Підвищення ефективності лікування гіпертонічної хвороби та ожиріння шляхом індивідуальної корекції харчової поведінки

Автор(и)

  • G. D. Fadieienko ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine
  • Ya. V. Nikiforova ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2019-1-7

Ключові слова:

корекція харчової поведінки, ефективність лікування, гіпертонічна хвороба, показники ліпідного та вуглеводного обмінів, маса тіла

Анотація

Мета роботи — підвищити ефективність лікування та вторинної профілактики гіпертонічної хвороби (ГХ) у хворих із ожирінням шляхом індивідуальної корекції харчової поведінки (ХП) на тлі стандартної терапії.
Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих на ГХ та з ожирінням згідно чинного наказу МОЗ України з додатковим дослідженням особливостей ХП (за до­­по­могою опитувальника DEBQ), фактичного харчування (фактичне харчування за допомогою спеціально розробленого для цілей цього дослідження опитувальника з вивчення харчового статусу) та нутригенетичних особливостей за допомогою наборів тесту обміну речовин ТОВ НВФ «Літех».
Хворих було розподілено на дві реципрокні групи по 50 оcіб у кожній. Усі пацієнти отримували лікування згідно чинного наказу МОЗ України. Перша група додатково отримувала індивідуальну корекцію порушень ХП, а саме: корекцію виявленого типу порушення харчової поведінки, фактичного харчування з урахуванням нутрігенетичних особливостей. Контрольні обстеження проводилися через 6 та 12 міс лікування. Усім хворим проводилося визначення стандартних антропометричних показників, досліджувалася динаміка показників вуглеводного та ліпідного обміну, проводилося УЗД серця на діагностичних ультразвукових приладах LOGIQ 5 (№ 1822SU6, 2003, США) та Vivid3 (зав. № 6009, 2004, США). Для визначення ступеня ГХ проводилося добове моніторування артеріального тиску з використанням портативного апарата АВРМ-04 (зав. № 2007/ 411066, 2007, Meditech, Угорщина).
Результати та обговорення. У динаміці лікування у хворих першої групи достовірно покращилися показники індексу маси тіла та ОТ — вони зменшилися у 1,2 разу (р < 0,05), достовірно зменшилася частота звернень пацієнтів до лікаря для корекції гіпотензивної терапії (р < 0,001), достовірно покращилися показники ліпідного обміну(зменшилися рівні ЗХС та ЛПНЩ у 1,5 та 1,3 разу відповідно (р < 0,001), рівні ТГ — у 2,1 разу (р < 0,001) та підвищилися ЛПВЩ у 1,4 разу (р < 0,001)), вуглеводного обміну(знизилися показники НОМА-ІР у 2,2 разу (р < 0,001)) на відміну від незначущої позитивної динаміки відповідних показників хворих другої групи (р < 0,05).
Висновки. Призначення індивідуальної корекції ХП дозволяє достовірно покращити динаміку основних клініко-біохімічних показників, що впливають на перебіг ГХ, ризики прогресування та розвитку ускладнень.

Біографії авторів

G. D. Fadieienko, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

61039, м. Харків, просп. Л. Малої, 2А
Тел. (057) 373­90­32, 370­37­37

д. мед. н., проф., директор
Г. Д. Фадєєнко

Ya. V. Nikiforova, ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

61039, м. Харків, просп. Л. Малої, 2А
Тел. (057) 373­90­32, 370­37­37

Я. В. Нікіфорова

Посилання

Berner LA, Arigo D, Mayer LE, et al. Examination of central body fat deposition as a risk factor for loss­-of-control eating. Am J Clin Nutr. 2015;102(4):736.

Fadieienko GD, Nikiforova YV. Algoritm of diagnosis eating disorders and nutritional status in patients with nonalcoholic fatty liver diseases, obesity and hypertension. International Scientific and Practical Conference «WORLD SCIENCE» (Dubai, UAE). 2016:10(14);3:23­-26.

Griffin BA. Nonpharmacological approaches for reducing serum low-­density lipoprotein cholesterol. Curr Opin Cardiol United States. 2014;29(4):360-­365.

Lee JJ, Pedley A, Hoffmann U, et al. Association of Changes in Abdominal Fat Quantity and Quality With Incident Cardiovascular Disease Risk Factors. J Am Coll Cardiol. 2016;68(14):1509­-1521.

Nalepa D, Czekirda M, Załuska W, Lalik S. Eating behavior among patients with Hypertension. MEDtube Sci Dec. 2014;2(4):25-­28.

Nikiforova YV. The importance of individual correction of eating behavior in patients with non­alcoholic fatty liver diseases. UEG Journal. 2017;5(1):A187.

Recommendations of the Ukrainian Association of Cardiology for the prevention and treatment of arterial hypertension. 2015. http://health­ua.com/article/18184­rekomendatc­ukransko­asotcatc­kardologv.

Tarantino G, Finelli C. What about non­alcoholic fatty liver disease as a new criterion to define metabolic syndrome. World J Gastroenterol. 2013;19:3375-­3384.

Tarantino G, Musso G. Non­alcoholic fatty liver, diet and gut microbiota. EXCLI Journal. 2014;13:461-­490.

Tedstone AE, et al. Obesity treatment — are personalized approaches missing the point? BMJ. 2016:354.

The new «2018 European Society of Cardiology (ESC) and European Society of Hypertension (ESH) Guidelines for the management of arterial hypertension» are available for you here. http://www.eshonline.org/

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-19

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження