Гіполіпідемічна ефективність пробіотика Lactobacillus plantarum у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

Автор(и)

  • V. P. Shipulin Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • V. V. Chernyavsky Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • A. V. Neverovsky Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • L. M. Parunyan Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2018-3-4-27

Ключові слова:

ішемічна хвороба серця, дисліпідемія, пробіотик, Lactobacillus plantarum

Анотація

Мета роботи — оцінка гіполіпідемічного ефекту пробіотиків на основі Lactobacillus plantarum шляхом порівняння ефективності комбінації вказаного пробіотика та симвастатину з монотерапією симвастатином у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Матеріали та методи. Досліджувану популяцію складали пацієнти обох статей у віці 30—70 років з ІХС та дисліпідемією, дослідження було проведене як відкрите, порівняльне, рандомізоване, паралельне. 46 пацієнтів були розподілені на дві групи: основна, в якій призначався пробіотик на основі Lactobacillus plantarum та симвастатин у дозі 20 мг, і контрольна, де призначалась монотерапія симвастатином у дозі 20 мг. Дослідження тривало 13 тиж та включало 5 візитів: перші 2 скринінгові, наступні 3 — через 4, 8, 12 тиж лікування досліджуваними препаратами, протягом яких оцінювались показники ліпідограми. Первинними кінцевими змінними ефективності були рівні загального холестерину (ЗХ) та ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) на момент завершення дослідження.
Результати та обговорення. Через 12 тиж спостерігалось статистично достовірне зниження рівня ЗХ (р = 0,038) та ЛПНЩ (р = 0,047) в основній групі порівняно з контрольною, при цьому критеріїв ефективності (зниження вихідного рівня ЗХ та ЛПНЩ через 12 тиж на 20 % і більше) вдалось досягти у пацієнтів основної групи (24,3 та 31 % відповідно), на відміну від контрольної групи (11,9 та 13,4 % відповідно). Суттєвих змін показників ліпопротеїнів високої щільності та тригліцеридів при порівнянні комбінованої терапії та монотерапії симвастатином виявлено не було. Такі результати вказують на те, що пробіотичні бактерії Lactobacillus plantarum мають додатковий гіпохолестеринемічний ефект.
Висновки. Комбінація симвастатину та пробіотика на основі Lactobacillus plantarum є більш ефективною в зниженні рівнів ЗХ та ЛПНЩ в порівнянні з монотерапією симвастатином у пацієнтів з ІХС та дисліпідемією. Отже, застосування пробіотиків на основі Lactobacillus plantarum може бути рекомендоване як додаткова або альтернативна гіполіпідемічна терапія.

Біографії авторів

V. P. Shipulin, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

В. П. Шипулін

V. V. Chernyavsky, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

В. В. Чернявський

A. V. Neverovsky, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

А. В. Неверовський

L. M. Parunyan, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Л. М. Парунян

Посилання

Catapano A.L., Graham I., Baker G.D. et al. 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias // Eur. Heart J. 2016.— Vol. 37.— P. 2999—3058. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw272.

Cho K.H., Kim S.J., Yadav D. et al. Consumption of Cuban Policosanol Improves Blood Pressure and Lipid Profile via Enhancement of HDL Functionality in Healthy Women Subjects: Randomized, Double­-Blinded, and Placebo-­Controlled Study // Oxid. Med. Cell. Longev.— 2018. Vol.— 2018..— P. 15. doi: 10.1155/2018/4809525.

Costabile A., Buttarazzi I., Kolida S. et al. An in vivo assessment of the cholesterol­lowering efficacy of Lactobacillus plantarum ECGC 13110402 in normal to mildly hypercholesterolaemic adults // PLoS One.— 2017.— Vol. 12 (12).— Р. e0187964. doi: 10.1371/journal.pone.0187964.

Fuentes M.C., Lajo T., Carrión J.M., Cuñé J. Cholesterol­lowering efficacy of Lactobacillus plantarum CECT 7527, 7528 and 7529 in hy­­percholesterolaemic adults // Br. J. Nutr.— 2013.— Vol. 109 (10).— P. 1866—1872. doi: 10.1017/S 000711451200373X.

Gouni­Berthold I., Berthold H.K. Policosanol: clinical pharmacology and therapeutic significance of a new lipid­lowering agent // Am. Heart. J. 2002.— Vol. 143 (2).— P. 356—365.

Guo Y.L., Xu R.X., Zhu C.G. et al. Policosanol Attenuates Statin­Induced Increases in Serum Proprotein Convertase Subtilisin/Kexin Type 9 When Combined with Atorvastatin // Evid. Based Complement. Alternat. Med.— 2014.— Vol.— 2014.— Р. 926087. doi: 10.1155/2014/926087.

Ishimwe N., Daliri E.B., Lee B.H. et al. The perspective on cholesterol­lowering mechanisms of probiotics // Mol. Nutr. Food Res.— 2015.— Vol. 59 (1).— P. 94—105. doi: 10.1002/mnfr.201400548.

Kaddurah­Daouk R. , Baillie R.A., H. Zhu et al. Enteric microbiome metabolites correlate with response to simvastatin treatment // PLoS One.— 2011.— Vol. 6(10).— Р. e25482. doi: 10.1371/journal.pone.0025482.

Kim J.Y., Kim S.M., Kim S.J. et al. Consumption of policosanol enhances HDL functionality via CETP inhibition and reduces blood pressure and visceral fat in young and middle­aged subjects // Int. J. Mol. Med.— 2017.— Vol. 39 (4).— P. 889—899. doi: 10.3892/ijmm.2017.2907.

Kim S.J., Park S.H., Sin H.S. et al. Hypocholesterolemic Effects of Probiotic Mixture on Diet­Induced Hypercholesterolemic Rats // Nutrients.— 2017.— Vol. 9 (3).— Р. E 293. doi: 10.3390/nu9030293.

Koopena A.M., Groena A.K., Nieuwdorp M. Human microbiome as therapeutic interventiontarget to reduce cardiovascular disease risk // Curr. Opin. Lipidol.— 2016.— Vol. 27(6).— P. 615—622.

Lau K., Srivatsav V., Rizwan A. et al. Bridging the Gap between Gut Microbial Dysbiosisand Cardiovascular Diseases // Nutrients.— 2017.— Vol. 9 (8).— P. E 859. doi:10.3390/nu9080859.

Miele L., Giorgio V., Alberelli M.A. et al. Impact of Gut Microbiota on Obesity, Diabetes, and Cardiovascular Disease Risk // Curr. Cardiol. Rep.— 2015.— Vol. 17 (120).— P. 7. doi: 10.1007/s11886­015­0671­z.

Mingqian He, Bingyin Shi. Gut microbiota as a potential target of metabolic syndrome: the role of probiotics and prebiotics // Cell Biosci.— 2017.— Vol. 7 (54).— P. 14. doi: 10.1186/s13578­017­0183­1.

Navarese E.P., Robinson J.G., Kowalewski M. et al. Association Between Baseline LDL­C Level and Total and Cardiovascular Mortality After LDL­C Lowering: A Systematic Review and Meta­analysis // JAMA.— 2018.— Vol. 319 (15).— P. 1566—1579. doi: 10.1001/jama.2018.2525.

Piepoli M.F., Hoes A.W., Agewall S. et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts) Developed with the special contribution of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation (EACPR) // Eur. Heart J.— 2016.— Vol. 37.— P. 2315—2381. doi:10.1093/eurheartj/ehw106.

Reiner Z., Tedeschi­Reiner E., Romic Z. Effects of rice policosanol on serum lipoproteins, homocysteine, fibrinogen and C­reactive protein in hypercholesterolaemic patients // Clin. Drug. Investig.— 2005.— Vol. 25.— P. 701—707.

Reis S.A., Conceição L.L., Rosa D.D. et al. Mechanisms responsible for the hypocholesterolaemic effect of regular consumption of probiotics // Nutr. Res. Rev.— 2017.— Vol. 30(1).— P. 36—49. doi: 10.1017/S 0954422416000226.

Sharma S., Kurpad A.V., Puri S. Potential of probiotics in hypercholesterolemia: A meta­analysis.Indian // J. Public Health.— 2016.— Vol. 60(4).— P. 280—286. doi:10.4103/0019—557X.195859.

Shimizu M., Hashiguchi M., T. Shiga et al. Meta­Analysis: Effects of Probiotic Supplementation on Lipid Profiles in Normal to Mildly Hypercholesterolemic Individuals // PLoS One.— 2015.— Vol. 10 (10). e0139795. doi: 10.1371/journal.pone.0139795.

Silverman M.G., Ference B.A., Im K. et al. Association Between Lowering LDL­C and Cardiovascular Risk Reduction Among Different Therapeutic Interventions: A Systematic Review and Meta­analysis // JAMA.— 2016.— Vol. 316 (12).— P. 1289—1297. doi:10.1001/jama.2016.13985.

Sun J., Buys N. Effects of probiotics consumption on lowering lipids and CVD risk factors: a systematic review and meta­analysis of randomized controlled trials // Ann. Med.— 2015.— Vol. 47 (6).— P. 430—440. doi: 10.3109/07853890.2015.1071872.

Tang W.H., Kitai T., Hazen Gut S.L. Microbiota in Cardiovascular Health and Disease // Circ. Res.— 2017.— Vol. 120 (7).— P. 1183—1196. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.117.309715.

Wang L., Guo M.J., Q. Gao et al. The effects of probiotics on total cholesterol: A meta­analysis of randomized controlled trials // Medicine (Baltimore). 2018.— Vol. 97(5). e9679. doi: 10.1097/MD.0000000000009679.

Wang L., Wang Y., Wang H. et al. The influence of the intestinal microflora to the efficacy of Rosuvastatin // Lipids Health Dis.— 2018.— Vol. 17 (1).— Р. 151. doi: 10.1186/s12944­018­0801­x.

Wilkins E., Wilson L., Wickramasinghe K. et al. European Cardiovascular Disease Statistics 2017.— Brussels: European Heart Network.— P.188.

World Heart Day 2017. URL: http://www.who.int/cardiovascular_diseases/world­heart­day 2017/en/ (accessed 17 August 2018).

Wu Y., Zhang Q., Ren Y., Ruan Z. Effect of probiotic Lactobacillus on lipid profile: A systematic review and meta­analysis of randomized, controlled trials // PLoS One.— 2017.— Vol. 12 (6).— Р. e0178868. doi: 10.1371/journal.pone.0178868.

Xie N., Cui Y., Yin Y.N. et al. Effects of two Lactobacillus strains on lipid metabolism and intestinal microflora in rats fed a high­cholesterol diet // BMC Complement. Altern. Med.— 2011.— Vol. 11 (53).— P. 11. doi: 10.1186/1472­6882­11­53.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-08

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження