Цифрова антропометрія обличчя як інструмент предиктивного скринінгу серцево-судинного ризику: візуальні маркери

Анотація

Щелепно‑лицьова ділянка може бути таргетною зоною для неінвазивного скринінгу метаболічних і мікроциркуляторних порушень, які можна виявити до появи виразних клінічних виявів.

Мета — оцінити взаємозв’язок найчутливіших антропометричних маркерів обличчя та рівня серцево‑судинного ризику за шкалою SCORE 2 у пацієнтів із метаболічно‑асоційованими захворюваннями.

Матеріали та методи. Обстежено пацієнтів із метаболічно‑асоційованими захворюваннями, які відповідали високому та дуже високому ризику за SCORE 2 (43 і 57% відповідно), та клінічно здорових пацієнтів (контрольна група), з яких 65 та 25% відповідали помірному й високому ризику за шкалою SCORE2. Розраховували індекс маси тіла, вимірювали обвід талії. Проводили цифрову морфометрію обличчя з розрахунком індексу лоба, морфологічного індексу, індексу повік, відстані між внутрішніми межами очної щілини (en‑en) та візуальну оцінку ознаки Френка. Статистичний аналіз виконували за допомогою непараметричних методів (із застосуванням коефіцієнта кореляції Спірмена).

Результати. Виявлено, що пацієнти основної групи порівняно з контрольною групою мали специфічний лицьовий фенотип: вірогідне нижчий морфологічний індекс (77,37 і 92,2 відповідно), вищий індекс лоба (59,92 та 39,0). Ознаку Френка зафіксовано в 69,0% осіб основної групи та в жодного в контрольній групі. Кореляційний аналіз виявив прямий зв’язок між оцінкою за шкалою SCORE 2 й індексом лоба (r=0,55) та індексом повіки (r=0,49), а також негативні кореляції між оцінкою за шкалою SCORE 2 і морфологічним індексом (r=–0,58) та відстаннню en‑en (r=–0,40).

Висновки. Отримані дані підтверджують наявність значущих зв’язків між лицьовими ознаками та системним судинним ризиком.