Взаємозв’язок когнітивних порушень і структурно-функціональних особливостей лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу

Автор(и)

  • О. V. Molodan ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • S. S. Boev ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • M. Ya. Dotsenko ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • I. O. Shekhunova ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • L. V. Gerasimenko ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • O. Ya. Malynovska ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • V. O. Ivashchuk ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2018-3-4-34

Ключові слова:

когнітивні порушення, гіпертонічна хвороба, гіпертрофія лівого шлуночка, спекл-трекінг ехокардіографія

Анотація

Мета роботи — вивчити морфофункціональні зміни лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з когнітивними порушеннями.
Матеріали та методи. Було обстежено 76 хворих на АГ ІІ ступеня і 12 практично здорових осіб у віці (51,55 ± 0,86) і (54,25 ± 2,74) року відповідно. Для оцінки когнітивних функцій використовували Монреальську шкалу оцінки (MoCA-тест). Пацієнти були розподілені за двома групами: у першій групі з відсутністю когнітивних порушень було 40 хворих, у другій групі з виявленими когнітивними порушеннями (за MoCA-тестом) — 36. Структурно-функціональний стан серця вивчали за даними ехокардіографії з оцінкою скорочувальної функції серця методом спекл-трекінг ехокардіографії.
Результати та обговорення. У всіх пацієнтів з АГ, незалежно від наявності когнітивних порушень, структурно функціональні показники міокарда лівого шлуночка, за даними ехокардіографії, достовірно відрізнялися від показників групи контролю. Усі пацієнти мали збережену фракцію викиду (60 ± 2,4) і (58 ± 3,2)% і гіпертрофію лівого шлуночка. Міжгрупових достовірних відмінностей за досліджуваними показниками у пацієнтів з АГ не спостерігалося. Виявлено кореляційну залежність між вираженістю індексу маси міокарда лівого шлуночка і сумою балів MoCA-тесту у хворих на АГ з когнітивними порушеннями (r = – 0,31; p < 0,05). За даними спекл-трекінг ехокардіографії, поздовжня деформація лівого шлуночка у хворих на АГ була зниженою у 60 % хворих першої групи і у 91,7 % пацієнтів другої групи, та достовірно відрізнялася як у груповому порівнянні, так і з контрольною групою. Виявлено кореляційний зв’язок між показником загальної поздовжньої деформації лівого шлуночка з наявністю когнітивних порушень (r = – 0,44; p < 0,01).
Висновки. Зниження функції лівого шлуночка в поздовжньому напрямку асоціюється з когнітивними порушеннями у пацієнтів з АГ ІІ і ІІІ ступеня, крім наявності гіпертрофії лівого шлуночка. Використання спекл-трекінг ехокардіографії може допомогти в ранньому виявленні субклінічної систолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на АГ з більш високим ризиком розвитку когнітивних порушень.

Біографії авторів

О. V. Molodan, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

к. мед. н., доц. кафедри кардіології 
О. В. Молодан

S. S. Boev, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

С. С. Боєв

M. Ya. Dotsenko, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

М. Я. Доценко

I. O. Shekhunova, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

І. О. Шехунова

L. V. Gerasimenko, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Л. В. Герасименко

O. Ya. Malynovska, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

О. Я. Малиновська

V. O. Ivashchuk, ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

В. О. Іващук

Посилання

Boiev SS, Dotsenko MYa, Herasymenko LV ta in. Vplyv tiutiunopalinnia na stan psykhoemotsiinoi sfery i kohnityvnoi funktsii u patsiientiv z arterialnoiu hipertenziieiu (Ukr). Zbirnyk tez. Ivano­-Frankivsk ­ Yaremche [Collection of abstracts. Ivano­Frankivsk­-Yaremche] (Ukr). 2016;1:21-23.

Boiev SS, Dotsenko MYa, Herasymenko LV ta in. Stan kohnityvnykh funktsii i yikh zv’iazok iz subklinichnymy strukturnymy zminamy sonnoi arterii ta chastotoiu hipertonichnykh kryziv u khvorykh na arterialnu hipertenziiu (Ukr). Arterial’naya gipertenziya [Arterial hypertension] (Rus). 2017;3:23-28.

Dzyak GV, Kolesnik MYu. Osobennosti deformatsii i rotatsii miokarda u muzhchin s arterial’noi gipertoniei i raznoi stepen’yu gipertrofii levogo zheludochka (Rus). Kardiologiya [Cardiology] (Rus). 2014;6:9-14.

Dotsenko NYa, Boev SS, Shekhunova IA i dr. Arterial’naya gipertenziya i bolezn’ malykh sosudov: sovremennye aspekty (Rus). Therapia [Therapy] (Rus). 2017;9:14-19.

Molchanova ZhI, Sokolova AA, Anishchenko LI. Issledovanie kognitivnykh funktsii u bol’nykh nevrologicheskogo profilya / Metodicheskoe posobie. Khanty­Mansiisk KhMGMA;2013:38.

Pilipovich AA Umerennye kognitivnye rasstroistva (Rus). Consilium Medicum. 2016;18(2):44-49.

Yakhno NN, Levin OS, Damulin IV. Sopostavlenie klinicheskikh i MRT­dannykh pri distsirkulyatornoi entsefalopatii. Kognitivnye narusheniya (Rus). Nevrologicheskii zhurnal [Neurological Journal] (Rus). 2001;3:10-18.

Faraco G, Iadecola C. Hypertension: a harbinger of stroke and dementia. Hypertension. 2013;62:810-817. doi:10.1161/HYPERTENSIONAHA.113.01063.

Georgakis MK, Synetos A, Mihas C, et al. Left ventricular hypertrophy in association with cognitive impairment: a systematic review and meta­analysis. Hypertens Res. 2017;40:696-709. doi:10.1038/hr.2017.

Huijts M, Duits A, Staals J, et al. Basal ganglia enlarged perivascular spaces are linked to cognitive function in patients with cerebral small vessel disease. Curr Neurovasc Res. 2014;11:136-141.

Kang SJ, Lim HS, Choi BJ, et al. Long it urinals strain and torsion assessed by two­dimensional speck let racking core relate with the serum level of tissue inhibitor of matrix metalloproteinase 1, a marker of myocardial fibrosis, inpatients with hypertension. J Am Soc Echocardiogr. 2008;21:907-911. doi: 10.1016/j.echo.2008.01.015.

Kearney­Schwartz A, Rossignol P, Bracard S, et al. Vascular structure and function is correlated to cognitive performance and white matter hyperintensities in older hypertensive patients with subjective memory complaints. Stroke. 2009;40(4):1229-1236. doi:10.1161/STROKEAHA.108.532853.

Koki Nakanishi, Zhezhen Jin, Shunichi Homma, et al. Left ventricular mass­geometry and silent cerebrovascular disease: The Cardiovascular Abnormalities and Brain Lesions (CABL) study. Am Heart J. 2017;185:85-92. doi:10.1016/j.ahj.2016.11.010.

Lim SS, Vos T, Flaxman AD, et al. A comparative risk assessment of burden of disease and injury attributable to 67 risk factors and risk factor clusters in 21 regions, 1990­2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet. 2012;381:2224-2260. doi:10.1016/S 0140­6736(12)61766­8.

Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K, et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: the Task Forse for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens. 2013;31(7):1281-1357. doi:10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc.

Marwick TH, Gillebert TC, Aurigemma G, et al. Recommendations on the use of echocardiography in adult hypertension: a report from the European Association of Cardiovascular Imaging (EACVI) and the American Society of Echocardiography (ASE). Eur Heart J Cardiovasc Imaging. 2015;16(6):577-605. doi:10.1093/ehjci/jev076.

Meissner A Hypertension and the Brain: A Risk Factor for More Than Heart Disease. Cerebrovasc Dis. 2016;42(3­4):255-262. doi:10.1159/000446082.

Mozaffarian D, Benjamin EJ, Go AS, et al. American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and strok estatistics 2015 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2015;131(4):e29322. doi:10.1161/ CIR.0000000000000152.

Prabhakaran S, Wright CB, Yoshita M, et al. Prevalence and determinants of subclinical brain infarction: the Northern Manhattan Study. Neurology. 2008;70:425-430. doi:10.1212/01.wnl.0000277521.66947.e5.

Qiu C, Winblad B, Fratiglioni L. The age­dependent relation of blood pressure to cognitive function and dementia. Lancet Neurol. 2005;4(8):487-499. doi:10.1016/s1474­4422(05)70141­1.

Russo C, Jin Z, Homma S, et al. Subclinical Left Ventricular Dysfunction and Silent Cerebrovascular Disease: The Cardiovascular Abnormalities and Brain Lesions (CABL) Study. Circulation. 2013;128(10):1105-1111. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.113.001984.

Russo C, Jin Z, Takei Y, et al. Arterial wave reflection and subclinical left ventricular systolic dysfunction. J Hypertens. 2011;29:574-582. doi:10.1097/HJH.0b013e328342ca56.

Shehab A, Abdulle A. Cognitive and autonomic dysfunction measures in normal controls, white coat and borderline hypertension. BMC Cardiovasc Disord. 2011;11(1):3. http://www.biomedcentral.com/1471­2261/11/3. doi:10.1186/1471­2261­11­3.

Sugimoto T, Dulgheru R, Bernard A, et al. Echocardiographic reference ranges for normal left ventricular 2D strain: results from the EACVI NORRE study. Eur Heart J Cardiovasc Imaging. 2017;18(8):833-840. doi:10.1093/ehjci/jex140.

Wardlaw JM, Smith C, Dichgans M. Mechanisms of sporadic cerebral small vessel disease: insights from neuroimaging. Lancet Neurol. 2013;12:483-497. doi:10.1016/S 1474­4422(13)70060­7.

Whitmer RA, Sidney S, Selby J, et al. Midlife cardiovascular risk factors and risk of dementia in late life. Neurology. 2005;64(2):277-281. doi:10.1212/01.wnl.0000149519.47454.f2.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-08

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження