Ефективність застосування мебікару в корекції психоемоційного фону у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця з постійною формою фібриляції передсердь
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-57Ключові слова:
депресія, тривога, хронічний стрес, фібриляція передсердь, стабільна ішемічна хвороба серця, скринінг, мебікар.Анотація
Мета роботи — оцінити динаміку психоемоційного фону під впливом прийому анксіолітичного препарату мебікару.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебував 31 пацієнт із стабільною ішемічною хворобою серця (СІХС) у поєднанні з фібриляцією передсердь (ФП). Пацієнтів було розподілено на дві групи: 1а — хворі на СІХС із постійною формою ФП, що отримували стандартну терапію (обстежено 16 пацієнтів),
1б — хворі на СІХС із постійною формою ФП, що отримували анксіолітичну терапію (обстежено 15 пацієнтів). Для оцінки схильності до хронічного стресу використовували опитувальник L. Reeder та шкалу сприйманого стресу‑10, а для аналізу ступеня тривоги і депресії застосовувалася госпітальна шкала HADS і PHQ‑9. Оцінювали стан здоров’я за допомогою опитувальника PHQ‑15. Аналіз факторів ризику серцево-судинних захворюваннь (ССЗ) проводили за анкетою О.С. Чабана.
Результати та обговорення. Результати засвідчили, що низький рівень стресу було виявлено тільки у 37,50 % пацієнтів 1а групи, тоді як у пацієнтів 1б групи він склав 6,67 % (р < 0,01). Відзначено позитивну динаміку лікування хворих анксіолітичним препаратом у чоловіків 1б групи (p < 0,05). Високий стрес у чоловіків із СІХС у поєднанні з ФП (26,67 %) відзначався частіше, ніж у жінок (13,33 %) (p < 0,01). У цілому 46,67 % чоловіків мали клінічно виражену тривожно-депресивну симптоматику (p < 0,01). Продемонстровано імовірну різницю показників депресії у 1б групи після проведеного лікування (p < 0,01). Аналогічна картина спостерігалася щодо вираженості депресії в 33,33 % відповідно
(p < 0,05). У жінок із СІХС у поєднанні з ФП 1а і 1б групи виявлено схильність до субклінічно вираженої тривоги (p > 0,05). Оцінено роль соціальних факторів, серед яких скорочення часу спільного проведення, вплив засобів масової інформації у відповідних групах обстежених (p < 0,05). Констатовано погіршення взаєморозуміння в обох групах хворих (p < 0,01) після проведеного лікування.
Висновки. Таким чином, оцінка психосоматичного статусу пацієнтів із СІХС у поєднанні з ФП є одним з важливих напрямів у сучасній медицині, оскільки своєчасне виявлення і корекція клінічно вираженого стресу, тривоги і депресії може покращити якість і тривалість життя осіб, що страждають основним захворюванням. Тому включення мебікару до базисної фармакотерапії хворих на СІХС у поєднанні з ФП може бути актуальним і перспективним в кардіології.
Посилання
Belyalov FI. Depressiya, trevoga i stress u patsientov s ishemicheskoi boleznyu serdtsa. Ter arkhiv. 2017;8:104-109.
Burchinskii SG. Farmakoterapevticheskie aspekty primeneniya preparata Adaptol. Lіki. 2002;5(6):20-24 (Rus.).
Genik SM. Rol stresu v rozvitku zakhvoryuvan. Galitskii lіkarskii vіsnik. 2007;4:104-106 (Ukr.).
Girina ON. Primenenie dnevnogo trankvilizatora «Adaptol» v kompleksnoi terapii patsientov vysokogo kardiovaskulyarnogo riska: tselesoobraznost, effektivnost i bezopasnost. Ukr ter zhurn. 2010;1:125-130 (Rus.).
Maruta NA. Trevozhnye rasstroistva v strukture psikhosomaticheskoi patologii (klinicheskie proyavleniya, diagnostika, terapiya). Zdorov’ya Ukraini. 2016;13-14 (386-387):36-37 (Rus.).
Medvedev VE. Psikhosomaticheskie korrelyatsii pri fibrillyatsii predserdii. Nevrologiya, neiropsikhiatriya, psikhosomatika. 2011;4:45-49 (Rus.).
Pogosova NV. Trevozhnye rasstroistva v kardiologicheskoi praktike: sostoyanie problemy. Ros kardiol zhurn. 2010;5(85):98-102.
Sidorenko GI. Opredelenie faz stressa v klinicheskoi kardiologii. Kardiologiya. 2012;12(4):40-44.
Ding WY, Gupta D. Physician Estimation of Thrombotic and Bleeding Risks in Atrial Fibrillation: Let’s Talk About Sex. Сanadian J Cardiol. 2019;35(2):145-146. doi:10.1016/j.cjca.2018.12.011.
Henderson DF, Qvick TL. A century of Stress: Stress Theories and Preventive Management in a Global Context. Organizational Psychology. 2015;5(3):10-25.
Kivimaki M, Nyberg ST. Long working hour as a risk factor for atrial fibrillation: a multi-cohort study. Eur Heart J. 2017;38(34):2621-2628. doi:10.1093/eurheartj/ehx324.
Lagraauw HM. Acute and chronic psychological stress as risk factors for cardiovascular disease: insights gained from epidemiological, clinical and experimental studies. Brain Behavior Immunity. 2015;50:18-30. doi: 0.1016/j.bbi.2015.08.007.
Xie W, Santulli G. Mitochondrial oxidative stress promotes atrial fibrillation. Sci Rep. 2015;14(5):11427. doi:10.1038/srep11427.