Дослідження нового показника автоімунного навантаження в генезі цукрового діабету 1 типу

Автор(и)

  • Z. V. Оsadchuk ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», Львів
  • Н. R. Akopyan ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», Львів
  • Yu. M. Vendzylovych Львівський обласний ендокринологічний диспансер
  • N. R. Danylevych Львівський обласний ендокринологічний диспансер
  • N. I. Kitsera ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», Львів
  • І. B. Коvaliv ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», Львів
  • O. V. Novosylna Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-52

Ключові слова:

цукровий діабет 1 типу, автоантитіла до білка еЕF1A1, діагностичний маркер автоімунного накопичення цукрового діабету 1 типу.

Анотація

Мета роботи — пошук нового маркера автоімунного накопичення в генезі цукрового діабету (ЦД) 1 типу.
Матеріали та методи. За допомогою імуноферментного методу проведено дослід­ження рівня антитіл до білка еЕF1А1 в крові 45 хворих на ЦД 1 типу, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівському обласному ендокринологічному диспансері з березня по червень 2017 р. Статева та вікова структура дослід­жуваної групи нараховувала 25 (55,6 %) жінок та 20 (44,4 %) чоловіків. Вік пацієнтів коливався від 17 до 67 років, а середній вік маніфестації хвороби в основній групі складав (15,7 ± 0,4) року (період початку лікування після підтвердження діагнозу у хворих на ЦД 1 типу коливався від 1 до 15 років). Контрольну групу склали 35 осіб відповідного віку та статі, де в родині заперечували наявність ЦД.
Результати та обговорення. При порівнянні основних клінічних особливостей соматичних захворювань в обох групах виявлено достовірне (р < 0,05) домінування ускладнень ЦД в основній групі: серцево-судинної (35,6 %), офтальмологічної (55,6 %) патологій, ураження нервової системи (66,7 %). У 28 (62,2 %) хворих на ЦД 1 типу виявили поєднання ускладнень кількох систем організму, що залежало від тяжкості перебігу у них вказаної патології.
Висновки. Певна концентрація антитіл до білка еЕF1A1 у крові осіб з ЦД продемонструвала високий рівень діагностично значущих антитіл (від 1: 320 до 1: 640) у 10 (22,2 %) хворих на ЦД, що достовірно (р < 0,05) перевищувало дані групи контролю. Подальше розширення групи хворих ЦД 1 типу допоможе краще оцінити можливість впровадження автоантитіл до білка еЕF1A1 як уточнюючого маркера для діагностики цієї автоімунної патології.

Біографії авторів

Z. V. Оsadchuk, ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», Львів

З. В. Осадчук

Н. R. Akopyan, ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», Львів

Г. Р. Акопян

Yu. M. Vendzylovych, Львівський обласний ендокринологічний диспансер

Ю. М. Вендзилович

N. R. Danylevych, Львівський обласний ендокринологічний диспансер

Н. Р. Данилевич

N. I. Kitsera, ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», Львів

Н. І. Кіцера

І. B. Коvaliv, ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», Львів

І. Б. Ковалів

O. V. Novosylna, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ

О. В. Новосильна

Посилання

Zak K, Popova R. Immunnaya interventsiya v terapiyi tsukrovoho diabetu (analitychnyy ohlyad) // Diabet. Ozhyrinnya. Metabolich­nyy syndrom. 2015;1(4):86 (Ukr.).

Kondratska IM. Struktura endokrynnoyi patolohiyi v Ukrayini. Osnovni pryntsypy likuvannya khvorykh z tsukrovym diabetom (lektsiya) // Diabet. Ozhyrinnya. Metabolichnyy syndrom. 2015;5(4):73-77(Ukr.).

Kravchenko VI, Khalanhot MD, Kulchynska YaB. Stvorennya postiyno diyuchoho derzhavnoho reyestru «Systema sposterezhennya za khvorymy na tsukrovyy diabet (SYNADIAB) v Ukrayini»: problemy ta perspektyvy. Endokrynolohiya. 2005;10(1):69-75 (Ukr.).

Tymchenko AM, Karachentsev YUI, Misyura KV. Reyestr khvorykh na tsukrovyy diabet u naukovo-praktychnykh rishennyakh. Eksperymentalna ta klinichna endokrynolohiya: vid terapiyi do praktyky. 2007:110-112 (Ukr.).

Bosi E, Boulware DC, Becker DJ, et al. Impact of Age and Antibody Type on Progression From Single to Multiple Autoantibodies in Type 1 Diabetes Relatives. J Clin Endocrinol Metab. 2017;102(8):2881-2886 doi:10.1210/jc.2017-00569.

Gorus FK, Balti EV, Messaaoui A еt al. Twenty-Year Progression Rate to Clinical Onset According to Autoantibody Profile, Age, and HLA-DQ Genotype in a Registry-Based Group of Children and Adults With a First-Degree Relative With Type 1 Diabetes. Diabetes Care. 2017;40(8):1065-1072. doi:10.2337/dc16-2228.

Koo BK, Chae S, Kim KM, et al. Identification of novel autoantibodies in type 1 diabetic patients using a high-density protein microarray. Diabetes. 2014;63(9):3022-32 doi:10.2337/db13-1566.

Louraki M, Katsalouli M, Kanaka-Gantenbein C, et al. The prevalence of early subclinical somatic neuropathy in children and adolescents with Type 1 diabetes mellitus and its association with the persistence of autoantibodies to glutamic acid decarboxylase (GAD) and islet antigen 2 (IA 2). Diabetes Res Clin Pract 2016;117:82-90 doi:10.1016/j.diabres.2016.04.044.

Maruyama T, Nara K, Yoshikawa H, Suzuki N. Txk, a member of the non-receptor tyrosine kinase of the Tec family, forms a complex with poly (ADP-ribose) polymerase 1 and elongation factor 1alpha and regulates interferon-gamma gene transcription in Th1 cells. Clin Exp Immunol. 2007;147:164-175.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-20

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження