (Rus.) 2002;8(1-2):53-7.

Isakov VD, Arkhipov EI, Isakov AV. Herpesvirus infections of human. StP: Spez Lit.; 2006:303.

Kazmirchuk VE, Maltsev DV. Recommendations for the treatment of herpesvirus infections in humans. Ukr med chasopys. 2012;5(91):94-106.

Nesterova IV, Balmasova IP. Syndrome of chronic fatigue and immune dysfunction: clinical and immunological features and characteristics of serotonin regulation. Cytokines and inflammation. 2006;5(2):3-14.

Ocheretna OL. Chronic fatigue syndrome as display somatic diseases and other patological conditions population of Ukraine. Biomedical and Biosocial Anthropology. 2014;23:281-4.

Azami M, Mojarad MRA, Mansouri A, Tardeh Z. The Associa­tion Between Borna Disease Virus and Chronic Fatigue Synd­rome: A Systematic Review and Meta-Analysis. Iran J Psychiatry Behav Sci. 2017;11(3):e9074. doi:10.5812/ijpbs.9094.

Bansal AS, Bradley AS, Bishop KN, et al. Chronic fatigue syndrome, the immune system and viral infection. Brain Behav Immun. 2012;26(1):482-487. doi:10.1016/j.bbi.2011.06.016.

Beguaj SH, Lerner AM, Fitzgerald JD. Immunoassay with cytomegalovirus early antigens from gene products P52 and C.M2 (UL44 and UL57) detects active infection in patients with chronic fatigue syndrome. J Clin Pathol. 2008;61(5):623-626. doi:10.1136/jcp.2007.050633.

Beyond Myalgic Encephalomyelitis/Chronic fatique Syndrome Redefining an illness. Commitee on the Diagnostic Criteria for Myalgic Encephalomyelitis/Chronic Fatigue Syndrome: Board on the Health of Select Populations. Washington (DC). National Academies Press; 2015 Feb10.

Blundell S, Ray KK, Buckland M, White PD. Chronic fatigue syndrome and circulating cytokines: A systematic review. J Brain Behav Immun. 2015;50:186-195. doi:10/1016/J bei.2015.07.004.

Brenu EW, Hardcastle SL, Atkinson GM, et al. Natural killer cells in patients with chronic fatigue syndrome. Auto Immun Highlights. 2013;4(3):69-80. doi:10.1007/s13317-013-0051-x.

Brurberg KG, Fonhus MS, Larun L, et al. Case definitions for chronic fatigue syndrome/myalgic encephalomyelitis (CFS/ME): A systematic review. BMJ. Open. 2014;4:e003973. doi:10.1136/bmjopen-2013-003973.

Carruthers BB, van De Sande MI, De Meirleir KL, et al. Myalgic encephalomyelitis: International Criteria. J Intern Med. 2011;270:327-338. doi:10.1111/G.1365-2796. 2011.02428.x.

Chen R, Liang FX, Morija G, et al. Chronic fatigue syndrome and the central nervous system. J. Int. Med. 2008;36:867-874.

Clayton EW. Bejong myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome: an IOM report on redetimingan illness. JAMA. 2015;313(11):1101-1102. doi:10.1001/jama. 2015.1346.

Falkenberg VR, Gurbaxani BM, Unger ER, Rajeevan MS. Functional genomics of serotonin receptor 2A (HTR2A): inte­raction of polimorfism, methylation, expression and disease association. Neuromolecular Med. 2011;13:66-76.

Fletcher MA, Zeng XR, Maher K, et al. Biomarkers in chronic fatigue syndrome: evaluation of natural killer cell function and dipeptidylpeptidase IV/CD26. PLoS ONE. 2010;5(5):10817. doi:10.1371/journal.pone.0010817.

Ford B, Bradley AS, Bansal AS. Altered Functional T Cell Subset Populations and Cytokine Profile in Patients with Chronic Fatigue Syndrome: A Pilot Study. J Chronic Dis Manad. 2016;1(1):1004.

Frampton D, Kerr J, Harrison T, Kellarn P. Assessment of a44 gene classifier for the evaluation of chronic fatigue syndrome from peripheral blood mononuclear cells gene expression. PLoS One. 2011;6(3):e16872. doi:10.1371/journal pone. 0016872.

Fukuda K, Straus SE, Hickie I, et al. The chronic fatigue syndrome a comprehensive approach to its definition and study. International Chronic Fatigue Syndrome Study Group. Ann Intern Med. 1994;121:953-959.

Hobday RA, Thomas S, O’Donovan A, et al. Dietary intervention in chronic fatique syndrome. J Hum Nutr Diet. 2008;21(2):141-149.

Hollingsworth KG, Jones DE, Taylor R, et al. Impaired car­dio­vascular response to standing in chronic fatigue syndrome. Eur J Clin Invest. 2010;40:608-615.

Hornig M, Montoya JG, Klimas NG, et al. Disting plasma immune signatures in ME/CFS are present early in the course of illness. Sci Adv. 2015;1:e1400121.

Jason LA, Brown AA, Clyne E, et al. Contrasting case definitions for chronic fatigue syndrome, myalgic encephalo­myelitis/chronic fatigue syndrome, and myalgic encephalo­myelitis. Eval Health Prof. 2012;35:280-300.

Kerr JR, Petty R, Burke B, et al. Gene expression subtires in patients with chronic fatigue syndrome/myalgic encephalomye­litis. J Infect Dis. 2008;197(8):1171-1184.

