Особливості психоемоційного стану у респондентів з вегетативною дисфункцією на прикладі абітурієнтів медичного університету

Автор(и)

  • O. I. Masik Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна
  • S. I. Ponina Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна

Ключові слова:

вегетативна дисфункція, депресія, психоемоційний стан, підлітки, психосоматична патологія.

Анотація

Мета роботи — виявлення клінічних психопатологічних особливостей соматизованого депресивного розладу та вегетативної дисфункції серед абітурієнтів Вінницького національного медичного університету (ВНМУ) імені М. І. Пирогова.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-психопатологічне обстеження 233 абітурієнтів (82 юнаків і 151 дівчини) ВНМУ імені М. І. Пирогова з використанням патопсихологічних методик самооцінки депресії (Patient Health Questionnaire — PHQ-9) та виявлення ознак вегетативних змін (тест А. М. Вейна). Статистичну обробку отриманих результатів дослідження здійснювали на основі комп’ютерної програми Statistica 6.1 (Stat Soft Inc., США).
Результати та обговорення. Встановлено, що 89 абітурієнтів (38,2 %) не висували будь-яких скарг. Разом з тим, аналіз тесту Вейна у цих же осіб виявив вегетативну дисфункцію у 24 підлітків (26,97 %), а дослідження тесту PHQ-9 — ознаки легкої депресії у 18 осіб (20,22 %), помірно тяжкої депресії — у 2 (2,25 %), не мали симптомів депресії 79 (88,76 %). Серед 21 підлітка (9,01 %), в яких виявлені функ­ціональні синдроми з боку серцево-судинної системи, 8 осіб (38,09 %) мали ознаки вегетативної дисфункції, 3 (14,29 %) — ознаки легкої «субклінічної» депресії, 1 (4,76 %) — помірної тяжкості депресію, 16 осіб (76,19 %) не мали симптомів депресії. У 3 осіб виявлено розлади дихальної системи (1,29 %), з них 2 особи (66,67 %) мали вегетативну дисфункцію.
Порушення шлунково-кишкового тракту встановлено у 19 осіб (8,15 %). З них 5 (26,32 %) мали вегетативну дисфункцію, 5 (26,32 %) — легку («субклінічну») депресію, 14 осіб (73,68 %) не мали симптомів депресії.
Симптоми з боку опорно-рухової системи мали 8 абітурієнтів (3,43 %), з них 3 особи (37,5 %) мали вегетативну дисфункцію, 3 (37,5 %) — легку депресію, 5 осіб (62,5 %) не мали депресії.
У 64 абітурієнтів мали місце декілька синдромів (27,47 %). З них 41 (64,06 %) мали вегетативну дисфункцію, 21 (32,81 %) — легку депресію, 3 (4,69 %) — помірної тяжкості депресію, в 1 (1,56 %) встановлена тяжка депресія, 32 обстежених (50,0 %) не мали симптомів депресії.
Висновки. Використання патопсихологічних методик дозволило встановити найвищий рівень вегетативної дисфункції у підлітків з розладами дихальної системи та за наявності декількох синдромів. Ознаки легкої депресії найчастіше діагностовано при розладах шлунково-кишкового тракту та опорно-рухової системи. Привертає увагу той факт, що вегетативна дисфункція і легка депресія виявлялись у підлітків, які не висували жодних скарг. Опитувальники самооцінки депресії (Patient Health Questionnaire — PHQ-9) та вегетативних розладів (тест А. М. Вейна) можуть бути використані для виявлення підлітків з психоемоційними розладами, схильних до емоційної дезадаптації, а також вивчення зв’язків між дією психогенних факторів і симптомами психосоматичної патології.

Біографії авторів

O. I. Masik, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

асист. кафедри психіатрії, наркології та психотерапії
з курсом післядипломної освіти  
Масік Олег Ігорович   

S. I. Ponina, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

С. І. Поніна

Посилання

Vegetativnye rasstroistva: klinika, lechenie, dіagnostika / Pod red. VL Golubeva. M. OOO Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo; 2010:640 (in Rus).

Zilbernagl S, Despupolos A. Naglyadnaya fiziologiya / Рer. s angl. BINOM. Laboratoriya znanii; 2013:408 (in Rus).

Kryhina LO. Diahnostyka rozladiv povedinky (F 91) u nepovnolitnikh pravoporushnykiv (na materiali statsionarnykh kompleksnykh sudovykh psykholoho-psykhiatrychnykh ekspertyz. Arkhiv psykhiatrii. 2013;2(73):97-100(in Ukr).

Maidannyk VH, Smiian OI, Bynda TP, Savelieva-Kulyk NO. Kliniko-patohenetychna kharakterystyka vehetatyvnykh dysfunktsii ta yikh likuvannia u ditei: navchalnyi posibnyk / Za red. prof. VH. Maidannyka. Sumy. Sumskyi derzhavnyi universytet; 2013:173 (in Ukr).

Maidannyk VH, Mitiuriaieva IO, Kukhta NM, Moisiienko MB, Terletskyi RV. Suchasni efektyvni metodyky likuvannia vehetatyvnykh dysfunktsii za hipertenzyvnym typom u ditei. Sovremennaia pedyatryia. 2013;4(52):129-134 (in Ukr).

Maliarska NV. Vehetatyvni symptomy - psykhosomatychni rozlady [Elektronnyi resurs]. (in Ukr). Rezhym dostupu: http: //seanewdim.com/uploads/3/2/1/3/3213611/malyarska_n._v._vegetative_symptoms__psycho-somatic_disorders.pdf.

Pavlichenko AR. Vehetatyvna dysfunktsiia u ditei yak psykhosomatychnyi rozlad z depresyvnym komponentom. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurna. 2013;1:93-95 (in Ukr).

Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy # 2992-VI vid 3 liutoho 2011 r. Pro rekomendatsii parlamentskykh slukhan pro stanovyshche molodi v Ukraini «Molod za zdorovyi sposib zhyttia (in Ukr). Rezhym dostupu: www.rada.gov.ua

Safronova AI, Nikulin VN. Osobennosti funktsional'nogo sostoyaniya vegetativnoi nervnoi sistemy u shkol'nikov i gimnazistov. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta. 2008;2:116-117 (in Rus).

Sobennikov VS, Belyalov FI. Somatizatsiya i psikhosomaticheskie rasstroistva: monografiya. Irkutsk. RIO IGIUVa; 2010:230 (in Rus).

Chaban OS, Kutko II, Khaustova OO. Psykhosomatychni rozlady. Simeina medytsyna. 2009;1:15-18 (in Ukr).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження