Вплив комбінації гаплотипів генів β1- та β2-адренорецепторів на перебіг серцевої недостатності

Анотація

Мета роботи — визначити поширеність та вплив комбінованих гаплотипів генів β1- та β2-адренорецепторів на перебіг серцевої недостатності (СН).
Матеріали та методи. До дослідження включено 200 хворих на СН. Оцінювали клінічний перебіг захворювання. Проводили дослідження поліморфізмів Ser49Gly та Gly389Arg гена β1-адренорецепторів, а також Gln27Glu гена β2-адренорецепторів. Матеріалом для молекулярно-генетичного дослідження були лейкоцити периферичної крові пацієнтів. Виділення геномної ДНК здійснювали за методом Вольфганга. Для полімеразно-ланцюгової реакції використовували праймерні послідовності.
Результати та обговорення. У ході дослідження встановлено, що найбільш несприятливим комбінованим гаплотипом генів β1- та β2-адренорецепторів для перебігу СН є Ser49Ser/Gly389Gly-Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly-Glu27Gln. Хворі даних когорт мають негативну динаміку величини фракції викиду лівого шлуночка та діаметра лівого передсердя впродовж періоду спостереження (подальше погіршення скоротливої здатності міокарда), погану хронотропну відповідь на застосування бісопрололу, високу частоту розвитку фібриляції передсердь та госпіталізацій у зв’язку з декомпенсацією захворювання. Поряд з цим, дані хворі є кращими відповідачами щодо застосування карведилолу. Зважаючи на ці обставини, у хворих на СН, що мають комбіновані гаплотипи поліморфізмів Ser49Ser/Gly389Gly-Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly-Glu27Gln, можливо, при виявленні даного типу поліморфізмів генів β1- та β2-адренорецеп­торів необхідно максимально раніше призначати карведилол та аміодарон (з превентивною антиаритмічною метою).
Висновки. Несприятливими комбінаціями гаплотипів генів β1- та β2-адрено­рецепторів для перебігу СН є Ser49Ser/Gly389Gly/Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly/Glu27Gln, що зустрічаються, відповідно, у 2 та 4 % хворих. У цих пацієнтів спостерігається негативна динаміка фракції викиду лівого шлуночка та діаметра лівого передсердя, висока частота розвитку фібриляції передсердь, найбільша кількість госпіталізацій у зв’язку з декомпенсацією захворювання, низька хронотропна відповідь на застосування бісопрололу. У хворих з комбінованими гаплотипами Ser49Ser/Gly389Gly/Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly/Glu27Gln застосування карведилолу є більш ефективним порівняно з бісопрололом для зниження частоти серцевих скорочень.