DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-79

Семантичний аналіз та клінічне значення коморбідності і мультиморбідності

О. M. Kovalyova

Анотація


У зв’язку зі значними успіхами сучасної медицини і технологій збільшується кількість людей похилого і старечого віку. Відповідно, зростає частка людей, які страждають й кількома хронічними захворюваннями. Дослід­ження, проведені в 28 країнах, показали, що переважання множинності хронічних станів сьогодні — глобальний феномен. Це призвело до створення концепції множинної патології з формуванням різних найменувань. У статті подано етимологічне визначення терміноелементів: коморбідність, мультиморбідність, поліморбідність, синтропія, поліпатія. У хронологічній послідовності висвітлено вклад учених у створенні феномена сполучених захворювань. Представлено трактовку терміна мультиморбідність експертами ВООЗ і Національного інституту здо­ров’я та медичної допомоги Великобританії (NICE). Описано класифікацію можливих взаємовідносин комбінації захворювань: причинна, ускладнена та ятрогенна. В історичному аспекті подано методи вимірювання коморбідності за допомогою кумулятивних шкал. Висвітлено методологію кількісної оцінки прогностичних критеріїв за наявності супутньої патології. Показана діагностична роль индексів коморбідності для оцінки ефективності медичних заходів, можливих наслідків захворювання, оцінки фінансових витрат на лікування.
Підкреслено значення поєднаної патології для клінічної практики в сучасних умовах. На підставі аналізу літературних джерел пропонуються дискусійні питання, що виникають при визначенні семантичної значимості коморбідності, мультиморбідності та їх імплементації в сімейну медицину, наукові дослідження, клінічну епіде­міологію.


Ключові слова


коморбідність; мультиморбідність; методи вимірювання коморбідності; кумулятивна шкала.

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Аfshar S, Roderick PJ, Kowal P, et al. Multimorbidity and the inequalities of global ageing: a cross-sectional study of 28 countries using the World Surveys. BMC. Public Health. 2015;15:776-786. doi:10.1186/s12889-015-2008-7.

Aslam F, Khan NA. Tools for the Assessment of Comorbidity Burden in Rheumatoid Arthritis. Front Med. (Lausanne). 2018;16:39-45. doi:10.3389/fmed.2018.00039.

Bayliss EA, Ellis JL, Steiner JF. Subjective assessments of comorbidity correlate with quality of life health outcomes: initial validation of a comorbidity assessment instrumen. Health Qual. Life Outcomes. 2005;3(1):51-55. doi:10.1186/1477-7525-3-51.

Beasley JW, Starfield B, van Weel C, et al. Global health and primary care research. J Am Board Fam Med. 2007;20(6):518-526. doi:10.3122/jabfm.2007.06.070172.

Biggioggero M, Mesina F, Favalli EG. The Use of Rheumatic Disease Comorbidity Index for Predicting Clinical Response and Retention Rate in a Cohort of Rheumatoid Arthritis Patients Receiving Tumor Necrosis Factor Alpha Inhibitors. Biomed Res Int. 2019;10:6107217. doi:10.1155/2019/6107217.

Boyd CM, Shadmi E, Conwell LJ, et al. A pilot test of the effect of guided care on the quality of primary care experiences for multimorbid older adults. J Gen Intern Med. 2008;23(5):536-542. doi:10.1007/s11606-008-0529-9.

Boyd CM, Fortin M. Future of multimorbidity research: should understanding of multimorbidity inform health system design? Public Health Rev. 2010;32:451-474.

Brandlmeier P. Multimorbidity among elderly patients in an urban general practice. ZFA. 1976;52(25):1269-1275.

Calderon-Larrafiaga A, Vetrano DL, Onder G, et al. Assessing and measuring chronic multimorbidity in the older population: a proposal for its operationalization. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2017;72(10):1417-1423. doi:10.1093/gerona/glw233.

Charlson ME, Pompei P, Ales HL. A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: Development and validation. J Chronic Dis. 1987;40:373-383.

Charlson ME, Charlson RE, Marinopoulos SS, et. al. The Charlson Comorbidity Index is adapted to predict costs of chronic disease in primary care patients. J Clin Epidemiol. 2008;61(12):1234-1240. doi:10.1016/j.jclinepi. 2008.01.006.

Hazra N, Rudisill C, Gulliford M. Determinants of health care costs in the senior elderly: age, comorbidity, impairment, or proximity to death? Eur J Health Econ. 2018;19(6):831-842. doi:10.1007/s10198-017-0926-2.

Heuft G. Future research perspectives of a psychoanalytical gerontopsychophysiology - personality and the aging process. Z Gerontol. 1990;23(5):262-266.

Holzer BM, Siebenhuener K, Bopp M, Minder CE. Evidence-based design recommendations for prevalence studies on multimorbidity: improving comparability of estimates. Popul Health Metr. 2017;15(1):9-12. doi:10.1186/s12963-017-0126-4.

Fabbri E, Zoli M, Gonzalez-Freire M, et al. Aging and mul­ti­norbidity: new tasks, priorities and frontiers for integrated ge­­­ro­tological and clinical research. J Am Dir Med Assoc. 2015;16(8):640-647. doi:10.1016/j.jamda.2015.03.013.

Farmer C, Fenu E, O’Flynn N, et al. Clinical assessment and management of multimirbidity: summary of NICE guidance. BMJ. 2016;354:14843. doi:10.1136/bmj.i4843.

Feinstein AR. Pre-therapeutic classification of co-morbidity in chronic disease. J Chronic Dis. 1970;23(7):455-468. doi:10.1136/bmj.i4843.

Fortin M, Bravo G, Hudon C, et al. Relationship between multimorbidity and health-related quality of life of patients in primary care. Qual Life Res. 2006;15(1):83-91. doi:10.1007/s11136-005-8661-z.

Greenfield S, Apolone G. The importance of coexistent disease in the occurrence of postoperative complications and one-year recovery in patients undergoing total hip replacement: Comorbidity and outcomes after hip replacement. Med Care. 1993;31:141-154.

Grolla DL, Tob T, Bombardierc C, et al. The development of a comorbidity index with physical function as the outcome. J Clin Epidemiol. 2005;58(6):595-602.

Guisado-Clavero M, Roso-Llorach A, López-Jimenez T, et al. Multimorbidity patterns in the elderly: a prospective cohort study with cluster analysis. BMC Geriatr. 2018;18(1):16-19. doi:10.1186/s12877-018-0705-7. doi:10.1186/s12877-018-0705-7.

Le Reste JY, Nabbe P, Rivet C, et al. The European General Practice Research Network Presents the Translations of Its Comprehensive Definition of Multimorbidity in Family Medicine in Ten European Languages. PLoS One. 2015;10(1):е0115796. doi:10.1371/journal.pone.0115796.

Liao M, Li Y, Kianifard F, et al. Cluster analysis and its application to healthcare claims data: a study of end-stage renal disease patients who initiated hemodialysis. BMC Nephrol. 2016;17(4):25-28. doi:10.1186/s12882-016-0238-2.

Linn BS, Linn MW, Gurel L. Cumulative illness rating scale. J Amer Geriatr Soc. 1968;16:622-626.

Marengoni A, Angleman S, Melis R, et al. Aging with multimorbidity: a systematic review of the literature. Ageing Res Rev. 2011;10(4):430-437. doi:10.1016/j.arr.2011.03.003.

Miller MD, Paradis CF, Houck PR, et al. Rating chronic medical illness burden in geropsychiatric practice and research: application of the Cumulative Illness Rating Scale. Psychiatry Res. 1992;41(3):237-248.

Murray CJL, Barber RM, Foreman KJ, et al. Global, regional, and national disability-adjusted life years (DALYs) for 306 diseases and injuries and healthy life expectancy (HALE) for 188 countries, 1990-2013: quantifying the epidemiological transition. Lancet. 2015;386:1990-2013.

Nicholson K, Makovski TT, Griffith LE, et al. Multimorbidity and comorbidity revisited: refining the concepts for international health research. J Clin Epidemiol. 2019;105:142-146. doi:10.1016/j.jclinepi.2018.09.008.

Pugh J, Goodland A, Prichard A, et al. Frailty and comorbidity are independent predictors of outcome in patients referred for pre-dialysis education. Clin Kidney J. 2016;9(2):324-329. doi:10.1093/ckj/sfv150.

Rozzini R, Frisoni GB, Ferrucci L, et al. Geriatric Index of Comorbidity: validation and comparison with other measures of comorbidity. Age Ageing. 2002;31(4):277-285.

Starfield B. Global health, equity, and primary care. J Am Board Fam. Med. 2007;20(6):511-513. doi:10.3122/jabfm.2007.06.070176.

Stewart MA, Fortin M, Britt HC, et al Comparisons of multi­morbidity in family practice - issues and biases. Fam Pract. 2013;30:473-480. doi:10.1093/fampra/cmt012.

Takahiro Mori, Shota Hamada, Satoru Yoshie, et al. The asso­ciations of multimorbidity with the sum of annual medical and long-term care expenditures in Japan. BMC Geriatr. 2019;19:69-77. doi:10.1186/s12877-019-1057-7.

Van den Akker M, Buntinx F, Roos S, et al. Comorbidity or multimorbidity: what’s in a name? A review of the literature. Eur J Gen Pract. 1996;2:65-70.

Violan C, Foguet-Boreu Q, Flores-Mateo G, et al. Prevalence, determinants and patterns of multimorbidity in primary care: a systematic review of observational studies. PLoS One. 2014;9(7):3-11. doi:10.1371/journal.pone.0102149.

World Health Organization The World Health Report 2008. Primary Health Care - Now more than ever. World Health Organization, editor. The World Health Report.- World Heath Organization. 2008:8.

World Health Organisation. Strategy and action plan for healthy ageing in Europe, 2012-2020. WHO, Copenhagen, Denmark. 2012.

World Health Organisation. World health statistics 2014. WHO, Geneva, 2014.




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020