Klimas NG, Koneru AO. Chronic fatigue syndrome: inflammation, immune function and neuroendocrine interactions. Curr Pneumatol Rep. 2007;9 (6):482-487.

Komaroff AL, Cho TA. Role of the infection and neurologic dysfunction in chronic fatigue syndrome. Semin Neurol. 2011;31:325-337.

Komaroff AL. Myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue synd­rome: A real illness. Ann Intern Med. 2015;162:871-872.

Landmark-Hoyvik H, Reinertsen KV, Loge JH, et al. The genetics and epigenetics of fatigue. PMR. 2010;2:456-465.

Larun L, Brurberg KG, Odgaard-Jensen J, Prise JR. Exercise therapy for chronic fatique syndrome. Cochr Datab Syst Rev. 2015;2:CD003200. doi:10.1002/14651858. CD003200.

Maes M, Kubera M, Obuchowiczwa F, et al. Depressions multiple comorbidities explained by (neuro) inflammatory and oxidative and nitrosative stress pathways. Neuro-Endocrinol Lett. 2011;32:7-24.

Maes M, Twisk F.NM, Jonson C. Myalgic encephalomyelitis, chronic fatigue syndrome, and chronic fatigue are distinguished accurately: Results of supervised learning techniques applied on clinical and inflammatory data. Psychiatry Res. 2012;200(2-3):754-760.

Mikheev AO. Borna disease virus and its role in the pathology of animals and humans. Regul Mech Biosyst. 2016;8(1):3-10. doi:10.15421/021701.

Montoya JG, Holmes TH, Anderson JN, et al. Cytokine signature associated with disease severity in chronic fatique syndrome. Proc Natl Acad Sci. USA. 2017;114(34):E7150-E7158. doi:10.1073/pnas.1710519114.

Montoya JG, Kogelnik AM, Bhangoo M, et al. Randomised Clinical Trial to Evaluate the Efficacy and Safety of Valganciclovir in a Subsed of Patients with Chronic Fatigue Syndrome. J Med Virol. 2013;85:2101-2109.

Morris G, Anderson G, Galecki A, et al. A narrative review on the similarities and dissimilarities between myalgic encephalomyelitis/chronic fatique syndrome (ME/CFS) and sickness behavior. BMC Med. 2013;11:64. doi:10.1186/1741-7015-11-64.

Morris G, Berk M, Walder K, Maes M. Central pathways causing fatigue in neuroinflammatory and autoimmune illnesses. BMC Med. 2015;13:28. doi:10.1186/s12916-014-0259-2.

Morris G, Maes M. Oxydative and nitrosative stress and immune-inflammatory pathways in patients with Myalgic Encephalomye­litis/Chronic Fatigue Syndrome. Curr Neuropharmacol. 2014;12:168-185. doi:10.2174/1570159X11666131120224653.

Myhill S, Booth NE, McLaren-toward G. Chronic fatigue syndrome and mitochondrial dysfunction. Int J Clin Exp. Med. 2009;2:1-16.

Myhill S, Booth NE, McLaren-Howard J. Targeting mitochondrial dysfunction in the treatment of Myalgic Encephalomyelitis/Chronic Fatigue Syndrome - a clinical audit? Int J Clin Exp Med. 2013;6:1-15.

Naviaux RK, Naviaux JC, Kefeng Li, et al. Metabolic features in chronic fatigue syndrome. Proc Natl Acad Sci USA. 2016;113(37):E5472-E5480. doi:10/1073/pnas.1607571113.

Neu D, Mairesse O, Montana X, et al. Dimensions of pure chronic fatigue: psychophysical, cognitive and biological cor­relates in the chronic fatigue syndrome. Eur J Appl Physiol. 2014;114(9):1841-1851. doi:10.1007/s00421-014-2910-1.

NHS. Centre for Reviews and Dissemination Interactions for the management of chronic fatigue syndrome. Effective Health Care. 2002;7.

Nijhof SL, Maijer K, Bleijenberg I, et al. Adolescent chronic fatigue syndrome: prevalence, incidence, and morbidity. Pediatrics. 2011;127(5):1169-1175.

Nijs J, Nees A, Paul L, et al. Altered immune response to exercise in patients with chronic fatigue syndrome/myalgic encephalomyelitis: a systematic literature review. Exerc Immunol Rev. 2014;20:94-116.

Pantry NS, Medreczky MM, Arbuckle JH, et al. Persistent human herpesvirus 6 infection in patients with an inherited form of the virus. J Med Virol. 2013;85(11):1940-1946. doi:10.1002/jmv.23685.

Price JR, Mitchell E, Tidy E, Hunot V. Cognitive behavior therapy for chronic fatigue syndrome in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2008;3:CD001027.

Reeves WC, Jones JF, Mahoney E, et al. Prevalence of chronic fatigue syndrome in metropolitan, urban and rural Georgia. Popul Health Metr. 2007;5:5.

Russel L, Broderick G, Taylor R, et al. Illness progression in chro­nic fatigue syndrome: a shifting immune baseline. BMC Immun. 2016;17:3. doi:10.1186/s12865-016-0142-3.

University of South Florida (USF Health). Chronic fatigue syndrome: inherited virus can cause cognitive dysfunction and fatigue. Science-Daily, 2013, Juli, 26(http://www.sciencedaily.com/releases/2013/07/130726092427.htm).




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020