Українською | English
usaid banner

Свіжий номер. Статті

№4(55) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Передова стаття

 

Хронічні неінфекційні захворювання у переселенців із зони проведення антитерористичної операції: медична чи соціальна проблема?

Г.Д. Фадєєнко, Г.С. Ісаєва, М.М. Вовченко, Т.Г. Старченко

ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Однією з важливих сучасних проблем медицини є ведення мігрантів із зони проведення антитерористичної операції. З подібною проблемою стикалися багато країн Європи, таких як Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, Данія та Норвегія. Даний контингент потребує особливої уваги, тому що і внутрішня, і зовнішня міграція пов’язані з погіршенням перебігу всіх хронічних неінфекційних захворювань. У статті підсумовуються дані літератури про те, як проблема внутрішньої і зовнішньої міграції вирішується в інших країнах світу. Обговорюється значущість різних факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань для мігрантів та необхідність створення електронних реєстрів, які б забезпечили швидкий доступ до даної медичної документації, незалежно від місця звернення пацієнта по медичну допомогу.

Ключові слова: хронічні неінфекційні захворювання, фактори ризику, міграція.

Список літератури:  
1.    Міністерство соціальної політики України. URL: http://www.msp.gov.ua/news/12682.html
2.    Agyemang C., Nyaaba G., Beune E. et al. Variations in hyper­tension awareness, treatment, and control among Ghanaian migrants living in Amsterdam, Berlin, London, and nonmigrant Ghanaians living in rural and urban Ghana — ​the RODAM study // J. Hypertens. — 2017 Aug 29. doi: 10.1097/HJH.00000 00000001520.
3.    Andersen G.S., Kamper-Jrgensen Z., Carstensen B. et al. Diabetes among migrants in Denmark: Incidence, mortality, and prevalence based on a longitudinal register study of the entire Danish population // Diabetes. Res. Clin. Pract. — 2016. — ​Vol. 122. — ​P. 9—16. doi: 10.1016/j.diabres.2016.09.020.
4.    Balaam M.C., Akerjordet K., Lyberg A. et al. A qualitative review of migrant women’s perceptions of their needs and experiences related to pregnancy and childbirth // J. Adv. Nurs. — 2013. — ​Vol. 69 (9). — ​P. 1919—1930. doi: 10.1111/jan.12139.
5.    Bhargava S., Tsuruda K., Moen K. et al. Lower attendance rates in immigrant versus non-immigrant women in the Norwegian Breast Cancer Screening Programme // J. Med. Screen. — 2017.— Vol. 1.— Р. 969141317733771. doi: 10.1177/09691413 17733771.
6.    Bi Y., Wang L., Xu Y. et al. China Noncommunicable Disease and Risk Factor Surveillance in Migrant Workers Study Group. Diabetes-related metabolic risk factors in internal migrant workers in China: a national surveillance study // Lancet Diabetes Endocrinol. — 2016. — ​Vol. 4 (2). — ​P. 125—135. doi: 10.1016/ S 2213-8587(15)00366-6.
7.    Bronzato S., Durante A. A Contemporary Review of the Rela­tionship between Red Meat Consumption and Cardiovas­cular Risk // Int. J. Prev. Med. — 2017. — ​Vol. 8. — ​P. 40. doi: 10.4103/ijpvm.IJPVM_206_16.
8.    Bustamante L.H.U., Cerqueira R.O., Leclerc E., Brietzke E. Stress, trauma, and posttraumatic stress disorder in migrants: a comprehensive review // Rev. Bras. Psiquiatr. — 2017. doi: 10.1590/1516-4446-2017-2290.
9.    Chan K., Tse T., Tam D., Huang A. Perception of healthy and unhealthy food among Chinese adolescents // Young Consu­mers. — 2015. — ​Vol. 1(17). — ​P. 32—45.
10.    Chen W., Hall B.J., Ling L., Renzaho A.M. Pre-migration and post-migration factors associated with mental health in humanitarian migrants in Australia and the moderation effect of post-migration stressors: findings from the first wave data of the BNLA cohort study // Lancet Psychiatry. — 2017. — ​Vol. 4 (3). — ​P. 218—229. doi: 10.1016/S 2215—0366(17)30032—9.
11.    Cimas M., Gullon P., Aguilera E. et al. Healthcare coverage for undocumented migrants in Spain: Regional differences after Royal Decree Law 16/2012 // Health Policy. — 2016. — ​Vol. 120 (4). — ​P. 384—395. doi: 10.1016/j.healthpol.2016.02.005.
12.    Curti M.L., Jacob P., Borges M.C. et al. Studies of gene variants related to inflammation, oxidative stress, dyslipidemia, and obesity: implications for a nutrigenetic approach // J. Obes. — 2011. — ​Vol. 2011.— Р. 497401. doi: 10.1155/2011/497401.
13.    Darlington-Pollock F., Shackleton N., Norman P. et al. Differences in the risk of cardiovascular disease for movers and stayers in New Zealand: a survival analysis // Int. J. Public. Health. — 2017. doi: 10.1007/s00038-017-1011-4.
14.    Elder J.P., Litrownik A.J., Slymen D.J. et al. Tobacco and alcohol use-prevention program for Hispanic migrant adolescents // Am. J. Prev. Med. — 2002. — ​Vol. 23 (4). — ​P. 269—375.
15.    Fernando E., Razak F., Lear S.A., Anand S.S. Cardiovascular Disease in South Asian Migrants // Can. J. Cardiol. — 2015. — ​Vol. 31 (9). — ​P. 1139—1150. doi: 10.1016/j.cjca.2015.06.008.
16.    Fiorini G., Cerri C., Bini S. et al. The burden of chronic non­communicable diseases in undocumented migrants: a 1-year survey of drugs dispensation by a non-governmental organization in Italy // Public. Health. — 2016. — ​Vol. 141. — ​P. 26—31. doi: 10. 1016/j.puhe.2016.08.009.
17.    Fuchs-Strizek R., Berger T. Psychocardiology in inpatient re­­habilitation // Wien Med. Wochenschr. — 2017. doi: 10.1007/s10354-017-0606-y.
18.    Gnagnarella P., Caini S., Maisonneuve P., Gandini S. Carci­nogenicity of High Consumption of Meat and Lung Cancer Risk Among Non-Smokers: A Comprehensive Meta-Analysis // Nutr. Cancer. — 2017. — ​P. 1—13. doi: 10.1080/01635581.2017. 1374420.
19.    Habermann M., Stagge M. [Indicators for monitoring the integ­ration of elderly migrants in the municipal infrastructure for elder-care].Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung // Gesund­heitsschutz. — 2015. — ​Vol. 58 (6). — ​P. 601—608. doi: 10.1007/s00103—015—2142—5.
20.    Handlos L.N., Petersen J.H., Bygbjerg I.C., Norredam M. Role of disease and demographic factors as determinants of return migration: A nationwide register-based cohort study // Scand. J. Public. Health. — 2017. Oct 1:1403494817731008. doi: 10.1177/1403494817731008.
21.    Hengst S.M.C., Smid G.E., Laban C.J. The Effects of Traumatic and Multiple Loss on Psychopathology, Disability, and Quality of Life in Iraqi Asylum Seekers in the Netherlands // J. Nerv. Ment. Dis. — 2017. doi: 10.1097/NMD.0000000000000750.
22.    Iguacel I., Fernández-Alvira J.M., Bammann K. et al. Social vulnerability as a predictor of physical activity and screen time in European children // Int. J. Public. Health. — 2017. doi: 10.1007/s00038-017-1048-4.
23.    Johns E., Sattar N. Cardiovascular and Mortality Risks in Migrant South Asians with Type 2 Diabetes: Are We Winning the Battle? // Curr. Diab. Rep. — 2017. — ​Vol.17(10). — ​P. 100. doi: 10.1007/s11892-017-0929-5.
24.    Laban C.J., Gernaat H.B., Komproe I.H., van der Tweel I., De Jong J.T. Postmigration living problems and common psychiatric disorders in Iraqi asylum seekers in the Netherlands // J. Nerv. Ment. Dis. — 2005. — ​Vol. 193 (12). — ​P. 825—832.
25.    Lazo-Porras M., Bernabe-Ortiz A., Málaga G. et al. Low HDL cholesterol as a cardiovascular risk factor in rural, urban, and rural-urban migrants: PERU MIGRANT cohort study // Athe­rosclerosis. — 2016. — ​Vol. 246. — ​P. 36—43. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2015.12.039.
26.    Liang X.Y., Qu Y.L., Qu K.Y., Jin C.G. Type 2 diabetes prevalence and its risk factors among migrants and nonmigrants aged 35 years and older in Three Gorge Dam area, China // Zhonghua Yu Fang Yi Xue Za Zhi. — 2012. — ​Vol. 46 (8). — ​P. 697—702.
27.    Martin Y., Collet T.H., Bodenmann P. et al. The lower quality of preventive care among forced migrants in a country with universal healthcare coverage // Prev. Med. — 2014. — ​Vol. 59. — ​P. 19—24. doi: 10.1016/j.ypmed.2013.11.006.
28.    Migration and health: key issues. URL: http://www.who.int/migrants/en/.
29.    Montesi L., Caletti M.T., Marchesini G. Diabetes in migrants and ethnic minorities in a changing World // World J. Diabetes. — 2016. — ​Vol. 7 (3). — ​P. 34—44. doi: 10.4239/wjd.v7.i3.34.
30.    Müller-Riemenschneider F., Damm K., Meinhard C. et al. Eva­luation of medical and health economic effectiveness of non-pharmacological secondary prevention of coronary heart disease // GMS Health Technol. Assess. — 2009. — ​Vol. 5: Doc16. doi: 10.3205/hta000078.
31.    Nørredam M. Migration and health: exploring the role of migrant status through register-based studies // Dan. Med. J. — 2015. — ​Vol. 62 (4). — ​P. B5068.
32.    Ott J.J., Paltiel A.M., Becher H. Noncommunicable disease mortality and life expectancy in immigrants to Israel from the former Soviet Union: country of origin compared with host country // Bull World Health Organ. — 2009. — ​Vol. 87 (1). — ​P. 20—29.
33.    Paszat L., Sutradhar R., Liu Y. et al. Risk of colorectal cancer among immigrants to Ontario, Canada // BMC Gastroenterol. — 2017. — ​Vol. 17 (1). — ​P. 85. doi: 10.1186/s12876-017-0642-.
34.    Rasmussen T., Yap S.E., Stray-Pedersen B. et al. Associated type 1 diabetes risk in children of Pakistani migrants to Norway // Med. Hypotheses. — 2014. — ​Vol. 83 (6). — ​P. 664—667. doi: 10.1016/j.mehy.2014.09.013.
35.    Rostami H., Samadi M., Yuzbashian E. et al. Habitual dietary intake of fatty acids are associated with leptin gene expression in subcutaneous and visceral adipose tissue of patients without diabetes // Prostaglandins Leukot Essent Fatty Acids. — 2017. — ​Vol. 126. — ​P. 49—54. doi: 10.1016/j.plefa.2017.09.010.
36.    Schilling T., Rauscher S., Menzel C. et al. Migrants and Refugees in Europe: Challenges, Experiences and Contributions // Visc. Med. — 2017. — ​Vol. 33 (4). — ​P. 295—300. doi: 10.1159/000 478763.
37.    Sharma P., Dwivedi S. Nutrigenomics and Nutrigenetics: New Insight in Disease Prevention and Cure // Indian J. Clin. Biochem. — 2017. — ​Vol. 32 (4). — ​P. 371—373. doi: 10.1007/s12291-017-0699-5.
38.    Sun Z.H., Wu Z.Z., Dang W.M. et al. An investigation of mental health in migrant workers in an enterprise // Zhonghua Lao Dong Wei Sheng Zhi Ye Bing Za Zhi. — 2016. — ​Vol. 34 (8). — ​P. 591—595. doi: 10.3760/cma.j.issn.1001-9391.2016.08.008.
39.    The WHO Country. Ukraine. URL: http://www.euro.who.int/en/countries/ukraine.
40.    The WHO Regional office for Europe. URL: http://www.euro. who.int.
41.    van Ommen B., van den Broek T., de Hoogh I. et al. Systems biology of personalized nutrition // Nutr. Rev. — 2017. — ​Vol. 75 (8). — ​P. 579—599. doi: 10.1093/nutrit/nux029.
42.    Whayne T.F. Jr. Ischemic heart disease and the Mediterranean diet // Curr. Cardiol Rep. — 2014. — ​Vol. 16 (6). — ​P. 491. doi: 10. 1007/s11886-014-0491-6.
43.    Winkler V., Holleczek B., Stegmaier C., Becher H. Cancer in­­ci­dence in ethnic German migrants from the Former Soviet Union in comparison to the host population // Cancer Epidemiol. — 2014. — ​Vol. 38 (1). — ​P. 22—27. doi: 10.1016/j.canep.2013.10.011.
44.    Yin X., Wang L., Li Y. et al. Red meat intake among employees of floating population aged 18—59 years old in China, 2012 // Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. — 2014. — ​Vol. 35 (11). — ​P. 1202—1207.
45.    [Zhang M., Wang L., Deng Q. et al. Fruit and vegetables intake among the Chinese migrant population aged 18 to 59 years old in 2012] // Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. — 2014. — ​Vol. 35 (11). — ​P. 1198—1201.

Інше:
Фадєєнко Галина Дмитрівна    
д. мед. н., проф., директор

61039, м. Харків, просп. Л. Малої, 2а
Тел. (057) 373-90-15
E-mail: anna_isayeva_74@yahoo.co.uk

Стаття надійшла до редакції 17 листопада 2017 р.

 

Хронические неинфекционные заболевания у переселенцев из зоны проведения антитеррористической операции: медицинская или социальная проблема?

Г.Д. Фадеенко, А.С. Исаева, М.Н. Вовченко, Т.Г. Старченко

ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», Харьков

Одной из важных современных проблем медицины является ведение мигрантов из зоны проведения антитеррористической операции. С подобной проблемой сталкивались многие страны Европы, такие как Германия, Италия, Испания, Франция, Дания и Норвегия.
Данный контингент требует особого внимания, так как и внутренняя, и внешняя миграция связаны с ухудшением течения всех хронических неинфекционных заболеваний. В статье суммируются данные литературы о том, как проблема внутренней и внешней миграции решается в других странах мира.
Обсуждается значимость различных факторов риска хронических неинфекционных заболеваний для мигрантов и необходимость создания электронных реестров, которые бы обеспечили быстрый доступ к данной медицинской документации, независимо от места обращения пациента за медицинской помощью.

Ключевые слова: хронические неинфекционные заболевания, факторы риска, миграция.

Список литературы:  
1.    Міністерство соціальної політики України. URL: http://www.msp.gov.ua/news/12682.html
2.    Agyemang C., Nyaaba G., Beune E. et al. Variations in hyper­tension awareness, treatment, and control among Ghanaian migrants living in Amsterdam, Berlin, London, and nonmigrant Ghanaians living in rural and urban Ghana — ​the RODAM study // J. Hypertens. — 2017 Aug 29. doi: 10.1097/HJH.00000 00000001520.
3.    Andersen G.S., Kamper-Jrgensen Z., Carstensen B. et al. Diabetes among migrants in Denmark: Incidence, mortality, and prevalence based on a longitudinal register study of the entire Danish population // Diabetes. Res. Clin. Pract. — 2016. — ​Vol. 122. — ​P. 9—16. doi: 10.1016/j.diabres.2016.09.020.
4.    Balaam M.C., Akerjordet K., Lyberg A. et al. A qualitative review of migrant women’s perceptions of their needs and experiences related to pregnancy and childbirth // J. Adv. Nurs. — 2013. — ​Vol. 69 (9). — ​P. 1919—1930. doi: 10.1111/jan.12139.
5.    Bhargava S., Tsuruda K., Moen K. et al. Lower attendance rates in immigrant versus non-immigrant women in the Norwegian Breast Cancer Screening Programme // J. Med. Screen. — 2017.— Vol. 1.— Р. 969141317733771. doi: 10.1177/09691413 17733771.
6.    Bi Y., Wang L., Xu Y. et al. China Noncommunicable Disease and Risk Factor Surveillance in Migrant Workers Study Group. Diabetes-related metabolic risk factors in internal migrant workers in China: a national surveillance study // Lancet Diabetes Endocrinol. — 2016. — ​Vol. 4 (2). — ​P. 125—135. doi: 10.1016/ S 2213-8587(15)00366-6.
7.    Bronzato S., Durante A. A Contemporary Review of the Rela­tionship between Red Meat Consumption and Cardiovas­cular Risk // Int. J. Prev. Med. — 2017. — ​Vol. 8. — ​P. 40. doi: 10.4103/ijpvm.IJPVM_206_16.
8.    Bustamante L.H.U., Cerqueira R.O., Leclerc E., Brietzke E. Stress, trauma, and posttraumatic stress disorder in migrants: a comprehensive review // Rev. Bras. Psiquiatr. — 2017. doi: 10.1590/1516-4446-2017-2290.
9.    Chan K., Tse T., Tam D., Huang A. Perception of healthy and unhealthy food among Chinese adolescents // Young Consu­mers. — 2015. — ​Vol. 1(17). — ​P. 32—45.
10.    Chen W., Hall B.J., Ling L., Renzaho A.M. Pre-migration and post-migration factors associated with mental health in humanitarian migrants in Australia and the moderation effect of post-migration stressors: findings from the first wave data of the BNLA cohort study // Lancet Psychiatry. — 2017. — ​Vol. 4 (3). — ​P. 218—229. doi: 10.1016/S 2215—0366(17)30032—9.
11.    Cimas M., Gullon P., Aguilera E. et al. Healthcare coverage for undocumented migrants in Spain: Regional differences after Royal Decree Law 16/2012 // Health Policy. — 2016. — ​Vol. 120 (4). — ​P. 384—395. doi: 10.1016/j.healthpol.2016.02.005.
12.    Curti M.L., Jacob P., Borges M.C. et al. Studies of gene variants related to inflammation, oxidative stress, dyslipidemia, and obesity: implications for a nutrigenetic approach // J. Obes. — 2011. — ​Vol. 2011.— Р. 497401. doi: 10.1155/2011/497401.
13.    Darlington-Pollock F., Shackleton N., Norman P. et al. Differences in the risk of cardiovascular disease for movers and stayers in New Zealand: a survival analysis // Int. J. Public. Health. — 2017. doi: 10.1007/s00038-017-1011-4.
14.    Elder J.P., Litrownik A.J., Slymen D.J. et al. Tobacco and alcohol use-prevention program for Hispanic migrant adolescents // Am. J. Prev. Med. — 2002. — ​Vol. 23 (4). — ​P. 269—375.
15.    Fernando E., Razak F., Lear S.A., Anand S.S. Cardiovascular Disease in South Asian Migrants // Can. J. Cardiol. — 2015. — ​Vol. 31 (9). — ​P. 1139—1150. doi: 10.1016/j.cjca.2015.06.008.
16.    Fiorini G., Cerri C., Bini S. et al. The burden of chronic non­communicable diseases in undocumented migrants: a 1-year survey of drugs dispensation by a non-governmental organization in Italy // Public. Health. — 2016. — ​Vol. 141. — ​P. 26—31. doi: 10. 1016/j.puhe.2016.08.009.
17.    Fuchs-Strizek R., Berger T. Psychocardiology in inpatient re­­habilitation // Wien Med. Wochenschr. — 2017. doi: 10.1007/s10354-017-0606-y.
18.    Gnagnarella P., Caini S., Maisonneuve P., Gandini S. Carci­nogenicity of High Consumption of Meat and Lung Cancer Risk Among Non-Smokers: A Comprehensive Meta-Analysis // Nutr. Cancer. — 2017. — ​P. 1—13. doi: 10.1080/01635581.2017. 1374420.
19.    Habermann M., Stagge M. [Indicators for monitoring the integ­ration of elderly migrants in the municipal infrastructure for elder-care].Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung // Gesund­heitsschutz. — 2015. — ​Vol. 58 (6). — ​P. 601—608. doi: 10.1007/s00103—015—2142—5.
20.    Handlos L.N., Petersen J.H., Bygbjerg I.C., Norredam M. Role of disease and demographic factors as determinants of return migration: A nationwide register-based cohort study // Scand. J. Public. Health. — 2017. Oct 1:1403494817731008. doi: 10.1177/1403494817731008.
21.    Hengst S.M.C., Smid G.E., Laban C.J. The Effects of Traumatic and Multiple Loss on Psychopathology, Disability, and Quality of Life in Iraqi Asylum Seekers in the Netherlands // J. Nerv. Ment. Dis. — 2017. doi: 10.1097/NMD.0000000000000750.
22.    Iguacel I., Fernández-Alvira J.M., Bammann K. et al. Social vulnerability as a predictor of physical activity and screen time in European children // Int. J. Public. Health. — 2017. doi: 10.1007/s00038-017-1048-4.
23.    Johns E., Sattar N. Cardiovascular and Mortality Risks in Migrant South Asians with Type 2 Diabetes: Are We Winning the Battle? // Curr. Diab. Rep. — 2017. — ​Vol.17(10). — ​P. 100. doi: 10.1007/s11892-017-0929-5.
24.    Laban C.J., Gernaat H.B., Komproe I.H., van der Tweel I., De Jong J.T. Postmigration living problems and common psychiatric disorders in Iraqi asylum seekers in the Netherlands // J. Nerv. Ment. Dis. — 2005. — ​Vol. 193 (12). — ​P. 825—832.
25.    Lazo-Porras M., Bernabe-Ortiz A., Málaga G. et al. Low HDL cholesterol as a cardiovascular risk factor in rural, urban, and rural-urban migrants: PERU MIGRANT cohort study // Athe­rosclerosis. — 2016. — ​Vol. 246. — ​P. 36—43. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2015.12.039.
26.    Liang X.Y., Qu Y.L., Qu K.Y., Jin C.G. Type 2 diabetes prevalence and its risk factors among migrants and nonmigrants aged 35 years and older in Three Gorge Dam area, China // Zhonghua Yu Fang Yi Xue Za Zhi. — 2012. — ​Vol. 46 (8). — ​P. 697—702.
27.    Martin Y., Collet T.H., Bodenmann P. et al. The lower quality of preventive care among forced migrants in a country with universal healthcare coverage // Prev. Med. — 2014. — ​Vol. 59. — ​P. 19—24. doi: 10.1016/j.ypmed.2013.11.006.
28.    Migration and health: key issues. URL: http://www.who.int/migrants/en/.
29.    Montesi L., Caletti M.T., Marchesini G. Diabetes in migrants and ethnic minorities in a changing World // World J. Diabetes. — 2016. — ​Vol. 7 (3). — ​P. 34—44. doi: 10.4239/wjd.v7.i3.34.
30.    Müller-Riemenschneider F., Damm K., Meinhard C. et al. Eva­luation of medical and health economic effectiveness of non-pharmacological secondary prevention of coronary heart disease // GMS Health Technol. Assess. — 2009. — ​Vol. 5: Doc16. doi: 10.3205/hta000078.
31.    Nørredam M. Migration and health: exploring the role of migrant status through register-based studies // Dan. Med. J. — 2015. — ​Vol. 62 (4). — ​P. B5068.
32.    Ott J.J., Paltiel A.M., Becher H. Noncommunicable disease mortality and life expectancy in immigrants to Israel from the former Soviet Union: country of origin compared with host country // Bull World Health Organ. — 2009. — ​Vol. 87 (1). — ​P. 20—29.
33.    Paszat L., Sutradhar R., Liu Y. et al. Risk of colorectal cancer among immigrants to Ontario, Canada // BMC Gastroenterol. — 2017. — ​Vol. 17 (1). — ​P. 85. doi: 10.1186/s12876-017-0642-.
34.    Rasmussen T., Yap S.E., Stray-Pedersen B. et al. Associated type 1 diabetes risk in children of Pakistani migrants to Norway // Med. Hypotheses. — 2014. — ​Vol. 83 (6). — ​P. 664—667. doi: 10.1016/j.mehy.2014.09.013.
35.    Rostami H., Samadi M., Yuzbashian E. et al. Habitual dietary intake of fatty acids are associated with leptin gene expression in subcutaneous and visceral adipose tissue of patients without diabetes // Prostaglandins Leukot Essent Fatty Acids. — 2017. — ​Vol. 126. — ​P. 49—54. doi: 10.1016/j.plefa.2017.09.010.
36.    Schilling T., Rauscher S., Menzel C. et al. Migrants and Refugees in Europe: Challenges, Experiences and Contributions // Visc. Med. — 2017. — ​Vol. 33 (4). — ​P. 295—300. doi: 10.1159/000 478763.
37.    Sharma P., Dwivedi S. Nutrigenomics and Nutrigenetics: New Insight in Disease Prevention and Cure // Indian J. Clin. Biochem. — 2017. — ​Vol. 32 (4). — ​P. 371—373. doi: 10.1007/s12291-017-0699-5.
38.    Sun Z.H., Wu Z.Z., Dang W.M. et al. An investigation of mental health in migrant workers in an enterprise // Zhonghua Lao Dong Wei Sheng Zhi Ye Bing Za Zhi. — 2016. — ​Vol. 34 (8). — ​P. 591—595. doi: 10.3760/cma.j.issn.1001-9391.2016.08.008.
39.    The WHO Country. Ukraine. URL: http://www.euro.who.int/en/countries/ukraine.
40.    The WHO Regional office for Europe. URL: http://www.euro. who.int.
41.    van Ommen B., van den Broek T., de Hoogh I. et al. Systems biology of personalized nutrition // Nutr. Rev. — 2017. — ​Vol. 75 (8). — ​P. 579—599. doi: 10.1093/nutrit/nux029.
42.    Whayne T.F. Jr. Ischemic heart disease and the Mediterranean diet // Curr. Cardiol Rep. — 2014. — ​Vol. 16 (6). — ​P. 491. doi: 10. 1007/s11886-014-0491-6.
43.    Winkler V., Holleczek B., Stegmaier C., Becher H. Cancer in­­ci­dence in ethnic German migrants from the Former Soviet Union in comparison to the host population // Cancer Epidemiol. — 2014. — ​Vol. 38 (1). — ​P. 22—27. doi: 10.1016/j.canep.2013.10.011.
44.    Yin X., Wang L., Li Y. et al. Red meat intake among employees of floating population aged 18—59 years old in China, 2012 // Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. — 2014. — ​Vol. 35 (11). — ​P. 1202—1207.
45.    [Zhang M., Wang L., Deng Q. et al. Fruit and vegetables intake among the Chinese migrant population aged 18 to 59 years old in 2012] // Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. — 2014. — ​Vol. 35 (11). — ​P. 1198—1201.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Оригінальні дослідження

 

Взаємозв’язки атеросклеротичного ураження сонних артерій з модифікованими і немодифікованими факторами ризику, коронарним атеросклерозом у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від наявності цукрового діабету 2 типу

Л.В. Журавльова, Н.А. Лопіна

Харківський національний медичний університет

Мета роботи — ​оцінити вираженість атеросклеротичного ураження сонних артерій і визначити взаємозв’язки вираженості ураження сонних артерій з модифікованими і немодифікованими факторами ризику, коронарним атеросклерозом у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) залежно від наявності цукрового діабету 2 типу (ЦД 2 типу).
Матеріали та методи. Обстежено 131 пацієнта з ІХС (89 чоловіків, 42 жінки), середній вік яких склав
(59,6 ± 9,11) року. Залежно від наявності ЦД 2 типу хворі на ІХС були розподілені за двома групами: перша група (n = 70) — ​пацієнти із супутнім ЦД 2 типу, друга група (n = 61) — ​хворі без супутнього ЦД 2 типу. Усім пацієнтам для верифікації діагнозу ІХС проводилася коронарографія. У всіх пацієнтів проводилась оцінка пульсового артеріального тиску (ПАТ), каротидно-феморальної швидкості розповсюдження пульсової хвилі (кфШРПХ) методом реографії, допплєрографія сонних артерій з оцінкою товщини комплексу інтима—медіа загальної сонної артерії (ТІМ ЗСА). Оцінювалися показники ліпідного обміну, короткострокового і довгострокового контролю глікемії, індекс маси тіла (ІМТ), маркери дисфункції ендотелію (фракталкін, асиметричний диметиларгінін).
Результати та обговорення. У 63 % пацієнтів першої групи і у 49 % другої встановлено наявність атеросклеротичних бляшок сонних артерій. У першій групі середня кількість бляшок на 1 пацієнта була вище, ніж у другій (1,20 ± 1,06 vs 0,85 ± 1,01; р = 0,16). У першій групі середня кількість уражених екстракраніальних судин була вище, ніж у другій (1,09 ± 0,93 vs 0,78 ± 0,66; р = 0,12). Крім того, в пацієнтів першої групи ТІМ ЗСА була достовірно вище порівняно з пацієнтами другої ((1,22 ± 0,10) vs (1,11 ± 0,15) мм; р = 0,00001). Було встановлено кореляційні зв’язки ТІМ ЗСА, кількості атеросклеротичних бляшок сонних артерій та уражених екстракраніальних судин з віком, ІМТ, стажем ЦД та ІХС, показниками ліпідного та вуглеводного обміну, маркерами ендотеліальної дисфункції, ПАТ, кфШРПХ, кількостями гемодинамічно незначущих стенозів коронарних артерій, бляшок коронарних артерій, уражених коронарних артерій, уражених сегментів коронарних артерій, гемодинамічно значущих стенозів коронарних артерій.
Висновки. Таким чином, отримані дані про характер ураження сонних артерій свідчать про несприятливий перебіг атеросклеротичного процесу на тлі ЦД 2 типу, вплив модифікованих і немодифікованих факторів ризику на прогресування атеросклеротичного ураження сонних артерій, наявність взаємозв’язків коронарного атеросклерозу з вираженістю ураження сонних артерій.

Ключові слова: атеросклероз сонних артерій, атеросклероз коронарних судин, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2 типу, модифіковані фактори ризику, немодифіковані фактори ризику.

Список літератури:  
1.    Бідучак А.С., Шкробанець І.Д., Леонець С.І. Епідеміологічні особливості хвороб системи кровообігу в Україні й Черні­вецькій області // Буковинський мед. вісн. — ​Т. 17. — № 3 (67), ч. 2. — 2013. — ​С. 100—103.
2.    Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування / Методичні рекомендації Асоціації кардіологів України / За ред.: О.І. Мітченко, М.І. Лутай. — ​К., 2011. — 25 с.
3.    Журавлева Л.В., Лопина Н.А. Значение каротидно-фемо­ральной скорости распространения пульсовой волны в прогнозировании ате­росклеротического поражения венеч­ных сосудов в зави­симости от наличия сахарного диабета 2 типа // Укр. кардіол. журн. — 2017. — № 1. — ​С. 43—50.
4.    Журавлева Л.В., Лопина Н.А., Кузнецов И.В. и др. Методика измерения каротидно-феморальной, аортально-фемораль­ной скорости распространения пульсовой волны с помощью реографии // Ліки України. — 2016. — № 10. — ​С. 22—32.
5.    Журавлева Л.В., Лопина Н.А., Кузнецов И.В. и др. Срав­нительная оценка измерения скорости распространения пульсовой волны с помощью реографии и ультразвуковой допплерографии // Серце і судини. — 2016. — № 4.
6.    Москаленко В.Ф., Гульчій О.П., Голубчиков М.В. та ін. Біо­ста­тистика / За заг. ред. чл.‑ кор. АМНУ, проф. В.Ф. Мос­каленка. — ​К.: Книга плюс, 2009. — 184 с.
7.    Рекомендации по диабету, предиабету и сердечно-сосу­дистым заболеваниям. EASD/ESC / Рос. кардиол. журн. — № 3 (107). — 2014. — ​С. 6—70.
8.    Стабільна ішемічна хвороба серця: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах.— ​К., 2016 — 177 с.
9.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: стабільна ішемічна хвороба серця / Hаказ МОЗ України № 152 від 02.03.2016. — 61 с.
10.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: цукровий діабет 2 типу (наказ МОЗ № 1118 від 21.12.2012. — 115 с.
11.    Goldfine A.B., Phua E.J., Abrahamson M.J. Glycemic mana­gement in patients with coronary artery disease and prediabetes or type 2 diabetes mellitus // Circulation. — 2014 — ​Vol. 129. — ​P. 2567—2573.
12.    Huang Y., Cai X., Chen P., Mai W. et al. Associations of prediabetes with all-cause and cardiovascular mortality: A meta-analysis // Annals of Medicine. — 2014. — ​Vol. 46. — ​P. 684—692.
13.    Naito R., Kasai T. Coronary artery disease in type 2 diabetes mellitus: Recent treatment strategies and future perspectives // World J. Cardiol. — 2015. — Vol. 7 (3). — ​Р. 119—124.
14.    Standards of medical care in diabetes — ​2016. American Diabetes Association // Diabetes Care. — 2016. — ​Vol. 39 (Suppl. 1). — ​Р. 1—109.

Інше:
Журавльова Лариса Володимирівна
д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 3

61022, м. Харків, просп. Науки, 4
Тел./факс: (057) 705-66-59

Стаття надійшла до редакції 3 листопада 2017 р.

 

Взаимосвязи атеросклеро­тичес­кого поражения сонных артерий с модифицируемыми и немодифицируемыми факторами риска, коронарным атеросклерозом у больных ишемической болезнью сердца в зависимости от наличия сахарного диабета 2 типа

Л.В. Журавлева, Н.А. Лопина 

Харьковский национальный медицинский университет

Цель работы — ​оценить выраженность атеросклеротического поражения сонных артерий (СА) и определить взаимосвязи выраженности поражения СА с модифицируемыми и немодифицируемыми факторами риска, коронарным атеросклерозом у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) в зависимости от наличия сахарного диабета 2 типа (СД 2 типа).
Материалы и методы. Обследован 131 пациент с ИБС (89 мужчин, 42 женщины), средний возраст которых составил (59,6 ± 9,11) года. В зависимости от наличия СД 2 типа больные ИБС были распределены на две группы: первая группа
(n = 70) — ​больные с сопутствующим СД 2 типа, вторая группа (n = 61) — ​больные ИБС без сопутствующего СД 2 типа. Всем пациентам для верификации диагноза ИБС проводилась коронарография. У всех пациентов проводилась оценка пульсового артериального давления (ПАД), каротидно-феморальной скорости распространения пульсовой волны (кфСРПВ) методом реографии, допплерография сонных артерий с оценкой толщины комплекса интима—медиа общей СА (ТИМ ОСА). Оценивались показатели липидного обмена, краткосрочного и долгосрочного контроля гликемии, индекс массы тела (ИМТ), маркеры дисфункции эндотелия (фракталкин, асимметричный диметиларгинин).
Результаты и обсуждение. У 63 % пациентов первой группы и у 49 % второй группы установлено наличие атеросклеротических бляшек СА. У пациентов первой группы среднее количество бляшек на 1 пациента было выше, чем у лиц второй группы (1,2 ± 1,06 vs 0,85 ± 1,01; р = 0,16). В первой группе среднее количество пораженных экстракраниальных сосудов было выше, чем во второй (1,09 ±
± 0,93 vs 0,78 ± 0,66; р = 0,12). Кроме того, у пациентов первой группы ТИМ ОСА была достоверно выше в сравнении с пациентами второй группы (1,22 ± 0,10 мм
vs 1,11 ± 0,15 мм; р = 0,00001). Были установлены корреля­цион­ные связи ТИМ ОСА, количества атеросклеротических бляшек СА, количества пораженных экст­ракрани­альных сосудов с возрастом, ИМТ, стажем СД и ИБС, показателями ли­­пидного и углеводного обмена, маркерами эндотелиальной дисфункции, ПАД, кфСРПВ, количествами гемодинамически незначимых стенозов коронарных артерий, бляшек коронарных артерий, пораженных коронарных артерий, пораженных сегментов коронарных артерий, гемодинамически значимых стенозов коронарных артерий.
Выводы. Таким образом, полученные данные о характере поражения СА свидетельствуют о неблагоприятном течении атеросклеротического процесса на фоне СД 2 типа, влиянии как модифицируемых, так и немодифицируемых факторов риска на прогрессирование атеросклеротического поражения СА, наличии взаимосвязи коронарного атеросклероза с выраженностью поражения СА.

Ключевые слова: атеросклероз сонных артерий, атеросклероз коронарных сосудов, ишемическая болезнь сердца, сахарный диабет 2 типа, модифицируемые факторы риска, немодифицируемые факторы риска.

Список литературы:  
1.    Бідучак А.С., Шкробанець І.Д., Леонець С.І. Епідеміологічні особливості хвороб системи кровообігу в Україні й Черні­вецькій області // Буковинський мед. вісн. — ​Т. 17. — № 3 (67), ч. 2. — 2013. — ​С. 100—103.
2.    Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування / Методичні рекомендації Асоціації кардіологів України / За ред.: О.І. Мітченко, М.І. Лутай. — ​К., 2011. — 25 с.
3.    Журавлева Л.В., Лопина Н.А. Значение каротидно-фемо­ральной скорости распространения пульсовой волны в прогнозировании ате­росклеротического поражения венеч­ных сосудов в зави­симости от наличия сахарного диабета 2 типа // Укр. кардіол. журн. — 2017. — № 1. — ​С. 43—50.
4.    Журавлева Л.В., Лопина Н.А., Кузнецов И.В. и др. Методика измерения каротидно-феморальной, аортально-фемораль­ной скорости распространения пульсовой волны с помощью реографии // Ліки України. — 2016. — № 10. — ​С. 22—32.
5.    Журавлева Л.В., Лопина Н.А., Кузнецов И.В. и др. Срав­нительная оценка измерения скорости распространения пульсовой волны с помощью реографии и ультразвуковой допплерографии // Серце і судини. — 2016. — № 4.
6.    Москаленко В.Ф., Гульчій О.П., Голубчиков М.В. та ін. Біо­ста­тистика / За заг. ред. чл.‑ кор. АМНУ, проф. В.Ф. Мос­каленка. — ​К.: Книга плюс, 2009. — 184 с.
7.    Рекомендации по диабету, предиабету и сердечно-сосу­дистым заболеваниям. EASD/ESC / Рос. кардиол. журн. — № 3 (107). — 2014. — ​С. 6—70.
8.    Стабільна ішемічна хвороба серця: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах.— ​К., 2016 — 177 с.
9.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: стабільна ішемічна хвороба серця / Hаказ МОЗ України № 152 від 02.03.2016. — 61 с.
10.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: цукровий діабет 2 типу (наказ МОЗ № 1118 від 21.12.2012. — 115 с.
11.    Goldfine A.B., Phua E.J., Abrahamson M.J. Glycemic mana­gement in patients with coronary artery disease and prediabetes or type 2 diabetes mellitus // Circulation. — 2014 — ​Vol. 129. — ​P. 2567—2573.
12.    Huang Y., Cai X., Chen P., Mai W. et al. Associations of prediabetes with all-cause and cardiovascular mortality: A meta-analysis // Annals of Medicine. — 2014. — ​Vol. 46. — ​P. 684—692.
13.    Naito R., Kasai T. Coronary artery disease in type 2 diabetes mellitus: Recent treatment strategies and future perspectives // World J. Cardiol. — 2015. — Vol. 7 (3). — ​Р. 119—124.
14.    Standards of medical care in diabetes — ​2016. American Diabetes Association // Diabetes Care. — 2016. — ​Vol. 39 (Suppl. 1). — ​Р. 1—109.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

3. Оригінальні дослідження

 

Особливості терапевтичної дії кверцетину при тривалому застосуванні в комплексному лікуванні хворих на остеоартроз з високим рівнем коморбідності, кардіоваскулярного і гастроінтестинального ризиків

Л.О. Волошина1, С.І. Сміян2, О.І. Доголіч

1 ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці
2 ВНДЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»

Мета роботи — ​вивчити вікові особливості поширеності і вираженості коморбідних захворювань у хворих на остеоартроз (ОА) та дослідити вплив тривалого застосування кверцетину в комплексному лікуванні таких хворих.
Матеріали та методи. У 120 хворих на ОА І—ІІІ клініко-рентгенологічних стадій досліджено особливості поширеності коморбідних процесів, про- й антиоксидантних систем, ліпідного обміну в крові. В основній групі хворих у комплексному лікуванні застосовували кверцетин упродовж 3 міс.
Результати та обговорення. Встановлено, що у хворих на ОА у віці старше 50 років спостерігаються прогресування проявів ОА, зростаючий рівень і вираженість явищ коморбідності з домінуванням судинних захворювань, прогресуючі явища оксидативного стресу, дисліпідемії та низькоінтенсивного запалення в крові. Метаболічні порушення розглядаються як спільні неспецифічні патогенетичні ланки ОА та коморбідних процесів. 3-місячне застосування кверцетину покращує загальні результати лікування ОА та коморбідних захворювань, суттєво знижує рівні оксидативних порушень, дисліпідемії та низькоінтенсивного системного запалення відносно групи порівняння.
Висновки. Із зростанням віку пацієнтів прогресують прояви ОА, рівень і вираженість коморбідних процесів, явища оксидативного стресу та дисліпідемії. Тривале застосування кверцетину в комплексному лікуванні сприяє покращенню результатів лікування виявлених недуг, ефективніше зменшує прояви оксидативного стресу та дисліпідемії.

Ключові слова: остеоартроз, коморбідність, метаболічні порушення, лікування, кверцетин.

Список літератури:  
1.    Волошина Л.О. Оцінка ефективності застосування квер­цетину в комплексному лікуванні хворих на остеоартроз з високим рівнем коморбідності, кардіоваскулярного і гастро­інтестинального ризиків. — ​Ліки України плюс, 2017. — № 1. — ​С. 31—36.
2.    Головач И.Ю. Остеоартрит: фундаментальные и прикладные аспекты этиопатогенеза заболевания. Ничто не стоит на месте / Укр. ревматол. журн. — 2014. — № 2 (56). — ​С. 4—11.
3.    Коваленко В.М. Калькулятор кардіоваскулярного ризику / Здоров’я України. — 2010. — № 3. — ​С. 6.
4.    Коваленко В.М. Коморбідність і шляхи раціональної фар­макотерапії в ревматології // Укр. ревматол. журн. — 2014. — № 2 (56). — ​С. 12—13.
5.    Купко Н. Кверцетин: свойства и применение // Рациональная фармакотерапия. — 2011. — № 4 (21). — ​С. 57—60.
6.    Магаляс В.М., Міхеєв А.О., Роговий Ю.Є. та ін. Сучасні методики експериментальних і клінічних досліджень Цент­ральної науко­во-дослідної лабораторії Буковинської дер­жавної медичної академії: навч.-метод. посібник // Чернівці, 2001. — 42 с.
7.    Мендель О.И., Наумов А.В., Верткин А.Л. и др. Остеоартроз и сердечно-сосудистые заболевания у лиц пожилого воз­раста: клинические и патогенетические взаимосвязи // Ус­пехи геронтологии. — 2010. — ​Т. 23 (2). — ​С. 304—313.
8.    Національний підручник з ревматології / За ред. В.М. Кова­ленка, Н.М. Шуби.— К.: Моріон, 2013. — 672 с.
9.    Пархоменко О.М., Кожухов С.Н., Іркін О.І., Лутай Я.М. Нові можливості фармакологічного впливу на прогноз у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST та гострою серцевою недостатністю. Корвітин для ін’єкцій // Укр. мед. часопис. — 2004. — № 2. — ​С. 33—37.
10.    Тиц Н. Энциклопедия клинических лабораторных тестов. Пер. с англ. / Под ред. В.В. Меньшикова.— М.: Лабинформ. — 1997. — 960 с.
11.    Фадєєнко Г.Д., Гріднєв О.Є., Несен А.О. та ін. Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик — ​ключові питання су­­часної медицини // Укр. тер. журн. — 2013. — № 1. — ​С. 102—107.
12.    Фадєєнко Г.Д., Несен А.О. Коморбідність та інтегративна роль терапії внутрішніх органів // Укр. тер. журн. — 2015. — № 2. — ​С. 7—15.
13.    Яцишин Р.І., Сухоребська М.Я. Роль біомаркерів пошкоджен­ня суглобового хряща у діагностиці й оцінці ефективності лікування хворих на остеоартроз // Укр. ревматол. журн. — 2015. — № 2 (60). — ​С. 36—41.
14.    Berenbaum F. Osteoarthritis as an inflammatory disease / osteoarthritis is not osteoarthrosis!) // Оsteoarthritis cartilage. — 2013. — ​Vol. 21. — ​Р. 16—21.
15.    Bischot S.C. Quercetin: potential in the prevention and therapy of disease // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. — 2008. — ​Vol. 11, N 6. — ​Р. 733—740.
16.    Chen C., Zhou J.J. Quercetin: a potential drug to reverse multidrug resistance // Life science. — 2010. — ​Vol. 87. — ​Р. 333—338.
17.    Findlay D.M. Vascular pathology and osteoarthritis. Review // Rheumatology. — 2007. — ​Vol. 46. — ​Р. 1763—1768.
18.    Leixuri Aguirre, Noemi Arias, Teresa Macarulla et al. Beneficial offects of guercetin on obesity and diabetes // The Open Nutriceuticals J. — 2011. — N 4. — ​Р. 189—198.
19.    Marengoni A., Angleman A., Fradiglioni L. Prevalence of disability according to multimorbidity and disease clustering: a population based-study // J. Comorbidity. — 2011. — ​Vol. 1, N 1. — ​P. 11—18.
20.    Parkhomenko A., Kozhukhov S., Gurjeva O. Clinical efficacy of intravenous lipoxygenase inhibitor quercеtin in patients with a cube ST-segment elevation myocardial infarction: results of a prospective randomized open-label trial // Seminars in Car­diology. — 2005. — N 11 (4). — ​P. 154—158.
21.    Safford M.M., Allison I.I., Kiefe C.I. Patient complexity: more than comorbidity, the vector model of complexity // J. Gen. Int.Med. —2007. — ​Vol. 22 (Suppl. 3). — ​P. 382—390.
22.    Uhlig K., Left B., Kent D. et al. A Framework for crafting clinical practice guidelines that are relevant to the care and management of people with comorbidity // J. Gen. Іnt. Med. — 2014. — ​Vol. 29 (4). — ​Р. 11—18.

Інше:
Волошина Лариса Олександрівна   
к. мед. н., доц. кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб  

58002, м. Чернівці, Театральна площа, 2
Тел. (050) 573-90-97
E-mail: voloshka03@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 26 жовтня 2017 р.

 

Особенности терапевтического действия кверцетина при длительном применении в комплексном лечении больных остеоартрозом с высоким уровнем коморбидности, кардиоваскулярного и гастроинтестинального рисков

Л.А. Волошина1, С.И. Смиян2, А.И. Доголич1

1 ВГУЗ «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы
2 ВУГЗ «Тернопольский гсударственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского»

Цель работы — ​изучить возрастные особенности распространенности и выраженности коморбидных заболеваний у больных остеоартрозом (ОА) и исследовать влияние длительного применения кверцетина в комплексном лечении таких больных.
Материалы и методы. У 120 больных ОА I—III клинико-рентгенологических стадий исследованы особенности распространенности коморбидных процессов, про- и антиоксидантных систем, липидного обмена в крови.
В основной группе больных в комплексном лечении применили кверцетин в течение 3 мес.
Результаты и обсуждение. Установлено, что у больных ОА в возрасте 50 лет наблюдается прогрессирование проявлений ОА, растущий уровень и выраженность явлений коморбидности с доминированием сосудистых заболеваний, прогрессирующие явления оксидативного стресса, дислипидемии и низкоинтенсивного воспаления в крови. Метаболические нарушения рассматриваются как общие неспецифические патогенетические звенья ОА
и коморбидных процессов. 3-месячное применение кверцетина улучшает общие результаты лечения ОА
и коморбидных заболеваний, существенно снижает уровень оксидативных нарушений, дислипидемии и низкоинтенсивного системного воспаления относительно группы сравнения.
Выводы. С увеличением возраста пациентов прогрессируют проявления ОА, уровень и выраженность коморбидных процессов, явления оксидативного стресса и дислипидемии. Длительное применение кверцетина
в комплексном лечении способствует улучшению результатов лечения выявленных недугов, эффективнее
уменьшает проявления оксидативного стресса и дислипидемии.

