Особливості перебігу серцевої недостатності у хворих з нетоксичним зобом: клінічні аспекти

Анотація

Мета роботи — дослідити особливості перебігу серцевої недостатності (СН) у хворих з нетоксичним зобом (НЗ).
Матеріали та методи. Обстежено 222 пацієнти із СН (з перенесеним інфарктом міокарда (ІМ)). При госпіталізації було проведено стандартизовану оцінку стану, визначено параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки, клінічного та біохімічного аналізів крові, рівні гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). Викону­валось ультразвукове дослідження ЩЗ.
Результати та обговорення. Згідно даних автоматичного регресійного аналізу для НЗ наступні змінні мають достовірний зв’язок у хворих на СН: частота повторної госпіталізації упродовж 2 років (R2 = 0,381; р = 0,0001), наявність синд­рому низького трийодтироніну (СНТ) (R2 = 0,141; р = 0,0001), субклінічного гіпотиреозу (R2 = 0,139; р = 0,0001), рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) (R2 = 0,09; р = 0,004), маса тіла (R2 = 0,052; р = 0,028), кількість перенесених ІМ (R2 = 0,042; р = 0,049). Найменша частота повторної госпіталізації протягом 2 років була зареєстрована у хворих на СН без НЗ (15,8 %), у той час як серед хворих на СН на тлі НЗ даний показник склав 50 % (χ2 = 27,881; р < 0,0001). У групі хворих на СН, що протікає на тлі НЗ, частота СНТ склала 32,1 проти 10,6 % у хворих без НЗ (χ2 = 11,073; р < 0,001). Найбільша частота сприятливого перебігу СН (відсутність повторної госпіталізації) спостерігається в групі хворих без НЗ та без СНТ (49,0 %). Водночас при поєднанні СН із НЗ та із СНТ імовірність повторної госпіталізації становить 59,2 % (9 з 17 хворих) (χ2 = 13,271; р = 0,005). У пацієнтів із НЗ виявлено тенденцію до більшої частоти субклінічного гіпотиреозу (15,1 %) порівняно з такою серед пацієнтів без НЗ (5,8 %) (χ2 = 3,759; р = 0,053). Групи хворих різнилися
за сироватковим рівнем ХС ЛПВЩ та трийодтироніну. Так, у групі пацієнтів
з НЗ рівень вільного трийодтироніну порівняно з групою пацієнтів без НЗ
(3,15 [1,93—3,64] проти 3,40 [2,62—3,77] пмоль/л) був нижчим на 7,35 %
(р = 0,048), а концентрація ХС ЛПВП (1,18 [1,06—1,18] проти 1,06 [1,06—1,21] ммоль/л) — вищою на 11,32 % (р = 0,016).
Висновки. Хворі на СН, що протікає на тлі НЗ, мають достовірно вищу частоту повторної госпіталізації протягом 2 років. Причиною несприятливого перебігу СН у пацієнтів з НЗ, ймовірно, є більша частота СНТ. Пацієнти із СН та НЗ не відрізняються від хворих без морфологічної патології ЩЗ за віком, статтю та параметрами внутрішньосерцевої гемодинаміки.