Апроцитентан у лікуванні резистентної артеріальної гіпертензії: перспективні можливості ендотелін-орієнтованої терапії. Огляд

Анотація

Резистентна артеріальна гіпертензія (РАГ) залишається однією з найскладніших клінічних проблем сучасної кардіології, особливо в пацієнтів із супутнім цукровим діабетом 2 типу, ожирінням і хронічною хворобою нирок. Незважаючи на застосування стандартних комбінованих схем лікування, значна частина хворих не досягає цільових рівнів артеріального тиску, що зумовлює високий серцево‑судинний та нефрологічний ризик. Важливу роль у патогенезі РАГ відіграє надмірна активація ендотелінової системи, зокрема ендотеліну‑1, який спричиняє вазоконстрикцію, затримку натрію, судинне ремоделювання та прогресування ураження органів‑мішеней.

Апроцитентан — перший подвійний антагоніст рецепторів ендотеліну (ETA та ETB), схвалений для лікування РАГ, демонструє нові можливості таргетної патогенетичної терапії. У статті узагальнено сучасні дані щодо механізмів дії апроцитентану, його фармакологічних властивостей, клінічної ефективності та безпечності на підставі результатів багатоцентрового дослідження PRECISION. Показано, що апроцитентан забезпечує стійке та клінічно значуще зниження артеріального тиску, зокрема в пацієнтів похилого віку та хворих із хронічною хворобою нирок, із прийнятним профілем переносності. Таким чином, апроцитентан розглядають як перспективну альтернативу або доповнення до стандартних схем лікування РАГ із потенційними кардіопротекторними та нефропротекторними властивостями, що відкриває нові можливості для персоналізованої антигіпертензивної терапії. Для підтвердження його впливу на серцево-судинний ризик та прогресування захворювань нирок необхідні подальші довгострокові дослідження в реальних умовах. Включення антагоністу рецепторів ендотеліну до сучасних алгоритмів лікування може значно покращити стратифікацію ризику та оптимізацію терапії у пацієнтів з істинно резистентною гіпертензією, особливо у популяціях з високим ризиком поліморбідних захворювань.