Галектин-3 — новий біомаркер хронічної серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця із супутньою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою

Автор(и)

  • O. A. Oparin Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
  • A. S. Vnukova Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-63

Ключові слова:

ішемічна хвороба серця, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, галектин-3, хронічна серцева недостатність.

Анотація

Мета роботи — вивчення ролі біомаркера хронічної серцевої недостатності (ХСН) галектину‑3 (Г‑3) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) із супутньою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).
Матеріали та методи. До дослідженні було залучено 100 пацієнтів. Першу групу склали 60 осіб (43 (71,7 %) чоловіки, 17 (28,3 %) жінок) у віці від 42 до 60 років (у середньому (53,79 ± 3,9) року) із ІХС та супутньою неерозивною формою ГЕРХ. Другу групу склали 40 осіб (28 (70 %) чоловіків, 12 (30 %) жінок) у віці від 39 до 60 років (у середньому (53,0 ± 4,6) року), хворих на ІХС без супутньої патології. Контролем слугували 20 практично здорових осіб того ж віку ((47 ± 6,1) року) і тієї ж статі (7 (35 %) чоловіків, 13 (65 %) жінок). Діагноз ІХС встановлено згідно МКХ‑10, Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної та третинної медичної допомоги «Стабільна ішемічна хвороба серця», Рекомендацій Європейського товариства кардіологів з лікування стенокардії (2013), а ГЕРХ — згідно МКХ‑10 та Рекомендацій Монреальського консенсусу (2006). Вимірювання АТ проводилося за методом Шипіоне Ріва-Роччі у модифікації Короткова тонометром Microlife BP AG1—20 (Швейцарія) після 10-хвилинного відпочинку в положенні сидячи або лежачи для встановлення цифр систолічного АТ. Для кількісного визначення людського Г‑3 імуноферментним аналізом був використаний набір «Галектин‑3» Bender MedSystems (Австрія). Усі отримані дані було внесено в електронну базу, статистичну обробку даних проводили методами варіаційної та непараметричної статистики медико-біологічного профілю за допомогою пакета статистичних програм Exсel for Windows, Statistika 6.0 і SPSS Statistics. Статистичну достовірність оцінювали за t-критерієм Стьюдента та t-критерієм Вілкоксона, різниця вважалась достовірною при p < 0,05.
Результати та обговорення. Отримані в ході дослідження дані свідчать про те, що рівень Г‑3 достовірно вищий у пацієнтів із стабільною стенокардією ІІІ ФК, порівняно з І та ІІ ФК. Також на рівень Г‑3 достовірно впливає стадія та ступінь гіпертонічної хвороби, про що свідчать показники обох груп дослідження. Достовірне збільшення рівня Г‑3 спостерігається у хворих на ХСН ІІА стадії, порівняно з пацієнтами із ХСН 0 та І стадії, що свідчить про більш виражену серцеву недостатність у цих пацієнтів, тоді як рівень Г‑3 у хворих на ХСН І стадії достовірно менший, ніж у хворих ІІ А стадії, але достовірно вищий, ніж у пацієнтів із ХСН 0 стадії в обох групах дослідження.
Висновки. Біомаркер Г‑3 доцільно використовувати для визначення серцевої недостатності як при захворюваннях серцево-судинної системи, так і при інших патологіях, які супроводжуються розвитком ХСН.

Біографії авторів

O. A. Oparin, Харківська медична академія післядипломної освіти

О. А. Опарін

A. S. Vnukova, Харківська медична академія післядипломної освіти

А. С. Внукова

Посилання

Ageev FT, Azizova AG. Galektin 3 - novyi biokhimicheskii marker serdechnoi nedostatochnosti. Cerdechnaya nedosta­tochnost'. 2011;12(2):108-114 (Rus.).

Dagkhar S. Prognosticheskoe znachenie urovnya galektina 3 u bol'nykh gipertroficheskoi kardiomiopatiei. Meditsina neotlozhnykh sostoyanii. 2017;1:151-158 (Rus.).

Maksimov ML i dr. Galektin 3 - novyi biomarker khronicheskoi serdechnoi nedostatochnosti. Atmosfera Novosti kardiologii. 2014;3 (Rus.).

Stabilna ishemichna hvoroba sercja [Internet]. Unifikovanyj klinichnyj protokol pervynnoi, vtorynnoi (specializovanoi) ta tretynnoi (vysokospecializovanoi) medychnoi dopomogy. Nakaz MOZ. Ukrainy N 152 vid 2016 Berez. 2. Kyiv: Ministerstvo ohorony zdorovja Ukrainy; 2016 [cytovano 2018 Lystop. 2]. Dostupno na: http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2016_152_IHS/2016_152_YKPMD_IHSpdf (Ukr.).

