Особливості маркерів пошкод­ження печінки та ліпідного спектра крові у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом, остеоартрозом та ожирінням

Автор(и)

  • O. S. Khukhlina ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна
  • O. D. Liakhovych ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна
  • O. S. Voyevidka ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна
  • L. V. Kaniovska ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна
  • O. V. Kaushanska ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2018-3-4-20

Ключові слова:

неалкогольный стеатогепатит, ожирение, остеоартроз, липидный спектр, маркеры повреждения печени

Анотація

Мета роботи — з’ясування особливостей перебігу неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) за коморбідності з остеоартрозом (ОА) та ожирінням шляхом вивчення інтенсивності провідних біохімічних синдромів НАСГ, а також імовірного впливу стану ліпідного спектра крові на перебіг вищевказаних захворювань.
Матеріали та методи. Обстежено 90 пацієнтів, яких було розподілено за трьома групами: першу групу (n = 30) склали хворі, які страждають на ОА колінних суглобів II—III ступеня за Kellgren і Lawrense з нормальною масою тіла (ІМТ = 21—25 кг/м2), другу групу (n = 30) — пацієнти з НАСГ та ожирінням без ОА (ІМТ > 30 кг/м2), третю групу (n = 30) — пацієнти з ОА, НАСГ та ожирінням (ІМТ більше 30 кг/м2). Контрольну групу склали 30 здорових осіб відповідного віку. Середній вік хворих складав (62,3 ± 5,7) року.
Результати та обговорення. Особливістю клінічного перебігу НАСГ на тлі ожиріння та ОА є максимальне серед груп порівняння зростання активності аланін­амінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) у 2,1 та 3,0 разу (р < 0,05) порівняно з нормативною, коефіцієнта де Рітіса у 1,45 разу (р < 0,05), проти його зниження у пацієнтів з коморбідністю НАСГ та ожирінням у 1,21 ра­­зу (р < 0,05), інтенсивності синдрому холестазу (р < 0,05), більш виражені прояви білоксинтезувальної дисфункції печінки за зниження середнього вмісту альбумінів крові в 1,26 разу (р < 0,05). Крім того, спостерігалася тенденція до достовірного зниження вмісту загального білка у крові у 1,18 разу (р < 0,05). На присутність мезенхімально-запального синдрому вищої інтенсивності вказували: підвищення показника глобулінів у 1,29 разу (р < 0,05), збільшення показника тимолової проби у 1,46 разу (р < 0,05), а також зниження альбуміно-глобулінового коефіцієнта у 1,62 разу (р < 0,05).
Для хворих на НАСГ та ожиріння характерні наступні зміни ліпідного спектра крові: зростання вмісту в крові тріацилгліцеролів (у 1,78 разу; р < 0,05), достовірне зростання вмісту загального холестеролу (у 1,38 разу; р < 0,05) та проатерогенних ліпопротеїнів низької щільності (у 1,7 разу; р < 0,05), достовірне зниження протиатерогенних ліпопротеїнів високої щільності (у 1,66 разу; р < 0,05), які з приєднанням коморбідного остеоартрозу достовірно поглиблюються (у межах 1,5—2,0 разу; р < 0,05). За коморбідного перебігу НАСГ із ожирінням та ОА встановлено максимальне зростання індексу атерогенності (у 3,32 разу проти 2,91 разу за перебігу НАСГ на тлі ожиріння; р < 0,05).
Висновки. Таким чином, перебіг НАСГ із ожирінням та ОА у порівнянні з перебігом без ОА характеризується достовірно вищим ступенем біохімічної активності із зростанням коефіцієнта де Рітіса, інтенсивності синдрому холестазу, проявами білоксинтезувальної дисфункції, більшою активністю мезенхімально-запального синдрому, вищим ступенем гіперліпідемії проатерогенних та зниженням протиатерогенних фракцій ліпопротеїнів, що може сприяти прогресуванню фібротичних змін у печінці.

Біографії авторів

O. S. Khukhlina, ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

О. С. Хухліна

O. D. Liakhovych, ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

О. Д. Ляхович

O. S. Voyevidka, ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

О. С. Воєвідка

L. V. Kaniovska, ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Л. В. Каньовська

O. V. Kaushanska, ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

О. В. Каушанська

Посилання

Babak OYa. Klinicheskoe znachenie i diagnosticheskaya taktika pri povyshenii urovnya transaminaz v syvorotke krovi pri otsutstvii klinicheskikh proyavleniy [Clinical significance and diagnostic tactics with an increase in the level of transaminases in the serum in the absence of clinical manifestations]. Mystetstvo likuvannia. 2006;8:7­-13 (in Rus.).