Ключевые слова: остеоартроз, коморбидность, метаболические нарушения, лечение, кверцетин.

Список литературы:  
1.    Волошина Л.О. Оцінка ефективності застосування квер­цетину в комплексному лікуванні хворих на остеоартроз з високим рівнем коморбідності, кардіоваскулярного і гастро­інтестинального ризиків. — ​Ліки України плюс, 2017. — № 1. — ​С. 31—36.
2.    Головач И.Ю. Остеоартрит: фундаментальные и прикладные аспекты этиопатогенеза заболевания. Ничто не стоит на месте / Укр. ревматол. журн. — 2014. — № 2 (56). — ​С. 4—11.
3.    Коваленко В.М. Калькулятор кардіоваскулярного ризику / Здоров’я України. — 2010. — № 3. — ​С. 6.
4.    Коваленко В.М. Коморбідність і шляхи раціональної фар­макотерапії в ревматології // Укр. ревматол. журн. — 2014. — № 2 (56). — ​С. 12—13.
5.    Купко Н. Кверцетин: свойства и применение // Рациональная фармакотерапия. — 2011. — № 4 (21). — ​С. 57—60.
6.    Магаляс В.М., Міхеєв А.О., Роговий Ю.Є. та ін. Сучасні методики експериментальних і клінічних досліджень Цент­ральної науко­во-дослідної лабораторії Буковинської дер­жавної медичної академії: навч.-метод. посібник // Чернівці, 2001. — 42 с.
7.    Мендель О.И., Наумов А.В., Верткин А.Л. и др. Остеоартроз и сердечно-сосудистые заболевания у лиц пожилого воз­раста: клинические и патогенетические взаимосвязи // Ус­пехи геронтологии. — 2010. — ​Т. 23 (2). — ​С. 304—313.
8.    Національний підручник з ревматології / За ред. В.М. Кова­ленка, Н.М. Шуби.— К.: Моріон, 2013. — 672 с.
9.    Пархоменко О.М., Кожухов С.Н., Іркін О.І., Лутай Я.М. Нові можливості фармакологічного впливу на прогноз у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST та гострою серцевою недостатністю. Корвітин для ін’єкцій // Укр. мед. часопис. — 2004. — № 2. — ​С. 33—37.
10.    Тиц Н. Энциклопедия клинических лабораторных тестов. Пер. с англ. / Под ред. В.В. Меньшикова.— М.: Лабинформ. — 1997. — 960 с.
11.    Фадєєнко Г.Д., Гріднєв О.Є., Несен А.О. та ін. Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик — ​ключові питання су­­часної медицини // Укр. тер. журн. — 2013. — № 1. — ​С. 102—107.
12.    Фадєєнко Г.Д., Несен А.О. Коморбідність та інтегративна роль терапії внутрішніх органів // Укр. тер. журн. — 2015. — № 2. — ​С. 7—15.
13.    Яцишин Р.І., Сухоребська М.Я. Роль біомаркерів пошкоджен­ня суглобового хряща у діагностиці й оцінці ефективності лікування хворих на остеоартроз // Укр. ревматол. журн. — 2015. — № 2 (60). — ​С. 36—41.
14.    Berenbaum F. Osteoarthritis as an inflammatory disease / osteoarthritis is not osteoarthrosis!) // Оsteoarthritis cartilage. — 2013. — ​Vol. 21. — ​Р. 16—21.
15.    Bischot S.C. Quercetin: potential in the prevention and therapy of disease // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. — 2008. — ​Vol. 11, N 6. — ​Р. 733—740.
16.    Chen C., Zhou J.J. Quercetin: a potential drug to reverse multidrug resistance // Life science. — 2010. — ​Vol. 87. — ​Р. 333—338.
17.    Findlay D.M. Vascular pathology and osteoarthritis. Review // Rheumatology. — 2007. — ​Vol. 46. — ​Р. 1763—1768.
18.    Leixuri Aguirre, Noemi Arias, Teresa Macarulla et al. Beneficial offects of guercetin on obesity and diabetes // The Open Nutriceuticals J. — 2011. — N 4. — ​Р. 189—198.
19.    Marengoni A., Angleman A., Fradiglioni L. Prevalence of disability according to multimorbidity and disease clustering: a population based-study // J. Comorbidity. — 2011. — ​Vol. 1, N 1. — ​P. 11—18.
20.    Parkhomenko A., Kozhukhov S., Gurjeva O. Clinical efficacy of intravenous lipoxygenase inhibitor quercеtin in patients with a cube ST-segment elevation myocardial infarction: results of a prospective randomized open-label trial // Seminars in Car­diology. — 2005. — N 11 (4). — ​P. 154—158.
21.    Safford M.M., Allison I.I., Kiefe C.I. Patient complexity: more than comorbidity, the vector model of complexity // J. Gen. Int.Med. —2007. — ​Vol. 22 (Suppl. 3). — ​P. 382—390.
22.    Uhlig K., Left B., Kent D. et al. A Framework for crafting clinical practice guidelines that are relevant to the care and management of people with comorbidity // J. Gen. Іnt. Med. — 2014. — ​Vol. 29 (4). — ​Р. 11—18.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 

Вплив комплексного лікування на показники Т- та В-клітинного імунітету у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом у поєднанні з ожирінням і патологією біліарного тракту

О.Ю. Філіппова

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро

Мета роботи — ​оцінити вплив різних схем комплексного лікування на показники Т- та В-клітинного імунітету у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) у поєднанні з ожирінням і патологією біліарного тракту за даними 6-місячного динамічного спостереження.
Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) у стадії НАСГ у поєднанні з ожирінням і патологією біліарного тракту (БТ). Контрольна група складалася з 30 практично здорових осіб. Показники Т- та В-клітинного імунітету вивчали за допомогою серологічних методів. Для оцінки ефективності різних схем лікування НАЖХП усі пацієнти були розподілені на три групи методом адаптивної рандомізації. Хворим усіх груп протягом 6 міс було призначено корекцію способу життя, зокрема режиму харчування, фізичних навантажень, праці та відпочинку. Пацієнти першої групи (n = 34) отримували стандартне лікування протягом 30 днів. У пацієнтів другої групи (n = 33) стандартне лікування поєднували з використанням урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) протягом 30 днів у дозі 10—15 мг/кг/добу. У пацієнтів третьої групи (n = 33) стандартне лікування та УДХК поєднували з використанням аргініну глутамату протягом 30 днів. Усі імунологічні обстеження проводили на початку і наприкінці лікування в усіх хворих, а також через 6 міс після лікування у 20 хворих кожної з груп спостереження.
Результати та обговорення. Встановлено, що додавання УДХК у другій групі або аргініну глутамату та УДХК у третій групі до стандартного лікування у хворих НАСГ, поєднаним із ожирінням на тлі патології БТ, забезпечує нормалізацію показників клітинного імунітету та відновлення імунологічного гомеостазу. Найвищий рівень ефективності був встановлений у хворих третьої групи, де нормалізація імунних порушень була зареєстрована впродовж 6 міс після лікування відносно всіх виявлених варіантів імунних порушень (крім І), із достовірною різницею по відношенню до першої групи (від р < 0,05 до р < 0,001). У хворих третьої групи позитивна динаміка імунологічних показників у процесі лікування спостерігалася практично в усіх хворих, тобто у них мали місце або нормалізація, або активація імунорегуляторних процесів за наявності І варіанта порушень. Водночас у хворих першої і другої групи, навпаки, після лікування
зберігся імунодефіцит (III або IV варіанти імунорегуляції).
Висновки. Таким чином, у третій групі після лікування значно зменшилась кількість хворих, які мали порушення імунного статусу, із 33 (100 %) до 4 (12,1 %) випадків через 30 днів після лікування та до 2 (10 %) випадків через 6 міс динамічного спостереження (р < 0,001 при всіх порівняннях), що статистично відрізняло цих хворих від першої групи після динамічного спостереження (р < 0,001) та від другої групи через 30 днів після лікування (р < 0,05).

Ключові слова: неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, біліарний тракт, Т-лімфоцити, В-лімфоцити, урсодезоксихолева кислота, аргініну глутамат.

Список літератури:  
1.    Бабак О.Я., Фадєєнко Г.Д., Фролов В.М., Круглова О.В. Пато­генетичне обґрунтування використання метаболічно ак­­тивного засобу L-аргініну-L-глутамат при неалкогольній жи­­ровій хворобі печінки, поєднаній з хронічним некалькульоз­ним холециститом // Ліки України. — 2013. — № 2 (168). — ​С. 29—33.
2.    Балан У.В. Показники ліпопероксидації, ендотоксемії, цито­кінового профіля та рівня мікроелементів у крові хворих на хронічний некалькульозний холецистит під впливом лікування глутаргіном, урсохолом та роксилідом // Клін. медицина. — 2009. — ​Т. 13, № 1. — ​С. 18—22.
3.    Бокова Т.А., Урсова Н.И. Патология гепатобилиарной сис­темы у детей и подростков с ожирением и метаболическим синдромом // Врач. — 2011. — № 1. — ​С. 56—58.
4.    Вірстюк Н.Г., Черкашина О.Є. Вплив глутаргіну на функ­ціональний стан печінки у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Галицький лікар. вісн. — 2015. — ​Т. 22, № 4. — ​С. 21—23.
5.    Драпкина О.М., Попова И.Р. Роль ожирения в развитии артериальной гипертензии и неалкогольной жировой бо­­лезни печени // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 2. — ​С. 125—128.
6.    Журавлева Л.В., Кривоносова Е.М., Лопина Н.А. Применение урсодезоксихолевой кислоты во внутренней медицине // Практикуючий лікар. — 2014. — № 4. — ​С. 25—32.
7.    Ивашкин В.Т. Иммунная система и повреждение печени при хронических гепатитах В и С // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол. и колопроктол. — 2009. — ​Т. 19, № 6. — ​С. 4—10.
8.    Иммунология. Методы исследований / Под ред. И. Леф­ковитса, Б. Перниса. — ​М.: Мир, 1983. — ​С. 188—212.
9.    Петров Р.В., Хаитов Р.М., Пинегин В.В. и др. Оценка им­­мунного статуса человека при массовых исследованиях: методические рекомендации для научных работников и врачей практического здравоохранения // Иммунология. — 1992. — № 6. — ​С. 51—63.
10.    Сочнер А.М., Бельченко И.Е., Бурштейн А.М. и др. Лимфо­цитотоксический тест как метод идентификации субпо­пуляций Т-лимфоцитов моноклональными антителами // Лаб. дело. — 1989. — № 3. — ​С. 29—32.
11.    Степанов Ю.М., Філіппова О.Ю. Особливості змін показників Т- та В-клітинного імунітету залежно від індексу маси тіла у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки у поєднанні з ожирінням і патологією біліарного тракту // Укр. тер. журн. — 2016. — № 4. — ​С. 46—54.
12.    Черкашина О.Є. Зміни функціонального стану печінки у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену хронічною сер­цевою недостатністю, на тлі неалкогольного стеатогепатиту: автореф. дис. … канд. мед. наук. — ​2016. — 20 с.
13.    Cusi K. Role of obesity and lipotoxicity in the development of nonalcoholic steatohepatitis: pathophysiology and clinical impli­cations // Gastroenterology. — 2012. — ​Vol. 142. — ​P. 711—725.
14.    Dietrich P., Hellerbrand C. Non-alcoholic fatty liver disease, obesity and the metabolic syndrome // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2014. — ​Vol. 28 (4). — ​P. 637—653.
15.    Sydorchuk A., Boychuk T., Sydorchuk R., Sydorchuk L. et al. Immune and metabolic disorders in obese patients with hepatic steatosis and hypertension associate with PPAR-GAMMA2 PRO12ALA and ACE I/D genes’ polymorphisms // United Eur. Gastroenterol. J. — 2015. — ​Vol. 3 (​Supp.1). — ​A. 59.
16.    Toouli J., Fried M.,  Ghafoor K.A.Obesity World Gastroenterology Organisation Global Guideline /  // 2009. — 42 p. http://www.worldgastroenterology.org/UserFiles/file/guidelines /obesity-russian‑2009.pdf.

Інше:
Філіппова Олександра Юріївна   
к. мед. н., доц. кафедри внутрішньої медицини № 2

49044, м. Дніпро, вул. Вернадського, 9
Тел. (056) 756-95-29
E-mail: Filippova-dma@i.ua

Стаття надійшла до редакції 10 жовтня 2017 р.

 

Влияние комплексного лечения на показатели Т- и В-клеточного иммунитета у пациентов с неалкогольным стеатогепатитом в сочетании с ожирением и патологией билиарного тракта

А.Ю. Филиппова

ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», Днепр

Цель работы — ​оценить влияние различных схем комплексного лечения на показатели Т- и В-клеточного иммунитета у больных с неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) в сочетании с ожирением и патологией билиарного тракта по данным 6-месячного динамического наблюдения.
Материалы и методы. Обследованы 100 больных с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) в стадии НАСГ в сочетании с ожирением и патологией билиарного тракта (БТ). Контрольная группа состояла из
30 практически здоровых лиц. Показатели Т- и В-клеточного иммунитета изучали с помощью серологических методов. Для оценки эффективности различных схем лечения НАЖБП все пациенты были разделены на три группы методом адаптивной рандомизации. Больным всех групп в течение 6 мес было назначено коррекцию образа жизни: режима питания, физических нагрузок, труда и отдыха. Пациенты первой группы (n = 34) получали стандартное лечение в течение 30 дней. У пациентов второй группы (n = 33) стандартное лечение сочетали
с использованием урсодезоксихолевой кислоты (УДХК) в течение 30 дней в дозе 10—15 мг/кг/сут. У пациентов третьей группы (n = 33) стандартное лечение и УДХК сочетали с использованием аргинина глутамата в течение 30 дней. Все иммунологические обследования проводили в начале и в конце лечения у всех больных, а также через 6 мес после лечения у 20 больных каждой из групп наблюдения.
Результаты и обсуждение. Установлено, что добавление УДХК во второй группе или аргинина глутамата и УДХК в третьей группе к стандартному лечению у больных с НАСГ в сочетании с ожирением и патологией БТ обеспечивает нормализацию показателей клеточного иммунитета и восстановление иммунологического гомеостаза. Наивысший уровень эффективности был установлен у больных третьей группы, где нормализация иммунных нарушений была зарегистрирована в течение 6 мес после лечения относительно всех выявленных вариантов иммунных нарушений (кроме І), с достоверной разницей по отношению к первой группе (от р < 0,05 до р < 0,001). У больных третьей группы положительная динамика иммунологических показателей в процессе лечения наблюдалась практически у всех больных, то есть у них была или нормализация, или активация иммунорегуляторных процессов при наличии І варианта нарушений. Вместе с тем, у больных первой и второй группы, наоборот, после лечения сохранился иммунодефицит (III или IV варианты иммунорегуляции).
Выводы. Таким образом, в третьей группе после лечения значительно уменьшилось количество больных, которые имели нарушения иммунного статуса, с 33 (100 %) до 4 (12,1 %) случаев через 30 дней после лечения и до 2 (10 %) случаев через 6 мес динамического наблюдения (р < 0,001 при всех сравнениях), что статистически отличало этих больных от первой группы после динамического наблюдения (р < 0,001) и от второй группы через 30 дней после лечения (р < 0,05).

Ключевые слова: неалкогольный стеатогепатит, ожирение, билиарный тракт, Т-лимфоциты, В-лимфоциты, урсодезоксихолевая кислота, аргинина глутамат.

Список литературы:  
1.    Бабак О.Я., Фадєєнко Г.Д., Фролов В.М., Круглова О.В. Пато­генетичне обґрунтування використання метаболічно ак­­тивного засобу L-аргініну-L-глутамат при неалкогольній жи­­ровій хворобі печінки, поєднаній з хронічним некалькульоз­ним холециститом // Ліки України. — 2013. — № 2 (168). — ​С. 29—33.
2.    Балан У.В. Показники ліпопероксидації, ендотоксемії, цито­кінового профіля та рівня мікроелементів у крові хворих на хронічний некалькульозний холецистит під впливом лікування глутаргіном, урсохолом та роксилідом // Клін. медицина. — 2009. — ​Т. 13, № 1. — ​С. 18—22.
3.    Бокова Т.А., Урсова Н.И. Патология гепатобилиарной сис­темы у детей и подростков с ожирением и метаболическим синдромом // Врач. — 2011. — № 1. — ​С. 56—58.
4.    Вірстюк Н.Г., Черкашина О.Є. Вплив глутаргіну на функ­ціональний стан печінки у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Галицький лікар. вісн. — 2015. — ​Т. 22, № 4. — ​С. 21—23.
5.    Драпкина О.М., Попова И.Р. Роль ожирения в развитии артериальной гипертензии и неалкогольной жировой бо­­лезни печени // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 2. — ​С. 125—128.
6.    Журавлева Л.В., Кривоносова Е.М., Лопина Н.А. Применение урсодезоксихолевой кислоты во внутренней медицине // Практикуючий лікар. — 2014. — № 4. — ​С. 25—32.
7.    Ивашкин В.Т. Иммунная система и повреждение печени при хронических гепатитах В и С // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол. и колопроктол. — 2009. — ​Т. 19, № 6. — ​С. 4—10.
8.    Иммунология. Методы исследований / Под ред. И. Леф­ковитса, Б. Перниса. — ​М.: Мир, 1983. — ​С. 188—212.
9.    Петров Р.В., Хаитов Р.М., Пинегин В.В. и др. Оценка им­­мунного статуса человека при массовых исследованиях: методические рекомендации для научных работников и врачей практического здравоохранения // Иммунология. — 1992. — № 6. — ​С. 51—63.
10.    Сочнер А.М., Бельченко И.Е., Бурштейн А.М. и др. Лимфо­цитотоксический тест как метод идентификации субпо­пуляций Т-лимфоцитов моноклональными антителами // Лаб. дело. — 1989. — № 3. — ​С. 29—32.
11.    Степанов Ю.М., Філіппова О.Ю. Особливості змін показників Т- та В-клітинного імунітету залежно від індексу маси тіла у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки у поєднанні з ожирінням і патологією біліарного тракту // Укр. тер. журн. — 2016. — № 4. — ​С. 46—54.
12.    Черкашина О.Є. Зміни функціонального стану печінки у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену хронічною сер­цевою недостатністю, на тлі неалкогольного стеатогепатиту: автореф. дис. … канд. мед. наук. — ​2016. — 20 с.
13.    Cusi K. Role of obesity and lipotoxicity in the development of nonalcoholic steatohepatitis: pathophysiology and clinical impli­cations // Gastroenterology. — 2012. — ​Vol. 142. — ​P. 711—725.
14.    Dietrich P., Hellerbrand C. Non-alcoholic fatty liver disease, obesity and the metabolic syndrome // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2014. — ​Vol. 28 (4). — ​P. 637—653.
15.    Sydorchuk A., Boychuk T., Sydorchuk R., Sydorchuk L. et al. Immune and metabolic disorders in obese patients with hepatic steatosis and hypertension associate with PPAR-GAMMA2 PRO12ALA and ACE I/D genes’ polymorphisms // United Eur. Gastroenterol. J. — 2015. — ​Vol. 3 (​Supp.1). — ​A. 59.
16.    Toouli J., Fried M.,  Ghafoor K.A.Obesity World Gastroenterology Organisation Global Guideline /  // 2009. — 42 p. http://www.worldgastroenterology.org/UserFiles/file/guidelines /obesity-russian‑2009.pdf.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. Оригінальні дослідження

 

Ефективність використання прокінетиків у лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби із супутньою бронхіальною астмою

О.А. Опарін, А.Г. Опарін, Г.Г. Ахвледіані

Харківська медична академія післядипломної освіти

Мета роботи — ​вивчити вплив прокінетика домперидону на зниження вираженості стравохідних і бронхолегеневих проявів та можливість зниження дозувань і частоту прийому бронхолітичних препаратів, а також на зниження рівня запальних цитокінів — ​інтерлейкінів ІЛ‑1β і ІЛ‑4 у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) із супутньою бронхіальною астмою (БА), що перебувають на стандартній схемі лікування.
Матеріали та методи. У дослідження були включені 52 пацієнти (32 чоловіки та 20 жінок) у віці від 20 до 45 років, що страждають на ГЕРХ із супутньою БА легкого та середнього ступеня тяжкості. До першої групи ввійшли 25 хворих (15 чоловіків і 10 жінок), середній вік яких склав (38,2 ± 4,2) року. До другої — ​27 пацієнтів
(17 чоловіків і 10 жінок), середній вік яких склав (38,0 ± 4,1) року. Верифікацію БА, визначення її ступеня тяжкості здійснювали відповідно до рекомендацій ВООЗ (GJNA 2015) і наказу МОЗ України (2013), а також даних спірографії і рентгенографії органів грудної клітки, функції зовнішнього дихання, яка визначалась за допомогою- ­спірометра «Спіросвіт‑3000». Діагноз ГЕРХ встановлювали згідно Монреальського консенсусу (2006) з урахуванням результатів, отриманих при езофагогастродуоденоскопії стравоходу і шлунка, а також даних pH-метрії. Достовірність відмінностей оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Визначення рівня інтерлейкінів (ІЛ‑1β і ІЛ‑4) проводили методом імуноферментного аналізу з використанням тест-системи «Вектор-Бест». Статистична обробка даних проведена за допомогою прикладної програми Statistica 6.
Результати та обговорення. Аналіз отриманих результатів показав, що у хворих як першої, так і другої групи призначене лікування сприяло не тільки усуненню клінічних проявів, а й зниженню активності імунозапальних процесів. У більшості хворих другої групи, які додатково отримували домперидон (по 10 мг 3 рази на добу), позитивна динаміка клінічних проявів і досліджуваних показників була більш наочною. Серед хворих цієї групи істотно зменшилася задишка, рідше став турбувати кашель, у 96,2 % повністю зникли епізоди важкого дихання і бронхоспазму, що зумовило відміну прийому або зниження дози кортикостероїдів і β2-агоністів короткої дії у 92,5 %
з них. У хворих першої групи результати виявилися гіршими: повне зникнення скарг з боку органів дихання до кінця курсу лікування констатовано лише у 5 (18,5 %) пацієнтів. У 16 (59,2 %) динаміка ефективності була менш вираженою, а решта 4 (14,3 %) змушені були збільшити кратність прийому β2-агоністів. Так само наочними виявилися дані стосовно динаміки вмісту інтерлейкінів. Зокрема, якщо у хворих другої групи рівень ІЛ‑1β і ІЛ‑4 знизився з (2,28 ± 0,20) до (1,55 ± 0,15) пг/мл і з (11,57 ± 1,22) до (5,95 ± 0,58) пг/мл відповідно, тобто практично наблизився до норми (p > 0,05), то серед хворих першої групи динаміка зниження ІЛ‑1β (з 2,29 ± 0,22 до 1,80 ± 0,14) і ІЛ‑4 (з 11,60 ± 1,21 до 8,1 ± 0,88) була менш вираженою (p < 0,05).
Висновки. Додаткове включення прокінетика домперидону до стандартної схеми лікування хворих на ГЕРХ із супутньою БА скорочує терміни ліквідації не лише стравохідних і бронхолегеневих проявів цієї коморбідної патології, а й дозволяє одночасно знизити дозу і частоту прийому бронхолітичних засобів, а також достовірно впливає на корекцію імунозапальних процесів (рівня вмісту ІЛ‑1β і ІЛ‑4).

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, бронхіальна астма, інтерлейкіни, домперидон, коморбідність.

Список літератури:
1.    Арутюнов А.Г., Бурков С.Г., Щерба Е.П. Механизмы взаи­мо­связи гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и брон­хиальной астмы и тактика ведения больных // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2004. — № 2. — ​С. 5—9.
2.    Бурков С.Г., Арутюнов А.Г., Атабекова Л.А. и др. Гастро­эзофагеальная рефлюксная болезнь и бронхиальная аст­ма // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. Приложение 17. Материалы VIII российской гастроэнтерологической недели. — 2002. — № 5. — ​C. 5.
3.    Маев И.В., Лямина С.В., Калиш С.В. Функциональная ак­­тивность альвеолярных макрофагов у больных бронхиальной астмой и гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью //  ​Клин. медицина. — 2013. — № 6. — ​С. 41—47.
4.    Маев И.В., Лямина С.В., Малышева Е.В. и др. Иммунный ответ и фенотип альвеолярных макрофагов при брон­хиальной астме, гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и их сочетаний // ​Терапевтический архив. — 2015. — № 3. — ​С. 34—41.
5.    Опарин А.Г., Опарин А.А., Титкова А.В. Место и роль имму­новоспалительных процессов в механизмах формирования хронического обструктивного заболевания легких с соче­танной гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью, с уче­том качества жизни пациентов // Укр. тер. журн. — 2013. — № 3. — ​С. 52—58.
6.    Палеев Н.Р., Исаков В.А., Иванова О.В. Бронхиальная астма и гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: случайна ли взаимосвязь? // Клиническая медицина. — 2005. — № 1. — ​С. 9—13.
7.    Пикулев Д.В., Алексеева О.П., Долбин И.В. Ишемическая болезнь сердца и гастроэзофагеальная рефлюксная бо­­лезнь: особенности сочетанного течения (обзор) // ​Меди­цинский альманах. — 2012. — № 1. — ​C.43—47.
8.    Фадеенко Г.Д., Гриднев А.Е. Гастроэзофагеальная реф­люксная болезнь: пищеводные, внепищеводные проявления и коморбидность / Под ред. А.Н. Беловола. — ​K., 2014. — 376 c.
9.    Joppa P., Petrasova D., Stencak B. et al. Systemic information in patients with COPD and pulmonary hypertension // ​Chest.— 2009. — ​Vol. 130. — ​P. 326—333.
11.    Laine L., Hennekens C. Proton pump inhibitor and clopido­grelinteraction: fact or ction? // Am. J. Gastroenterol. — 2010. — N 105. — ​P. 34—41.
12.    Modanic RD. Proton pump inhibitor side effects and drug intractions: much ado about nothing? // ​Cleveland Clin. J. Med. — 2011. — N 78. — ​Р. 39—49.
13.    Thomas A.D., Su K.J., Chang J.C. et al. Gastroesophagal reflux-associated aspiration alerts the immune response in asthma // Surg. Endoscony.— 2010.— Vol. 24 (5).— P. 1066—1070.

Інше:
Опарін Oлексій Анатолійович    
д. мед. н., проф., зав. кафедри терапії, ревматології та клінічної фармакології

61000, м. Харків, вул. Дарвіна, 10
Тел. (057) 711-75-00, (057) 706-46-17
E-mail: teraprevm@med.edu.ua

Стаття надійшла до редакції 31 липня 2017 р.

 

Эффективность использования прокинетиков в лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни с сопутствующей бронхиальной астмой

А.А. Опарин, А.Г. Опарин, Г.Г. Ахвледиани 

Харьковская медицинская академия последипломного образования

​Цель работы — ​изучить влияние прокинетика домперидона на снижение выраженности пищеводных и бронхолегочных проявлений, возможность снижения дозировок и частоту приема бронхолитических препаратов, а также на снижение уровня воспалительных цитокинов — ​интерлейкинов ИЛ‑1β и ИЛ‑4 у больных бронхиальной астмой (БА) с сопутствующей гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ), находящихся на стандартной схеме лечения.
Материалы и методы. В исследование были включены 52 пациента (32 мужчины и 20 женщин) в возрасте от 20 до 45 лет, страдающих БА легкой и средней степени тяжести с сопутствующей ГЭРБ. В первую группу вошли 25 больных (15 мужчин и 10 женщин), средний возраст которых составил (38,2 ± 4,2) года.
Во вторую группу были включены 27 пациентов (17 мужчин и 10 женщин), средний возраст которых составил (38,0 ± 4,1) года. Верификацию БА, определение степени ее тяжести осуществляли в соответствии с рекомендациями ВОЗ (GJNA 2015) и приказом МЗ Украины (2013), а также данных спирографии и рентгенографии органов грудной клетки, функции внешнего дыхания, определяемой с помощью спирографа «Спіросвіт‑3000». Диагноз ГЭРБ устанавливали согласно Монреальскому консенсусу (2006) с учетом результатов, полученных при эзофагогастродуоде­носкопии пищевода и желудка, а также данных pH-метрии. Достоверность различий оценивали по t-критерию Стьюдента. Определение уровня интерлейкинов (ИЛ‑1β и ИЛ‑4) проводили методом
иммуноферментного анализа с использованием тест-системы «Вектор-Бест». Статистическая обработка данных проведена с помощью прикладных программ (Statistica 6).
Результаты и обсуждение. Анализ полученных результатов показал, что у боль­ных как первой, так и второй группы назначенное лечение привело не только к устранению клинических проявлений, но и снижению активности иммуно­воспа­лительных процессов. У большинства больных второй группы, которые дополнительно получали домперидон (по 10 мг 3 раза в сутки), положительная динамика клинических проявлений и изучаемых показателей была более наглядной. Среди больных этой группы существенно уменьшилась одышка, реже стал беспокоить кашель, у 96,2 % полностью исчезли эпизоды тяжелого дыхания и бронхоспазма, что привело (у 92,5 %) к отмене или снижению дозы приема кортико­стероидов и β2-агонистов короткого действия. У больных первой группы резуль­таты оказались хуже: полное исчезновение жалоб со стороны органов дыхания к концу курса лечения констатировано только у 5 (18,5 %) пациентов. У 16 (59,2 %) динамика эффективности была менее выраженной, а остальные 4 (14,3 %) вы­­нуж­дены были увеличить кратность приема β2-агонистов. Также наглядны и данные относительно динамики содержания интерлейкинов. В частности, если у больных второй группы уровень ИЛ‑1β и ИЛ‑4 снизился с (2,28 ± 0,20) до
(1,55 ± 0,15) пг/мл, и с (11,57 ± 1,22) до (5,95 ± 0,58) пг/мл соответственно, то есть практически приблизился к норме (p > 0,05), то у больных первой группы динамика снижения ИЛ‑1β (с 2,29 ± 0, 22 до 1,80 ± 0,14) и ИЛ‑4 (с 11,60 ± 1,21 до 8,1 ± 0,88) была менее выраженной (p < 0,05).
Выводы. Дополнительное включение прокинетика домперидона в стандартную схему лечения больных БА с сопутствующей ГЭРБ сокращает сроки ликвидации не только пищеводных и бронхолегочных проявлений этой коморбидной патологии, но и позволяет одновременно снизить дозу и частоту приема бронхолитических средств, а также достоверно влияет на коррекцию иммуновоспалительных процессов — ​уровня содержания ИЛ‑1β и ИЛ‑4.

Ключевые слова: Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, бронхиальная астма, интерлейкины, домперидон, коморбидность.

Список литературы:  
1.    Арутюнов А.Г., Бурков С.Г., Щерба Е.П. Механизмы взаи­мо­связи гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и брон­хиальной астмы и тактика ведения больных // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2004. — № 2. — ​С. 5—9.
2.    Бурков С.Г., Арутюнов А.Г., Атабекова Л.А. и др. Гастро­эзофагеальная рефлюксная болезнь и бронхиальная аст­ма // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. Приложение 17. Материалы VIII российской гастроэнтерологической недели. — 2002. — № 5. — ​C. 5.
3.    Маев И.В., Лямина С.В., Калиш С.В. Функциональная ак­­тивность альвеолярных макрофагов у больных бронхиальной астмой и гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью //  ​Клин. медицина. — 2013. — № 6. — ​С. 41—47.
4.    Маев И.В., Лямина С.В., Малышева Е.В. и др. Иммунный ответ и фенотип альвеолярных макрофагов при брон­хиальной астме, гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и их сочетаний // ​Терапевтический архив. — 2015. — № 3. — ​С. 34—41.
5.    Опарин А.Г., Опарин А.А., Титкова А.В. Место и роль имму­новоспалительных процессов в механизмах формирования хронического обструктивного заболевания легких с соче­танной гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью, с уче­том качества жизни пациентов // Укр. тер. журн. — 2013. — № 3. — ​С. 52—58.
6.    Палеев Н.Р., Исаков В.А., Иванова О.В. Бронхиальная астма и гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: случайна ли взаимосвязь? // Клиническая медицина. — 2005. — № 1. — ​С. 9—13.
7.    Пикулев Д.В., Алексеева О.П., Долбин И.В. Ишемическая болезнь сердца и гастроэзофагеальная рефлюксная бо­­лезнь: особенности сочетанного течения (обзор) // ​Меди­цинский альманах. — 2012. — № 1. — ​C.43—47.
8.    Фадеенко Г.Д., Гриднев А.Е. Гастроэзофагеальная реф­люксная болезнь: пищеводные, внепищеводные проявления и коморбидность / Под ред. А.Н. Беловола. — ​K., 2014. — 376 c.
9.    Joppa P., Petrasova D., Stencak B. et al. Systemic information in patients with COPD and pulmonary hypertension // ​Chest.— 2009. — ​Vol. 130. — ​P. 326—333.
11.    Laine L., Hennekens C. Proton pump inhibitor and clopido­grelinteraction: fact or ction? // Am. J. Gastroenterol. — 2010. — N 105. — ​P. 34—41.
12.    Modanic RD. Proton pump inhibitor side effects and drug intractions: much ado about nothing? // ​Cleveland Clin. J. Med. — 2011. — N 78. — ​Р. 39—49.
13.    Thomas A.D., Su K.J., Chang J.C. et al. Gastroesophagal reflux-associated aspiration alerts the immune response in asthma // Surg. Endoscony.— 2010.— Vol. 24 (5).— P. 1066—1070.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

6. Оригінальні дослідження

 

Поширеність метаболічного синдрому у хворих терапевтичного стаціонару з гіпертонічною хворобою

Н.П. Масік, К.Я. Каландей   

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Мета роботи — ​визначити частоту метаболічного синдрому (МС) у пацієнтів терапевтичного стаціонару, а також ризику серцево-судинних ускладнень у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в поєднанні з МС.
Матеріали та методи. Обстежено 47 хворих на ГХ віком (63,28 ± 11,36) року. Усім пацієнтам проводили анкетування, визначення зросту, маси тіла, обводу талії, ліпідного спектра, рівня цукру натще та після вуглеводного навантаження, сумарного серцево-судинного ризику за європейською шкалою SCORE, обчислення ІМТ. Статистичний аналіз отриманих результатів здійснювали з використанням t-критерію Стьюдента (достовірними вважалися результати з показником р < 0,05).
Результати та обговорення. У 6,38 % осіб діагностовано І ступінь, по 46,81 % —
​ІІ і ІІІ ступінь артеріальної гіпертензії. При порівнянні показників ліпідного спектра у чоловіків та жінок достовірної різниці не встановлено, тому подальші дослідження проводили залежно від ступеня ожиріння. Найвищий рівень загальних ліпідів виявлено у хворих з І ступеня ожиріння, натомість у хворих
з ІІ і ІІІ ступенем простежується помітне зниження цих показників, що, ймовірно, пов’язано з прийомом гіполіпідемічної терапії, яка є помітно ефективнішою у хворих з ІІ ступенем ожиріння. Метаболічний синдром діагностували у 44,68 % хворих на ГХ, з них — ​у 41,18 % жінок і 53,85 % чоловіків, у 41,91 % хворих з ІІ і у 54,55 % з ІІІ ступенем ГХ. Високий і дуже високий серцево-судинний ризик виявлено в половини осіб з ІІ і в усіх осіб (100 %) з ІІІ ступенем ГХ, з них — ​у 67,65 % жінок і 61,54 % чоловіків. Крім того, високий серцево-судинний ризик виявлено у 62,5 % пацієнтів з нормальною масою тіла, у 63,64 % з надмірною масою тіла, по 60,0 % з І і ІІ ступенем ожиріння, у всіх (100,0 %) з ІІІ ступенем ожиріння і у 76,19 % з МС. Таким чином, частота високого серцево-судинного ризику збільшується із зростанням маси тіла, а при МС є найбільшою і складає 76,19 %. Гендерних відмінностей у показниках не встановлено.
Висновки. Метаболічний синдром діагностовано у 44,68 % хворих на ГХ, причому у 65,96 % з них встановлено високий і дуже високий серцево-судинний ризик, що свідчить про значну його поширеність. Висока поширеність МС серед пацієнтів терапевтичного стаціонару з ГХ порівняно із середньостатистичними даними, а також наявність у них високого серцево-судинного ризику підтверджує потребу в стаціонарному лікуванні, а отже, свідчить про більш тяжкий перебіг ГХ.

Ключові слова: гіпертонічна хвороба, метаболічний синдром, ожиріння, інсулінорезистентність, гіперліпідемія.

Список літератури:  
1.    Александров О.В., Алехина P.M., Григорьев С.П. и др. Метаболический синдром // Рос. мед. журн. — 2006. — № 6. — ​С. 50—55.
2.    Гандзюк В.А. Аналіз захворюваності на ішемічну хворобу серця в Україні  // Укр. кардіол. журн. — 2014. — № 3. — ​С. 45—52.
3.    Гідзинська І.М., Мороз Г.З., Ласиця Т.С., Безугла М.В. Мета­болічний синдром та серцево-судинний ризик: сучасний погляд на проблему // Артеріальна гіпертензія. — 2012. — № 2. — ​С. 22.
4.    Горбась І.М. Шкала SCORE в клінічній практиці: переваги та обмеження // Артеріальна гіпертензія. — 2009. — № 2. — ​С. 4.
5.    Діагностика метаболічного синдрому, цукрового діабету, предіабету та серцево-судинних захворювань Української асоціації кардіологів і Української асоціації ендокринологів / Упоряд. О.І. Мітченко та ін. — ​К., 2009. — 40 с.
6.    Коваленко В.М., Талаєва Т.В., Козлюк А.С. Метаболічний синдром: механізми розвитку, значення як фактора серцево-судинного ризику, принципи діагностики та лікування // Укр. кардіол. журн. — 2013. — № 5. — ​С. 80—87.
7.    Ковальова О.М., Кравченко Н.А., Амбросова Т.Н., Вино­градова С.В. Метаболический синдром: проблемы диаг­ностики и прогностические критерии // Внутренняя ме­­дицина. — 2008. — № 1. — ​С. 7.
8.    Костіна В.М., Зюзін В.О., Зінченко Т.М. Метаболічний синд­ром: методи діагностики та реабілітації // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Мо­­гили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія: Екологія. — 2011. — ​Т. 152, вип. 140. — ​С. 76—78.
9.    Кривенко В.І., Федорова О.П., Пахомова С.П та ін. Основні синдроми, пов’язані з метаболічними порушеннями, у прак­тиці лікаря загальної практики: навч. посіб. — ​Запоріжжя: ЗДМУ, 2016. — 98 с.
10.    Мамедов М.Н., Оганов Р.Г. Необходимо ли определение инсулинорезистентности для диагностики метаболического синдрома в клинической практике? // Кардиология. — 2005. — № 4. — ​С. 92—97.
11.    Митченко Е.И. Метаболический синдром: состояние проб­лемы и лечебные подходы // Медичний портал.— Здоров’я України.— http://health-ua.com/articles/1216.
12.    Паньків В.І. Інсулінорезистентність як ключовий патофізіо­логічний механізм розвитку метаболічного синдрому // Практична ангіологія. — 2012. — № 5—6. — ​С. 54—55.
13.    Рутовський Я.А., Качмарська М.О. Метаболічний синдром, цукровий діабет: епідеміологія і наслідки для здоров’я // Україна. Здоров’я нації. — 2012. — № 2—3. — ​С. 163—167.
14.    Свінціцький А.С., Козак Н.П., Остафійчук А.С. Особливості перебігу подагри на фоні метаболічного синдрому // Укр. ревматол. журн. — 2011.— № 4.— С. 85—87.
15.    Шилов А.М., Чубаров М.В., Мельник М.В., Рыбкина Т.Е. Артериальная гипертензия и метаболический синдром Х // РМЖ. — 2003. — № 21. — ​С. 1145.
16.    Kaur J. A comprehensive review on metabolic syndrome // Cardiol. Res. Pract. — 2014. — ​Vol. 2014. — ​P. 943162.
17.    Perk J., Backer G.D. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — ​Vol. 33. — ​P. 1635—1701.

Інше:
Масік Надія Прокопівна    
д. мед. н., проф. кафедри внутрішньої медицини № 2

23310, Вінницька область, м. Гнівань
вул. Кірова, 20
Тел. (0435) 53-32-91, (0432) 26-80-09
Е-mail: masikoi@i.ua

Стаття надійшла до редакції 17 вересня 2017 р.

 

Распространенность метаболического синдрома у больных терапевтического стационара с гипертонической болезнью

Н.П. Масик, К.Я. Каландей

Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова

Цель работы — ​определить частоту метаболического синдрома (МС) у пациентов терапевтического стационара, а также риска сердечно-сосудистых осложнений у больных гипертонической болезнью (ГБ) в сочетании с МС.
Материалы и методы. Обследованы 47 больных ГБ в возрасте (63,28 ± 11,36) года. Всем пациентам проводили анкетирование, определение роста, массы тела, окружности талии, липидного спектра, уровня сахара натощак и после углеводной нагрузки, суммарного сердечно-сосудистого риска по европейской шкале SCORE, вычисле­ния индекса массы тела. Статистический анализ полученных результатов осуществляли с использованием t-критерия Стьюдента (достоверными считались результаты с показателем р < 0,05).
Результаты и обсуждение. У 6,38 % больных диагностировали I степень, по 46,81 % — ​II и III степень артериальной гипертензии. При сравнении показателей липидного спектра у мужчин и женщин достоверной разницы не установлено, поэтому дальнейшие исследования проводили в зависимости от степени ожирения. Самый высокий уровень общих липидов обнаружен у больных с І степенью ожирения, а у больных со ІІ и ІІІ степенью прослеживается заметное снижение этих показателей, что, вероятно, связано с приемом гиполипидемической терапии, которая заметно более эффективна у больных со ІІ степенью ожирения. Метаболический синдром диагностировали у 44,68 % больных ГБ, из них — ​у 41,18 % женщин и 53,85 % мужчин, у 41,91 % больных со II степенью и у 54,55 % с III степенью ГБ. Высокий и очень высокий сердечно-сосудистый риск выявлено у половины больных со II и у всех (100 %) с III степенью ГБ, из них — ​у 67,65 % женщин и 61,54 % мужчин. Кроме того, высо­кий сердечно-сосудистый риск установлен у 62,5 % пациентов с нормальной массой тела, у 63,64 % больных с избыточной массой тела, по 60,0 % с I и II степенью ожирения, у всех (100,0 %) с III степенью ожирения и 76,19 % пациентов с МС. Таким образом, частота высокого сердечно-сосудистого риска возрастает с повышением массы тела, а при МС является самой высокой и составляет 76,19 %. Гендерных различий в показателях не установлено.
Выводы. Метаболический синдром диагностировали у 44,68 % больных ГБ, причем у 65,96 % из них установлен высокий и очень высокий сердечно-сосудистый риск, что свидетельствует о значительной его распространенности. Высокая частота МС среди пациентов терапевтического стационара с ГБ по сравнению со среднестатистическими данными, а также наличие у них высокого сердечно-сосудистого риска подтверждает необходимость в стационарном лечении, а следовательно, свидетельствует о более тяжелом течении ГБ.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, метаболический синдром, ожирение, инсулинорезистентность, гиперлипидемия.

Список литературы:  
1.    Александров О.В., Алехина P.M., Григорьев С.П. и др. Метаболический синдром // Рос. мед. журн. — 2006. — № 6. — ​С. 50—55.
2.    Гандзюк В.А. Аналіз захворюваності на ішемічну хворобу серця в Україні  // Укр. кардіол. журн. — 2014. — № 3. — ​С. 45—52.
3.    Гідзинська І.М., Мороз Г.З., Ласиця Т.С., Безугла М.В. Мета­болічний синдром та серцево-судинний ризик: сучасний погляд на проблему // Артеріальна гіпертензія. — 2012. — № 2. — ​С. 22.
4.    Горбась І.М. Шкала SCORE в клінічній практиці: переваги та обмеження // Артеріальна гіпертензія. — 2009. — № 2. — ​С. 4.
5.    Діагностика метаболічного синдрому, цукрового діабету, предіабету та серцево-судинних захворювань Української асоціації кардіологів і Української асоціації ендокринологів / Упоряд. О.І. Мітченко та ін. — ​К., 2009. — 40 с.
6.    Коваленко В.М., Талаєва Т.В., Козлюк А.С. Метаболічний синдром: механізми розвитку, значення як фактора серцево-судинного ризику, принципи діагностики та лікування // Укр. кардіол. журн. — 2013. — № 5. — ​С. 80—87.
7.    Ковальова О.М., Кравченко Н.А., Амбросова Т.Н., Вино­градова С.В. Метаболический синдром: проблемы диаг­ностики и прогностические критерии // Внутренняя ме­­дицина. — 2008. — № 1. — ​С. 7.
8.    Костіна В.М., Зюзін В.О., Зінченко Т.М. Метаболічний синд­ром: методи діагностики та реабілітації // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Мо­­гили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія: Екологія. — 2011. — ​Т. 152, вип. 140. — ​С. 76—78.
9.    Кривенко В.І., Федорова О.П., Пахомова С.П та ін. Основні синдроми, пов’язані з метаболічними порушеннями, у прак­тиці лікаря загальної практики: навч. посіб. — ​Запоріжжя: ЗДМУ, 2016. — 98 с.
10.    Мамедов М.Н., Оганов Р.Г. Необходимо ли определение инсулинорезистентности для диагностики метаболического синдрома в клинической практике? // Кардиология. — 2005. — № 4. — ​С. 92—97.
11.    Митченко Е.И. Метаболический синдром: состояние проб­лемы и лечебные подходы // Медичний портал.— Здоров’я України.— http://health-ua.com/articles/1216.
12.    Паньків В.І. Інсулінорезистентність як ключовий патофізіо­логічний механізм розвитку метаболічного синдрому // Практична ангіологія. — 2012. — № 5—6. — ​С. 54—55.
13.    Рутовський Я.А., Качмарська М.О. Метаболічний синдром, цукровий діабет: епідеміологія і наслідки для здоров’я // Україна. Здоров’я нації. — 2012. — № 2—3. — ​С. 163—167.
14.    Свінціцький А.С., Козак Н.П., Остафійчук А.С. Особливості перебігу подагри на фоні метаболічного синдрому // Укр. ревматол. журн. — 2011.— № 4.— С. 85—87.
15.    Шилов А.М., Чубаров М.В., Мельник М.В., Рыбкина Т.Е. Артериальная гипертензия и метаболический синдром Х // РМЖ. — 2003. — № 21. — ​С. 1145.
16.    Kaur J. A comprehensive review on metabolic syndrome // Cardiol. Res. Pract. — 2014. — ​Vol. 2014. — ​P. 943162.
17.    Perk J., Backer G.D. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — ​Vol. 33. — ​P. 1635—1701.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

 

Зміни показників якості життя залежно від ступеня артеріальної гіпертензії в гендерному аспекті

О.О. Аліфер  

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — ​визначення впливу різних ступенів артеріальної гіпертензії (АГ) на показники якості життя (ЯЖ) у пацієнтів жіночої та чоловічої статі.
Матеріали та методи. Обстежено 126 хворих на АГ, серед яких було 86 жінок (68 %) та 40 чоловіків (32 %) у віці від 40 до 81 року. Середній вік обстежених становив (61,9 ± 0,3) року. АГ I ступеня мали 19 осіб (15,1 %), АГ II ступеня — ​
65 (51,6 %), АГ III ступеня — ​42 (33,3 %). Контрольну групу склали 43 практично здорових особи, які за демографічними показниками не відрізнялися від основної групи. Анкетування хворих щодо оцінки ЯЖ проводилось за допомогою опитувальника SF‑36 на кожному візиті.
Результати та обговорення. При аналізі показників ЯЖ у групі здорових осіб виявлено, що у чоловіків рівень ЯЖ значно вище, ніж у жінок (р1—р2 (тілесний біль, рольове функціонування (РФ)) > 0,5; р1—р2 (фізичне функціонування (ФФ)) < 0,001; р1—р2 (фізичне здоров’я (ФЗ)) > 0,5)), за винятком шкали загального здоров’я, де р1—р2 < 0,05 (77,2 ± 3,02 проти 63,75 ± 2,81). Яість життя чоловіків, хворих на АГ, достовірно не відрізняється від ЯЖ хворих на АГ жінок, за винятком показника ФФ 72,63 ± 5,12 проти 55,64 ± 2,03, який у чоловіків був вищий на 24 % на відміну від жінок. Це може бути пов'язано з кращим фізичним розвитком чоловіків у цілому.
Висновки. Аналіз показників ЯЖ у компоненті «психологічного здоров’я» (ПЗ)з різними ступенями АГ виявив, що у пацієнтів з АГ I ступеня в порівнянні з АГ
II ступеня достовірно більш високі показники ЯЖ за такими шкалами, як життєва активність — ​(80,0 ± 3,93) бала та РФ — ​(77,1 ± 4,04) бала. Відзначалося зниження показників соціального функціонування (СФ) та ПЗ — ​(48,7 ± 7,35) та (47,41 ± 2,39) бала відповідно. При  аналізі показників ЯЖ (компонента ФЗ) хворих на АГ залежно від статі встановлено, що ЯЖ у чоловіків з АГ достовірно не відрізняється від ЯЖ хворих на АГ жінок, за винятком показника ФФ
72,63 ± 5,12 проти 55,64 ± 2,03, який у чоловіків був вищий на 24 % порівняно
до жінок. При аналізі показників ЯЖ (компонента ПЗ) у хворих на АГ залежно від статі виявлено статистично достовірне (р3—р4 < 0,5) зниження показника РФ, який був у 2 рази вищим у чоловіків з АГ, ніж у жінок з АГ ((53,8 ± 0,01) проти
(23,4 ± 0,03) бала). Слід зазначити, що наявність високого показника СФ як у чоловіків, хворих на АГ, так і у жінок ((62,7 ± 0,01) проти (63,6 ± 0,02) бала
(р3—р4 < 0,5)), свідчить про збереження соціальних контактів при АГ, незважаючи на прогресування захворювання.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, якість життя, гендерний аспект, опитувальник SF-36.

Список літератури:  
1.    Adherencetolong-termtherapies: Evidence for action. Geneva, WHO, 2003. — 198 p.
2.    Asadujjaman M., Mishuk A. U., Hossain M. A. et al. Medicinal potential of Passiflora foetida L. plant extracts: bio­logical and pharmacological activities // J. Integr. Med. — 2014. — ​Vol. 12. — N 2. — ​P. 121—126.
3.    Bardage C., Isacson D. Hypertension and health related quality of life: an epidemiological study in Sweden // J. Clin. Epidemiol. — 2001. — ​Vol. 54. — ​P. 172—181.
4.    Barnason S., Zimmermann L., Anderson A. et al. Functional status outcomes of patients with a coronary artery by pass graft over time // Heart Lung. — 2000. — ​Vol. 29. — ​P. 33—46.
5.    Baroletti S., Dell’Orfano H. Medication Adherence in cardio­vascular disease // Circulation.— 2010. — ​121. — ​P. 1455—1458.
6.    Battersby C., Hartley K., Fletcher A. et al. Quality of the life in treated hypertension: a cause-control community based study // J. Hum. Hypertens. — 1995. — ​Vol. 9. — ​P. 981—986.
7.    Bernatoniene J., Kopustinskiene D. M., Jakstas V. et al. The effect of Leonurus cardiaca herb extract and some of its flavonoids on mitochondrial oxidative phosphorylation in the heart // Planta Med. — 2014. — ​Vol. 80. — N 7. — ​P. 525—532.
8.    Dalfó A. Baqué, Badia X. Llach, Roca-Cusachs Coll A. et al. Validation of the quality of life questionnaire in arterial hyperten­sion (HQALY) for its use in Spain. Relationship between clinical variables and quality of life. Investigator Group of the HQALY study // Aten. Primaria. — 2000. — ​Vol. 26. — N 2. — ​P. 96—103.
9.    Deeks A., Lombard C., Michelmore J., Teede H. The efects of gender and ageon health related behaviors // BMC Public Health. — 2009. — ​Vol. 9. — ​P. 213.
10.    Gee M.E., Bienek A., McAlister F.A. et al. Factors associated with lack of awareness and uncontrolled high blood pressure among Canadian adults with hypertension // Can. J. Cardiol. — 2012. — ​Vol. 28 (3). — ​P. 375—382.
11.    Gu Q., Burt V. L., Paulose-Ram R., Dillon C. F. Gender differences in hypertension treatment, drug utilization patterns, and blood pressure control among US adults with hypertension: data from the National Health and Nutrition Examination Survey 1999—2004 // Am. J. Hypertens. — 2008. — ​Vol. 21 (7). — ​P. 789—798.
12.    Gu Q., Paulose-Ram R., Dillon C., Burt V. Antihypertensive medication use among US adults with hypertension // Circu­lation. — 2006. — ​Vol. 113. — ​P. 213—221.
13.    Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertension. — 2013. — ​Vol. 31. — ​P. 1281—1357.
14.    Hadley S. Valerian, Petry J. J. The efects of gender and ageon health related behaviors // Am. Fam. Physician. — 2003. — ​Vol. 67. — N 8. — ​P. 1755—1758.
15.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hyperten­sion // Eur. Heart Jour. — 2013. — ​Vol. 34. — ​P. 2159—2219.
16.    Noguchi Shinohara M., Ono K., Hamaguchi T. et al. Pharma­cokinetics, Safety and Tolerability of Melissa officinalis Extract which Contained Rosmarinic Acid in Healthy Individuals: A Ran­do­mized Controlled Trial // PLoS One. — 2015. — ​Vol. 10. — N 5. — ​e0126422.
17.    Ooi H.H.L., Coleman P. L., Duggan J., O’Meara Y. M. Treat-ment of hypertension in the elderly // Current Opinion in Nephrology and Hypertension. — 1997. — ​Vol. 6 (5). — ​P. 504—509.
18.    Ostchega Y., Dillon C. F., Hughes J. P., Carroll M., Yoon S. Trends in hypertension prevalence, awareness, treatment, andcontrol in older U.S. adults: data from the National Health and Nutrition Examination Survey 1988 to 2004 // J. Am. Geriatr. Soc. — 2007. — ​Vol. 55. — ​P. 1056—1065.
19.    Roca-Cusachs A., Ametlla J., Calero S. et al. Quality of life in arterial hypertension // Med. Clin. (Barc). — 1992. — ​Vol. 98. — ​P. 486—490.
20.    Roca-Cusachs A., Dalfo A., Badia X. et al. Relation between clini-cal and therapeutic variables and quality of life in hypertension // J. Hy-pertens. — 2001. — ​Vol. 19. — ​P. 1913—1919.
21.    Sang Hui Chu, Ji Won Baek, Eun Sook Kimetal. Gender Differences in Hypertension Control Among Older Korean Adults: Korean Social Life, Health, and Aging Project // J. Prev. Med. Public Health. — 2015. — ​Vol. 48. — ​P. 38—47.
22.    Schulz R. B., Rossignoli P., Correr C. J. et al. Validation of the short form of the Spanish hypertension quality of life questionnaire (MINICHAL) for Portuguese (Brazil) // Arq. Bras. Cardiol. — 2008. — ​Vol. 90. — N 2. — ​P. 127—131.
23.    Stokes G. S. Management of hypertension in the elderly patients // Clin. Interv. Aging — ​2009. — ​Vol. 4. — ​P. 379—389.
24.    Treat-Jacobson D., Lindquist R. A., Witt D. R. et al. The PADQOL: development and validation of a PAD-specific quality of life ques­tionnaire // Vasc. Med. — 2012. — ​Vol. 17. — N 6. — ​P. 405—415.
25.    Zamorano J., Rodriguez P., Cosín J. et al. Amlodipine reduces predicted risk of coronary heart disease in high-risk patients with hypertension in Spain (The CORONARIA Study) // J. Int. Med. Res. — 2008. — ​Vol. 36 (6). — ​P. 1399—1417.

Інше:
Аліфер Ольга Олександрівна   
асист. кафедри загальної практики (сімейної медицини)    

04050, м. Київ, вул. М. Пимоненка, 10
Тел. (044) 484-08-96
E-mail: olga.alifer@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 22 серпня 2017 р.

 

Изменения показателей качества жизни в зависимости от степени артериальной гипертензии в гендерном аспекте

О. А. Алифер

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Цель работы — ​определение влияния различных степеней артериальной гипертензии (АГ) на показатели качества жизни (КЖ) у пациентов женского и мужского пола.
Материалы и методы. Обследованы 126 пациентов с АГ, среди которых 86 женщин (68 %) и 40 мужчин (32 %) в возрасте от 40 до 81 года. Средний возраст обследуемых составил (61,9 ± 0,3) года. На АГ I степени страдали
19 человек (15,1 %), АГ II степени — ​65 (51,6 %), АГ III степени — ​42 (33,3 %). Контрольную группу составили
43 практически здоровых лица, которые по демографическим показателям не отличались от основной группы. Анкетирование больных по оценке КЖ проводилось с помощью опросника SF‑36 при каждом визите.
Результаты и обсуждение. При анализе показателей КЖ в группе здоровых лиц обнаружено, что у мужчин уровень КЖ значительно выше, чем у здоровых женщин (р1—р2 (телесная боль, ролевое функционирование (РФ)) > 0,5;
р1—р2 (физическое функционирование (ФФ)) < 0,001; р1—р2 (физическое здоровье (ФЗ)) > 0,5)), за исключением шкалы общего здоровья, где р1—р2 < 0,05 (77,2 ± 3,02 против 63,75 ± 2,81).
Качество жизни мужчин, больных АГ, достоверно не отличается от КЖ больных АГ женщин, за исключением показателя ФФ 72,63 ± 5,12 против 55,64 ± 2,03, который у мужчин был выше на 24 % в отличие от женщин. Это может быть связано с лучшим физическим развитием мужчин в целом.
Выводы. Анализ показателей КЖ в компоненте «психологического здоровья» (ПЗ) с различными степенями АГ выявил, что у пациентов с АГ I степени по сравнению с АГ II степени достоверно выше показатели КЖ по таким шкалам, как жизненная активность (ЖА) — ​(80,0 ± 3,93) балла и РФ — ​(77,1 ± 4,04) балла. Отмечалось снижение показателей социального функционирования (CФ) и ПЗ — ​(48,7 ± 7,35) и (47,41 ± 2,39) балла соответст­венно. При анализе показателей КЖ (компонента ФЗ) больных с АГ в зависимости от пола установлено, что КЖ у мужчин с АГ достоверно не отличается от КЖ больных АГ женщин, за исключением показателя ФФ 72,63 ± 5,12 против 55,64 ± 2,03, который у мужчин был выше на 24 % по сравнению с женщинами. При анализе показателей КЖ (компонента ПЗ) у больных с АГ в зависимости от пола обнаружено статистически достоверное (р3—р4 < 0,5) снижение показателя РФ, который был в 2 раза выше у мужчин с АГ, чем у женщин с АГ
((53,8 ± 0,01) против (23,4 ± 0,03) балла). Следует отметить, что наличие высокого показателя СФ как у мужчин, больных АГ, так и у женщин ((62,7 ± 0,01) против (63,6 ± 0,02) балла (р3—р4 < 0,5)), свидетельствует о сохранение социаль­ных контактов при АГ, несмотря на прогрессирование заболевания.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, качество жизни, гендерный аспект, опросник SF‑36.

Список литературы:  
1.    Adherencetolong-termtherapies: Evidence for action. Geneva, WHO, 2003. — 198 p.
2.    Asadujjaman M., Mishuk A. U., Hossain M. A. et al. Medicinal potential of Passiflora foetida L. plant extracts: bio­logical and pharmacological activities // J. Integr. Med. — 2014. — ​Vol. 12. — N 2. — ​P. 121—126.
3.    Bardage C., Isacson D. Hypertension and health related quality of life: an epidemiological study in Sweden // J. Clin. Epidemiol. — 2001. — ​Vol. 54. — ​P. 172—181.
4.    Barnason S., Zimmermann L., Anderson A. et al. Functional status outcomes of patients with a coronary artery by pass graft over time // Heart Lung. — 2000. — ​Vol. 29. — ​P. 33—46.
5.    Baroletti S., Dell’Orfano H. Medication Adherence in cardio­vascular disease // Circulation.— 2010. — ​121. — ​P. 1455—1458.
6.    Battersby C., Hartley K., Fletcher A. et al. Quality of the life in treated hypertension: a cause-control community based study // J. Hum. Hypertens. — 1995. — ​Vol. 9. — ​P. 981—986.
7.    Bernatoniene J., Kopustinskiene D. M., Jakstas V. et al. The effect of Leonurus cardiaca herb extract and some of its flavonoids on mitochondrial oxidative phosphorylation in the heart // Planta Med. — 2014. — ​Vol. 80. — N 7. — ​P. 525—532.
8.    Dalfó A. Baqué, Badia X. Llach, Roca-Cusachs Coll A. et al. Validation of the quality of life questionnaire in arterial hyperten­sion (HQALY) for its use in Spain. Relationship between clinical variables and quality of life. Investigator Group of the HQALY study // Aten. Primaria. — 2000. — ​Vol. 26. — N 2. — ​P. 96—103.
9.    Deeks A., Lombard C., Michelmore J., Teede H. The efects of gender and ageon health related behaviors // BMC Public Health. — 2009. — ​Vol. 9. — ​P. 213.
10.    Gee M.E., Bienek A., McAlister F.A. et al. Factors associated with lack of awareness and uncontrolled high blood pressure among Canadian adults with hypertension // Can. J. Cardiol. — 2012. — ​Vol. 28 (3). — ​P. 375—382.
11.    Gu Q., Burt V. L., Paulose-Ram R., Dillon C. F. Gender differences in hypertension treatment, drug utilization patterns, and blood pressure control among US adults with hypertension: data from the National Health and Nutrition Examination Survey 1999—2004 // Am. J. Hypertens. — 2008. — ​Vol. 21 (7). — ​P. 789—798.
12.    Gu Q., Paulose-Ram R., Dillon C., Burt V. Antihypertensive medication use among US adults with hypertension // Circu­lation. — 2006. — ​Vol. 113. — ​P. 213—221.
13.    Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertension. — 2013. — ​Vol. 31. — ​P. 1281—1357.
14.    Hadley S. Valerian, Petry J. J. The efects of gender and ageon health related behaviors // Am. Fam. Physician. — 2003. — ​Vol. 67. — N 8. — ​P. 1755—1758.
15.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hyperten­sion // Eur. Heart Jour. — 2013. — ​Vol. 34. — ​P. 2159—2219.
16.    Noguchi Shinohara M., Ono K., Hamaguchi T. et al. Pharma­cokinetics, Safety and Tolerability of Melissa officinalis Extract which Contained Rosmarinic Acid in Healthy Individuals: A Ran­do­mized Controlled Trial // PLoS One. — 2015. — ​Vol. 10. — N 5. — ​e0126422.
17.    Ooi H.H.L., Coleman P. L., Duggan J., O’Meara Y. M. Treat-ment of hypertension in the elderly // Current Opinion in Nephrology and Hypertension. — 1997. — ​Vol. 6 (5). — ​P. 504—509.
18.    Ostchega Y., Dillon C. F., Hughes J. P., Carroll M., Yoon S. Trends in hypertension prevalence, awareness, treatment, andcontrol in older U.S. adults: data from the National Health and Nutrition Examination Survey 1988 to 2004 // J. Am. Geriatr. Soc. — 2007. — ​Vol. 55. — ​P. 1056—1065.
19.    Roca-Cusachs A., Ametlla J., Calero S. et al. Quality of life in arterial hypertension // Med. Clin. (Barc). — 1992. — ​Vol. 98. — ​P. 486—490.
20.    Roca-Cusachs A., Dalfo A., Badia X. et al. Relation between clini-cal and therapeutic variables and quality of life in hypertension // J. Hy-pertens. — 2001. — ​Vol. 19. — ​P. 1913—1919.
21.    Sang Hui Chu, Ji Won Baek, Eun Sook Kimetal. Gender Differences in Hypertension Control Among Older Korean Adults: Korean Social Life, Health, and Aging Project // J. Prev. Med. Public Health. — 2015. — ​Vol. 48. — ​P. 38—47.
22.    Schulz R. B., Rossignoli P., Correr C. J. et al. Validation of the short form of the Spanish hypertension quality of life questionnaire (MINICHAL) for Portuguese (Brazil) // Arq. Bras. Cardiol. — 2008. — ​Vol. 90. — N 2. — ​P. 127—131.
23.    Stokes G. S. Management of hypertension in the elderly patients // Clin. Interv. Aging — ​2009. — ​Vol. 4. — ​P. 379—389.
24.    Treat-Jacobson D., Lindquist R. A., Witt D. R. et al. The PADQOL: development and validation of a PAD-specific quality of life ques­tionnaire // Vasc. Med. — 2012. — ​Vol. 17. — N 6. — ​P. 405—415.
25.    Zamorano J., Rodriguez P., Cosín J. et al. Amlodipine reduces predicted risk of coronary heart disease in high-risk patients with hypertension in Spain (The CORONARIA Study) // J. Int. Med. Res. — 2008. — ​Vol. 36 (6). — ​P. 1399—1417.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

8. Оригінальні дослідження

 

Використання тромбоцитарної автологічної плазми в лікуванні посттравматичного остеоартрозу колінних суглобів

Л.В. Хіміон, Г.О. Гаврилюк  

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ

Мета роботи — визначити ефективність та безпеку застосування тромбоцитарної автологічної плазми (ТАП) у складі комплексного лікування посттравматичного остеоартрозу (ОА) колінних суглобів у пацієнтів молодого віку.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на кафедрі сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика в двох групах пацієнтів з посттравматичним ОА колінних суглобів віком від 18 до 44 років. У дослідження було включено 46 пацієнтів, які були розподілені на дві групи: перша група — 28 пацієнтів із встановленим діагнозом посттравматичний ОА колінних суглобів І—ІІ рентгенологічної стадії (за класифікацією J. Kellgren та J. Lawrence), які отримували комплексне лікування ОА згідно діючих рекомендацій (нестероїдні протизапальні препарати, лікувальна фізкультура, фізіопроцедури) в комбінації з внутрішньосуглобовими ін’єкціями ТАП (2 курси по 3 ін’єкції з інтервалом в 3—5 днів із загальним об’ємом плазми 12—15 мл та середнім вмістом тромбоцитів ((280—320 ± 22,1) ⋅ 109 мкл); друга група (контролю) — 18 пацієнтів з тим же діагнозом, які отримували комплексне лікування ОА.
Результати та обговорення. За період лікування в обох групах була відзначена позитивна динаміка клінічних проявів ОА та тенденція до регресу показників індексу WOMAС. Проте пацієнти першої групи, які отримували комплексне лікування посттравматичного ОА з використанням внутрішньосуглобових ін’єкцій ТАП, продемонстрували кращий результат на відміну від другої групи.
Висновки. Застосування внутрішньосуглобових ін’єкцій ТАП у комплексному лікуванні пацієнтів молодого віку із симптоматичним посттравматичним ОА колінних суглобів дозволяє підвищити ефективність терапії щодо зменшення болю та скутості, покращення фізичної активності порівняно з результатами стандартного лікування. Даний спосіб лікування є можливим для використання лікарями різних спеціальностей, у тому числі сімейними лікарями в амбулаторній практиці завдяки нескладній методиці.

Ключові слова: посттравматичний остеоартроз, тромбоцитарна автологічна плазма, лікування.

Список літератури:  
1.    Давидкіна І.Л., Щукіна Ю.В. Поліклінічна терапія / Під ред. І.Л. Давидкіної.— М: ГЕОТАР-Медія, 2013.— 688 с.
2.    Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеоартроз.— К.: Морион, 2003.— 448 с.
3.    Насонова В.А. Остеоартроз коленного сустава: причины развития, диагностика, профилактика // Consilium medi­cum.— 2003.— № 5 (2).— С. 90—95.
4.    Anitua E., Sanchez M., Zalduendo M.M. et al. Fibroblastic response to treatment with different preparations rich in growth factors  // Cell Prolif.— 2009.— N 42.— P. 162.
5.    Brown T.D., Johnston R.C., Saltzman C.L. et al. Posttraumatic osteoarthritis: a first estimate of incidence, prevalence, and burden of disease  // J. Orthop. Trauma.— 2006.— Vol. 20 (10).— P. 739—744.
6.    Cerza F., Carni S., Carcangiu A. Comparison between hyaluronic acid and platelet-rich plasma, intra-articular infiltration in the treatment of gonarthrosis  // Sports Med.— 2012.— Vol. 40.— P. 822—827.
7.    Cross. The global burden of hip and knee osteoarthritis: estimates from the Global Burden of Disease 2010 study // Annals of the rheumatic diseases.— 2014.— Vol. 73.— P. 1323—1330.
8.    Drengk A., Zapf A., Sturmer E.K. et al. Influence of platelet-rich plasma on chondrogenic differentiation and proliferation of chondrocytes and mesenchymal stem cells // Cells Tissues Organs.—  2009.— Vol. 189.— P. 317.
9.    Frobell R.B., Roos H.P., Roos E.M. et al. Treatment for acute anterior cruciate ligament tear: five year outcome of randomised trial // BMJ.— 2013.— Vol. 346.— P. f232.
10.    Gelber A.C., Hochberg M.C., Mead L.A. et al. Joint injury in young adults and risk for subsequent knee and hip osteoarthritis // Ann. Intern. Med.— 2000.— Vol. 133 (5).— P. 321—328.
11.    Haynes S., Gemmell H. Topical treatments for osteoarthritis of the knee // Clin. Chiropractic.—  2007.— Vol. 10 (3).— P. 126—138.
12.    Kieswetter K., Schwartz Z., Alderete M. et al. Platelet derived growth factor stimulates chondrocyte proliferation but prevents endochondral maturation. Endocrine 1997.— Vol. 6.— P. 257.
13.    Kon E., Buda R., Filardo G. Platelet-rich plasma intra-articular injection versus hyaluronic acid viscosupplementation as treatments for cartilage pathology: from early degeneration to osteoarthritis // Arthroscopy.— 2011.— Vol. 27.— P. 1490—1501.
14.    Kon E., Buda R., Filardo G. Platelet-rich plasma: intra-articular knee injections produced favorable results on degenerative cartilage lesions // Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc.— 2010.— Vol. 18 (4).— P. 472—479.
15.    Lawrence R.C., Felson D.T., Helmick C.G. et al. Estimates of the prevalence of arthritis and other rheumatic conditions in the United States. Part II // Arthritis Rheum.— 2008.— Vol. 58 (1).— P. 26—35.
16.    Lohmander L.S., Englund P.M., Dahl L.L., Roos E.M. The long-term consequence of anterior cruciate ligament and meniscus injuries: osteoarthritis // Am. J. Sports Med.— 2007.— Vol. 35 (10).— P. 1756—1769.
17.    Lohmander L.S., Ostenberg A., Englund M., Roos H. High prevalence of knee osteoarthritis, pain, and functional limitations in female soccer players twelve years after anterior cruciate ligament injury // Arthritis Rheum.— 2004.— Vol. 50 (10).— P. 3145—3152.
18.    Lotz M. Cytokines in cartilage injury and repair // Clin. Orthop. Relat.— 2001.— Vol. 391.— P. 108—S115.
19.    Lotz M. New developments in osteoarthritis. Posttraumatic osteoarthritis: pathogenesis and pharmacological treatment op­­tions //  Arthritis. Res. Ther.— 2010.— Vol. 12 (3).— P. 211.
20.    Otsuki S., Brinson D.C., Creighton L. et al. The effect of glycosaminoglycan loss on chondrocyte viability: a study on porcine cartilage explants // Arthritis Rheum.— 2008.— Vol. 58.— P. 1076—1085.
21.    Petrera M., De Croos J.N., Iu J. et al. Supplementation with platelet-rich plasma improves the in vitro formation of tissue-engineered cartilage with enhanced mechanical properties //  Arthroscopy.— 2013.— Vol. 29.— P. 1685.
22.    Riegger J., Joos H., Palm HG. et al. Antioxidative therapy in an ex vivo human cartilage trauma-model: attenuation of trauma-induced cell loss and ECM-destructive enzymes by N-acetyl cysteine // Osteoarthritis Cartilage.— 2016.— Vol. 24 (12).— P. 2171—2180.
23.    Roos H., Lauren M., Adalberth T. et al. Knee osteoarthritis after meniscectomy: prevalence of radiographic changes after twenty-one years, compared with matched controls // Arthritis Rheum.— 1998.— Vol. 41 (4).— P. 687—693.
24.    Sampson S., Gerhardt M., Mandelbaum B. Platelet rich plasma injection grafts for musculoskeletal injuries: a review // Curr. Rev. Musculoskelet. Med.— 2008.— Vol. 1 (3—4).— P. 165—174.

Інше: Гаврилюк Галина Олександрівна   
аспірант кафедри сімейної медицини    

04107, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9
Тел. (095) 429-76-01
E-mail: g.a.gavryliuk@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 11 жовтня 2017 р.

 

Использование тромбоцитарной аутологичной плазмы в лечении посттравматического остеоартроза коленных суставов

Л.В. Химион, Г.А. Гаврилюк

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев

Цель работы — определить эффективность и безопасность применения тромбоцитарной аутологичной плазмы (ТАП) в составе комплексного лечения посттравматического остеоартроза (ОА) коленных суставов у пациентов молодого возраста.
Материалы и методы. Исследование проведено на кафедре семейной медицины НМАПО имени П.Л. Шупика в двух группах пациентов с посттравматическим ОА коленных суставов в возрасте от 18 до 44 лет. В исследование вошли 46 пациентов, которых разделили на две группы: первая группа — 28 пациентов с установленным диагнозом посттравматического ОА коленных суставов I—II рентгенологической стадии (по классификации J. Kellgren и J. Lawrence), которые получали комплексное лечение ОА согласно действующим рекомендациям (нестероидные противовоспалительные препараты, лечебная физкультура, физиопроцедуры) в комбинации с внутрисуставными инъекциями ТАП (2 курса по 3 инъекции с интервалом в 3—5 дней с общим объемом плазмы 12—15 мл и средним содержанием тромбоцитов ((280—320 ± 22,1) ⋅ 109 мкл); вторая группа (контроля) — 18 пациентов с тем же диагнозом, которые получали комплексное лечение ОА.
Результаты и обсуждение. За период лечения в обеих группах была отмечена позитивная динамика и тенденция к регрессу показателей индекса WOMAС. Однако пациенты первой группы, получавшие комплексное лечение посттравматического ОА с использованием внутрисуставных инъекций ТАП, продемонстрировали лучший результат в сравнении со второй группой.
Выводы. Применение внутрисуставных инъекций ТАП в комплексном лечении пациентов молодого возраста с симптоматическим посттравматическим ОА коленных суставов позволяет повысить эффективность терапии относительно уменьшения боли и скованности, улучшения физической активности по сравнению с результатами стандартного лечения. Данный способ лечения может быть использован врачами различных специальностей, в том числе семейными врачами в амбулаторной практике благодаря несложной методике.

Ключевые слова: посттравматический остеоартроз, тромбоцитарная аутологическая плазма, лечение.

Список литературы:  
1.    Давидкіна І.Л., Щукіна Ю.В. Поліклінічна терапія / Під ред. І.Л. Давидкіної.— М: ГЕОТАР-Медія, 2013.— 688 с.
2.    Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеоартроз.— К.: Морион, 2003.— 448 с.
3.    Насонова В.А. Остеоартроз коленного сустава: причины развития, диагностика, профилактика // Consilium medi­cum.— 2003.— № 5 (2).— С. 90—95.
4.    Anitua E., Sanchez M., Zalduendo M.M. et al. Fibroblastic response to treatment with different preparations rich in growth factors  // Cell Prolif.— 2009.— N 42.— P. 162.
5.    Brown T.D., Johnston R.C., Saltzman C.L. et al. Posttraumatic osteoarthritis: a first estimate of incidence, prevalence, and burden of disease  // J. Orthop. Trauma.— 2006.— Vol. 20 (10).— P. 739—744.
6.    Cerza F., Carni S., Carcangiu A. Comparison between hyaluronic acid and platelet-rich plasma, intra-articular infiltration in the treatment of gonarthrosis  // Sports Med.— 2012.— Vol. 40.— P. 822—827.
7.    Cross. The global burden of hip and knee osteoarthritis: estimates from the Global Burden of Disease 2010 study // Annals of the rheumatic diseases.— 2014.— Vol. 73.— P. 1323—1330.
8.    Drengk A., Zapf A., Sturmer E.K. et al. Influence of platelet-rich plasma on chondrogenic differentiation and proliferation of chondrocytes and mesenchymal stem cells // Cells Tissues Organs.—  2009.— Vol. 189.— P. 317.
9.    Frobell R.B., Roos H.P., Roos E.M. et al. Treatment for acute anterior cruciate ligament tear: five year outcome of randomised trial // BMJ.— 2013.— Vol. 346.— P. f232.
10.    Gelber A.C., Hochberg M.C., Mead L.A. et al. Joint injury in young adults and risk for subsequent knee and hip osteoarthritis // Ann. Intern. Med.— 2000.— Vol. 133 (5).— P. 321—328.
11.    Haynes S., Gemmell H. Topical treatments for osteoarthritis of the knee // Clin. Chiropractic.—  2007.— Vol. 10 (3).— P. 126—138.
12.    Kieswetter K., Schwartz Z., Alderete M. et al. Platelet derived growth factor stimulates chondrocyte proliferation but prevents endochondral maturation. Endocrine 1997.— Vol. 6.— P. 257.
13.    Kon E., Buda R., Filardo G. Platelet-rich plasma intra-articular injection versus hyaluronic acid viscosupplementation as treatments for cartilage pathology: from early degeneration to osteoarthritis // Arthroscopy.— 2011.— Vol. 27.— P. 1490—1501.
14.    Kon E., Buda R., Filardo G. Platelet-rich plasma: intra-articular knee injections produced favorable results on degenerative cartilage lesions // Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc.— 2010.— Vol. 18 (4).— P. 472—479.
15.    Lawrence R.C., Felson D.T., Helmick C.G. et al. Estimates of the prevalence of arthritis and other rheumatic conditions in the United States. Part II // Arthritis Rheum.— 2008.— Vol. 58 (1).— P. 26—35.
16.    Lohmander L.S., Englund P.M., Dahl L.L., Roos E.M. The long-term consequence of anterior cruciate ligament and meniscus injuries: osteoarthritis // Am. J. Sports Med.— 2007.— Vol. 35 (10).— P. 1756—1769.
17.    Lohmander L.S., Ostenberg A., Englund M., Roos H. High prevalence of knee osteoarthritis, pain, and functional limitations in female soccer players twelve years after anterior cruciate ligament injury // Arthritis Rheum.— 2004.— Vol. 50 (10).— P. 3145—3152.
18.    Lotz M. Cytokines in cartilage injury and repair // Clin. Orthop. Relat.— 2001.— Vol. 391.— P. 108—S115.
19.    Lotz M. New developments in osteoarthritis. Posttraumatic osteoarthritis: pathogenesis and pharmacological treatment op­­tions //  Arthritis. Res. Ther.— 2010.— Vol. 12 (3).— P. 211.
20.    Otsuki S., Brinson D.C., Creighton L. et al. The effect of glycosaminoglycan loss on chondrocyte viability: a study on porcine cartilage explants // Arthritis Rheum.— 2008.— Vol. 58.— P. 1076—1085.
21.    Petrera M., De Croos J.N., Iu J. et al. Supplementation with platelet-rich plasma improves the in vitro formation of tissue-engineered cartilage with enhanced mechanical properties //  Arthroscopy.— 2013.— Vol. 29.— P. 1685.
22.    Riegger J., Joos H., Palm HG. et al. Antioxidative therapy in an ex vivo human cartilage trauma-model: attenuation of trauma-induced cell loss and ECM-destructive enzymes by N-acetyl cysteine // Osteoarthritis Cartilage.— 2016.— Vol. 24 (12).— P. 2171—2180.
23.    Roos H., Lauren M., Adalberth T. et al. Knee osteoarthritis after meniscectomy: prevalence of radiographic changes after twenty-one years, compared with matched controls // Arthritis Rheum.— 1998.— Vol. 41 (4).— P. 687—693.
24.    Sampson S., Gerhardt M., Mandelbaum B. Platelet rich plasma injection grafts for musculoskeletal injuries: a review // Curr. Rev. Musculoskelet. Med.— 2008.— Vol. 1 (3—4).— P. 165—174.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. Оригінальні дослідження

 

Поєднання гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та ішемічної хвороби серця: неінвазивний спосіб діагностики

Г.Д. Фадєєнко, А.О. Несен, О.О. Крахмалова, О.В. Ізмайлова    

ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Мета роботи — розробити неінвазивний спосіб діагностики ендоскопічної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) шляхом визначення низки клініко-анамнестичних показників, вимірювання рівня метаболіту мелатоніну — 6-СОМ, проведення анкетування для визначення тяжкості ГЕРХ, інсомнії та тривожно-депресивних розладів.
Матеріали та методи. Обстежено 94 пацієнти з ізольованою ГЕРХ та ГЕРХ у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС). Пацієнтів було розподілено на дві групи: до першої увійшли 65 пацієнтів з поєднанням ГЕРХ та ІХС, до другої — 29 пацієнтів з ізольованою ГЕРХ. Серед обстежених першої групи було 54 чоловіки (83 %) та 11 жінок (17 %). Вік хворих першої групи коливався в межах від 32 до 89 років; середній вік становив (61,57 ± 11,37) року. До другої групи увійшли 17 чоловіків
(59 %) та 12 жінок (41 %). Вік хворих другої групи коливався в межах від 34 до
79 ро­ків; середній вік становив (59,52 ± 11,18) року. В процесі дослідження застосовувались клініко-інструментальні, лабораторно-біохімічні та статистичні методи.
Результати та обговорення. Поєднання ГЕРХ та ІХС є патологічними станами, які обтяжують один одного та негативно впливають на такі показники, як сон та психоемоційний стан хворого. Інсомнічні розлади мають місце у 61,54 % пацієнтів з поєднанням ГЕРХ та ІХС і залежать від віку, стажу ІХС, індексу маси тіла (IMT) та тяж­­кості ГЕРХ. У 73,84 % хворих з коморбідною патологією має місце синдром обст­рук­тивного апное/гіпопное сну (СОАГС), тяжкість якого залежить від віку, IMT, тяжкості клінічних, ендоскопічних проявів ГЕРХ та давності ІХС. При поєднанні ГЕРХ та ІХС відбуваються значущі порушення допплєрографічних показників кровотоку у ділянці нижнього стравохідного сфінктера: зниження швидкісних показників та підвищення індексу резистентності в артеріях, що відповідають за його кровопостачання, — черевному стовбурі та верхній брижовій артерії, що свідчить про те, що хронічна ішемія нижньої третини стравоходу, обумовлена ІХС, впливає на морфологічний стан його слизового та м’язового шарів і ендоскопічну форму ГЕРХ.
Висновки. Доведено, що у пацієнтів із поєднанням ГЕРХ та ІХС відбувається значуще зниження рівня мелатоніну, що негативно впливає на тяжкість морфологічних проявів ГЕРХ. Встановлено зв’язок між рівнем метаболіту мелатоніну — 6-СОМ, формою ГЕРХ (неерозивною або ерозивною) та ступенем рефлюксу-езофагіту за даними ендоскопії. Визначено зв’язок між рівнем мелатоніну й тяжкістю СОАГС.
Запропонований неінвазивний спосіб діагностики ендоскопічної форми ГЕРХ має високу діагностичну значущість та може бути використаний як альтернативний до ендоскопічного методу з метою оцінки та моніторингу тяжкості ГЕРХ у пацієнтів із супутньою ІХС.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ішемічна хвороба серця, коморбідність, інсомнічні розлади, синдром обструктивного апное/гіпопное сну, мелатонін.

Список літератури:  
1.    Акарачкова Е.С., Котова О.В., Рябоконь И.В. Депрессия и инсомния у пациентов с ИБС // Мед. сонет. — 2014. — № 11. — ​С. 50—54.
2.    Кабанец Н.С., Моногарова Н.Е., Колкина В.Я. и соавт. Сосудистые заболевания пищевода // Новости медицины и фармации. Гастроэнтерология. — 2013. — № 473.
3.    Клинические рекомендации. Гастроэнтерология / Под ред. В.Т. Ивашкина // М.: Гэотар-медиа. — 2006. — 208 с.
4.    Несен А.О. Специфіка основних факторів ризику при хро­нічних неінфекційних захворюваннях з урахуванням комор­бідності // Стратегії профілактики неінфекційних хвороб та шляхи їх реалізації: від постулатів минулого в майбутнє: Матер. наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, 4 листопа­да 2016 р., м. Харків, 2016. — ​С. 141.
5.    Опарин А.А., Лаврова Н.В. Гастроэзофагеальная реф­люкс­ная болезнь. Проблематика. Диагностика. Лечение // Схiдно­європейський журнал внутрiшньої та сiмейної меди­цини. — 2014. — № 1. — ​С. 29—36.
6.    Пикулев Д.В., Алексеева О.П., Долбин И.В. Ишемическая болезнь сердца и гастроэзофагеальная рефлюксная бо­­лезнь: особенности сочетанного течения (обзор) // Мед. альманах. — 2012. — ​Т. 20. — № 1. — ​С. 43—47.
7.    Фадеенко Г.Д., Кушнир И.Э., Бабак М.О. Эпидемиологичес­кие аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Сучасна гастроентерологія. — 2008. — № 5. — ​С. 12—16.
8.    Фадєєнко Г.Д., Несен А.О. Коморбідність та інтегративна роль терапії внутрішніх хвороб  // Укр. тер. журн. — 2015. — № 2. — ​С. 7—15.
9.    Фадеенко Г.Д., Крахмалова Е.О., Измайлова Е.В. Связь эндоскопических проявлений гастроэзофагеальной реф­люксной болезни с уровнем мелатонина и тяжестью обст­руктивного апноэ сна // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 2. — ​С. 19—24.
10.    Fujiwara Y., Habu Y., Ashida K. et al. Sleep disturbances and refractory gastroesophageal reflux disease symptoms in patients receiving once-daily proton pump inhibitors and efficacy of twice-daily rabeprazole treatment // Digestion. — 2013.
11.    Kahrilas P. American Gastroenterological Association Medical Position Statement on the management of gastroesophageal reflux disease // Gastroenterology. — 2008. — ​Vol. 135, Iss. 4. — ​P. 1383—1391e5. doi: 10.1053/j.gastro.2008.08.045.
12.    Nesen A.O., Babenko O.V., Grunchenko M.M., Valentinova I.A. Prevention and comorbidity of chronic non-communicable disease // Коморбідна і мультиморбідна патологія в клініці внутрішніх хвороб, 2—3 червня 2016 р., м. Одеса. — 2016. — ​С. 87—89.
13.    Nesen А.O., Babenko O.V., Grunchenko M.N., Shkapo V.L. The possibilities of prediction and prevention of comorbidity of cardiovascular disease and type 2 diabetes mellitus in a population of persons with high cardiovascular risk // Укр. кардіол. журн. — 2016. — ​Додаток 3. — ​С. 262.
14.    Shkapo V.L., Nesen А.А., Babenko O.V. et al. The influence of cardiovascular complications on the quality of life of patients with comorbid pathology // Кардиология Узбекистана. — 2016. — № 2. — ​С. 372.
15.    Wahlqvist P., Karlsson M., Johnson D. et al. Relationship between symptom load of gastro-oesophageal reflux disease and health-related quality of life, work productivity, resource utilization and concomitant diseases: survey of a US cohort // Alimentary Pharma­cology & Therapeutics. — 2008. — ​Vol. 27, Iss. 10. — ​P. 960—970.
16.    Wolf S., Furman Y. Sleep apnea and gastroesophageal reflux disease // Ann. Intern. Med. — 2002. — N 136. — ​P. 490—491.

Інше:
Несен Андрій Олексійович    
д. мед. н., зав. відділу популяційних досліджень

61039, м. Харків, просп. Л. Малої, 2а
Тел. (057) 373-90-58
Е-mail: info@therapy.gov.ua

Стаття надійшла до редакції 3 жовтня 2017 р.

 

Сочетание гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и ишемической болезни сердца: неинвазивный способ диагностики

Г.Д. Фадеенко, А.А. Несен, Е.О. Крахмалова, Е.В. Измайлова

ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», Харьков

Цель работы — разработать неинвазивный способ диагностики эндоскопической формы гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) путем определения ряда клинико-анамнестических показателей, измерения уровня метаболита мелатонина — 6-СОМ, проведения анкетирования для определения тяжести ГЭРБ, инсомнии и тревожно-депрессивных расстройств.
Материалы и методы. Обследовано 94 пациента с изолированной ГЭРБ и ГЭРБ в сочетании с ишемической болезнью сердца (ИБС). Пациенты были распределены на две группы: в первую вошли 65 пациентов с сочетанием ГЭРБ и ИБС, во вторую — 29 пациентов с изолированной ГЭРБ. Среди обследованных первой группы было
54 мужчины (83%) и 11 женщин (17%). Возраст больных первой группы колебался в пределах от 32 до 89 лет; средний возраст составлял (61,57 ± 11,37) лет. Во вторую группу вошли 17 мужчин (59%) и 12 женщин (41%). Возраст больных второй группы колебался в пределах от 34 до 79 лет; средний возраст составлял (59,52 ± 11,18) лет. В процессе исследования применялись клинико-инструментальные, лабораторно-биохимические, статистические методы.
Результаты и обсуждение. Сочетание ГЭРБ и ИБС является взаимоотягощающими патологическими состояниями, негативно влияющими на такие показатели, как сон и психоэмоциональное состояние больного. Инсомнические расстройства встречаются у 61,54 % пациентов с сочетанием ГЭРБ и ИБС и зависят от возраста, стажа ИБС, индекса массы тела (ИМТ) и тяжести ГЭРБ. У 73,84 % больных с коморбидной патологией диагностирован синдром обструктивного апноэ/гипопноэ сна (СОАГС), тяжесть которого зависит от возраста, ИМТ, выраженности клинических, эндоскопических проявлений ГЭРБ и давности ИБС. При сочетании ГЭРБ и ИБС наблюдаются значимые нарушения допплерографических показателей кровотока в области нижнего пищеводного сфинктера: снижение скоростных показателей и повышение индексов резистентности артерий, отвечающих за его кровоснабжение, — чревный ствол и верхняя брыжеечная артерия. Полученные данные свидетельствуют о том, что хроническая ишемия нижней трети пищевода, обусловленная ИБС, влияет на морфологическое состояние его слизистой оболочки, мышечного слоя и эндоскопическую форму ГЭРБ.
Выводы. Доказано, что у пациентов с сочетанием ГЭРБ и ИБС происходит значительное снижение уровня мелатонина, что отрицательно влияет на тяжесть морфологических проявлений ГЭРБ. Установлена связь между уровнем метаболита мелатонина — 6-СОМ и формой ГЭРБ (неэрозивной или эрозивной) и эндоскопической стадией эрозивной ГЭРБ. Определена связь между уровнем мелатонина и тяжестью СОАГС.
Предложенный неивазивный способ диагностики эндоскопической формы ГЭРБ обладает высокой диагностической значимостью и может быть использован в качестве альтернативы инвазивному эндоскопическому методу для оценки и мониторинга тяжести ГЭРБ у пациентов с сопутствующей ИБС.

Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, ишемическая болезнь сердца, коморбидность, инсомнические расстройства, синдром обструктивного апноэ/гипопноэ сна, мелатонин.

Список литературы:  
1.    Акарачкова Е.С., Котова О.В., Рябоконь И.В. Депрессия и инсомния у пациентов с ИБС // Мед. сонет. — 2014. — № 11. — ​С. 50—54.
2.    Кабанец Н.С., Моногарова Н.Е., Колкина В.Я. и соавт. Сосудистые заболевания пищевода // Новости медицины и фармации. Гастроэнтерология. — 2013. — № 473.
3.    Клинические рекомендации. Гастроэнтерология / Под ред. В.Т. Ивашкина // М.: Гэотар-медиа. — 2006. — 208 с.
4.    Несен А.О. Специфіка основних факторів ризику при хро­нічних неінфекційних захворюваннях з урахуванням комор­бідності // Стратегії профілактики неінфекційних хвороб та шляхи їх реалізації: від постулатів минулого в майбутнє: Матер. наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, 4 листопа­да 2016 р., м. Харків, 2016. — ​С. 141.
5.    Опарин А.А., Лаврова Н.В. Гастроэзофагеальная реф­люкс­ная болезнь. Проблематика. Диагностика. Лечение // Схiдно­європейський журнал внутрiшньої та сiмейної меди­цини. — 2014. — № 1. — ​С. 29—36.
6.    Пикулев Д.В., Алексеева О.П., Долбин И.В. Ишемическая болезнь сердца и гастроэзофагеальная рефлюксная бо­­лезнь: особенности сочетанного течения (обзор) // Мед. альманах. — 2012. — ​Т. 20. — № 1. — ​С. 43—47.
7.    Фадеенко Г.Д., Кушнир И.Э., Бабак М.О. Эпидемиологичес­кие аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Сучасна гастроентерологія. — 2008. — № 5. — ​С. 12—16.
8.    Фадєєнко Г.Д., Несен А.О. Коморбідність та інтегративна роль терапії внутрішніх хвороб  // Укр. тер. журн. — 2015. — № 2. — ​С. 7—15.
9.    Фадеенко Г.Д., Крахмалова Е.О., Измайлова Е.В. Связь эндоскопических проявлений гастроэзофагеальной реф­люксной болезни с уровнем мелатонина и тяжестью обст­руктивного апноэ сна // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 2. — ​С. 19—24.
10.    Fujiwara Y., Habu Y., Ashida K. et al. Sleep disturbances and refractory gastroesophageal reflux disease symptoms in patients receiving once-daily proton pump inhibitors and efficacy of twice-daily rabeprazole treatment // Digestion. — 2013.
11.    Kahrilas P. American Gastroenterological Association Medical Position Statement on the management of gastroesophageal reflux disease // Gastroenterology. — 2008. — ​Vol. 135, Iss. 4. — ​P. 1383—1391e5. doi: 10.1053/j.gastro.2008.08.045.
12.    Nesen A.O., Babenko O.V., Grunchenko M.M., Valentinova I.A. Prevention and comorbidity of chronic non-communicable disease // Коморбідна і мультиморбідна патологія в клініці внутрішніх хвороб, 2—3 червня 2016 р., м. Одеса. — 2016. — ​С. 87—89.
13.    Nesen А.O., Babenko O.V., Grunchenko M.N., Shkapo V.L. The possibilities of prediction and prevention of comorbidity of cardiovascular disease and type 2 diabetes mellitus in a population of persons with high cardiovascular risk // Укр. кардіол. журн. — 2016. — ​Додаток 3. — ​С. 262.
14.    Shkapo V.L., Nesen А.А., Babenko O.V. et al. The influence of cardiovascular complications on the quality of life of patients with comorbid pathology // Кардиология Узбекистана. — 2016. — № 2. — ​С. 372.
15.    Wahlqvist P., Karlsson M., Johnson D. et al. Relationship between symptom load of gastro-oesophageal reflux disease and health-related quality of life, work productivity, resource utilization and concomitant diseases: survey of a US cohort // Alimentary Pharma­cology & Therapeutics. — 2008. — ​Vol. 27, Iss. 10. — ​P. 960—970.
16.    Wolf S., Furman Y. Sleep apnea and gastroesophageal reflux disease // Ann. Intern. Med. — 2002. — N 136. — ​P. 490—491.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. Огляди

 

Дисліпідемія при онкопатології: фактор ризику чи наслідок канцерогенезу?

В.А. Чернишов

ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Огляд присвячено узагальненню існуючих даних про асоціацію дисліпідемії (ДЛП) з онкопатологією з позиції розгляду ДЛП як фактора ризику чи наслідку канцерогенезу. Мета огляду — ​акцентувати увагу практикуючих лікарів на асоціації ДЛП з ризиком розвитку різних типів раку й обговорити імовірну роль ліпідів та ліпопротеїдів крові людини в стимуляції канцерогенезу. Розглянуто асоціацію гіпохолестеринемії, гіпоальфахолестеринемії та гіпертригліцеридемії із загальним високим ризиком розвитку раку будь-якої локалізації. Продемонстровано значення споживання ліпідів і ліпопротеїдів крові пухлинною тканиною у зміні ліпідного профілю пацієнта. Підкреслюється роль ліпогенезу de novo, ліполізу адипоцитів, мевалонатного механізму в жирозабезпеченні ракових клітин. Обговорюється імовірна роль гіпохолестеринемії, індукованої статинами, в підвищенні ризику онкопатології. Зроблено акцент на важливості вивчення імовірної ролі ДЛП як фактора ризику онкопатології, взаємозв’язку між показниками ліпідного і ліпопротеїдного спектра крові й онкомаркерами, оцінки їхньої взаємодії при прогресуванні пухлинного росту.

Ключові слова: ліпіди, ліпопротеїди, онкопатологія.

Список літератури:  
1.    Abdelsalam K.E., Hassan I.K., Sadig I.A. The role of developing breast cancer in alteration of serum lipid profile // J. Res. Med.Sci. — 2012. — ​Vol. 17. — ​P. 562—565.
2.    Abramson H.N. The lipogenesis pathway as a cancer target // J. Med. Chem. — 2011. — ​Vol. 54. — ​P. 5615—5638.
3.    Baenke F., Peek B., Miess H., Schulze A. Hooked on fat: the role of lipid synthesis in cancer metabolism and tumor development // Disease Models and Mechanisms. — 2013. — ​Vol. 6. — ​P. 1353—1363.
4.    Bhat S.A., Mir M.R., Majid S. et al. Serum lipid profile of breast cancer patients in Kashmir // J. Invest. Biochem. — 2013. — ​Vol. 2. — ​P. 26—31.
5.    Bjorge T., Lukanova A., Jonsson H. et al. Metabolic syndrome and breast cancer in the me-can (metabolic syndrome and cancer) project // Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. — 2010. — ​Vol. 19. — ​P. 1737—1745.
6.    Cruz P., Torres C., Kamirez M.L. et al. Proliferation of human mammary cancer cells exposed to 27-hydroxycholesterol // Exp.Ther. Med. — 2010. — ​Vol. 1, N 3. — ​P. 531—536.
7.    Dabrowa A.B., Hannam S., Rysz J., Banach M. Malignancy — ​associated dyslipidemia // Open Cardiovasc. Med. J. — 2011. — ​Vol. 5. — ​P. 35—40.
8.    Das S.K., Eder S., Schauer S. et al. Adipose triglyceride lipase contributes to cancer-associated cachexia // Science. — 2011. — ​Vol. 333. — ​P. 233—238.
9.    Freeman M.R., Di Vizio D., Solomon K.R. The rafts of the medusa: cholesterol targeting in cancer therapy // Oncogene. — 2010. — ​Vol. 29. — ​P. 3745—3747.
10.    Fujimoto M., Higuchi T., Hosomi K., Takeda M. Association between statin use and cancer: data mining of spontaneous reporting database and a claims database // Int. J. Med. Sci. — 2015. — ​Vol. 12. — ​P. 223—233.
11.    Hegele R.A. Plasma lipoproteins: genetic influence and clinical implications // Nat. Rev. Genet. — 2009. — ​Vol.10. — ​P. 109—121.
12.    Hilvo M., Denkert C., Lehtinen L. et al. Novel theranostic opportunities offered by characterization of altered membrane lipid metabolism in breast cancer progression // Cancer Res. — 2011. — ​Vol. 71. — ​P. 3226—3245.
13.    Holzmann M.J., Jungner I., Walldius G. et al. Dyslipidemia is a strong predictor of myocardial infarction in subjects with chronic kidney disease // Ann. Med. — 2012. — ​Vol. 44. — ​P. 262—270.
14.    Hsu P.P., Sabatini D.M. Cancer cell metabolism. Warburg and beyond // Cell. — 2008. — ​Vol. 134. — ​P. 703—707.
15.    Jawalekar S. The hyperlipoproteinemia — ​an approach to diagnosis and classification // Biochem. Physiol. — 2012. — ​Vol. 1. — ​P. e105.
16.    Jerby L., Wolf L., Denkert C. et al. Metabolic associations of reduced proliferation and oxidative stress in advanced breast cancer // Cancer Res. — 2012. — ​Vol. 72. — ​P. 5712—5720.
17.    Kikuchi H., Nanri A., Hori A. Lower serum levels of total cholesterol are associated with higher urinary levels of 8-hyd­roxydeoxyguanosine // Nutrition and Metabolism. — 2013. — ​Vol. 10. — ​P. 59.
18.    Kitahara C.M., Berrington de Gonzalez A., Freedman N.D. et al. Total cholesterol and cancer risk in a large prospective study in Korea // J. Clin. Oncol. — 2011. — ​Vol. 29. — ​P. 1592—1598.
19.    Klopp A.H., Zhang Y., Solley T. et al. Omental adipose tissue-derived stromal cell promote vascularization and growth of endometrial tumors // Clin. Cancer Res. — 2012. — ​Vol. 18. — ​P. 771—782.
20.    Kumar P., Augustine J., Urs A.B. et al. Serum lipid profile in oral cancer and leukoplakia: correlation with tobacco abuse and histological grading // J. Cancer Res. Ther. — 2012. — ​Vol. 8. — ​P. 384—388.
21.    Kushiba A., Monkawa T., Yamauchi M. et al. Body mass index and risk of colorectal cancer according to fatty acid synthase expression in the nurses health study // J. Natl. Cancer Inst. — 2012. — ​Vol. 104. — ​P. 415—420.
22.    Laisupasin P., Thompat W., Sukarayodhin S. et al. Comparison of serum lipid profiles between normal controls and breast cancer patients // J. Lab. Phys. — 2013. — ​Vol. 5. — ​P. 38—41.
23.    Lui Y.L., Qian H.X., Qin L. et al. Association of serum lipid profile with distant metastasis in breast cancer patients // Zhonghua Zhong Liu Za Zhi. — 2012. — ​Vol. 34. — ​P. 129—131.
24.    Melvin J.C., Seth D., Holmberg L. et al. Lipid profiles and risk of breast and ovarian cancer in the Swedish AMORIS study // Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. — 2012. — ​Vol. 21. — ​P. 1381—1384.
25.    Moradian A.D. Dyslipidemia in type 2 diabetes mellitus // Nat. Clin.Pract. Endocrinol. Metabol. — 2009. — ​Vol. 5. — ​P. 150—159.
26.    Murtola T.J., Syvala Y., Pennanen P. et al. The importance of LDL and cholesterol metabolism for prostate epithelial cell growth // Plos One. — ​Vol. 7. — ​P. e39455.
27.    Nieman K.M., Kenny H.A., Penicka C.V. et al. Adipocytes promote ovarian cancer metastasis and provide enegy for rapid tumor growth // Nat. Med. — 2011. — ​Vol. 17. — ​P. 1496—1503.
28.    Peela J.R. The relationship between serum lipids and breast cancer in Libya // Biochem. Anal. Biochem. — 2012. — ​Vol. 1. — ​P. 1—3.
29.    Radisauskas R., Kuzmickiene I., Milinaviciene E., Everatt R. Hypertension, serum lipids and cancer risk: a review of epidemiological evidence // Medicina. — 2016. — ​Vol. 52. — ​P. 89—98.
30.    Rysman E., Brusselmans K., Scheys K. et al. De novo lipogenesis protects cancer cell from free radicals and chemotherapeutics by promoting membrane lipid saturation // Cancer Res. — 2010. — ​Vol. 70. — ​P. 8117—8126.
31.    Santos C.R., Schultze A. Lipid metabolism in cancer // FEBS J. — 2012. — ​Vol. 279. — ​P. 2610—2623.
32.    Strohmaier S., Edlinger M., Manjer J. et al. Total serum cholesterol and cancer incidence in the metabolic syndrome and cancer Project (Me-Can) // Plos One. — 2013. — ​Vol. 8. — ​P. e54242.
33.    Tamura T., Inagawa S., Hisakura K. et al. Evaluation of serum high-density lipoprotein cholesterol levels as a prognostic factor in gastric cancer patients // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — ​Vol. 27. — ​P. 1635—1640.
34.    Tumovska Y., Pivnyuk V., Todor I. et al. The spectrum of blood serum lipids in patients with breast cancer without metabolic syndrome // Exp. Oncol. — 2011. — ​Vol. 33. — ​P. 190—192.
35.    Wakabayashi I. Relationship between alcohol intake and atherogenic indices in women // J. Clin. Lipidol. — 2013. — ​Vol. 7. — ​P. 454—462.
36.    Yang M.H., Rampal S., Sung J. et al. The association of serum lipids with colorectal adenomas // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — ​Vol. 108. — ​P. 833—841.
37.    Yang X., So W., Ko G.T. et al. Independent associations between low-density lipoprotein cholesterol and cancer among patients with type 2 diabetes mellitus // Can. Med. Assoc. J. — 2008. — ​Vol. 179. — ​P. 427—437.
38.    Zaidi N., Lupten L., Kuemerle N.B. et al. Lipogenesis and lipolysis: the pathways exploited by the cancer cells to acquire fatty acids // Prog. Lipid. Res. — 2013. — ​Vol. 52. — ​P. 585—589.
39.    Zhang F., Du G. Dysregulated lipid metabolism in cancer // World J. Biol. Chem. — 2012. — ​Vol. 3, N 8. — ​P. 167—174.

 

Дислипидемия при онкопатологии: фактор риска или следствие канцерогенеза?

В.А. Чернышов    

ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины»,
Харьков

Обзор посвящен обобщению существующих данных об ассоциации дислипидемии (ДЛП) с онкопатологией с позиции рассмотрения ДЛП в качестве фактора риска или следствия канцерогенеза. Цель обзора — ​акцентировать внимание практикующих врачей на ассоциацию ДЛП с риском развития различных типов рака и обсудить возможную роль липидов и липопротеидов крови человека в стимуляции канцерогенеза. Рассматривается ассоциация гипохолестеринемии, гипоальфахолестеринемии и гипертриглицеридемии с общим высоким риском развития рака любой локализации.
Показано значение потребления липидов и липопротеидов крови опухолевой тканью в изменении липидного профиля пациента. Подчеркивается роль липогенеза de novo, липолиза адипоцитов, мевалонатного механизма в жирообеспечении раковых клеток.
Обсуждается возможная роль гипохолестеринемии, индуцированной статинами, в повышении риска онкопатологии. Сделан акцент на важности изучения возможной роли ДЛП как фактора риска онкопатологии, взаимосвязи между показателями липидного и липопротеидного спектра крови и онкомаркерами, оценке их взаимодействия в прогрессировании опухолевого роста.

Ключевые слова: липиды, липопротеиды, онкопатология.

Список литературы:  
1.    Abdelsalam K.E., Hassan I.K., Sadig I.A. The role of developing breast cancer in alteration of serum lipid profile // J. Res. Med.Sci. — 2012. — ​Vol. 17. — ​P. 562—565.
2.    Abramson H.N. The lipogenesis pathway as a cancer target // J. Med. Chem. — 2011. — ​Vol. 54. — ​P. 5615—5638.
3.    Baenke F., Peek B., Miess H., Schulze A. Hooked on fat: the role of lipid synthesis in cancer metabolism and tumor development // Disease Models and Mechanisms. — 2013. — ​Vol. 6. — ​P. 1353—1363.
4.    Bhat S.A., Mir M.R., Majid S. et al. Serum lipid profile of breast cancer patients in Kashmir // J. Invest. Biochem. — 2013. — ​Vol. 2. — ​P. 26—31.
5.    Bjorge T., Lukanova A., Jonsson H. et al. Metabolic syndrome and breast cancer in the me-can (metabolic syndrome and cancer) project // Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. — 2010. — ​Vol. 19. — ​P. 1737—1745.
6.    Cruz P., Torres C., Kamirez M.L. et al. Proliferation of human mammary cancer cells exposed to 27-hydroxycholesterol // Exp.Ther. Med. — 2010. — ​Vol. 1, N 3. — ​P. 531—536.
7.    Dabrowa A.B., Hannam S., Rysz J., Banach M. Malignancy — ​associated dyslipidemia // Open Cardiovasc. Med. J. — 2011. — ​Vol. 5. — ​P. 35—40.
8.    Das S.K., Eder S., Schauer S. et al. Adipose triglyceride lipase contributes to cancer-associated cachexia // Science. — 2011. — ​Vol. 333. — ​P. 233—238.
9.    Freeman M.R., Di Vizio D., Solomon K.R. The rafts of the medusa: cholesterol targeting in cancer therapy // Oncogene. — 2010. — ​Vol. 29. — ​P. 3745—3747.
10.    Fujimoto M., Higuchi T., Hosomi K., Takeda M. Association between statin use and cancer: data mining of spontaneous reporting database and a claims database // Int. J. Med. Sci. — 2015. — ​Vol. 12. — ​P. 223—233.
11.    Hegele R.A. Plasma lipoproteins: genetic influence and clinical implications // Nat. Rev. Genet. — 2009. — ​Vol.10. — ​P. 109—121.
12.    Hilvo M., Denkert C., Lehtinen L. et al. Novel theranostic opportunities offered by characterization of altered membrane lipid metabolism in breast cancer progression // Cancer Res. — 2011. — ​Vol. 71. — ​P. 3226—3245.
13.    Holzmann M.J., Jungner I., Walldius G. et al. Dyslipidemia is a strong predictor of myocardial infarction in subjects with chronic kidney disease // Ann. Med. — 2012. — ​Vol. 44. — ​P. 262—270.
14.    Hsu P.P., Sabatini D.M. Cancer cell metabolism. Warburg and beyond // Cell. — 2008. — ​Vol. 134. — ​P. 703—707.
15.    Jawalekar S. The hyperlipoproteinemia — ​an approach to diagnosis and classification // Biochem. Physiol. — 2012. — ​Vol. 1. — ​P. e105.
16.    Jerby L., Wolf L., Denkert C. et al. Metabolic associations of reduced proliferation and oxidative stress in advanced breast cancer // Cancer Res. — 2012. — ​Vol. 72. — ​P. 5712—5720.
17.    Kikuchi H., Nanri A., Hori A. Lower serum levels of total cholesterol are associated with higher urinary levels of 8-hyd­roxydeoxyguanosine // Nutrition and Metabolism. — 2013. — ​Vol. 10. — ​P. 59.
18.    Kitahara C.M., Berrington de Gonzalez A., Freedman N.D. et al. Total cholesterol and cancer risk in a large prospective study in Korea // J. Clin. Oncol. — 2011. — ​Vol. 29. — ​P. 1592—1598.
19.    Klopp A.H., Zhang Y., Solley T. et al. Omental adipose tissue-derived stromal cell promote vascularization and growth of endometrial tumors // Clin. Cancer Res. — 2012. — ​Vol. 18. — ​P. 771—782.
20.    Kumar P., Augustine J., Urs A.B. et al. Serum lipid profile in oral cancer and leukoplakia: correlation with tobacco abuse and histological grading // J. Cancer Res. Ther. — 2012. — ​Vol. 8. — ​P. 384—388.
21.    Kushiba A., Monkawa T., Yamauchi M. et al. Body mass index and risk of colorectal cancer according to fatty acid synthase expression in the nurses health study // J. Natl. Cancer Inst. — 2012. — ​Vol. 104. — ​P. 415—420.
22.    Laisupasin P., Thompat W., Sukarayodhin S. et al. Comparison of serum lipid profiles between normal controls and breast cancer patients // J. Lab. Phys. — 2013. — ​Vol. 5. — ​P. 38—41.
23.    Lui Y.L., Qian H.X., Qin L. et al. Association of serum lipid profile with distant metastasis in breast cancer patients // Zhonghua Zhong Liu Za Zhi. — 2012. — ​Vol. 34. — ​P. 129—131.
24.    Melvin J.C., Seth D., Holmberg L. et al. Lipid profiles and risk of breast and ovarian cancer in the Swedish AMORIS study // Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. — 2012. — ​Vol. 21. — ​P. 1381—1384.
25.    Moradian A.D. Dyslipidemia in type 2 diabetes mellitus // Nat. Clin.Pract. Endocrinol. Metabol. — 2009. — ​Vol. 5. — ​P. 150—159.
26.    Murtola T.J., Syvala Y., Pennanen P. et al. The importance of LDL and cholesterol metabolism for prostate epithelial cell growth // Plos One. — ​Vol. 7. — ​P. e39455.
27.    Nieman K.M., Kenny H.A., Penicka C.V. et al. Adipocytes promote ovarian cancer metastasis and provide enegy for rapid tumor growth // Nat. Med. — 2011. — ​Vol. 17. — ​P. 1496—1503.
28.    Peela J.R. The relationship between serum lipids and breast cancer in Libya // Biochem. Anal. Biochem. — 2012. — ​Vol. 1. — ​P. 1—3.
29.    Radisauskas R., Kuzmickiene I., Milinaviciene E., Everatt R. Hypertension, serum lipids and cancer risk: a review of epidemiological evidence // Medicina. — 2016. — ​Vol. 52. — ​P. 89—98.
30.    Rysman E., Brusselmans K., Scheys K. et al. De novo lipogenesis protects cancer cell from free radicals and chemotherapeutics by promoting membrane lipid saturation // Cancer Res. — 2010. — ​Vol. 70. — ​P. 8117—8126.
31.    Santos C.R., Schultze A. Lipid metabolism in cancer // FEBS J. — 2012. — ​Vol. 279. — ​P. 2610—2623.
32.    Strohmaier S., Edlinger M., Manjer J. et al. Total serum cholesterol and cancer incidence in the metabolic syndrome and cancer Project (Me-Can) // Plos One. — 2013. — ​Vol. 8. — ​P. e54242.
33.    Tamura T., Inagawa S., Hisakura K. et al. Evaluation of serum high-density lipoprotein cholesterol levels as a prognostic factor in gastric cancer patients // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — ​Vol. 27. — ​P. 1635—1640.
34.    Tumovska Y., Pivnyuk V., Todor I. et al. The spectrum of blood serum lipids in patients with breast cancer without metabolic syndrome // Exp. Oncol. — 2011. — ​Vol. 33. — ​P. 190—192.
35.    Wakabayashi I. Relationship between alcohol intake and atherogenic indices in women // J. Clin. Lipidol. — 2013. — ​Vol. 7. — ​P. 454—462.
36.    Yang M.H., Rampal S., Sung J. et al. The association of serum lipids with colorectal adenomas // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — ​Vol. 108. — ​P. 833—841.
37.    Yang X., So W., Ko G.T. et al. Independent associations between low-density lipoprotein cholesterol and cancer among patients with type 2 diabetes mellitus // Can. Med. Assoc. J. — 2008. — ​Vol. 179. — ​P. 427—437.
38.    Zaidi N., Lupten L., Kuemerle N.B. et al. Lipogenesis and lipolysis: the pathways exploited by the cancer cells to acquire fatty acids // Prog. Lipid. Res. — 2013. — ​Vol. 52. — ​P. 585—589.
39.    Zhang F., Du G. Dysregulated lipid metabolism in cancer // World J. Biol. Chem. — 2012. — ​Vol. 3, N 8. — ​P. 167—174.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

11. Огляди

 

Ендотеліальна дисфункція та її місце в патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень. Частина IІІ

О.І. Лемко, Н.В. Вантюх 

ДУ «Науково-практичний медичний центр “Реабілітація” МОЗ України», Ужгород

У частині І статті сформульована актуальність проблеми, підкреслена роль судинного ендотелію в регуляції діяльності організму та наведені деякі причини його порушень при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ). Зокрема, розглянуто значення тютюнопаління й активації процесів перекисного окислення ліпідів, а також відзначено значну поширеність інсулінорезистентності, метаболічних порушень та коморбідної серцево-судинної патології, які негативно впливають на перебіг основного захворювання.
У частині ІІ статті наведені узагальнені дані про взаємозв’язок тривалого системного низькоінтенсивного запального процесу та ендотеліальної дисфункції (ЕД) у хворих на ХОЗЛ; підкреслено важливість оцінки С-реактивного протеїну як найбільш значущого маркера системного запалення; розглянуто роль дисбалансу цитокінів та молекул адгезії у розвитку і підтриманні ЕД.
У частині ІІІ вказано на зв’язок імунних порушень з наявністю ЕД при ХОЗЛ та висвітлені особливості показників клітинного і гуморального імунітету у хворих на ХОЗЛ із супутньою патологією; підкреслено особливості порушень процесів апоптозу та гемостазу при прогресуванні ЕД; розглянуто роль у формуванні ЕД вібрації, яка виникає при надсадному кашлі; наведено деякі генетичні аспекти, які призводять до розвитку ЕД.

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, ендотеліальна дисфункція, імунні порушення, апоптоз, гемостаз, генетичні фактори.

Список літератури:  
1.    Абросимов В.Н. Бронхиальная астма, свистящие хрипы, флаттер. Возможные взаимоотношения // Пульмонология. — 2016. — ​Т 26, № 6. — ​С. 719—724.
2.    Бичкова Н.Г., Бичкова С.А. Імунний статус хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, поєднане із хронічною хворобою нирок та метаболічними розладами // Укр. журн. нефрології та діалізу. — 2015. — № 1. — ​С. 8—13.
3.    Габор М.Л., Лемко О.І. Стан антиоксидантного захисту, процеси перекисного окислення ліпідів та цитокіновий статус у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. мед. альманах. — 2010. — ​Т. 13, № 3. — ​С. 40—42.
4.    Железнякова Н.М. Імунологічні аспекти коморбідного пе­­ребігу хронічного обструктивного захворювання легень та хронічного панкреатиту // Укр. тер. журн. — 2014. — № 2. — ​С. 80—84.
5.    Крахмалова Е.О., Гетман Е.А. Оценка влияния синдрома легочной гипертензии на особенности клинической симп­томатики и состояние тромбоцитарного звена гемостаза у пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких и сопутствующей ишемической болезнью сердца // Укр. тер. журн. — 2013. — № 3. — ​С. 26—32.
6.    Крахмалова Е.О., Гетман Е.А. Cиндром легочной гипертензии при коморбидности хронической обструктивной болезни легких и ишемической болезни сердца // Укр. тер. журн. — 2017. — № 1. — ​С. 81—88.
7.    Лемко І.С., Казанкевич В.П., Лемко О.І. та ін. Динаміка імунологічних показників у хворих на хронічний обструктив­ний брон­хіт під впливом сольової мікрокліматототерапії // Нау­ковий вісник Ужгородського університету, серія «Меди­цина». — 2003. — ​Вип. 19. — ​С. 126—133.
8.    Лемко О.І., Вантюх Н.В., Решетар Д.В. Характеристика деяких показників гуморального імунітету у хворих на хро­нічне обструктивне захворювання легень // Актуальные воп­росы курортологии, физиотерапии и медицинской реаби­литации: труды КРУ «НИИ имени И.М. Сеченова». Ялта, 2009. — ​Т. ХХ, часть 2. — ​С. 133—140.
9.    Лемко О.І., Габор М.Л., Болоховська В.А., Вантюх Н.В. Можливості використання пептидоглікану молочнокислих бактерій в імунореабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2012. — № 3. — ​С. 88—93.
10.    Лемко О.І., Габор М.Л., Лемко І.С., Решетар Д.В. Деякі показ­ники місцевого захисту слизових та активності запаль­ного процесу у хворих на хронічне обструктивне захворю­вання легень // Астма та алергія. — 2009. — № 1—2. — ​С. 55—59.
11.    Лемко О.І., Вантюх Н.В., Попадинець М.І. Експресія маркерів апоптозу на лімфоцитах і нейтрофілах у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Астма та алергія. — 2010. — № 1—2. — ​С. 18—20.
12.    Лемко О.І., Решетар Д.В. Особливості цитокінового профілю та активність запального процесу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Астма та алергія. — 2012. — № 3. — ​С. 12—17.
13.    Макарова М.А., Авдеев С.Н., Чучалин А.Г. Роль дисфункции и ригидности артерий в патогенезе хронической обструк­тивной болезни легких // Тер. архив. — 2012. — № 3. — ​С. 74—80.
14.    Мамаева М.Г., Демко И.В., Вериго Я.И. и др. Маркеры сис­темного воспаления и эндотелиальной дисфункции у больных хронической обструктивной болезнью легких // Сибирское медицинское обозрение. — 2014. — № 1. — ​С. 12—19.
15.    Масік Н.П., Маленький В.П. Роль системного запалення в розвитку остеопенії у хворих на ХОЗЛ // Укр. пульмонол. журн. — 2010. — № 2. — ​С. 36—38.
16.    Опарин А.Г., Опарин А.А., Титкова А.В. Место и роль имму­новоспалительных процессов в механизмах формирования хронического обструктивного заболевания легких с соче­танной гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью с учетом качества жизни пациентов // Укр. тер. журн. — 2013. — № 3. — ​С. 52—56.
17.    Перцева Т.О., Конопкіна Л.І., Яковлєва В.Г., Вороніна Н.О. Особливості гемостазу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у різні фази патологічного процесу // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 2. — ​С. 52—55.
18.    Полунина О.С., Севостьянова И.В., Ахминеева А.Х., Ворони­на Л.П. Биохимические и генетические аспекты сочетания хронической обструктивной болезни легких и артериальной гипертензии // Кубанский научный медицинский вестник. — 2014. — № 1. — ​С. 136—139.
19.    Распутіна Л.В. Маркери системного запалення та ендо­теліальної дисфункції у хворих з поєднаним перебігом хро­нічного обструктивного захворювання легень та гіпертонічної хвороби // Астма та алергія. — 2012. — № 2. — ​С. 17—21.
20.    Рекалова О.М., Панасюкова О.Р., Чернушенко К.Ф. та ін. Особливості імунологічної реактивності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супутньою серцево-судинною патологією // Астма та алергія. — 2015. — № 3. — ​С. 40—46.
21.    Седая Л.В., Синяченко О.В., Єрмолаєва М.В., Бевзенко Т.Б. Ендотеліальна дисфункція судин при ANCA-асоційованих системних васкулітах // Запорожский мед. журн. — 2015. — № 4 (91). — ​С. 58—61.
22.    Середюк В.Н. Динаміка індуктора апоптозу Fas-ligand при застосуванні двохступеневої блокади ренін-ангіотензин-аль­достеронової системи у хворих на хронічне легеневе серце // Укр. тер. журн. — 2011. — № 1. — ​С. 24—27.
23.    Собко Е.А., Крапошина А.Ю., Демко И.В. и др. Маркер эндотелиальной дисфункции CD38/ФДФ-рибозилциклаза при бронхиальной астме // Клиническая медицина. — 2013. — № 2. — ​С. 34—38.
24.    Титова О.Н., Кузубова Н.А., Золотницкая В.П. и др. Роль эндотелиальной дисфункции в развитии нарушений микро­циркуляции и легочно-сердечной гемодинамики у больных хронической обструктивной болезнью легких с различными фенотипами α1-антитрипсина // Пульмонология. — 2017. — ​Т. 27, № 1. — ​С. 29—36.
25.    Цеймах И.Я., Момот А.П., Костюченко Г.И. и др. Роль дисфункции эндотелия, сопряжения гемостатических и сис­темных воспалительных реакций в патогенезе обострения хронической обструктивной болезни легких, зависимого от инфекционного воспаления // Тер. архив. — 2013. — № 3. — ​С. 17—22.
26.    Чубарова С.В., Собко Е.А., Демко И.В. и др. Особенности клинико-функциональных и лабораторных показателей при синдроме перекреста бронхиальной астмы и хронической обструктивной болезни легких // Пульмонология. — 2016. — ​Т. 26, № 6. — ​С. 649—656.
27.    Шмелев Е.И., Хмелева Н.М. Современная противовоспали­тель­ная терапия у больных хронической обструктивной болез­нью легких // Тер. архив. — 2012. — № 6. — ​С. 73—76.
28.    Ячник А.І., Свінціцький А.С., Шупер С.В. Хронічне обструк­тивне захворювання легень та ішемічна хвороба серця: паралелі і перехрестя коморбідності // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 4. — ​С. 38—42.
29.    Begum A., Venkateshwari F.M., Jyothy A. Association of CYPA1 gene polymorphism with plasma nitric oxide levels in COPD // BMC Genomics. — 2014. — ​Vol. 15, N 2. — ​P. 9.
30.    Brusselle G.G., Joos G.F., Bracke K.K. New insights into the immunology of chronic obstructive pulmonary disease // Lancet. — 2011. — ​Vol. 378. — ​P. 1015—1026.
31.    Cines D.B., Pollak E.S., Buck C.A. et al. Endothelial cells in physiology and in the pathophysiology of vascular disorders // Blood. — 1998. — ​Vol. 91, N 10. — ​P. 3527—3561.
32.    Cho J.G., Witting P.K., Verma M. et al. Tissue vibration induces carotid artery endothelial dysfunction: a mechanism linking snoring and carotid atherosclerosis? // Sleep. — 2011. — ​Vol. 1, N 34 (6). — ​P. 751—757.
33.    Diagnosis of diseases of chronic airflow limitation: asthma, COPD and asthma-COPD overlap syndrome (ACOS). Global strategy for Asthma Management and Prevention. — 2014. Available at: http//www.jinasthma.org.
34.    Flotats A., Carrio I. Non-invasive in vivo imaging of myocardial apoptosis and necrosis. // Eur. J. Nucl. Med. Mol. Imaging. — 2003. — ​Vol. 30, N 4. — ​P. 615—630.
35.    Fu J., McDonald V., Gibson P. et al. Systemic inflammation in older adults with asthma-COPD overlap syndrome // Allergy Asthma Immunol. Res. — 2014. — ​Vol. 6, N 4. — ​P. 316—324.
36.    Gane J., Stockley R. Mechanisms of neutrophil transmigration across the vascular endothelium in COPD // Thorax. — 2012. — ​Vol. 67, N 6. — ​P. 553—561.
37.    Garcia-Lucio J., Argemi G., Tura-Ceide O. et al. Gene expression profile of angiogenic factors in pulmonary arteries in COPD: relationship with vascular remodeling // Am. J. Physiol. Lung Cell Mol. Physiol. — 2016. — ​Vol. 310, N 7. — ​P. L583—L592.
38.    Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of COPD, Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) 2017. Available at: http://goldcopd.org.
39.    Guedes A., Deshpande D., Dileepan M. et al. CD 38 and airway hyper-responsiveness: studies on human airway smooth muscle cells and mouse models // J. Physiol. Pharmacol. — 2015. — ​Vol. 93, N 2. — ​P. 145—153.
40.    Kuzubova N.A., Chukhlovin A.B., Morozova E.B. et al. Common intronic D variant of ACE gene is associated with endothelial dysfunction in COPD // Respir. Med. — 2013. — ​Vol. 107, N 8. — ​P. 1217—1221.
41.    Maclay J.D., McAllister D.A., Johnston S. et al. Increased platelet activation in patients with stable and acute exacerbation of COPD // Thorax. — 2011. — ​Vol. 66. — ​P. 769—774.
42.    Olivieri D., Chetta A. Therapeutic perspectives in vascular remodeling in astma and chronic obstructive pulmonary disease // Chem. Immunol. Allergy. — 2014. — ​Vol. 99. — ​P. 2016—2225.
43.    Rovina N., Koutsoukou A., Koulouris N.G. Inflammation and immune response in COPD: where do we stand? // Mediators of inflammation. — 2013. Available at: http://dx.doi.org/10.1155/ 2013/413735.
44.    Sabit R., Thomas P., Shale D.J. et al. The effects of hypoxia on markers of coagulation and systemic inflammation in patients with COPD // Chest. — 2010. — ​Vol. 138. — ​P. 47—51.
45.    Shujaat A., Minkin R., Eden E. Pulmonary hypertension and chronic cor pulmonale in COPD // Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. — 2007. — ​Vol. 2, N 3. — ​P. 273—282.
46.    Vaguliene N., Zemaitis M., Lavinskiene S. et al. Local and systemic neutrophilic inflammation in patients with lung cancer and chronic obstructive pulmonary disease // BMC Immuno­logy. — 2013. — ​Vol. 6. — ​P. 14—36.
47.    Vaidula V.P., Criner G.J., Gabianowski C., Rao A.L. Circulating tissue factor procoagulant activity is elevated in stable moderate to severe chronic obstructive pulmonary disease // Thromb. Res. — 2009. — ​Vol. 124. — ​P. 259—261.
48.    Woolhouse I.S., Bayley D.L., Lalor P. et al. Endothelial interactions of neutrophils under flow in chronic obstructive pulmonary disease // Eur. Respir. J. — 2005. — ​Vol. 25, N 4. — ​P. 612—617.
49.    Yang I.V., Coldren C.D., Leach S.M. et al. Expression of cilium-associated genes novel molecular subtypes of idiopathic pulmonary fibrosis // Thorax. — 2013. — ​Vol. 68, N 12. — ​P. 1114—1121.
50.    Zvezdin B., Milutinov S., Kojicic M. et al. A postmortem analysis of major causes of early death in patients hospitalized with COPD exacerbation // Chest. — 2009. — ​Vol. 136, N 2. — ​P. 376—380.

Інше:
Лемко Ольга Іванівна   
д. мед. н., проф., пров. наук. співр.

88000, м. Ужгород, вул. Великокам’яна, 10
Тел. (0312) 63-74-62, (050) 950-95-96
E-mail: o.i.lemko@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 21 серпня 2017 р.

 

Эндотелиальная дисфункция и ее место в патогенезе хронического обструктивного заболевания легких. Часть IІІ

О.И. Лемко, Н.В. Вантюх

ГУ «Научно-практический медицинский центр “Реабилитация” МЗ Украины», Ужгород

В части І статьи сформулирована актуальность проблемы, подчеркнута роль сосудистого эндотелия в регуляции деятельности организма и наведены некоторые причины его нарушений при хроническом обструктивном заболевании легких (ХОЗЛ). В частности, рассмотрено значение табакокурения и активации процессов перекисного окисления липидов, а также отмечена значительная распространенность инсулинорезистентности, метаболических нарушений и коморбидной сердечно-сосудистой патологии, которые негативно влияют на течение основного заболевания.
В части ІІ статьи наведены обобщенные данные о взаимосвязи длительного системного низкоинтенсивного воспалительного процесса и эндотелиальной дисфункции (ЭД) у больных ХОЗЛ; подчеркнута важность оценки С-реактивного протеина как наиболее значимого маркера системного воспаления; рассмотрена роль дисбаланса цитокинов и молекул адгезии в развитии и поддержании ЭД.
В части ІІІ указано на взаимосвязь иммунных нарушений с наличием ЭД при ХОЗЛ и определены особенности показателей клеточного и гуморального иммунитета у больных ХОЗЛ с сопутствующей патологией; выделены особенности нарушений процессов апоптоза и гемостаза при прогрессировании ЭД; рассмотрена роль в формировании ЭД вибрации, возникающей при надсадном кашле; наведены некоторые генетические аспекты, которые приводят к развитию ЭД.

Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, эндотелиальная дисфункция, иммунные нарушения, апоптоз, гемостаз, генетические факторы.

Список литературы:  
1.    Абросимов В.Н. Бронхиальная астма, свистящие хрипы, флаттер. Возможные взаимоотношения // Пульмонология. — 2016. — ​Т 26, № 6. — ​С. 719—724.
2.    Бичкова Н.Г., Бичкова С.А. Імунний статус хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, поєднане із хронічною хворобою нирок та метаболічними розладами // Укр. журн. нефрології та діалізу. — 2015. — № 1. — ​С. 8—13.
3.    Габор М.Л., Лемко О.І. Стан антиоксидантного захисту, процеси перекисного окислення ліпідів та цитокіновий статус у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. мед. альманах. — 2010. — ​Т. 13, № 3. — ​С. 40—42.
4.    Железнякова Н.М. Імунологічні аспекти коморбідного пе­­ребігу хронічного обструктивного захворювання легень та хронічного панкреатиту // Укр. тер. журн. — 2014. — № 2. — ​С. 80—84.
5.    Крахмалова Е.О., Гетман Е.А. Оценка влияния синдрома легочной гипертензии на особенности клинической симп­томатики и состояние тромбоцитарного звена гемостаза у пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких и сопутствующей ишемической болезнью сердца // Укр. тер. журн. — 2013. — № 3. — ​С. 26—32.
6.    Крахмалова Е.О., Гетман Е.А. Cиндром легочной гипертензии при коморбидности хронической обструктивной болезни легких и ишемической болезни сердца // Укр. тер. журн. — 2017. — № 1. — ​С. 81—88.
7.    Лемко І.С., Казанкевич В.П., Лемко О.І. та ін. Динаміка імунологічних показників у хворих на хронічний обструктив­ний брон­хіт під впливом сольової мікрокліматототерапії // Нау­ковий вісник Ужгородського університету, серія «Меди­цина». — 2003. — ​Вип. 19. — ​С. 126—133.
8.    Лемко О.І., Вантюх Н.В., Решетар Д.В. Характеристика деяких показників гуморального імунітету у хворих на хро­нічне обструктивне захворювання легень // Актуальные воп­росы курортологии, физиотерапии и медицинской реаби­литации: труды КРУ «НИИ имени И.М. Сеченова». Ялта, 2009. — ​Т. ХХ, часть 2. — ​С. 133—140.
9.    Лемко О.І., Габор М.Л., Болоховська В.А., Вантюх Н.В. Можливості використання пептидоглікану молочнокислих бактерій в імунореабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2012. — № 3. — ​С. 88—93.
10.    Лемко О.І., Габор М.Л., Лемко І.С., Решетар Д.В. Деякі показ­ники місцевого захисту слизових та активності запаль­ного процесу у хворих на хронічне обструктивне захворю­вання легень // Астма та алергія. — 2009. — № 1—2. — ​С. 55—59.
11.    Лемко О.І., Вантюх Н.В., Попадинець М.І. Експресія маркерів апоптозу на лімфоцитах і нейтрофілах у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Астма та алергія. — 2010. — № 1—2. — ​С. 18—20.
12.    Лемко О.І., Решетар Д.В. Особливості цитокінового профілю та активність запального процесу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Астма та алергія. — 2012. — № 3. — ​С. 12—17.
13.    Макарова М.А., Авдеев С.Н., Чучалин А.Г. Роль дисфункции и ригидности артерий в патогенезе хронической обструк­тивной болезни легких // Тер. архив. — 2012. — № 3. — ​С. 74—80.
14.    Мамаева М.Г., Демко И.В., Вериго Я.И. и др. Маркеры сис­темного воспаления и эндотелиальной дисфункции у больных хронической обструктивной болезнью легких // Сибирское медицинское обозрение. — 2014. — № 1. — ​С. 12—19.
15.    Масік Н.П., Маленький В.П. Роль системного запалення в розвитку остеопенії у хворих на ХОЗЛ // Укр. пульмонол. журн. — 2010. — № 2. — ​С. 36—38.
16.    Опарин А.Г., Опарин А.А., Титкова А.В. Место и роль имму­новоспалительных процессов в механизмах формирования хронического обструктивного заболевания легких с соче­танной гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью с учетом качества жизни пациентов // Укр. тер. журн. — 2013. — № 3. — ​С. 52—56.
17.    Перцева Т.О., Конопкіна Л.І., Яковлєва В.Г., Вороніна Н.О. Особливості гемостазу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у різні фази патологічного процесу // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 2. — ​С. 52—55.
18.    Полунина О.С., Севостьянова И.В., Ахминеева А.Х., Ворони­на Л.П. Биохимические и генетические аспекты сочетания хронической обструктивной болезни легких и артериальной гипертензии // Кубанский научный медицинский вестник. — 2014. — № 1. — ​С. 136—139.
19.    Распутіна Л.В. Маркери системного запалення та ендо­теліальної дисфункції у хворих з поєднаним перебігом хро­нічного обструктивного захворювання легень та гіпертонічної хвороби // Астма та алергія. — 2012. — № 2. — ​С. 17—21.
20.    Рекалова О.М., Панасюкова О.Р., Чернушенко К.Ф. та ін. Особливості імунологічної реактивності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супутньою серцево-судинною патологією // Астма та алергія. — 2015. — № 3. — ​С. 40—46.
21.    Седая Л.В., Синяченко О.В., Єрмолаєва М.В., Бевзенко Т.Б. Ендотеліальна дисфункція судин при ANCA-асоційованих системних васкулітах // Запорожский мед. журн. — 2015. — № 4 (91). — ​С. 58—61.
22.    Середюк В.Н. Динаміка індуктора апоптозу Fas-ligand при застосуванні двохступеневої блокади ренін-ангіотензин-аль­достеронової системи у хворих на хронічне легеневе серце // Укр. тер. журн. — 2011. — № 1. — ​С. 24—27.
23.    Собко Е.А., Крапошина А.Ю., Демко И.В. и др. Маркер эндотелиальной дисфункции CD38/ФДФ-рибозилциклаза при бронхиальной астме // Клиническая медицина. — 2013. — № 2. — ​С. 34—38.
24.    Титова О.Н., Кузубова Н.А., Золотницкая В.П. и др. Роль эндотелиальной дисфункции в развитии нарушений микро­циркуляции и легочно-сердечной гемодинамики у больных хронической обструктивной болезнью легких с различными фенотипами α1-антитрипсина // Пульмонология. — 2017. — ​Т. 27, № 1. — ​С. 29—36.
25.    Цеймах И.Я., Момот А.П., Костюченко Г.И. и др. Роль дисфункции эндотелия, сопряжения гемостатических и сис­темных воспалительных реакций в патогенезе обострения хронической обструктивной болезни легких, зависимого от инфекционного воспаления // Тер. архив. — 2013. — № 3. — ​С. 17—22.
26.    Чубарова С.В., Собко Е.А., Демко И.В. и др. Особенности клинико-функциональных и лабораторных показателей при синдроме перекреста бронхиальной астмы и хронической обструктивной болезни легких // Пульмонология. — 2016. — ​Т. 26, № 6. — ​С. 649—656.
27.    Шмелев Е.И., Хмелева Н.М. Современная противовоспали­тель­ная терапия у больных хронической обструктивной болез­нью легких // Тер. архив. — 2012. — № 6. — ​С. 73—76.
28.    Ячник А.І., Свінціцький А.С., Шупер С.В. Хронічне обструк­тивне захворювання легень та ішемічна хвороба серця: паралелі і перехрестя коморбідності // Укр. пульмонол. журн. — 2014. — № 4. — ​С. 38—42.
29.    Begum A., Venkateshwari F.M., Jyothy A. Association of CYPA1 gene polymorphism with plasma nitric oxide levels in COPD // BMC Genomics. — 2014. — ​Vol. 15, N 2. — ​P. 9.
30.    Brusselle G.G., Joos G.F., Bracke K.K. New insights into the immunology of chronic obstructive pulmonary disease // Lancet. — 2011. — ​Vol. 378. — ​P. 1015—1026.
31.    Cines D.B., Pollak E.S., Buck C.A. et al. Endothelial cells in physiology and in the pathophysiology of vascular disorders // Blood. — 1998. — ​Vol. 91, N 10. — ​P. 3527—3561.
32.    Cho J.G., Witting P.K., Verma M. et al. Tissue vibration induces carotid artery endothelial dysfunction: a mechanism linking snoring and carotid atherosclerosis? // Sleep. — 2011. — ​Vol. 1, N 34 (6). — ​P. 751—757.
33.    Diagnosis of diseases of chronic airflow limitation: asthma, COPD and asthma-COPD overlap syndrome (ACOS). Global strategy for Asthma Management and Prevention. — 2014. Available at: http//www.jinasthma.org.
34.    Flotats A., Carrio I. Non-invasive in vivo imaging of myocardial apoptosis and necrosis. // Eur. J. Nucl. Med. Mol. Imaging. — 2003. — ​Vol. 30, N 4. — ​P. 615—630.
35.    Fu J., McDonald V., Gibson P. et al. Systemic inflammation in older adults with asthma-COPD overlap syndrome // Allergy Asthma Immunol. Res. — 2014. — ​Vol. 6, N 4. — ​P. 316—324.
36.    Gane J., Stockley R. Mechanisms of neutrophil transmigration across the vascular endothelium in COPD // Thorax. — 2012. — ​Vol. 67, N 6. — ​P. 553—561.
37.    Garcia-Lucio J., Argemi G., Tura-Ceide O. et al. Gene expression profile of angiogenic factors in pulmonary arteries in COPD: relationship with vascular remodeling // Am. J. Physiol. Lung Cell Mol. Physiol. — 2016. — ​Vol. 310, N 7. — ​P. L583—L592.
38.    Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of COPD, Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) 2017. Available at: http://goldcopd.org.
39.    Guedes A., Deshpande D., Dileepan M. et al. CD 38 and airway hyper-responsiveness: studies on human airway smooth muscle cells and mouse models // J. Physiol. Pharmacol. — 2015. — ​Vol. 93, N 2. — ​P. 145—153.
40.    Kuzubova N.A., Chukhlovin A.B., Morozova E.B. et al. Common intronic D variant of ACE gene is associated with endothelial dysfunction in COPD // Respir. Med. — 2013. — ​Vol. 107, N 8. — ​P. 1217—1221.
41.    Maclay J.D., McAllister D.A., Johnston S. et al. Increased platelet activation in patients with stable and acute exacerbation of COPD // Thorax. — 2011. — ​Vol. 66. — ​P. 769—774.
42.    Olivieri D., Chetta A. Therapeutic perspectives in vascular remodeling in astma and chronic obstructive pulmonary disease // Chem. Immunol. Allergy. — 2014. — ​Vol. 99. — ​P. 2016—2225.
43.    Rovina N., Koutsoukou A., Koulouris N.G. Inflammation and immune response in COPD: where do we stand? // Mediators of inflammation. — 2013. Available at: http://dx.doi.org/10.1155/ 2013/413735.
44.    Sabit R., Thomas P., Shale D.J. et al. The effects of hypoxia on markers of coagulation and systemic inflammation in patients with COPD // Chest. — 2010. — ​Vol. 138. — ​P. 47—51.
45.    Shujaat A., Minkin R., Eden E. Pulmonary hypertension and chronic cor pulmonale in COPD // Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. — 2007. — ​Vol. 2, N 3. — ​P. 273—282.
46.    Vaguliene N., Zemaitis M., Lavinskiene S. et al. Local and systemic neutrophilic inflammation in patients with lung cancer and chronic obstructive pulmonary disease // BMC Immuno­logy. — 2013. — ​Vol. 6. — ​P. 14—36.
47.    Vaidula V.P., Criner G.J., Gabianowski C., Rao A.L. Circulating tissue factor procoagulant activity is elevated in stable moderate to severe chronic obstructive pulmonary disease // Thromb. Res. — 2009. — ​Vol. 124. — ​P. 259—261.
48.    Woolhouse I.S., Bayley D.L., Lalor P. et al. Endothelial interactions of neutrophils under flow in chronic obstructive pulmonary disease // Eur. Respir. J. — 2005. — ​Vol. 25, N 4. — ​P. 612—617.
49.    Yang I.V., Coldren C.D., Leach S.M. et al. Expression of cilium-associated genes novel molecular subtypes of idiopathic pulmonary fibrosis // Thorax. — 2013. — ​Vol. 68, N 12. — ​P. 1114—1121.
50.    Zvezdin B., Milutinov S., Kojicic M. et al. A postmortem analysis of major causes of early death in patients hospitalized with COPD exacerbation // Chest. — 2009. — ​Vol. 136, N 2. — ​P. 376—380.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

12. З’їзди, конгреси, конференції

 

За матеріалами наукового симпозіуму «Українська школа профілактики. Фактори ризику неінфекційних захворювань: від наукових досліджень до клініки»

Матеріал підготувала Т.А. Лавренко

Дванадцятого жовтня 2017 р. в м. Полтава пройшов науковий симпозіум, організований громадською організацією «Українська Асоціація профілактичної медицини», під наз­вою «Українська школа профілактики. Фактори ризику неінфекційних захворювань: від наукових досліджень до клініки».

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»