DOI: https://doi.org/10.30978/UTJ2018-2-74

Ефективність диференційованої терапії блокаторами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у пацієнтів із серцевою недостатністю та цукровим діабетом 2 типу

Yu. S. Rudyk, О. О. Medentseva, I. G. Kravchenko, Т. V. Lozyk

Анотація


Мета роботи — оцінити ефективність диференційованої терапії іАПФ та БРА II пацієнтів із серцевою недостатністю із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНзберФВ ЛШ) та цукровим діабетом (ЦД 2) типу в залежності від поліморфізму М235Т гена ATG.
Матеріали та методи. Досліджували 83 хворих із СНзберФВ ЛШ II—II ФК за класифікацією NYHA з ФВ ≥ 45 % та ЦД 2 типу. Для визначення генотипів поліморфного гена АТГ М235Т проводили молекулярно-генетичне тестування ДНК методом ПЛР. Рівень NT-proBNP, ST2 у сироватці крові визначали методом ІФА. Допплєрокардіографічне дослідження проводили ультразвуковим методом за допомогою апарата Vivid 3. Статистичну обробку даних проводили з використанням пакета статистичних програм Statistica v.10.0.
Результати та обговорення. Після визначення генотипу хворих було розподілено на чотири групи: перша — носії алеля Т, яким призначено раміприл, друга — носії алеля Т, яким призначено валсартан, третя та четверта — пацієнти з генотипом ММ, які отримували раміприл та валсартан відповідно. Через 12 міс терапії пацієнти були обстежені повторно. Виявлено, що у носіїв алеля Т, що приймали валсартан, артеріальний тиск (АТ) знижувався краще, ніж при терапії раміприлом (р < 0,05). Методом багатофакторного регресійного аналізу отримано модель оцінки розвитку несприятливих подій у хворих із СНзберФВ та ЦД 2 типу, що характеризувалась високим ступенем достовірності (p < 0,0001) і пояснювала більше 86 % розвитку подій (коефіцієнт детермінації скоригований R2 = 0,867931). Прогностичними факторами ризику розвитку несприятливих подій у хворих із СНзберФВ ЛШ та ЦД 2 типу є ІММЛШ, вищий рівень NT-proBNP та ST2, генотип МТ + ТТ, прийом іАПФ, вік, стаж СН, більша кількість балів за Міннесотським опитувальником.
Висновки. У носіїв алеля Т поліморфізму АТГ М235Т, що приймали валсартан, АТ знижувався достовірно краще, ніж при терапії раміприлом. Прийом валсартану знижував ризик розвитку несприятливих подій упродовж 12 міс спостереження.

Ключові слова


серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду; цукровий діабет 2 типу; ST2; генетичний поліморфізм ATG М235Т

Повний текст:

PDF

Посилання


Braunwald E. The war against heart failure: the Lancet lecture. Lancet. 2015;385:812­-824.

Berezyn AE. Khronicheskaya blokada izbytochnoi aktivnosti renin­angiotenzinovoi sistemy ­ optimal’naya mishen’ dlya sovremennoi strategii lecheniya serdechnoi nedostatochnosti? // Therapia. Ukrainskyi medychnyi visnyk. (Rus.). 2009;1:32-38.

Lehrke M, Marx NAm Diabetes Mellitus and Heart Failure. J Med 2017;130(6S):S40-­S50.

Michael Drozd, Mark T Kearney. Diabetes mellitus and heart failure: a deadly duo. Thorac Dis. 2017;9(1):16­-18.

Parikh KS, Sharma K, Fiuzat M, et al. Heart Failure With Preserved Ejection Fraction Expert Panel Report. Current Controversies and Implications for Clinical Trials. JACC: Heart Failure. 2018;6(8):619-­632.

Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology. Eur J Heart Fail. 2016;18(8):891­-975.

Rudyk YuS, Medentseva EA. Rol markera fibroza ST2 i polimorfizma gena angiotenzinogena v progressirovanii khronicheskoi serdechnoi nedostatochnosti u bol’nykh s sakharnym diabetom 2 tipa. Georgian Med News. 2018:105­-112.

Solomon SD, Janardhanan R, Verma A, et al. Effect of angiotensin receptor blockade and antihypertensive drugs on diastolic function in patients with hypertension and diastolic dysfunction: a randomised trial. Lancet. 2007;369:2079­-2087.

Song Chen, Lan Zhang, Hong­-Wei Wang, et al. The M235T polymorphism in the angiotensinogen gene and heart failure: a meta­analysis. Journal of the Renin­-Angiotensin­-Aldosterone System. 2014;15(2):190­-195.

Tadashi Konoshita, Norihiro Kato, S’Ebastien Fuchs, et al. Genetic Variant of the Renin-­Angiotensin System and Diabetes Influences Blood Pressure Response to Angiotensin Receptor Blockers. Diabetes Care. 2009;8:32.

Tham YK, Bernardo BC, Jy ОО, et al. Pathophysiology of cardiac hypertrophy and heart failure: signaling pathways and novel therapeutic targets. Arch Toxicol. 2015;89:1401­-1438.

Vana Kolovou Evangelia Lagou, Constantinos Mihas, Giannakopoulou Vasiliki, et al. Angiotensinogen M235T, AGT T174M and Angiotensin­-1-­Converting Enzyme (ACE) I/D Gene Poly­morphisms in Essential Hypertension: Effects on Ramipril Efficacy. Open Cardiovasc Med J. 2015;9:118­-126.

Wong M, Staszewsky L, Latini R. Valsartan benefits left ventricular structure and function in heart failure: Val­HeFT echocardiographic study. J Am Coll Cardiol. 2002;40(5):970-­975.




© Український терапевтичний журнал, 2018
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2018