DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2019-2-40

Гендерні відмінності впливу комбінованої антигіпертензивної терапії на показники артеріальної гемодинаміки, судинної жорсткості та структурно-функціонального стану серця у хворих на неускладнену артеріальну гіпертензію віком до 65 років

K. P. Lazarieva

Анотація


Мета роботи — порівняти вплив 6-місячного (М6) лікування пацієнтів віком < 65 ро­­ків з артеріальною гіпертензією (АГ) 1—2 ступеня інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) чи блокатором рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) порівняно з таким дигідропіридиновим блокатором кальцієвих каналів (БКК), за потреби — в комбінації з тіазидним діуретиком (індапамід), на показники брахіального і центрального артеріального тиску (АТ), пружно-еластичних властивостей артерій і структурно-функціонального стану серця в залежності від статі.
Матеріали та методи. У дослідження включено 157 пацієнтів (84 чоловіки і 73 жінки) у віці від 35 до 65 років (у середньому (53,8 ± 0,64) року) з неускладненою АГ І—ІІ стадії, 1—2 ступеня. Пацієнтів методом сліпих конвертів рандомізували на дві групи. Хворим призначалась терапія на основі іАПФ (периндоприл у дозі 5—10 мг) або БРА (олмесартан 20—40 мг) — група А, або БКК (лерканідипін 5—10 мг) — група Б. При недосягненні цільового офісного брахіального АТ (бАТ) (< 140/90 мм рт. ст.) дозу кожного із досліджуваних антигіпертензивних препаратів (АГП) збільшували до повної терапевтичної, і як наступний крок, за потреби, додавали індапамід у дозі 2,5 мг 1 раз на день. Хворим було проведено загальноклінічне обстеження, вимірювання бАТ, проведено аналіз пульсової хвилі та вимірювання каротидно-феморальної і каротидно-радіальної швидкості поширення пульсової хвилі (PWVfem., PWVrad.) за допомогою апланаційної тонометрії, допплерехокардіографію, розрахунковим методом визначено показники артеріальної жорсткості (Еа), жорсткості міокарда лівого шлуночка (Еes), шлуночково-артеріальної взаємодії (Еа/Ееs).
Результати та обговорення. Завершили дослідження 137 пацієнтів (78 чоловіків і 59 жінок), у тому числі в групі А — 71, з яких 41 чоловік і 30 жінок, у групі Б — 66, у тому числі 37 чоловіків і 29 жінок. Після М6 лікування у всіх досліджуваних пацієнтів достовірно зменшились, порівняно з вихідними рівнями, брахіальний систолічний АТ (бСАТ), діастолічний АТ (бДАТ), брахіальний пульсовий АТ (бПАТ), середній брахіальний АТ (сер.бАТ), що супроводжувалось зниженням центрального систолічного АТ (цСАТ), діастолічного АТ (цДАТ), центрального пульсового АТ (цПАТ), середнього центрального АТ
(сер.цАТ) та загального периферичного судинного опору (ЗПСО) (р < 0,01;
р < 0,001). Незалежно від виду лікування, у жінок були досягнуті нижчі рівні бСАТ, бДАТ і сер. бАТ, ніж у чоловіків (p < 0,05; p < 0,01). Також у жінок на період М6 були виявлені і нижчі рівні показників центрального АТ, порівняно з чоловіками, однак тільки при лікуванні із застосуванням БКК. Лікування іАПФ/БРА не вплинуло на показники тиску аугментації (АР) та індексу аугментації (АІх) ані у чоловіків, ані у жінок (р > 0,05). Водночас, терапія на основі БКК сприяла зменшенню АР у пацієнтів обох статей та зменшенню індексу аугментації, нормалізованого за ЧСС (АІх75), — лише у жінок (р < 0,01) при збереженні в М6 гендерних відмінностей. За показниками PWVrad. і PWVfem. пацієнти обох статей на початок дослідження не відрізнялися, і через 6 міс ці показники однаково знижувались, незалежно від лікування і статі (p < 0,05 і p < 0,01). АГП незалежно від виду суттєво не вплинули на показники структури (товщина стінок, індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММ ЛШ), фракції викиду (ФВ), діастолічної функції ЛШ ані у чоловіків, ані у жінок (р > 0,05), за виключенням зменшення ІММ ЛШ у чоловіків на тлі лікування БКК на 9,3 % (р < 0,05). У всіх групах після лікування зменшились Еа і Ееs (усі р < 0,01; р < 0,001), але показник артеріально-шлуночкового сполучення
Еа/Ееs не зазнав змін (усі р > 0,05).
Висновки. Лікування хворих на АГ 1—2 ступеня протягом М6 за допомогою іАПФ/БРА ± індапамід або БКК ± індапамід, як чоловіків, так і жінок, привело до достовірного зниження показників брахіального і центрального АТ. Однак у жінок, незалежно від виду лікування, було досягнуто нижчих рівнів показників бАТ, ніж у чоловіків. Терапія на основі БКК, на відміну від терапії на основі іАПФ/БРА, сприяла більш вираженому зниженню показників центрального АТ у жінок, зменшенню АР у пацієнтів обох статей та зменшенню AIx75 у жінок. Крім того, М6 АГТ із застосуванням БКК ± індапамід приводила до зменшення ІММ ЛШ на 9,3 %, однак лише у чоловіків, що не супроводжувалося змінами показників діастолічної функції, незалежно від виду лікування і статі.


Ключові слова


артеріальний тиск; артеріальна гіпертензія; антигіпертензивна терапія; судинна жорсткість; структурно-функціональний стан серця.

Повний текст:

PDF

Посилання


Gorbas IM. Kontrol arterialnoyi gipertenziyi sered naselennya: stan problemy za danymy epidemiologichnyx doslidzhen. Ukr kardiol zhurnal. [Ukrainian Cardiology Journal] (Ukr.). 2007;2:2126.

Radchenko GD, Salashheva TG, Sirenko YuM. Genderni osoblyvosti kontrolyu arterialnogo tysku u gipertenzyvnyx paciyentiv. Arterialna gipertenziya [Arterial hypertension] (Ukr). 2015;2(40):4556.

Agnoletti D, Zhang Y, Borghi C. et al. Effects of antihypertensive drugs on central blood pressure in humans: a preliminary observation. Am J Hyperten. 2013;26(8):1045-52. doi: 10.1093/ajh/hpt081.

Accetto R, Widimsky jr. J, Vincelj J. et al. The efficacy and safety of valsartan and combination of valsartan and hydrochloro­thiazide in the treatment of patients with mild to moderate arterial hypertension: A subgroup analysis of the effect of valsartan and combination with hydrochlorothiazide on pulse wave velocity and central blood pressure. Polish Heart J. (Kardiologia polska). 2018;12(1-2):28-31. doi:10.5603/KP.a2016.0135.

Borlaug BA, Kass DA. Ventricular-vascular interaction in heart failure. Cardiol Clin. 2011;29:447-459.

Bruno RM, Cartoni G, Stea F, et al. Carotid and aortic stiffness in essential hypertension and their relation with target organ damage: the CATOD study. J Hypertens. 2017;35(2):310-318. doi:10.1097/HJH.0000000000001167.

Chantler PD, Lakatta EG, Najjar SS. Arterial-ventricular coupling: Mechanistic insights into cardiovascular performance at rest and during exercise. J Appl Physiol. 2008;105:1342-1351. doi:10.1152/japplphysiol.90600.2008.

Cheng H-M, Chuang S-Y, Sung S-Hб et al. Derivation and Validation of Diagnostic Thresholds for Central Blood Pressure Measurements Based on Long-Term Cardiovascular Risks. J Am Coll Cardiol. 2013;62(19):1780-1787. doi:10.1016/j.jacc.2013.06.029.

Dahlof B, Sever PS, Poulter NR, et al. ASCOT. Investigators. Pre­vention of cardiovascular events with an antihypertensive regimen of amlodipine adding perindopril as required versus atenolol adding bendroflumethiazide as required, in the Anglo-Scandinavian Car­diac Outcomes Trial-Blood Pressure Lowering Arm (ASCOT-BPLA): a multicentre randomised controlled trial. Lancet. 2005;366:895-906. doi:10.1016/S0140-6736(05)67185-1.

Deary A, Schumann A, Murfet Hб et al. Influence of drugs and gender on the arterial pulse wave and natriuretic peptide secretion in untreated patients with essential hypertension. Clin Scie. 2002;103(5):493-499. doi:10.1042/cs1030493.

Devereux RB, Alonso DR, LutasEM, et al. Echocardiographic assessment of left ventricular hypertrophy: comparison to nec­ropsy findigs. Am J Cardiology. 1986;57:450-458.

Flachskampf FA, Biering-Sorensen T, Solomon SD, et al. Cardiac Imaging to Evaluate Left Ventricular Diastolic Function. JACC. Cardiovascular Imaging. 2015;8(9):1071-1093. doi:10.1016/j.jcmg.2015.07.004.

Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Mana­gement of High Blood Pressure in Adults. ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA. 2017; HYP.0000000000000065.

Jayesh Dalpatbhai Solanki, Hemant B. Mehta, Chinmay J. Shah. Aortic pulse wave velocity and augmentation index@75 measured by oscillometric pulse wave analysis in Gujarati nonhypertensives. Vasc Invest Ther. 2018;2(1):50-55.

John D Sluytera, Alun D Hughesb, Andrew Lowec. Different associations between beta-blockers and other antihypertensive medication combinations with brachial blood pressure and aortic waveform parameters. Int J Cardiol. 2016;219:257-263. doi:10.1016/j.ijcard.2016.06.051.

Harvey A, et al. Vascular Fibrosis in Aging and Hypertension: Mo­lecular Mechanisms and Clinical Implications. Canadian J Cardi­ol. 2016;32:659-668. doi:10.1016/j.cjca.2016.02.070.