Celujko VJ, Matvijchuk NV, Kinoshenko KJu. Galektyn 3 u hvoryh na hronichnu sercevu nedostatnist'. Ukr kardiol zhurn. 2014;3:77-81 (Ukr.).

Calvier L, Miana M, Reboul P. et al. Galectin 3 mediates aldosterone-induced vascular fibrosis. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2013;33(1):67-75. doi:10.1161/ATVBAHA.112.300569.

Chow SL, Maisel AS, Anand I, et al. Role of Biomarkers for the Prevention, Assessment, and Management of Heart Failure: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation. 2017;135(22):e1054-e1091. doi:10.1161/ CIR.0000000000000490.

Clementy N, Piver E, Bisson A, et al. Galectin 3 in Atrial Fibrillation: Mechanisms and Therapeutic Implications. Int J Mol Sci. 2018;19(4):E976. doi:10.3390/ijms19040976.

De Boer RA, van Veldhuisen DJ, Gansevoort RT, et al. The fibrosis marker galectin 3 and outcome in the general population. J Intern Med. 2012;272(1):55-64. doi:10.1111/j.1365-2796.2011.02476.x.

Dong R, Zhang M, Hu Q, et al. Galectin 3 as a novel biomarker for disease diagnosis and a target for therapy (Review). Int J Mol Med. 2018;41(2):599-614. doi:10.3892/ijmm.2017.3311.

Felipe de Oliveira FL, Gatto M, Bassi N, et al. Galectin 3 in autoimmunity and autoimmune diseases. Exp Biol Med. (Maywood). 2015;240(8):1019-1028. doi:10.1177/1535370215593826.

Frieling T, Bergdoldt G, Allescher HD, Riemann JF. Chest pain - not always the heart! Clinical impact of gastrointestinal diseases in non-cardiac chest pain. Z Gastroenterol. 2015;53(2):120-124.

Gesualdo M, Scicchitano P, Carbonara S. The association between cardiac and gastrointestinal disorders: causal or casual link? Cardiac and Gastrointestinal Disorders. 2016;00:1-9.

Meeusen JW, Johnson JN, Gray A, et al. Soluble ST2 and galectin 3 in pediatric patients without heart failure. Clin Biochem. 2015;48(18):1337-1340. doi: 10.1016/j.clinbiochem-2015.08.007.

Meyer A, Weithaeuser A, Steffens D, et al. Inhibition of platelet function with clopidogrel is associated with a reduction of inflammation in patients with peripheral artery disease. Cardiovasc Revasc Med. 2016;17(3):169-175. doi:10.1016/j.carrev.2016.01.010.

Montalescot G, Sechtem U, Achenbach S, et al. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: the Task Force on the management of stable coronary artery disease of the European Society of Cardiology. Eur Heart J. 2013;34(38):2949-3003. doi:10.1093/eurheartj/eht296.

Oparin A, Vnukova A. The Role of Endothelial Dysfunction in the Mechanism of Gastroesophageal Reflux Disease Development in Patients with Ischemic Heart Disease. Acta Сlin Croatica. 2017;56(4):635-639.

Park AM, Hagiwara S, Hsu DKet al. Gal 3 Plays an important role in innate immunity to gastric infection by helicobacter pylori. Infect Immun. 201624;84(4):1184-1193. doi:10.1128/IAI.01299-15.

Schindler EI, Szymanski JJ, Hock KG, et al. Short- and long-term biologic variability of galectin 3 and other cardiac biomarkers in patients with Stable heart failure and healthy adults. Clin Chem 2016;62(2):360-366. doi:10.1373/clinchem.2015.246553.

Sciacchitano S, Lavra L, Morgante A, et al. Galectin 3: One Molecule for an Alphabet of Diseases, from A to Z. Int J Mol Sci. 2018;19(2):E379. doi: 0.3390/ijms19020379.

Sharma UC, Pokharel S, van Brakel TJ, et al. Galectin 3 marks activated macrophages in failure-prone hypertrophied hearts and contributes to cardiac dysfunction. Circulation. 2004;110(19):3121-3128.

Timmis A, Townsend N, Gale C, et al. ESC. Scientific Document Group. European Society of Cardiology: Cardiovascular Disease Statistics 2017. Eur Heart J. 2018;39(7):508-579. doi:10.1093/eurheartj/ehx628.

Vakil, et al. The Montreal Definition and Classification of GERD. Am J Gastroenterol. 2006;101:1900-1920.

Vanhoutte PM, et al. Endothelial dysfunction and vascular disease–a 30th anniversary update. Acta Physiologica. 2017;219(1):22-96.

Yu X, Sun Y, Zhao Y, et al. Prognostic value of plasma galectin-levels in patients with coronary heart disease and chronic heart failure. In. Heart J. 2015;56(3):314-318. doi: 10.1536/ihj.14-304.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-20

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження