DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2018-3-4-48

Вплив комбінації гаплотипів генів β1- та β2-адренорецепторів на перебіг серцевої недостатності

S. M. Pyvovar

Анотація


Мета роботи — визначити поширеність та вплив комбінованих гаплотипів генів β1- та β2-адренорецепторів на перебіг серцевої недостатності (СН).
Матеріали та методи. До дослідження включено 200 хворих на СН. Оцінювали клінічний перебіг захворювання. Проводили дослідження поліморфізмів Ser49Gly та Gly389Arg гена β1-адренорецепторів, а також Gln27Glu гена β2-адренорецепторів. Матеріалом для молекулярно-генетичного дослідження були лейкоцити периферичної крові пацієнтів. Виділення геномної ДНК здійснювали за методом Вольфганга. Для полімеразно-ланцюгової реакції використовували праймерні послідовності.
Результати та обговорення. У ході дослідження встановлено, що найбільш несприятливим комбінованим гаплотипом генів β1- та β2-адренорецепторів для перебігу СН є Ser49Ser/Gly389Gly-Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly-Glu27Gln. Хворі даних когорт мають негативну динаміку величини фракції викиду лівого шлуночка та діаметра лівого передсердя впродовж періоду спостереження (подальше погіршення скоротливої здатності міокарда), погану хронотропну відповідь на застосування бісопрололу, високу частоту розвитку фібриляції передсердь та госпіталізацій у зв’язку з декомпенсацією захворювання. Поряд з цим, дані хворі є кращими відповідачами щодо застосування карведилолу. Зважаючи на ці обставини, у хворих на СН, що мають комбіновані гаплотипи поліморфізмів Ser49Ser/Gly389Gly-Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly-Glu27Gln, можливо, при виявленні даного типу поліморфізмів генів β1- та β2-адренорецеп­торів необхідно максимально раніше призначати карведилол та аміодарон (з превентивною антиаритмічною метою).
Висновки. Несприятливими комбінаціями гаплотипів генів β1- та β2-адрено­рецепторів для перебігу СН є Ser49Ser/Gly389Gly/Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly/Glu27Gln, що зустрічаються, відповідно, у 2 та 4 % хворих. У цих пацієнтів спостерігається негативна динаміка фракції викиду лівого шлуночка та діаметра лівого передсердя, висока частота розвитку фібриляції передсердь, найбільша кількість госпіталізацій у зв’язку з декомпенсацією захворювання, низька хронотропна відповідь на застосування бісопрололу. У хворих з комбінованими гаплотипами Ser49Ser/Gly389Gly/Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly/Glu27Gln застосування карведилолу є більш ефективним порівняно з бісопрололом для зниження частоти серцевих скорочень.

Ключові слова


серцева недостатність; клінічний перебіг; поліморфізм; ген; β1-адренорецептори; β2-адренорецептори

Повний текст:

PDF

Посилання


Voronkov LH, Ilinytska MR, Babych PM. Prohnoz patsiyentiv iz khronichnoyu sertsevoyu nedostatnistyu ta systolichnoyu dysfunktsiyeyu livoho shlunochka zalezhno vid danykh neinvazyvnykh metodiv obstezhennya. Ukrayinskyy terapevtychnyy zhurnal. 2015;1:24­-31 (in Ukr).

Glik B, Pasternak Dzh. Molekulyarnaya biotekhnologiya. Printsipy i primeneniye. Per. s angl. M. Mir; 2002:589 (іn Rus).

Pyvovar SM. Zalezhnist perebihu sertsevoyi nedostatnosti vid polimorfizmu Gln27Glu hena b2­adrenoretseptoriv. Ukrayinskyy terapevtychnyy zhurnal. 2016;3:50-­55 (in Ukr).

Robocha hrupa Ukrayinskoho naukovoho tova­rystva kardiolohiv. Rekomendatsiyi Ukrayinskoyi asotsiatsiyi kardiolohiv z diahnostyky, liku­vannya ta profilaktyky sertsevoyi nedostatnosti u doroslykh / Red. LH Voronkov. K. Chetverta khvylya; 2014:47 (in Ukr).

Bruck H, Leineweber K, Buscher R. The Gln27Glu β2 adrenoceptor polymorphism slows the onset of desensitization of cardiac functional responses in vivo. Pharmacogenetics. 2003;13:59-­66. doi:10.1016/s0531­5131(02)00535­6.

Bruck H, Leineweber K, Temme T, et al. The Arg389Gly beta1–adrenoceptor polymorphism and catecholamine effects on plasma–renin activity. J Am Coll Cardiol. 2005;6:2111-­2115. doi:10.1016/j.jacc.2005.08.041.

Cresci S, Kelly RJ, Cappola TP, et al. Clinical and genetic modifiers of long­term survival in heart failure. J Am Coll Cardiol. 2009;54:432­-444. doi:10.1016/j.jacc.2009.05.009.

Fiuzat M, Neely ML, Starr AZ, et al. Association between adrenergic receptor genotypes and beta­blocker dose in heart failure patients: analysis from the HF­ACTION DNA substudy. Eur J Heart Fail 2013;15:258-­266. doi:10.3410/f.717961685.793464442.

Hae­-Young Lee, Wook-­Jin Chung, Hui­-Kyung Jeon. Impact of the β-1 adrenergic receptor polymorphism on tolerability and efficacy of bisoprolol therapy in Korean heart failure patients: association between β adrenergic receptor polymorphism and bisoprolol therapy in heart failure (ABBA) study. Korean J Intern Med 2016;31:277-­287. doi:10.3904/ kjim. 2015.043.

Kaye DM, Smirk B, Williams C, et al. Beta­adrenergic receptor genotype influense the response to carvedilol in patients with congestive heart failure. Pharmacogenetics. 2003;13:379­-382. doi:10.1097/ 00008571­200307000­00002.

Lanfear DE, Jones PG, Marsh S, et al. Beta2­adrenergic receptor genotype and survival among patients receiving beta­blocker therapy after an acute coronary syndrome. Jama. 2005;294(12):1526­-1533.

Leonid Voronkov, Elena Filatova, Alina Lyashenko, Natalya Tkach, Pavel Babych. 36 months survivability and its predictors in patients with chronic heart failure and decreased fraction of left ventricular ejection depending on sex. Eureka: health sciences. 2017;5:44-­49. doi:10.21303/2504­5679. 2017. 00408.

Maqbool A, Hall A.S, Ball S.G, et al. The polymorphisms of beta1­adrenoceptor: identification and rapid screening assay Lancet. 1999;13:353­-356. doi:10.1016/s0140­6736(99)00549­8

Nguyen MN, Kiriazis H, Ruggiero D, Gao XM, Su Y, Jian A, et al. Spontaneous ventricular tachyarrhythmias in β2­adrenoceptor transgenic mice in relation to cardiac interstitial fibrosis. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2015;309(5):H946-­57. doi:10.1152/ajpheart.00405.2015. Epub 2015 Jun 26.

Piotr Ponikowski, Adriaan A. Voors, Stefan D. Anker, Hector Bueno, John GF Cleland, Andrew JS Coats, et al. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2016. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2016:123 doi:10.1093/eurheartj/ehw128.

Rienstra M, Damman K, Mulder BA, Van Gelder IC, McMurray JJ, Van Veldhuisen DJ. Beta­blockers and outcome in heart failure and atrial fibrillation: a meta­analysis. JACC Heart Fail. 2013;1:21­-28. doi:10.1016/ j.jchf. 2012. 09.002.

Sotoodehnia N, Siscovick DS, Vatta M, Psaty BM, Tracy RP, Towbin JA, et al. Beta2­adrenergic receptor genetic variants and risk of sudden cardiac death. Circulation. 2006;113(15):1842­1848. doi:10.1161/circulationaha.105.582833.

Ulucan C, Cetintas V, Tetik A, Eroglu Z, Kayikcioglu M, Can LH, et al. Beta1 and beta2­adrenergic receptor polymorphisms and idiopathic ventricular arrhythmias. J Cardiovasc Electrophysiol. 2008;19(10):1053­-1058. doi:10.1111/j.1540­8167.2008.01202.x. Epub 2008 May 9.

Zian H Tseng, Bradley E. Aouizerat, Ludmila Pawlikowska, Eric Vittinghoff, PhD, Feng Lin, et al. Common β Adrenergic Receptor Polymorphisms Are Not Associated with Risk of Sudden Cardiac Death in Patients with Coronary Artery Disease. Heart Rhythm. 2008;5(6):814­-821. doi:10.1016/j.hrthm. 2008.03.016




© Український терапевтичний журнал, 2019
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2019