Підвищення ефективності лікування гіпертонічної хвороби та ожиріння шляхом індивідуальної корекції харчової поведінки

Анотація

Мета роботи — підвищити ефективність лікування та вторинної профілактики гіпертонічної хвороби (ГХ) у хворих із ожирінням шляхом індивідуальної корекції харчової поведінки (ХП) на тлі стандартної терапії.
Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих на ГХ та з ожирінням згідно чинного наказу МОЗ України з додатковим дослідженням особливостей ХП (за до­­по­могою опитувальника DEBQ), фактичного харчування (фактичне харчування за допомогою спеціально розробленого для цілей цього дослідження опитувальника з вивчення харчового статусу) та нутригенетичних особливостей за допомогою наборів тесту обміну речовин ТОВ НВФ «Літех».
Хворих було розподілено на дві реципрокні групи по 50 оcіб у кожній. Усі пацієнти отримували лікування згідно чинного наказу МОЗ України. Перша група додатково отримувала індивідуальну корекцію порушень ХП, а саме: корекцію виявленого типу порушення харчової поведінки, фактичного харчування з урахуванням нутрігенетичних особливостей. Контрольні обстеження проводилися через 6 та 12 міс лікування. Усім хворим проводилося визначення стандартних антропометричних показників, досліджувалася динаміка показників вуглеводного та ліпідного обміну, проводилося УЗД серця на діагностичних ультразвукових приладах LOGIQ 5 (№ 1822SU6, 2003, США) та Vivid3 (зав. № 6009, 2004, США). Для визначення ступеня ГХ проводилося добове моніторування артеріального тиску з використанням портативного апарата АВРМ-04 (зав. № 2007/ 411066, 2007, Meditech, Угорщина).
Результати та обговорення. У динаміці лікування у хворих першої групи достовірно покращилися показники індексу маси тіла та ОТ — вони зменшилися у 1,2 разу (р < 0,05), достовірно зменшилася частота звернень пацієнтів до лікаря для корекції гіпотензивної терапії (р < 0,001), достовірно покращилися показники ліпідного обміну(зменшилися рівні ЗХС та ЛПНЩ у 1,5 та 1,3 разу відповідно (р < 0,001), рівні ТГ — у 2,1 разу (р < 0,001) та підвищилися ЛПВЩ у 1,4 разу (р < 0,001)), вуглеводного обміну(знизилися показники НОМА-ІР у 2,2 разу (р < 0,001)) на відміну від незначущої позитивної динаміки відповідних показників хворих другої групи (р < 0,05).
Висновки. Призначення індивідуальної корекції ХП дозволяє достовірно покращити динаміку основних клініко-біохімічних показників, що впливають на перебіг ГХ, ризики прогресування та розвитку ускладнень.