Зв’язок макрофагінгібуючого фактора з клініко-анамнес­тични­ми показниками хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST

Анотація

Мета роботи — дослідити асоціацію між рівнем макрофагінгібуючого фактора (МІФ) та клініко-анамнестичними даними у хворих на інфаркт міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST (STEMI), визначити фактори, що впливають на цей зв’язок.
Матеріали та методи. До дослідження включили 73 осіб з підтвердженим ІМ з елевацією сегмента ST та успішним відновленням кровотоку (TIMI-III), у середньому віці (58,37 ± 10,34) року. Вивчали клініко-анамнестичні, біохімічні показники. Рівень МІФ досліджували за допомогою імуноферментного метода (RayBio® Human MIF ELISA KIT, США). Загальну групу пацієнтів розподілили за медіанним рівнем МІФ: першу групу склали хворі з низьким або помірним МІФ (≤ 2582,80 нг/мл), n = 36; другу — з високим рівнем цитокіну (> 2582,80 нг/мл), n = 37. Проводили юні- та мультиваріативний логістичний регресійний аналіз для виявлення факторів, які найбільше впливають на рівень МІФ.
Результати та обговорення. При порівнянні медіанних значень рівня МІФ у пацієнтів із STEMI спостерігали статистично значуще підвищення концентрації МІФ відносно контролю (2582,80 [1308,40—4122,20] та (573,75 [397,80—1016,75] нг/мл відповідно; p < 0,001), що свідчить про активацію утворення МІФ внаслідок індексної події. Виявлено позитивну кореляцію між МІФ та рівнем тропоніну І (r = 0,33; p = 0,045) та лейкоцитів крові (r = 0,36; p = 0,039). У групі хворих з високим рівнем МІФ виявлено більшу частоту ІМ передньої локалізації (p = 0,047) та ушкодження лівої низхідної коронарної артерії (p = 0,016), що в поєднанні з достовірно вищим рівнем тропоніну свідчить про його прямий зв’язок з розміром ІМ. Юні- та мультиваріативний логістичний регресійний аналіз показав достовірну незалежну асоціацію між передньою локалізацією ІМ та підвищеним рівнем МІФ (ВШ = 0,2820; 95 % ДІ [0,1035—0,7680]; р = 0,0133), а також наявністю стабільної стенокардії до індексної події та більш низьким рівнем цитокіну (ВШ = 0,2318; 95 % ДІ [0,0637—0,8438]; р = 0,0266).
Висновки. МІФ при STEMI залучений до процесів запалення та некрозу, його підвищення свідчить про прямий зв’язок з розмірами ІМ. Наявність стабільної стенокардії до ІМ сприяє ефекту прекондиціювання і меншому ступеню ушкод­ження, а також пропорційно нижчому рівню МІФ.