Особливості показників добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду

Автор(и)

  • O. V. Tkachyshyn Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2019-1-40

Ключові слова:

геморагічний інсульт, гіпертонічна хвороба, добове моніторування артеріального тиску, систолічний артеріальний тиск

Анотація

Мета роботи — визначити й оцінити показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), ускладнену геморагічним інсультом (ГІ), після раннього відновного періоду.
Матеріали та методи. Було сформовано дві групи осіб: до основної групи залучили 94 хворих (50 жінок та 44 чоловіків, середній вік (54,4 ± 8,8) року), які перенесли ГІ як ускладнення ГХ понад 6 міс тому й не мали спонтанної нормалізації артеріального тиску (АТ) протягом цього періоду; до групи порівняння — 104 особи (54 жінки та 50 чоловіків, середній вік (53,7 ± 8,9) року) з ГХ без перенесеного ГІ. Групи пацієнтів були порівнянні за основними показниками. Усім зазначеним особам було проведено ДМАТ.
Результати та обговорення. Показники ДМАТ в основній групі та групі порівняння (М ± σ) відповідно: середній (сер.) систолічний артеріальний тиск (САТ) удень (109,6 ± 15,8) та (121,1 ± 11,3) мм рт. ст., уночі (101,9 ± 17,0) та (108,3 ± 14,1) мм рт. ст., протягом 24 год (109,6 ± 15,5) та (118,1 ± 9,7) мм рт. ст.; зазначені показники були меншими в основній групі, на відміну від групи порівняння (p < 0,05). При цьому мінімальний (мін.) САТ удень в основній групі ((74,4 ± 19,5) мм рт. ст.), на відміну від групи порівняння ((82,3 ± 12,5) мм рт. ст.), був меншим, а максимальний (макс.) САТ удень ((168,2 ± 18,1) мм рт. ст.) був більшим в основній групі, ніж у групі порівняння ((161,9 ± 17,7) мм рт. ст.) (p < 0,05). При цьому показник стандартного відхилення StD САТ удень — (17,9 ± 5,9) був більшим в основній групі (p < 0,05). Показник гіпербаричного навантаження САТ удень був більшим в основній групі і становив (403,6 ± 250,9) проти (231,7 ± 123,0) у групі порівняння (p < 0,05). За добовим ритмом АТ в основній групі було статистично значуще менше осіб з профілем over-dipper (6,4 проти 20,2 %) і більше з non-dipper (40,4 проти 26 %).
Висновки. У хворих на ГХ, які перенесли ГІ понад 6 міс тому, не мали спонтанної нормалізації АТ протягом цього періоду та відновилися до 50—100 балів за шкалою Бартела, у порівнянні з хворими на ГХ ІІ стадії, мають місце більші діапазони коливань АТ при нижчому рівні сер. САТ. На це вказують статистично значуще більші денні макс. САТ, ΔСАТ, StD. Показник гіпербаричного навантаження САТ удень більший в осіб з перенесеним ГІ, що відображає збільшене навантаження на серцево-судинну систему, хоча сер. САТ у цих хворих є нижчим, ніж у хворих на ГХ без ускладнень. У хворих із перенесеним ГІ перевищення макс. САТ над сер. САТ за 24-годинний проміжок часу становить 54 %, на відміну від 39 % у групі порівняння (p < 0,05).

Біографія автора

O. V. Tkachyshyn, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

аспірант кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13

О. В. Ткачишин

Посилання

Sirenko YuM, Recovets VM. Modern aspects of antihypertensive therapy control (рart 2) (Ukr.). Ukr Cardiol J. 2002;6. http://www.journal.ukrcardio.org/cardio_archive/2002/6/sirenko.htm.

Tkachyshyn OV. Ultrasonic evaluation of hemodynamics and morphology of the major-arteries of the neck in patients with essential hypertension associated with hemorrhagic stroke (Ukr.). Ukr Neurosurgical J. 2018;2:69­-78. doi:10.25305/unj.129636.

Unifikovanyy klinichnyy protokol ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi), tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy ta medychnoyi reabilitatsiyi «Hemorahichnyy insul› (vnutrishn›omozkova hematoma, anevryzmal›nyy subarakhnoyidal›nyy krovovylyv)». Nakaz Ministerstva okhorony zdorov›ya Ukrayiny 17.04.2014 N 275. Ukrainian. Available from: http://old.moz.gov.ua/docfiles/dod275_ukp_2014.pdf.

Tsoma YeI, Smolanka VI. Pokaznyky yakosti zhyttia patsiientiv u viddalenomu periodi pislia perenesenoho spontannoho subarakhnoidalnoho krovovylyvu (Ukrainian). Science of the XXI century: problems and prospects of researches. 2017;3:44­-47.

Baldi I, et al. Comorbidity­-adjusted relative survival in newly hospitalized heart failure patients: a population-­based study. Int J Cardiol. 2017;243:385­-388. doi:10.1016/j.ijcard.2017.05.080.

Brickman Adam M, et al. Longterm blood pressure fluctuation and cerebrovascular disease in an elderly cohort. Arch Neurol. 2010;67(5):564­-569. doi:10.1001/archneurol.2010.70.

O’Brien E, Parati G, Stergiou G, et al. European Society of Hypertension position paper on ambulatory blood pressure monitoring. J Hypertens. 2013;31:1731­-1768.

Castilla­-Guerra L, Fernandez­-Moreno Mdel C. Chronic Management of Hypertension after Stroke: The Role of Ambulatory Blood Pressure Monitoring. J Stroke. 2016;18(1):31­-37. doi:10.5853/jos.2015.01102.

Catapano AL, et al. 2016 ESC / EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias. Eur Heart J. 2016;37(39):2999­3058. doi:10.1093/eurheartj/ehw272.

Chen Y, et al. Relationship of short­-term blood pressure variability with carotid intima­media thickness in hypertensive patients. Biomed Eng Online. 2015;14:71. doi:10.1186/s12938­015­0059­8.

Chi X, et al. Relationship between carotid artery sclerosis and blood pressure variability in essential hypertension patients. Comput Biol Med. 2018;92:73­-77. doi:10.1016/j.compbiomed.2017.03.012.

Collin C, Wade DT, Davies S, Horne V. The Barthel ADL Index: a reliability study. Int Disabil Stud. 1988;10(2):61-­63. PMID: 3403500 https://doi.org/10.3109/09638288809164103.

Geister BP. Cost-­effectiveness and clinical effectiveness of catheter-based renal denervation for resistant hypertension. J Am Coll Cardiol. 2012;60(14):1550­-1558.

Hemphill J Claude, et al. Guidelines for the Management of Spontaneous Intracerebral Hemorrhage. A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association / American Stroke Association. Stroke. 2015;46(7):203-2­60. doi: 10.1161/STR.0000000000000069.

Iannucci G, et al. Evaluation of tolerance to ambulatory blood pressure monitoring: Analysis of dipping profile in a large cohort of hypertensive patients. Medicine (Baltimore). 2017;96(50):e9162. doi:10.1097/MD.0000000000009162.

Kolyviras A, et al. Differential associations of systolic and diastolic time rate of blood pressure variation with carotid atherosclerosis and plaque echogenicity. J Clin Hypertens (Greenwich). 2017;19(11):1070-1077. doi:10.1111/jch.13070.

Lip GY, et al. Ambulatory Blood Pressure Monitoring in Acute Stroke The West Birmingham Stroke Project. Stroke. 1997;28:31­-35. doi:10.1161/01.STR.28.1.31.

Liu AY, et al. Association of carotid atherosclerosis and blood pressure variation. (Chinese). Zhonghua Xin Xue Guan Bing Za Zhi. 2011;39(6):484-48­7.

Mancia Giuseppe et al. ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2013:34(28);2159­-2219.

Olesen TB. Impact of Age and Target­-Organ Damage on Prognostic Value of 24­Hour Ambulatory Blood Pressure. Hypertension. 2017;70(5):1034­-1041. doi:10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.09173.

Parati G, Ochoa JE, Lombardi C, Bilo G. Assessment and management of blood-­pressure variability. Nat Rev Cardiol. 2013;10:143­-155.

Parati G, Stergiou GS, Dolan E, Bilo G. Blood pressure variability: clinical relevance and application. J Clin Hypertens (Greenwich). 2018;20(7):1133-­1137. doi:10.1111/jch.13304.

Proietti M. Blood pressure control key to reducing bleeding and stroke for AF patients. Newspaper ESC Congress News (Tuesday, 29 August 2017):4. www.escardio.org.

Satoshi Iimuro, et al. Hyperbaric area index calculated from ABPM elucidates the condition of CKD patients: the CKD­JAC study. Clin Exp Nephrol. 2015;19(1):114-­124. doi:10.1007/s10157­014­0965­2.

de la Sierra A, et al. Central blood pressure variability is increased in hypertensive patients with target organ damage. J Clin Hypertens (Greenwich). 2018;20(2):266­-272. doi:10.1111/jch.13172.

Sun J, et al. The relationship between nocturnal blood pressure and hemorrhagic stroke in Chinese hypertensive patients. J Clin Hypertens (Greenwich). 2014;16(9):652-65­7. doi:10.1111/jch.12369.

Tarumi T, et al. Ambulatory pulse pressure, brain neuronal fiber integrity, and cerebral blood flow in older adults. J Cereb Blood Flow Metab. 2017;1:271678X17745027. doi: 10.1177/0271678X17745027.

Tomson J. Blood pressure changes in acute haemorrhagic stroke. Blood Press Monit. 2005;10(4):197­-199.

Ufnal M, Drapala A, Sikora M. Oral simvastatin reduces the hypertensive response to air­jet stress. Clin Exp Pharmacol Physiol. 2012;39:350­-356.

Verdecchia P, Porcellati C, Schilliaci G, et al. Ambulatory blood pressure. Independent predictor of prognosis in essential hypertension. Hypertens. 1994;24:793­-801.

Williams B. et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). Eur Heart J. 2018;39:3021-­3104. doi:10.1093/eurheartj/ehy339.

Xiong H, et al. The relationship between the 24 h blood pressure variability and carotidin tima­-media thickness: a compared study. Comput Math Methods Med. 2014;2014:303159. doi: 10.1155/2014/303159.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-19

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження