Вікові аспекти стану кісткової тканини при хронічному панкреатиті

Анотація

Одним з важливих факторів соціальної значущості хронічного панкреатиту(ХП) є те, що даним захворюванням страждають переважно пацієнти працездатного віку.
Мета роботи — провести дослідження стану кісткової тканини хворих на ХП різного віку на підставі вивчення показників денситометрії.
Матеріали та методи. У дослідження включено 238 хворих на ХП різного віку із супутньою патологією опорно-рухового апарату (156 (65,5 %) жінок і 82 (34,5 %) чоловіки). Діагноз ХП верифікували на підставі даних анамнезу, клінічних протоколів, наявності зовнішньо- та внутрішньосекреторної недостатності. Для вивчення стану кісткової тканини проаналізували денситометричні показники в зонах поперекового відділу хребта і стегнової кістки.
Результати та обговорення. Аналізуючи стан кісткової тканини молодих хворих з остеодефіцитом, було встановлено, що 13,87 % обстежуваних до 30 років мали остеодефіцит, причому серед наших пацієнтів це були переважно чоловіки з надмірною масою тіла (ІМТ = 28,7). Остеодефіцит різного ступеня був присутній у 52,8 % обстежуваних, причому у 4,5 % молодих хворих спостерігалися патологічні зміни кісток, що підтверджують наявність остеопорозу. У групі пацієнтів 31—45 ро­­ків ознаки остеосклерозу виявлено у 5 хворих на ХП, у 52,0 % хворих — остеопенію І—ІІІ ступеня та у 14,5 % — остеопороз. У віці 45—65 років остеодефіцит мали 72,9 % (74,8 % чоловіків та 25,2 % жінок відповідно).
Висновки. У статті наведено результати дослідження показників стану кісткової тканини при ХП залежно від біологічного віку. На підставі вивчення денситоме- тричних показників кісткової тканини при ХП встановлено, що біологічний вік хворих є достовірним предиктором формування і глибини остеодефіциту, який є складовою трофологічної недостатності при ХП.