DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-75

Ожиріння в розвитку ішемічної хвороби серця (за даними популяційних досліджень)

Ye. Ya. Nikolenko, O. V. Martynenko

Анотація


Дослідження великих груп людей у рамках підходу big data виявляють ключові особливості багатофакторних механізмів розвитку коморбідної патології. Граничні значення, послідовність зрушень цих показників у ході реалізації факторів ризику і предикторів найбільш соціально важливих хронічних неінфекційних захворювань доцільно визначати на доклінічному етапі в популяційних умовах. Клініко-епідеміологічними методами обстежено організовані контингенти загальною кількістю 4012 осіб обох статей (1866 чоловіків і 2146 жінок) у віці 20—59 років та неорганізований контингент загальним об’ємом 7629 чоловіків у віці 40—59 років. Встановлено популяційну поширеність ожиріння та різних форм ішемічної хвороби серця, популяційні рівні основних факторів ризику (ФР). Так, серед організованих контингентів поширеність ожиріння була найбільшою у порівнянні з іншими ФР та склала 31,7 % для чоловіків та 29,3% для жінок.У ході 5-річного проспективного дослідження методами множинної логістичної регресії сформовано регресивні криві щодо нових випадків інфаркту міокарда (ІМ). Виведено інтегральний показник щодо процентного збільшення нових випадків ІМ  на 1000 осіб/рік спостереження в залежності від наявності або відсутності ожиріння та інших основних факторів ризику, які були виявлені на первинному скринінговому обстеженні. Продемонстровано відсоткове збільшення нових випадків ІМ на 1000 осіб на рік спостереження за наявності ожиріння у віковій групі 50—59 років. Застосована математична модель дозволяє здійснювати контроль і корекцію чинників ризику на доклінічному етапі залежно від наявності або відсутності факторів ризику, провісників захворювання. Виходячи з мультифакторіальності генезу хронічної патології і чинників, що впливають на її розвиток, найбільш доцільним є проведення досліджень з використанням клініко-епідеміологічних методів у рамках доказової медицини.

Ключові слова


ожиріння; фактори ризику серцево-судинних захворювань; ішемічна хвороба серця; клініко-епідеміологічні дослідження; big data.

Повний текст:

PDF

Посилання


Горбась І.М. Епідеміологічні та медико-соціальні аспекти артеріальної гіпертензії // Укр. кардіол. журн.— 2010.— Додаток 1.— С. 16—21.

Дячук Д.Д., Мороз Г.З., Гідзинська І.М., Ласиця Т.С. Поширеність факторів ризику серцево-судинних захворювань в Україні: сучасний погляд на проблему // Укр. кардіол. журн.— 2018.— № 1.— С. 91—101.

Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М. и др. Профиль сердечно-сосудистого риска у мужчин, проживающих в городе: 35-летняя динамика // Укр. кардіол. журн.— 2016.— № 6.— С. 90—96.

British Heart Foundation Health Promotion and Economic Research Groups. European cardiovascular disease statistics.— 2008.— http://www.heartstats.org.

Noncommunicable diseases and their risk factors. Global Physical Activity Surveillance.— WHO newsroom, 2018.— https://www.who.int/ncds/surveillance/steps/GPAQ/en/

Obesity and overweight. Body mass index classification.— WHO newsroom, 2018.— https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight.

Papadakis S. Ensp Guidelines For Treating Tobacco Depen­dence.— European network for smoking and tobacco prevention, 2016.— 154 р.

Pratt J.W. Dividing the indivisible: using simple symmetry to partition variance explained / Ed. by T. Pukkila, S. Puntanen // Proceedings of the Second International Tampere Conference in Statistics.— Tampere, Finland: University of Tampere.— Р. 245—260.

Whelton P.K., Carey R.M., Aronow W.S. et al. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines // Hypertension.— 2018.— Vol. 71 (6).— P. е13—115. doi: 10.1161/HYP.00000 00000000065.




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020