Склеростин-залежний остеопороз при цукровому діабеті 2 типу, або коли денситометрії недостатньо

Анотація

Мета — дослідити вміст склеростину в сироватці крові хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, оцінити його зв’язок зі змінами мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) і наявністю низькоенергетичних переломів в анамнезі.

Матеріали та методи. Було обстежено 33 хворих на ЦД 2 типу, зокрема 14 із наявністю в анамнезі низькоенергетичних переломів (основна група) та 19 без переломів в анамнезі (група порівняння). В обох групах переважали жінки — 9 (64,3%) та 12 (63,2%) відповідно. Діагностику остеопорозу проводили за допомогою двохенергетичного рентгенівського абсорбціометра (DЕXA). Оцінювали МЩКТ у ділянці шийки стегнової кістки та у поперековому відділі хребта. Результати виражали у вигляді T-балів. Вміст склеростину в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Контрольні величини досліджуваних показників були отримані при обстеженні 20 практично здорових осіб (контрольна група). Статистичну обробку даних проводили непараметричними методами (критерій Пірсона (χ²), коефіцієнт Крамера (V), тест Манна — Вітні (U)).

Результати. Рентгенівська денситометрія в ділянці шийки стегнової кістки та у поперековому відділі хребта не виявила вірогідних розбіжностей за частотою остеопорозу та остеопенії між групами обстежених осіб. Величина Т-критерію в когорті пацієнтів із ЦД 2 типу не відрізнялася від такої в загальній популяції аналогічного віку та статі, а низькоенергетичні переломи в цих хворих відбувалися на тлі незміненої МЩКТ. Виявлено різницю за сироватковим вмістом склеростину як між хворими на ЦД 2 типу з остеопоротичними переломами в анамнезі та пацієнтами з ЦД 2 типу без переломів, так і з показниками осіб контрольної групи. Вірогідні розбіжності установлено також за вмістом склеростину між хворими на ЦД 2 типу без переломів та особами контрольної групи.

Висновки. Низькоенергетичні переломи у хворих на ЦД 2 типу відбуваються переважно на тлі незміненої МЩКТ. Парадокс невідповідності між результатами денситометрії та ризиком переломів у пацієнтів із ЦД 2 типу доповнюється неузгодженістю між гіперсклеростинемією та нормальним Т-критерієм. Виникнення низькоенергетичних переломів у хворих на ЦД 2 типу відбувається на тлі високих сироваткових концентрацій склеростину. Визначення рівня склеростину у хворих на ЦД 2 типу має високий діагностичний і прогностичний потенціал щодо моніторингу діабетичної хвороби кісток.