Особливості клінічних проявів та лікування захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих на цукровий діабет
Ключові слова:
цукровий діабет, шлунково-кишковий тракт, диспепсичний синдром, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, діабетична гастропатія, гастрит.Анотація
В епоху вивчення коморбідності, як центральної проблеми сучасної медицини, актуальним питанням лишається подальше поглиблене дослідження неінфекційної епідемії ХХІ ст. — цукрового діабету (ЦД), в поєднанні з іншими поширеними захворюваннями, в тому числі шлунково-кишкового тракту (ШКТ).За даними ВООЗ, на ЦД страждає кожна 11-та особа на Землі. Близько 92 % хворих на ЦД мають гастроінтестинальні (ГІ) симптоми, зокрема запори, здуття живота, абдомінальний біль та диспепсію. З них 91 % становлять пацієнти з ЦД 2 типу.
Серед захворювань верхніх відділів ШКТ на тлі ЦД гастроезофагеальна рефлюксна хвороба частіше зустрічається у пацієнтів з ЦД 2 типу, тоді як гастрит та гастропатія характерні для ЦД 1 та 2 типів. Щодо частоти виникнення виразок, дані досить суперечливі, проте доведено, що ЦД є фактором ризику виникнення ускладнень виразкової хвороби та ГІ онкопатології.
На розвиток змін ШКТ впливають ангіо- та нейропатія, рівень контролю глікемії, власне інсулін та особливості мікробіоти ШКТ, в тому числі хелікобактерна інфекція. Дані результатів досліджень щодо поширеності інфекції Helicobacter pylori (HP) на тлі ЦД різняться в країнах світу.
Встановлено, що використання інгібіторів дипептидилпептидази-4 дозволяє суттєво знизити розвиток побічних ефектів з боку ШКТ, а гіпоглікемічна терапія тіазолідиндіонами – ризик розвитку раку шлунка. Ерадикація НР достовірно сприяє покращенню показників вуглеводного обміну. Лишається актуальним використання прокінетиків різних груп для усунення диспепсичного синдрому на тлі ЦД, а також визначено позитивний вплив гастропротектора ребаміпіду та вітаміну С.
У статті наведено останні дані щодо епідеміологічної картини, характеру ушкоджень, описано сучасні уявлення про етіологію, патогенез, особливості клінічної симптоматики та можливі шляхи корекції патології верхніх відділів ШКТ у хворих на ЦД.
Посилання
Babak OYa, Kolesnikova ЕV. Pathology of the upper gastrointestinal tract and diabetes: where the threat for a patient is hidden? (Rus). Ukrainian therapeutical journal (Ukr). 2012;2:116-120.
Vasilenko VH, Grebenev AL, Sheptulin AA. Ulcer: recent ideas about pathogenesis, diagnosis, treatment. M.: Medicine, 2002:288. (in Rus)
Grebenev AL, Baranskaya EK, Zefirova GS, Saltykov B.B. Ulcer disease and diabetes mellitus (Rus). Clin Med (Rus). 1987;11(65):106-114.
Klyaritskaya IL, Viltsanyuk IA, Moshko YA, Chernuha SN. Diabetic gastropathy: differential diagnosis and treatment (Rus). Crimean Therapeutic Journal (Ukr). 2014;1:80-86.
Koval VYu. H. pylori and gastropathy in diabetes (Ukr). Annals of Mechnikov Institute (Ukr). 2015;2:180-183.
Kolesnikova EV. Diabetic gastropathy: modern view on ethiopathogenesis, diagnostics and treatment (Rus). Health of Ukraine (Ukr). 2007;7/1:62-63.
Krivonosova EM. Morphological and functional mucous layer condition of stomach and duodenum in patients with diabetes mellitus (Rus). The Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University (Ukr). 2006;738(13):35-39.
Osipenko MF, Zhuk ЕА, Medvedeva ОV. Dyspepsia in patients with diabetes mellitus type 2 and metabolic syndrome (Rus). Experimental and clinical gastroenterology (Rus). 2012;12:8-11.
Tkachenko VI. Analysis of the prevalence and incidence of diabetes mellitus among the population of the world and Ukraine, 2003-2013(Ukr). Drugs of Ukraine Plus (Ukr). 2014;4(21):55-59.
Khukhlina OS, Nechipai ZhA, Voievidka OS. Morphological changes of gastric mucosa in diabetic gastropathy depending on type of concomitant diabetes mellitus (Ukr). Odes’kij medichnij zurnal (Ukr). 2009;1(111):69-71.
Adu P, Dogfobaare I, Kuuzie P, et al. No association between Helicobacter pylori infection and type 2 diabetes mellitus;a casecontrol study in the North-Western part of Ghana. Asian J Med Health. 2017;2(4):1-7.
I.Anam, Syam AF, Harbuwono D.S., Anam I. The difference of gastric pH in dyspepsia patients with or without type 2 diabetes mellitus. The Indonesian J Gastroenterol Hepatology and Digestive Endoscopy. 2015;16(1) — P. 7-12.
Asakawa H., Hayashi I., Fukui T., Tokunaga K., Asakawa H. Effect of mosapride on glycemic control and gastric emptying in type 2 diabetes mellitus patients with gastropathy. Diabetes Res Clin Pract. 2003;61:175-182.
Bajaj S, Rekwal R, Misra SP, et al. Association of Helicobacter pylori infection with type 2 diabetes. Indian J Endocrinol Metab. 2014;18(5):694-699.
Boehme MW, Autschbach F., Ell C., Raeth U. Prevalence of silent gastric ulcer, erosions or severe acute gastritis in patients with type 2 diabetes mellitus - a cross-sectional study. Hepatogastroenterology. 2007;54(74):643-648.
Bytzer P., Talley NJ, Leemon M, et al. Prevalence of gastrointestinal symptoms associated with diabetes mellitus: a population-based survey of 15,000 adults. Arch Intern Med. 2001;161:1989-1996.
Chiu CC, Huang CC, Chen YC, et al. Increased risk of gastrointestinal malignancy in patients with diabetes mellitus and correlations with anti-diabetes drugs: a nationwide population-based study in Taiwan. Intern Med. 2013;52(9):939-946.
Ciortescu I., Sfarti C., Stan M, et al. Prevalence of Helicobacter pylori infection in patients with diabetes mellitus. Rev Med Chir Soc Med Nat Iasi. 2009;113(4):1048-1055.
Clouse RE, Lustman PJ. Gastrointestinal symptoms in diabetic patients: lack of association with neuropathy. Am J Gastroenterol. 1989;84(8):868-872.
De Block CE, De Leeuw IH, Van Gaal LF. Autoimmune gastritis in type 1 diabetes: a clinically oriented review. J Clin Endocrinol Metabol. 2008;93(2):363-371.
Faria M, Pavin EJ, Parisi MC, et al. Dyspeptic symptoms in patients with type 1 diabetes: endoscopic findings, Helicobacter pylori infection, and associations with metabolic control, mood disorders and nutritional factors. Arch Endocrinol Metabol. 2015;59(2):129-136.
Jones KL, Wishart JM, Berry M, et al. Helicobacter pylori infection is not associated with delayed gastric emptying or upper gastrointestinal symptoms in diabetes mellitus. Dig Dis Sci. 2002;47(4):704-709.
Kao CH, Pan DY, Wang SJ, et al. The relationship between Helicobacter pylori infection and gastric emptying in patients with non-insulin dependent diabetes mellitus. Eur J Nucl Med. 1995;22(2):122-125.
Khoshbaten M, Madad L, Baladast M, et al. Gastrointestinal signs and symptoms among persons with diabetes mellitus. Gastroenterol Hepatol Bed Bench. 2011;4(4):219-23.
Knip M, Siljander H. The role of the intestinal microbiota in type 1 diabetes mellitus. Nat Rev Endocrinol. 2016;12:154-167.
Kudabayeva KI, Bazargaliev YS, Darzhanova KB, et al. Peculiarities of chronic gastritis in diabetes mellitus type 2. Biol Med. 2014;6(1):5-10.
Lewis JD, Schinnar R, Bilker WB, et al. Validation studies of the health improvement network database for pharmacoepidemiology research. Pharmacoepidemiol Drug Saf. 2007. Vol.4:393-401.
Longo-Mbenza B., Nsenga NJ, Vangu Ngoma D. Prevention of the metabolic syndrome insulin resistance and the atherosclerotic diseases in Africans infected by Helicobacter pylori infection and treated by antibiotics. Int J Cardiol. 2007;121:229-38.
Maleki D, Locke GR, Camilleri M, et al. Gastrointestinal tract symptoms among persons with diabetes mellitus in the community. Arc Intern Med. 2000;160:2808-2816.
Marrollo M, Latella G, Melideo D, et al.Increased prevalence of Helicobacter pylori in patients with diabetes mellitus. Dig Liver Dis. 2001;33(1):21-29.
Moreno-Indias I, Cardona F, Tinahones FJ, et al. Impact of the gut microbiota on the development of obesity and type 2 diabetes mellitus. Front Microbiol. 2014;5:57-66.
Natalini J, Palit A, Sankineni A, et al. Diabetes mellitus is an independent risk for gastroesophageal reflux disease among urban African. Am Dis Esophag. 2015;28(5):405-411.
Oh JH, Choi MG, Kang MI, et al. The prevalence of gastrointestinal symptoms in patients with non-insulin dependent diabetes mellitus. The Korean Journal of Internal Medicine. 2009;24(4):310-317.
Owu DU, Obembe AO, Nwokocha CR, et al. Gastric Ulceration in Diabetes Mellitus: Protective Role of Vitamin C. ISRN Gastroenterology. 2012;2012:1-7.
Park S, Park SY, Kim YJ, et al. Effects of rebamipide on gastrointestinal symptoms in patients with type 2 diabetes mellitus. Diabetes Metabol J. 2016;40(3):240-247.
