Оцінка стану вентиляційної функції легень за розвитку легеневої гіпертензії у хворих на бронхіальну астму у взаємозв’язку з порушеннями ендотелій-залежної вазодилатації

Анотація

Мета роботи — оцінка стану вентиляційної функції легень при розвитку легеневої гіпертензії (ЛГ) у хворих на бронхіальну астму (БА) у взаємозв’язку з порушеннями ендотелій-залежної вазодилатації при комплексного лікуванні небівололом.
Матеріали та методи. У дослідження включені 56 хворих з діагнозом БА. Контрольну групу склали 30 здорових волонтерів без ознак кардіореспіраторної патології. Залежно від ступеня тяжкості хворих розділили на 2 групи: 1-ша група — хворі на БА 2—3 ступеня тяжкості та 2-га — хворі на БА 4 ступеня. Залежно від застосованого методу лікування, пацієнтів розділили так: 27 хворих на БА (15 — 1-ї групи і 12 — 2-ї) отримували базисну терапію (по GINA 2016); 29 хворих на БА (16 — 1-ї групи і 13 — 2-ї) на тлі базисної терапії отримували небіволол у дозі 2,5—5 мг/добу.
Результати та обговорення. Порушення периферичних механізмів регуляції судинного тонусу раніше і більше розвиваються у хворих з ЛГ при БА 4 ступеня тяжкості порівняно з БА 2—3 ступеня. У нашому дослідженні застосування небівололу на тлі базисної терапії у хворих на БА і ЛГ призводило не тільки до зниження середнього легеневого артеріального тиску, а й супроводжувалося позитивним зрушенням вентиляційно-перфузионної здатності легень функції зовнішнього дихання у 2-й групі хворих на 10,5 % (р < 0,01). Середній легеневий артеріальний тиск після лікування у 2-й групі зменшився на 15,7 % (достовірність відмінності з показниками до лікування р < 0,05).
Висновки. Комплексне лікування хворих на БА з ЛГ, що включає небіволол, зменшує тонус легеневих судин і паралельно покращує ендотелійзалежну вазодилатацию периферичних судин.