Серцево-судинні захворювання, чинники ризику розвитку та розлади адаптації в когорті цивільних осіб, які перебували в зоні бойових дій у м. Харкові під час війни

Анотація

Мета — вивчити частоту й виразність серцево-судинних захворювань (ССЗ), їхніх чинників ризику та розладів адаптації в когорті цивільних осіб, які під час війни перебували в зоні бойових дій у м. Харків та зазнали впливу хронічного стресу воєнного часу.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 116 цивільних осіб-мешканців м. Харкова, які під час війни перебували в зоні бойових дій та зазнали впливу хронічного стресу воєнного часу. Усі обстежені цивільні особи були співробітниками одного із закладів вищої освіти м. Харкова. Серед обстежених було 67 чоловіків і 49 жінок віком від 45 до 59 років (середній вік — (51,4±4,3) року). Усім пацієнтам проводили скринінгове загальноклінічне лабораторне й інструментальне обстеження та психологічне тестування за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS). Наявність ССЗ і їхніх основних чинників ризику визначали відповідно до вітчизняних рекомендацій. Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою стандартних методів із застосуванням пакетів прикладних програм Microsoft Exсel 7,0 і SPSS 19.0.

Результати. У більшості цивільних осіб, які перебували в зоні бойових дій і зазнали хронічного стресу воєнного часу (86,20%), діагностували ССЗ та/або їхні основні чинники ризику. Найчастішими ССЗ були артеріальна гіпертензія (68,10%) і порушення ритму та провідності серця, які не потребували кардіохірургічних втручань (56,03%). Значно нижчою була частота ішемічної хвороби серця (15,51%) та серцевої недостатності стадії С (17,24%, із них зі збереженою фракцією викиду — 15,51% осіб, із помірно зниженою — 1,72%). Найчастішими чинниками ризику ССЗ були дисліпідемія (79,31%), низька фізична активність (56,90%), абдомінальне ожиріння (37,07%) та інсулінорезистентність (31,03%). Виявлено низьку поінформованість обстежених про наявність у них ССЗ (54,43%) і їхніх чинників ризику (43,48%). Когорта цивільних осіб характеризувалася високою частотою розладів адаптації (тривожні порушення (56,90%), депресивні порушення (41,38%)), які асоціювалися з підвищеною частотою артеріальної гіпертензії, порушення ритму та провідності серця, дисліпідемії, куріння, інсулінорезистентності.

Висновки. У когорті цивільних осіб, які перебували в зоні бойових дій під час війни, виявлено дуже високу частоту основних чинників ризику ССЗ і сформованих ССЗ та їхню вірогідну асоціацію з тривожними й депресивними порушеннями. Доведено необхідність налагодження комплексного обстеження цього контингенту цивільних осіб для раннього виявлення ССЗ і їхніх чинників ризику та своєчасного проведення ефективних лікувально-профілактичних заходів.