Матриксна металопротеїназа-9 і сполучнотканинний фактор росту та їх роль у прогресуванні гепатоміокардіального фіброзу у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця, поєднану з неалкогольною жировою хворобою печінки

Автор(и)

  • І. І. Vakalyuk ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Ukraine
  • N. G. Virstyuk ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Ukraine

Ключові слова:

стабільна ішемічна хвороба серця, неалкогольна жирова хвороба печінки, фіброгенез.

Анотація

Мета роботи — визначити закономірності прогресування стабільної ішемічної хвороби серця (ІХС) в умовах формування гепатоміокардіального фіброзу за змінами показників матриксної металопротеїнази­-9 (ММП­-9) та сполучнотканинного фактора росту (СТФР) у сироватці крові на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки (НЖХП).
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження стали 300 хворих на стабільну ІХС та хронічну серцеву недостатність (ХСН) ІІ—ІІІ класу за NYHA: 160 осіб без НАЖХП (І група), 140 осіб із НАЖХП (ІІ—V групи). Хворі із НАЖХП були розподілені залежно від стадії фіброзу печінки. Серед пацієнтів кожної групи виділені хворі на неалкогольний жировий гепатоз (НАЖГ) та неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). Усім хворим проводили загальноклінічне обстеження, електрокардіографію, коронарографію, ехокардіографію, еластографію печінки, оцінку функціонального стану печінки, визначення рівня N­-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT­-proBNP), ММП­-9 та СТФР у сироватці крові.
Результати та обговорення. Встановлено, що формування ознак постінфарктного ремоделювання міокарда залежало від стадії фіброзу печінки та наростало в міру прогресування НАЖХП. Рівні ММП­-9 та СТФР у сироватці крові збільшувались залежно від перебігу НАЖХП та стадії фіброзу печінки. Зокрема, у хворих із НАЖГ величина ММП-­9 була вищою порівняно з І групою на 13,2 % (при F1 ста­дії), на 17,5 % (при F2 стадії), на 25,8 % (при F3 стадії) та на 36,4 % (при F4 стадії) відповідно (р < 0,05). У хворих ІІА, ІІІА та IVA груп СТФР був вищим на 12,5; 17,1 та 26,4 % порівняно з І групою (р < 0,05) відповідно. На тлі НАСГ величина ММП­9 та СТФР достовірно перевищувала не тільки їх показник в І групі хворих, а й їх значення в осіб, хворих на НАЖГ відповідних груп.
Висновки. Особливостями перебігу стабільної ІХС на тлі НАЖХП є формування постінфарктного ремоделювання міокарда, прогресування якого за рівнем NT-­proBNP у сироватці крові достовірно залежить від стадії фіброзу печінки. Наявність позитивної кореляції між рівнями ММП-­9 й СТФР у сироватці крові та величиною NT-­proBNP, індексу маси міокарда лівого шлуночка і фракції викиду лівого шлуночка свідчить про безпосередню їх участь у формуванні гепатоміокардіального фіброзу та створює можливість розглядати їх як потенційних неінвазивних маркерів діагностики фіброзу у хворих на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП.

Біографії авторів

І. І. Vakalyuk, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

к. мед. н., доц. кафедри внутрішньої медицини стоматологічного факультету
Вакалюк Ірина Ігорівна

N. G. Virstyuk, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Н. Г. Вірстюк

Посилання

Vinnitskaya EV, Drozdov VN, Yunusova YuM. Diagnostic value of serum markers of fibrosis in chronic liver diseases. Tera­pev­ticheskiy arhiv. 2013;2:27-31 (in Rus).

Zaytseva OE. Non-alcoholic steatohepatitis. More than just steatosis?. Therapiya. 2016;7:111 (in Ukr).

Zvyaginceva TD. Non-alcoholic steatohepatitis: mechanisms of development and treatment tactics. Zdorovya Ukrayiny. 2017;1:1-3 (in Rus).

Kravchenko VV, Sokolov MY, Talayeva TV. Unified Clinical Protocol «Stable coronary heart disease». MOH Ukraine Order #152 [Internet]. 2016 [cited 2016 Feb 03]. http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache: GtKuYUMf2TEJ:www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20160302_0152.html+&cd=2&hl= uk&ct=clnk&gl=ua (in Ukr).

Kharchenko NV, Lishchyshyna OM, Anokhina HA. Adapted clinical guidance, based on the evidence «Non-alcoholic fatty liver disease». 2014. http://www.moz.gov.ua/docfiles/dod_akn_dn_20140616_2.pdf (in Ukr).

Xobzej MK, Xarchenko NV, Lishhyshyna OM. Unified Clinical Protocol «Non-alcoholic steatohepatitis». MOH Ukraine Order #826 [Internet]. 2014 [cited 2014 Nov 06]. http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:rEnIUM5A_q4J:ww.dec.gov.ua/mtd/dodatki/2014_826Gepatyty/2014_826_YKPMD_NSTPT.doc+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua (in Ukr).

Bhala N, Jouness RI, Bugianenesi E. Epidemiology and natural history of patients with NAFLD. Curr Pharm Des. 2013;19:5169-5176. doi:10.2174/13816128113199990336.

Colaka Y, Senatesb E, Coskunpinarc E, et al. Concentrations of connective tssue growth factor in patients with nonalcoholic fatty liver disease: association with liver fibrosis. Disease Markers. 2012;33:77-83.

EASL–EASD–EASO Clinical Practice Guidelines for the mana­ge­ment of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016;64(6):1388-1402.

Ferraioli G. Shear wave elastography for evaluation of liver fibrosis. J Ultrasound in Medicine. 2014;33(2):197-203.

Krolevets T, Livzan M, Kolbina M. Matrix metalloproteinases and their tissue inhibitors in patients with nonalcoholic fatty liver disease. J Pharmacy and Pharmacology. 2016;4:707-714.

Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the task force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertension. 2013;31(7):1281-1357.

Okazaki I, Noro T, Tsutsui N, et al. Fibrogenesis and carci­nogenesis in nonalcoholic steatohepatitis: involvement of matrix metalloproteinases and tissue inhibitors of metalloproteinase. Cancers. 2014;6(3):1220-1255. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4190539.

World Gastroenterology Organization. Nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis: world gastroenterology organisation global guidelines. World Gastroenterology Organisation. 2012 [cited 2012 Dec 1]. http://www.worldgastroenterology.org/NAFLD-NASH.html.

World Gastroenterology Organization. Obesity: World Gastro­enterology Organization Global Guideline. World Gastro­ente­rology Organization. 2012 [cited 2012 Dec 1]. http://www.worldgastroenterology.org/obesity.html.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження