Синдром хронічної втоми: клініко-патофізіологічні, діагностичні та диференційно-діагностичні аспекти (огляд літератури та дані власних спостережень). Частина 2
DOI:
https://doi.org/10.30978/UTJ2019-3-64Ключові слова:
синдром хронічної втоми, методи лікування, реабілітаціяАнотація
Синдром хронічної втоми (СХВ) — патологічний стан, частота ураження яких у світі невпинно зростає, але надійних лікувально-профілактичних програм реабілітації донині не розроблено.У статті висвітлено дані вітчизняних та зарубіжних джерел літератури щодо наявних методів профілактики, лікування та реабілітації хворих на СХВ та спроба окреслити ймовірні перспективи у цьому напрямі.
Констатується, що лікування й реабілітація хворих на СХВ повинна базуватися на застосуванні немедикаментозного (мінімізація факторів ризику, дозовані фізичні навантаження, когнітивна поведінкова терапія, оздоровче харчування) та медикаментозних (болевтамувальних, антидепресантів, активаторів метаболізму, імунокорегуючих та засобів альтернативної медицини) комплексів. Наведені загальні принципи лікування хворих на СХВ згідно міжнародної практики. Основний етап лікування складає 12 тиж із застосуванням полікомпонентних фармакосумісних засобів різнонаправленої метаболітотропної, імунокорегуючої дії як базових чинників на тлі вищенаведених немедикаментозних і медикаментозних підходів. Подальші етапи реабілітації плануються персоніфіковано з урахуванням факторів ризику, засобів соціальної підтримки, навчання та мотивації хворих до активної участі у лікувальному процесі. Подальші етапи реабілітації можуть тривати місяці, роки. Повне виздоровлення спостерігається нечасто, тривалі ремісії – часті, рецидиви СХВ залежать від правильно побудованих програм лікування та ступеня їх виконання хворими. Відображено вдосконалення зазначених методів за останні
10 років та окреслено можливі перспективи в аспекті реабілітації таких хворих. Вбачається зміна парадигми лікування цієї недуги з нинішньої, симптоматичної терапії до, в майбутньому, патогенетичної.
Синдром хронічної втоми — складний патологічний стан, що важко піддається лікуванню, а існуючі лікувально-профілактичні методи підлягають удосконаленню.
Посилання
Voloshyn OI, Pishak OV, Vasiuk VL, Voloshyna LO, Okipniak IV. Chronic Fatigue Syndrome: Diagnostic and Phytotherapeutic Therapeutic and Prophylactic Aspects (Literature Review). Fitoterapiia: Chasopys. (Ukr) 2005;1:3-10.
Dzeruzhinskaya NA, Syrop’yatov OG. The use of pathogenetic bioregulatory therapy in the treatment of asthenic disorders in chronic fatigue syndrome. Biologicheskaya terapiya 2013;1:26-28.
Drannyk HM, Frolov VM. Influence of the combination of glutargin and ergosol on clinical and immunological parameters in patients with chronic fatigue syndrome and fatigue on the background of the chronic pathology of the digestive system. Ukr med Almanakh; 2004;7(2):58-62.
Zemskov AM, Zemskov VM, Karaulov AV. Clinical Immunology. GЕOTAR-Media. 2008:320.
Kazmirchuk VЕ, Mal›cev DV. Recommendations for the treatment of herpesvirus infections in humans. Ukr med chasopys. 2012;5(91):94-106.
Kaspruk NM. Immunomodulatory therapy for chronic fatigue syndrome with metabolic syndrome. Mizhnarod Endokrynol Zhurn. 2016;2:76-79.
Stebliuk VV. Non-drug treatment of chronic fatigue syndrome. Lechenie i diagnostika. 2001;2:51-53.
Toropchin VI. Indicators of energy metabolism in patients with nonalcoholic steatohepatitis on the background of chronic fatigue syndrome and their correction with antihomotoxic drugs during medical rehabilitation. Ukr Med Almanakh; 213;2:143-147.
Himich AM, Katov TI, Еrmolenko TI. The use of interferon inducers in chronic fatigue syndrome caused by urogenital infection. Experimental and Clinical Medicine. 2015;1:97-100.
Adamowicz JL, Caikauskaite I, Friedberg F. Defining recovery in chronic fatigue syndrome: a critical review. Qual Life Res. 2014;23:2407-2416.
Alegre J, Roses JM, Javierre C, еt al. Nicotinamide adenine dinucleotide (NADH) in patients with chronic fatigue syndrome. Rev Clin Esp. 2010;210:284-288.
Alraek T, Lee MS, Choi TY еt al. Complementary and alternative medicine for patients with chronic fatigue syndrome: a systematic review. BMC Complement Altern Med. 2011;11:87.
Bested AC, Marshall LM Review of myalgic encephalomyelitis/ hronic fatigue syndrome: an evidence-based approach to diagnosis and management by clinicians. Rev Environ Health. 2015;30:223-249.
Blockmans D, Persoons P, Van Houdenhove B, еt al. Combination therapy with hydrocortisone and fludrocortisone does not improve symptoms in chronic fatigue syndrome: a randomized, placebo-controlled, double-blind, crossover study. Am J Med. 2003;114:736-741.
Сastro-Marrero J, Saez-Francas N, Santillo D, Alegre G. Treatment and management of chronic fatique syndrome/myalgic encephalomyelitis: all roads lead to Rome. Br G Pharmacol. 2017;174(5):345-369. doi:10.1111/bph13702.
Castro-Marrero J, Saez-Francas N, Segundo MJ, et al. Effect of coenzyme Q10 plus nicotinamide adenine dinucleotide supplementation on maximum heart rate after exercise testing in chronic fatigue syndrome - а randomized, controlled, double-blind trial. Clin Nutr. 2016;35:826-834.
Clemons A, Vasiadi M, Kempuraj D, et al. Amitriptyline and prochlorperazine inhibit proinflammatory mediator release from human mast cells: possible relevance to chronic fatigue syndrome. J Clin Psychopharmacol. 2011;31:385-387.
Edmonds M, McGuire H, Price J. Exercise therapy for chronic fatigue syndrome. Cochr Database Syst Rev. 2004:CD003200.
Fluge O, Bruland O, Risa K, et al. Benefit from B-lymphocyte depletion using the anti-CD20 antibody rituximab in chronic fatigue syndrome. A double-blind and placebo-controlled study. PLoS One. 2011;6:e26358.
Fluge O, Risa K, Lunde S, et al. B-lymphocyte depletion in myalgic encephalopathy/chronic fatigue syndrome. An open-label phase II study with rituximab maintenance treatment. PLoS One. 2015;10:e0129898.
Giloteaux L, Goodrich JK, Walters WA et al. Reduced diversity and altered composition of the gut microbiome in individuals with myalgic encephalomyelitis/chronic fatique syndrome. Microbiome. 2016;4:30. doi:10.1186/s40168-016-0171-4.
Hlavaty LE, Brown MM, Jason LA The effect of homework compliance on treatment outcomes for participants with myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome. Rehabil Psychol. 2011;56:212-218.
Jones JF, Maloney EM, Boneva RS et al. Complementary and alternative medical therapy utilization by people with chronic fatiguing illnesses in the United States. BMC Complement Altern Med. 2007;7:12.
Larun L, Brurberg KG, Odgaard-Jensen J, Price JR. Exercise therapy for chronic fatigue syndrome. Cochr Database Syst Rev. 2015;2:CD003200.
Malaguarnera M, Gargante MP, Cristaldi E, et al. Acetyl L-carnitine (ALC) treatment in elderly patients with fatigue. Arch Gerontol Geriatr. 2008;46:181-190.
Malouff JM, Thorsteinsson EB, Rooke SE, et al. Efficacy of cognitive behavioral therapy for chronic fatigue syndrome: a meta-analysis. Clin Psychol Rev. 2008;28:736-745.
Maric D, Brkic S, Tomic S, et al. Multivitamin mineral supplementation in patients with chronic fatigue syndrome. Med Sci Monit. 2014;20:47-53.
McCrone P, Sharpe M, Chalder T, et al. Adaptive pacing, cognitive behaviour therapy, graded exercise, and specialist medical care for chronic fatigue syndrome: a cost-effectiveness analysis. PLoS One. 2012;7:e40808.
Montoya JG, Kogelnik AM, Bhangoo M, et al. Randomized clinical trial to evaluate the efficacy and safety of valganciclovir in a subset of patients with chronic fatigue syndrome. J Med.Virol. 2013;85:2101-2109.
NHS Centre for Reviews and Dissemination. Internations for the management of CFS MT. Effective Health Care. 2002;7.
Nunez M, Fernandez-Sola J, Nunez E. et al. Health-related quality of life in patients with chronic fatigue syndrome: group cognitive behavioural therapy and graded exercise versus usual treatment. A randomised controlled trial with 1 year of follow-up. Clin Rheumatol. 2011;30:381-389.
Pae CU, Marks DM, Patkar AA, et al. Pharmacological treatment of chronic fatigue syndrome: focusing on the role of antidepressants. Exp Opin Pharmacother. 2009;10:1561-1570.
Regland B, Forsmark S, Halaouate L. et al. Response to vitamin B 12 and folic acid in myalgic encephalomyelitis and fibromyalgia. PLoS One. 2015;10:e0124648.
Sharpe M, Goldsmith KA, Johnson AL, et al. Rehabilitative treatments for chronic fatigue syndrome: long-term follow-up from the PACE trial. Lancet Psychiatry. 2015;2:1067-1074.
Smith ME, Haney E, McDonagh M. et al. Treatment of myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome: a systematic review for a national institutes of health pathways to prevention workshop. Ann Intern Med. 2015;162:841-850.
Theoharides TC, Asadi S, Weng Z, Zhang B. Serotonin-selective reuptake inhibitors and nonsteroidal anti-inflammatory drugs — important considerations of adverse interactions especially for the treatment of myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome. J Clin Psychopharmacol. 2011;31:403-405.
Van Cauwenbergh D, De Kooning M, Ickmans K, Nijs J. How to exercise people with chronic fatigue syndrome: evidence-based practice guidelines. Eur J Clin Invest. 2012;42:1136-1144.
Vermeulen RC, Scholte HR Exploratory open label, randomized study of acetyl- and propionylcarnitine in chronic fatigue syndrome. Psychosom. Med. 2004;66:276-282.
White PD, Goldsmith K, Johnson AL et al. Recovery from chronic fatigue syndrome after treatments given in the PACE trial. Psychol Med. 2013;43:2227-2235.
White PD, Goldsmith KA, Johnson AL, et al. Comparison of adaptive pacing therapy, cognitive behaviour therapy, graded exercise therapy, and specialist medical care for chronic fatigue syndrome (PACE): a randomised trial. Lancet. 2011;377:823-836.
