Вікові аспекти стану кісткової тканини при хронічному панкреатиті
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-70Ключові слова:
хронічний панкреатит, біологічний вік, остеодефіцит, кісткова тканина.Анотація
Одним з важливих факторів соціальної значущості хронічного панкреатиту(ХП) є те, що даним захворюванням страждають переважно пацієнти працездатного віку.
Мета роботи — провести дослідження стану кісткової тканини хворих на ХП різного віку на підставі вивчення показників денситометрії.
Матеріали та методи. У дослідження включено 238 хворих на ХП різного віку із супутньою патологією опорно-рухового апарату (156 (65,5 %) жінок і 82 (34,5 %) чоловіки). Діагноз ХП верифікували на підставі даних анамнезу, клінічних протоколів, наявності зовнішньо- та внутрішньосекреторної недостатності. Для вивчення стану кісткової тканини проаналізували денситометричні показники в зонах поперекового відділу хребта і стегнової кістки.
Результати та обговорення. Аналізуючи стан кісткової тканини молодих хворих з остеодефіцитом, було встановлено, що 13,87 % обстежуваних до 30 років мали остеодефіцит, причому серед наших пацієнтів це були переважно чоловіки з надмірною масою тіла (ІМТ = 28,7). Остеодефіцит різного ступеня був присутній у 52,8 % обстежуваних, причому у 4,5 % молодих хворих спостерігалися патологічні зміни кісток, що підтверджують наявність остеопорозу. У групі пацієнтів 31—45 років ознаки остеосклерозу виявлено у 5 хворих на ХП, у 52,0 % хворих — остеопенію І—ІІІ ступеня та у 14,5 % — остеопороз. У віці 45—65 років остеодефіцит мали 72,9 % (74,8 % чоловіків та 25,2 % жінок відповідно).
Висновки. У статті наведено результати дослідження показників стану кісткової тканини при ХП залежно від біологічного віку. На підставі вивчення денситоме- тричних показників кісткової тканини при ХП встановлено, що біологічний вік хворих є достовірним предиктором формування і глибини остеодефіциту, який є складовою трофологічної недостатності при ХП.
Посилання
Бабінець Л.С. Денситометричний аналіз стану кісткової тканини у хворих на хронічний панкреатит // Архів клінічної медицини.— 2004.— № 2 (6).— С. 33—35.
Бабінець Л.С. Стан імунної системи у хворих на хронічний панкреатит при наявності інкреторної недостатності підшлункової залози (цукрового діабету) // Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. «Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології».— Тернопіль: Укмедкнига, 2004.— С. 16—17.
Вахрушев Я.М., Лебедев А.А. Клинико-функциональные особенности течения хронического панкреатита с сопутствующим дуоденостазом // Вестник Клуба Панкреатологов.— 2017.— № 4 (37).— С. 40—44.
Винокурова Л.В. Клинико-патогенетические механизмы развития внешне- и внутрисекреторной недостаточности при хроническом панкреатите: автореф. дис… д-ра мед. наук.— М., 2009.— 24 с.
Гонцарюк Д.А. Хронический панкреатит: сочетание с заболеваниями гастродуоденальной зоны // Украинский журнал медицини, біології та спорту.— 2015.— № 2 (2).— С. 48—52.
Губергриц Н.Б. Новая международная классификация хронического панкреатита (2007) М-ANNHEIM // Вестник Клуба Панкреатологов.— 2008.— № 1 (2).— С. 10—25.
Шуба Н.М. Остеопороз — актуальная проблема ХХІ века: современное представление о патогенезе и терапии // Укр. ревматол. журн.— 2008.— № 2.— С. 5—14.
Kovalchuk L.Ya., Smiyan S.I., Babinets L.S. Management of concomitant osteodeficiency in patients with chronic pancreatitis // XIII Сongress of the Polish Osteoarthrology Society and Polish Foundation of Osteoporosis. 6—8 Oct. 2005, Krakow, Poland.— P. 19—20.
Niebisz-Cieślak A.B., Karnafel W. Insulin sensitivity in chronic pancreatitis and features of insulin resistance syndrome // Pol. Arch. Med. Wewn.— 2010.— Vol. 120, N 8.— P. 255—263.
Schrader H., Menge B.A., Zeidler C., Ritter P.R. et al. Determinants of glucose control in patients with chronic pancreatitis // Diabetologia.— 2010.— P. 43—47.
Wells G., Shea B., O’Connell D. Ottawa Hospital Research Institute.— 2017. http://www.ohri.ca/programs/clinical_epidemiology/oxford.asp. Accessed September 29, 2017.