KDIGO 2017 Clinical Practice Guideline Update for the Diagnosis, Evaluation, Prevention, and Treatment of Chronic Kidney Disease-Mineral and Bone Disorder (CKD-MBD). Kidney Int. 2017;7(1):1-59.

Ky B, French B, Khan A, et al. Ventricular-arterial coupling, remodeling, and prognosis in chronic heart failure. J Am Coll Cardiol. 2013;62:72-1165. doi:10.1016/j.jacc.2013.03.085.

Lang RM, Bierig M, Devereux RB, et al. Recommendations for chamber quantification: a report from the American Society of Echocardiography’s Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, developed in conjunction with the European Association of Echocardiography, a branch of the European Society of Cardiology. J Am Soc Echocardiogr. 2005;18:1440-1463.

Mancia G, Carugo S, Grassi G. et al. Prevalence of Left Ventricular Hypertrophy in Hypertensive Patients Without and With Blood Pressure Control Data From the PAMELA. Population. Hypertension. 2002;39:744-749.

Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC guide­lines for the management of arterial hypertension. Hyper­tens. 2013;31:1281-1357. doi:10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc.

Mackenzie Isla S, McEniery Carmel M, Dhakam Zahid, et al. Comparison of the Effects of Antihypertensive Agents on Central Blood Pressure and Arterial Stiffness in Isolated Systolic Hyper­tension. Hypertension. 2009;54:409-413. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.109.133801.

Mediavilla García JD, Fernández-Torres C, Jaén Aguila F, Jiménez-Alonso J. Effect of olmesartan medoxomil on arterial stiffness in patients with essential hypertension. Med. Clin. (Barc.). 2007;128(19):726-729.

Miodrag Janic, Mojca Lunder, and Mišo ŠaboviI. Arterial Stiffness and Cardiovascular Therapy. BioMed Res. International. 2014. doi:org/10.1155/2014/ 621437.

Morgan T, Lauri J, Bertram D, Anderson A. Effect of Different Antihypertensive Drug Classes on Central Aortic Pressure. Am J Hypertension. 2004;17:118-123. doi:10.1016/j.amjhyper.2003.09.012.

Nemcsik J, Cseprekál O, Tislér A. Measurement of Arterial Stiffness: A Novel Tool of Risk Stratification in Hypertension. Adv Exp Med Biol. 2017;956:475-488. doi:10.1007/5584_2016_78.

Pichler G, Martinez F, Vicente A, et al. Pulse pressure ampli­fication and it`s determinants. Blood Press. 2016;25(1):21-7. doi:10.3109/08037051.2015.1090713.

Protogerou А, Blacher J, Stergiou G, et al. Blood Pressure Response Under Chronic Antihypertensive Drug Therapy: rax in Regression of Arterial The Role of Aortic Stiffness in the REASON (Preterax in Regression of Arterial Stiffness in a Controlled Double-Blind) Study. J Am Coll Cardiol. 2009;53:445-451. doi:10.1016/j.jacc.2008.09.046.

Richard S. Vascular effects of calcium channel antagonists: new evidence. Drugs. 2005;65(2):1-10. doi:10.2165/00003495-200565002-00002.

Rosenwasser R, Niren K. Shah, Steven M. Smith et al. Baseline Predictors of Central Aortic Blood Pressure: A PEAR. Substudy. J Am Soc Hypertens. 2014;8(3):152-158. doi:10.1016/j.jash.2013.12.008.

Ruilope LM. Fixed-Combination Olmesartan/Amlodipine Was Superior to Perindopril + Amlodipine in Reducing Central Systolic Blood Pressure in Hypertensive Patients With Diabetes. J Clin Hypertens. (Greenwich). 2016;18(6):528-35. doi:10.1111/jch.12673.

Segers Patrick, Mahieu Dries, Kips Jan, et al. Amplification of the Pressure Pulse in the Upper Limb in Healthy, Middle-Aged Men and Women. Hypertension. 2009;54:414-420. doi:10.1161/HYPERTENSIONAHA.109.133009.

Sharman JE, Laurent S. Central blood pressure in the mana­gement of hypertension: soon reaching the goal? J Hum Hyper­tens. 2013;27:405-411. doi:10.1038/jhh.2013.23.

Williams B, Lacy P, Cruickshank J, et al. Impact of Statin Therapy on Central Aortic Pressures and Hemodynamics Principal Results of the Conduit Artery Function Evaluation-Lipid-Lowering Arm (CAFE-LLA) Study. Circulation. 2009;119:53-61. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.108. 785915.

Woźnicka-Leśkiewicz L, Posadzy-Małaczyńska A, Juszkat R. The impact of ankle brachial index and pulse wave velocity on cardiovascular risk according to SCORE and Framingham scales and sex differences. J Hum Hypertens. 2015;29(8):502-20 doi:10.1038/jhh.2014.80.

Xiaoming Zheng, Cheng Jin., Yeqiang Liu D. Arterial Stiffness as a Predictor of Clinical Hypertension. J Clin Hypertension. 2015;17(8):582-591. https://doi.org/10.1111/jch.12556.




© Український терапевтичний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020