Drapkina OM, Kostyukevich MV. Rol internista v lechenii nealkogol’noy zhirovoy bolezni pecheni [The role of the internist in the treatment of non­alcoholic fatty liver disease]. Rossiyskie meditsinskie vesti. 2012;17(2):32­-39 (in Rus.).

Mahalias VM, Mikhieiev AO, Rohovyi YuIe, Shcherbinina AV, Turchynets TH, Chipko TM. Suchasni metodyky eksperymental’nykh ta klinichnykh doslidzhen’ tsentral’noi naukovo­doslidnoi laboratorii Bukovyns’koi derzhavnoi medychnoi akademii [Modern methods of experimental and clinical research of the central research laboratory of the Bukovina State Medical Academy]: navch.­metod. posib. Chernivtsi: Bukovyns’ka derzhavna medychna akademiia; 2001:42 (in Ukr.).

Tereshchenko YuA, Tereshchenko SYu. Bessimptomnoe povyshenie aktivnosti syvorotochnykh aminotransferaz: etapy diagnosticheskogo poiska [Asymptomatic elevation of serum aminotransferase activity: stages of diagnostic search]. Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, Coloproctology. 2014;24(1):29­-38 (in Rus.).

Uspenskiy YuP, Balukova EV. Metabolicheskiy sindrom i nealkogol’nyy steatogepatit: prichinno­sledstvennyy kontinuum [Metabolic syndrome and non­alcoholic steatohepatitis: cause­and­effect continuum]. Gastroenterology. 2009;1:41-4­5 (in Rus.).

Fadieienko HD, Nesen AO. Komorbidnist’ ta intehratyvna rol’ terapii vnutrishnikh orhaniv [Comorbidity and integrative role of internal disease]. Ukrainian Therapeutical Journal. 2015;2:7-­15 (in Ukr.).

Khukhlina OS, Mandryk OIe, Antoniv AA. Efektyvnist’ kompleksnoho zastosuvannia hepadyfu, ezetrolu ta fozynoprylu pry nealkohol’nomu steatohepatyti u patsiientiv iz hipertonichnoiu khvoroboiu II stadii [The effectiveness of the integrated use of gepadif, ezetrol and fosinopril in the nonalcoholic steatohepatitis in patients with hypertension stage II]. Zaporozhye Medical Journal. 2013;5:60­-63 (in Ukr.).

Khukhlina OS, Mandryk OIe, Antoniv AA, Nechypai ZhA. Diahnostychni markery fibrozuvannia pechinky u khvorykh na nealkohol’nu zhyrovu khvorobu pechinky poiednanu z hipertonichnoiu khvoroboiu ta ozhyrinniam [Diagnostic Markers Fibrosing in Patients with Nonalcoholic Fatty Liver Disease Combined with Hypertension and Obesit]. Bulletin of problems in biology and medicine. 2013;1(3):250-25­3 (in Ukr.).

Bohinc BN, Diehl AM. Mechanisms of Disease Progression in NASH: new paradigms. Clin Liver Dis. 2012;16(3):549­-565. doi:10.1016/j.cld.2012.05.002.

Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE et al. The diagnosis and management of non­alcoholic fatty liver disease: practice Guideline by he American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association. Hepatology. 2012;55(6):2005­-2023. doi:10.1002/hep.25762.

Dunn W, Xu R, Wingard DL, et al. Suspected nonalcoholic fatty liver disease and mortality risk in a population­based cohort study. Am J Gastroenterol. 2008;103(9):2263­-2271. doi:10.1111/j.1572­0241.2008.02034.x.

Fracanzani AL, Valenti L, Bugianesi E, et al. Risk of severe liver disease in nonalcoholic fatty liver disease with normal aminotransferase levels: a role for insulin resistance and diabetes. Hepatology. 2008;48(3):792­-798. doi:10.1002/hep.22429.

Gabriel SE, Michaud K. Epidemiological studies in incidence, prevalence, mortality and comorbidity of the rheumatic diseases. Arthritis Res Ther. 2009;11(3):229. doi:10.1186/ar2669

Levene AP, Goldin RD. The epidemiology, pathogenesis and histopathology of fatty liver disease. Histopathology. 2012;61(2):141­-152. doi:10.1111/j.1365­2559.2011.04145.x.

Torres DM, Williams CD, Harrison SA. Features, diagnosis, and treatment of nonalcoholic fatty liver disease. Clin Gastroenterol Hepatol. 2012;10(8):837­-858. doi:10.1016/j.cgh.2012.03.011.

Vernon G, Baranova A, Younossi ZM. Systematic review: the epidemiology and natural history of non­alcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis in adults. Aliment Pharmacol Ther. 2011;34(3):274-2­85. doi:10.1111/j.1365­2036.2011.04724.x.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження