Реверсивний трийодтиронін та серцева недостатність

Анотація

Мета роботи — дослідити вплив високої концентрації реверсивного трийодтироніну (T3r) на перебіг серцевої недостатності (СН).
Матеріали та методи. Обстежили 221 хворого на СН на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Визначали сироваткові рівні тиреотропного гормону (ТТГ), вільних трийодтироніну (T3 (T3в)) та тироксину (T4 (T4в)), T3r, проводили ехокардіоскопію, вивчали перебіг СН.
Результати та обговорення. Хворих на СН було розділено на дві групи за наступним критерієм: до першої групи увійшли 175 (79,19 %) пацієнтів, що мали нормальний сироватковий рівень T3r (< 350 пг/мл). До другої групи увійшли 46 (20,81 %) хворих, що мали підвищений рівень T3r ≥ 350 пг/мл. У хворих на СН з високим рівнем T3r II функціональний клас (ФК) за NYHA зустрічався на 30 % частіше порівняно з пацієнтами з нормальним рівнем гормону (c2 = 7,711; р = 0,021); не зустрічався нетоксичний зоб (0 проти 8,0 %, при c2 = 3,953; р = 0,047). Пацієнти з високим рівнем T3r мали підвищення гранулоцитів (на 5,3 %, р = 0,043), зменшення відносного вмісту моноцитів (на 7,14 %; р = 0,003), а також підвищений вміст ТТГ (на 35,0 %; р = 0,001) з конкордантним підвищенням Т4в (на 17,0 %; р = 0,002) та Т3в (на 11,7 %; р = 0,041). Хворі в цій групі мають меншу фракцію викиду лівого шлуночка (на 5,26 %; р = 0,037), тоншу міжшлуночкову перетинку (2,5 %, р = 0,007), збільшення розміру лівого (на 2,22 %; р = 0,007) та правого (на 1,86 %; р = 0,003) передсердь порівняно до даних величин у пацієнтів з нормальним рівнем T3r. Сироватковий рівень T3r має позитивну кореляційну залежність з наявністю фібриляції передсердь (r = 0,176; р = 0,028), відносним вмістом гранулоцитів крові (r = 0,363; р < 0,001); від’ємну з товщиною міжшлуночкової перетинки в діастолу (r = –0,169; р = 0,048), відносним вмістом моноцитів у крові (r = –0,204; р = 0,018). До моделі підвищеного рівня T3r при СН увійшли: ФК СН (a = 0,160; р = 0,008), рівень вільного Т3 (a = 0,095; р = 0,009); вік, у якому розвинувся перший інфаркт міокарда (a = 0,012; р = 0,026).
Висновки. Підвищений рівень T3r мають 20,8 % хворих на СН під час госпіталізації. У хворих з підвищеним рівнем T3r спостерігається достовірне підвищення гранулоцитів (на 5,3 %), зменшення відносного вмісту моноцитів (на 7,1 %), підвищений вміст ТТГ (на 35,0 %) з конкордантним підвищенням Т4в (на 17,0 %) та Т3в (на 11,7 %); зменшення фракції викиду лівого шлуночка (на 5,26 %), збільшення розміру лівого (на 2,22 %) та правого (на 1,86 %) передсердь. Сироватковий рівень T3r має позитивну залежність з наявністю фібриляції передсердь (r = 0,176; р = 0,028), відносним вмістом гранулоцитів крові (r = 0,363; р < 0,001); від’ємну з товщиною міжшлуночкової перетинки в діастолу (r = –0,169; р = 0,048), відносним вмістом моноцитів у крові (r = –0,204; р = 0,018). У регресійну модель підвищеного рівня T3r у хворих на СН увійшли: ФК СН (a = 0,160; р = 0,008), рівень вільного Т3 (a = 0,095; р = 0,009); вік, у якому розвинувся перший інфаркт міокарда (a = 0,012; р = 0,026).