Peng YL, Leu HB, Luo JC, et al. Diabetes is an independent risk factor for peptic ulcer bleeding. J Gastroenterol Hepatology. 2013;28(8):1295-1299.
Quatrini M, Boarino V, Ghidoni A, et al. Helicobacter pylori prevalence in patients with diabetes and its relationship to dyspeptic symptoms. J Clin Gastroenterol. 2001;32:215-217.
Rayner CK, Samson M, Jones KL, et al. Relationships of upper gastrointestinal motor and sensory function with glycemic control. Diabetes Care. 2001;24(2):371-381.
Rodrigues ML, Motta ME. Mechanisms and factors associated with gastrointestinal symptoms in patients with diabetes mellitus. J de Pediatria. 2012;88(1):17-24.
Sato T, Kitahara F, Nakamura T. Peptic ulcer in patients with diabetes mellitus. Nihon Rinsho. 2002;60(8):1580-1584.
Schvarcz E, Palmér M, Ingberg CM, et al. Increased prevalence of upper gastrointestinal symptoms in long-term type 1 diabetes mellitus. Diabetic Med. 1996;13(5):478-481.
Sekikawa A, Fukui H, Maruo T, et al. Diabetes mellitus increases the risk of early gastric cancer development. Eur J Cancer. 2014;5(12):2065-2071.
Shikata K, Ninomiya T, Kiyohara Y. Diabetes mellitus and cancer risk: Review of the epidemiological evidence. Cancer Sci. 2013;104(1):9-14.
So WY, Tong PC, Ko GT, et al. Low plasma adiponectin level, white blood cell count and Helicobacter pylori titre independently predict abnormal pancreatic beta-cell function. Diabetes Res Clin Pract. 2009;86:89-95.
Sun XM, Tan JC, Zhu Y, et al. Association between diabetes mellitus and gastroesophageal reflux disease: A meta-analysis. World J Gastroenterol. 2015;21(10):3085-3092.
Suwita CS, Benny B, Mulyono RD, et al. Gastro-esophageal reflux disease among type-2 diabetes mellitus patients in a rural area. Med J Indonesia. 2015;24(1):43-49.
Szarka L, Camillieri M. Stomach dysfunction in diabetes mellitus: emerging technology and pharmacology. J Diabetes Sci Technol. 2010;4(1):180-189.
Tacheci I, Bures J. Peptic ulcer disease in patients with diabetes mellitus. Vnitrini lekarstvi. 2011;57(4):347-350.
Talley NJ, Verlinden M, Geenen DJ, et al. Talley N.J. Effects of a motilin receptor agonist (ABT-229) on upper gastrointestinal symptoms in type 1 diabetes mellitus: a randomised, double blind, placebo controlled trial. Gut J. 2001;49:395-401.
Ukarapol N, Begue RE, Hempe JM, et al. Association between Helicobacter felis-induced gastritis and elevated glycated hemoglobin levels in a mouse model of type 1 diabetes. J Infect Dis. 2002;185:1463-1467.
Valent F. Diabetes mellitus and cancer of the digestive organs: An Italian population-based cohort study. Diabetes and its Complications. 2015;29(8):1056-1061.
Vanormelingen C, Tack J, Andrews CN. Diabetic gastroparesis. Brit Med Bull. 2013;105(1):213-230.
Wafula JM, Lule GN, CF, et al. Upper gastrointestinal findings in diabetic outpatients at Kenyatta National Hospital, Nairobi. East Afr Med J. 2002;79(5):232-236.
Wang F, Liu J, Lv Z. Association of Helicobacter pylori infection with diabetes mellitus and diabetic nephropathy: A meta-analysis of 39 studies involving more than 20,000 participants. Scandin J Infect Dis. 2013;45(12):930-938.
Woodward M, Morrison C, McColl K. An investigation into factors associated with Helicobacter pylori infection. J Clin Epidemiol. 2000;53:175-181.
Wu D, Li L, Liu C. Efficacy and safety of dipeptidyl peptidase-4 inhibitors and metformin as initial combination therapy and as monotherapy in patients with type 2 diabetes mellitus: a meta-analysis. Diabetes, Obesity and Metabolism. 2014;16:30-37.
Xia HH, Talley NJ, Kam EP, et al. Helicobacter pylori infection is not associated with diabetes mellitus, nor with upper gastrointestinal symptoms in diabetes mellitus. Am J Gastroenterol. 2001;96(4):1039-1046.
Yang GH, Wu JS, Yang YC, et al. Gastric Helicobacter pylori infection associated with risk of diabetes mellitus, but not prediabetes. J Gastroenterol Hepatol. 2014;29(10):1794-1799.
Zojaji H, Ataei E, Sherafat SJ, et al. The effect of the treatment of Helicobacter pylori infection on the glycemic control in type 2 diabetes mellitus. Gastroenterol Hepatol Bed Benc. 2013;6:36-40.
